Навігація
Головна
СУТНІСТЬ КОМПЛЕКСНОГО АНАЛІЗУ ТА ЙОГО РОЛЬ В УПРАВЛІННІ БІЗНЕСОМЗНАЧЕННЯ І РОЛЬ КОМПЛЕКСНОГО АНАЛІЗУ У ПРОЦЕСІ ПЛАНУВАННЯ ТА...Комплексний аналіз результатів обстеженняСистемність і комплексність економічного аналізуІнформаційна основа комплексного економічного аналізу
Комплексний економічний аналіз в обгрунтуванні перспективних...СУТНІСТЬ КОМПЛЕКСНОГО АНАЛІЗУ ТА ЙОГО РОЛЬ В УПРАВЛІННІ БІЗНЕСОМСистемність і комплексність економічного аналізуНапрями комплексного економічного аналізу та його методикаІнформаційна основа комплексного економічного аналізу
 
Головна arrow Економіка arrow Комплексний економічний аналіз господарської діяльності
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Передмова

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Курс "Комплексний економічний аналіз господарської діяльності" відноситься до спеціальних дисциплін, що формує професійний світогляд сучасного фахівця в галузі бухгалтерського обліку, аналізу та аудиту.

Закони ринку висувають підвищені вимоги до економічного аналізу, ставлять перед ним нові завдання. Зміцнення статусу підприємства як самостійного господарюючого суб'єкта також потребує суттєвих змін в аналітичній роботі, суть яких випливає із нової ролі підприємства, що працює тепер безпосередньо на споживача, на ринок. У цих умовах економічний аналіз покликаний стати комплексним засобом, що надає значущий вплив на результат функціонування організацій, що дозволяє приймати ефективні заходи щодо запобігання та усунення негативних відхилень шляхом оперативного управління ними, що розкриває внутрішньогосподарські резерви якісного економічного зростання. Тому комплексний економічний аналіз господарської діяльності виступає як важлива ланка в системі управління господарюючими суб'єктами.

Мета курсу - дати студентам знання з методики аналізу виробничої та фінансової діяльності організацій, навчити використовувати результати аналізу для мобілізації резервів підвищення ефективності роботи підприємств, їх результативності, а також для вироблення стратегічних орієнтирів.

При написанні підручника ми виходили з необхідності комплексного системного підходу до інформаційного та методичного забезпечення економічного аналізу та використання як вітчизняного, так і зарубіжного досвіду ринкової економіки. Причому ми враховували, що вивчають курс "Комплексний економічний аналіз господарської діяльності" вже знайомі з питаннями економічної теорії, макро- і мікроекономіки, організацією виробництва, бухгалтерським обліком, теорією економічного аналізу, статистикою та іншими суміжними науками.

У процесі освоєння курсу студенти повинні навчитися розуміти сутність економічних явищ п процесів, їх взаємозв'язок і взаємозалежність, систематизувати і моделювати їх, визначати вплив факторів, оцінювати результати діяльності, виявляти резерви підвищення ефективності виробництва.

Наведені в підручнику цифрові дані є умовними і не можуть служити довідковим матеріалом.

Зміст комплексного економічного аналізу та його роль в управлінні

Поняття і зміст комплексного економічного аналізу

У широкому сенсі під комплексним економічним аналізом (КЕА) розуміється ретроспективне, оперативне і (або) перспективне дослідження бізнесу підприємства. Мети КЕА при цьому можуть бути виключно різноманітними і залежати від суб'єкта аналізу, в якості якого виступає менеджмент підприємства.

Поняття КЕА може відноситися до різних об'єктах управління - окремим сегментам бізнесу, окремим підрозділам підприємства, окремим центрам витрат і відповідальності тощо Але основний предмет КЕА - бізнес підприємства в цілому, тобто сукупність досліджуваних сегментів і напрямів його господарської діяльності.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Господарська діяльність підприємства носить багатоцільовий характер, спрямована на одночасне вирішення широкого кола взаємопов'язаних, але разом з тим відносно відокремлених, самостійних завдань. Тому планування і управління господарською діяльністю, її результатами повинні здійснюватися комплексно програмно-цільовим методом.

