Навігація
Головна
Аналіз використання робочого часуАналіз використання робочого часуАналіз використання робочого часу та нормування праціАналіз і конструювання робочого місцяМобільне робоче місце з використанням Cortado WorkplaceВикористання робочого часуПоказники використання робочого часуАналіз ефективності використання основних фондівВимірювання затрат праці і використання робочого часуАналіз ефективності використання матеріальних ресурсів
 
Головна arrow Економіка arrow Комплексний економічний аналіз господарської діяльності
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Аналіз використання робочого часу

Однією з найважливіших умов збільшення випуску продукції є економне і ефективне використання робочого часу. Від того, наскільки повно і раціонально воно використовується, залежить ефективність роботи, виконання всіх техніко-економічних показників.

Аналіз використання робочого часу є важливою складовою аналітичної роботи, оскільки показує ефективність роботи підприємства. Оцінка використання робочого часу проводиться за двома напрямками: 1) аналіз втрат робочого часу; 2) аналіз його непродуктивного використання. Вона проводиться по кожній категорії працівників, але кожному підрозділу і в цілому по підприємству. Одиницями виміру робочого часу виступають людино-день і людино-годину.

Показником використання трудових ресурсів за певний період є фонд робочого часу, який включає кількість людино-днів працівників, фактично працювали на підприємстві в даний день з урахуванням його тривалості; число людино-днів працівників, зайнятих на підприємстві неповний робочий день, понаднормово та у вихідні дні, поза підприємством за нарядами і знаходяться в службових відрядженнях.

Найбільш повне уявлення про використання трудових ресурсів підприємства дає фонд робочого часу (ФРВ), який виражається у людино-годинах (табл. 5.3). Він складається з чисельності працюючих (ЧР), кількості днів, відпрацьованих одним працівником за рік (Д), і кількості годин, відпрацьованих одним працівником у день (П):

ФРВ = ЧР х Д х П. (5.5)

Таблиця 5.3. Використання робочого часу на підприємстві

Показник

Минулий рік

Звітний рік

Абсолютне відхилення

1. Чисельність працюючих (ЧР), чол.

912

916

4

2. Кількість днів, відпрацьованих одним працюючим (Д), дн.

257

258

1

3. Кількість годин, відпрацьованих одним працюючим в день (П), ч

7,8

7,6

-0,2

4. Відпрацьовано всього, людино-дн.

234 384,0

236 328,0

1 944,0

5. Фонд робочого часу (ФРВ), люд.-д

1828 195,2

1796 092,8

-32 102,4

Вплив чисельності працюючих (ЧР), кількості днів, відпрацьованих одним працівником (Д), і кількості годин, відпрацьованих одним працівником у день (П), на зміну фонду робочого часу (ФРВ) визначають методом абсолютних різниць (табл. 5.4).

Таблиця 5.4. Факторний аналіз використання робочого часу

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Номер розрахунку

Номер підстановки

Взаємодіючі фактори

Сила впливу фактора на результативний показник (фонд робочого часу)

Чисельність працівників

Кількість днів, відпрацьованих одним працівником

Кількість годин, відпрацьованих одним працівником у день

1

0

912

257

7,8

-

2

1

4

257

7,8

8 018,4

3

2

916

1

7,8

7 144,8

4

3

916

258

-0,2

-47 265,6

Сукупний вплив чинників

-32 102,4

Таким чином, можна зробити висновок, що за рахунок збільшення чисельності працівників фонд робочого часу збільшився на 8018,4 людино-години, за рахунок збільшення кількості відпрацьованих днів одним працівником - на 7144,8 людино-години, а за рахунок скорочення тривалості робочого дня