КЕА зобов'язаний стати тим інструментом, за допомогою якого економічний аналіз діяльності організації повинен виконувати свою багатоцільову функцію в сучасній системі менеджменту. КЕА виступає як засіб отримання цільного знання про господарську діяльність, про бізнес, розуміння діяльності економічного суб'єкта.

КЕА може проводитися менеджментом підприємства але підсумками минулого бюджетного періоду (план-факт аналіз) або на основі порівняння даних ряду періодів (ретроспективний аналіз). Зауважимо, що аналіз виконання бюджету минулого періоду передбачає порівняння фактичних показників не тільки із запланованими (бюджетними), але і з даними минулих (базисних) періодів, так як при формуванні планових показників завжди існує певний ризик якості планування. У той же час фактичні дані звітного і базисного періодів відображають реальну картину бізнесу.

Методологія КЕА базується на використанні системного підходу, що дозволяє розглядати будь-який об'єкт господарської діяльності в рамках комплексного функціонування бізнесу. Його прояв реалізується через основні властивості, принципи, які визначають зміст, методику і етапи проведення КЕА. Подібний підхід дозволить глибше вивчити об'єкт, отримати більш повне уявлення про нього, виявити причинно-наслідкові зв'язки між його окремими елементами.

При цьому базові методологічні принципи КЕА (такі, як системність, комплексність, принцип порівняльних вигод-витрат, поняття сукупного ефекту управлінського рішення, метод факторного розкладання та ін.) Однаково застосовні для компаній всіх секторів економіки, методика КЕА, під якою розуміються розробка блок- схеми проведення аналізу та вибір сукупності використовуваних аналітичних технологій, варіюється залежно від галузевої приналежності підприємства.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Повний і всебічний аналіз - тільки одна з умов досягнення його комплексності. Необхідною умовою комплексності є реалізація в аналізі єдиної мети, що дозволяє об'єднати окремі напрями аналізу, показники і фактори виробництва в єдину систему.

Найважливіший елемент методики КЕА - використання програмно-цільового методу вирішення складних проблем. Це означає, що в КЕА послідовно здійснюються наступні стандартні процедури: визначення цілей і завдань аналізу, побудова факторних моделей аналізованих показників, визначення джерел інформації, розподіл обов'язків між виконавцями, оцінка та використання результатів аналізу. Значне місце в методології КЕА займає проблема формування системи показників. Тут необхідно врахувати наступне. По-перше, показники, як правило, порівняно неповно відображають зв'язки і властивості досліджуваних явищ і об'єктів. По-друге, вони динамічні, так як розвиток дійсності вимагає відповідного розвитку поняття. Вони удосконалюються в міру розвитку науки і пізнання закономірностей функціонування соціально-економічних систем, неухильно наближаючись до вираження істинного значення.

Економічні показники характеризують окремі властивості, зв'язки і відносини, але суті висловлюють якісні сторони явищ і об'єктів і лише але формі - кількісні. Тому важливо вже в самому визначенні правильно відобразити зміст найбільш істотних властивостей і відносин. Чим об'єктивніше і достовірніше показники, що виражають загальний стан організації, стадії життєвого циклу бізнесу, тим дієвіше прийняті рішення але виробленню оптимальної стратегії і тактики управління. Обсяг їх повинен бути достатнім, набір - повним для об'єктивної оцінки результатів діяльності підприємства і досягнутого рівня використання господарського потенціалу, прихованих резервів виробництва.

Для кількісної характеристики складних соціально-економічних явищ необхідно застосування цілої системи показників, в яку слід включити як результативні, так і факторні параметри господарської діяльності. Враховуючи неоднозначність розуміння і вирішення питань у досліджуваній системі, специфіку діяльності організацій та спираючись на загальні принципи оптимізації і системного підходу, можна виділити наступні основні методологічні принципи формування показників КЕА.

1. Цільовий характер розрахунків. Потрібно враховувати конкретну мету обчислення показників, їх економічний зміст, обсяг необхідної інформації, орієнтацію на користувачів.

2. Об'єктивність. Характеризуються показниками відношення і властивості явищ і об'єктів досить істотні, типові. Набір їх вимірників, а також методів розрахунку повинен дозволяти з достатньою достовірністю і точністю виразити в кількісній формі їх якісний зміст.

3. Поєднання різних економічних інтересів. Бізнес є складною, постійно зростаючої системою, що відрізняється динамікою ділової активності, що розвивається мережею взаємин, тому всім особам, зацікавленим в результатах його діяльності, необхідна правдива оцінка діяльності цього бізнесу для обгрунтування прийняття рішень.

4. Порівнянність. Порівняння показників, що характеризують бізнес в просторовому аспекті, а також у різні періоди, повинно проводитися у співставних умовах.

5. Динамічність. Цей принцип передбачає, що при комплексній оцінці бізнесу треба враховувати зміну величин, що характеризують діяльність організації, в часі.

6. Облік неповноти інформації. У розрахунках ряду показників, як правило, виникає фактор невизначеності, зокрема у зв'язку зі зміною умов господарювання. Отже, з одного боку, необхідно в міру отримання нової більш точної інформації проводити коригувальні розрахунки, а з іншого - застосовувати спеціальні моделі комплексної оцінки бізнесу.

7. Урахування ступеня структурованості. Даний принцип вимагає достовірного аналізу, опису та вимірювання всіх найбільш істотних витрат і результатів. У випадках, коли завдання слабо структурована, тобто всі витрати і результати не можуть бути порівняємо, слід застосовувати методи багатоцільової оптимізації та інші процедури комплексного аналізу.

8. Відповідність нових умов господарювання. В даний час для організацій відсутні заздалегідь встановлені регламентують показники діяльності. Підприємство має право само вибирати кінцевий, результуючий показник ефективності бізнесу.

Серед інструментальних принципів формування показників головними є:

■ простота проведення оцінки;

■ оперативність комплексної оцінки;

■ достатність, тобто набір показників повинен бути повним для об'єктивної оцінки;

■ застосування розроблених пакетів прикладних програм;

■ залучення персональних комп'ютерів.

До системи аналітичних показників пред'являється ряд вимог. Вони повинні:

1) бути "наскрізними", вимірюваними на всіх рівнях менеджменту організації;

2) пред'являти кількісно однозначну інформацію про переваги різних варіантів прогнозу;

3) забезпечувати угода між суб'єктами економічних взаємин;

4) мати чітко виражену економічну інтерпретацію;

5) відображати зміни, що відбуваються в діяльності організації, на основі системи приватних показників;

6) орієнтуватися на віддачу від менеджменту.

Основні труднощі при проведенні КЕА полягає в тому, що абсолютних стандартів, з якими б могли бути зіставлені значення показників, не існує. З цього випливає, що аналітик повинен володіти відповідними навичками, щоб вирішити, чи є значення того чи іншого показника задовільним, а бізнес в цілому - ефективно і стійко працюючим.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Cхожі теми

СУТНІСТЬ КОМПЛЕКСНОГО АНАЛІЗУ ТА ЙОГО РОЛЬ В УПРАВЛІННІ БІЗНЕСОМ
ЗНАЧЕННЯ І РОЛЬ КОМПЛЕКСНОГО АНАЛІЗУ У ПРОЦЕСІ ПЛАНУВАННЯ ТА МОНІТОРИНГУ ВИКОНАННЯ БІЗНЕС-ПЛАНІВ
Комплексний аналіз результатів обстеження
Системність і комплексність економічного аналізу
Інформаційна основа комплексного економічного аналізу
Комплексний економічний аналіз в обгрунтуванні перспективних бізнес-моделей та розробці стратегічних планів розвитку бізнесу
СУТНІСТЬ КОМПЛЕКСНОГО АНАЛІЗУ ТА ЙОГО РОЛЬ В УПРАВЛІННІ БІЗНЕСОМ
Системність і комплексність економічного аналізу
Напрями комплексного економічного аналізу та його методика
Інформаційна основа комплексного економічного аналізу
 
Дисципліни
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук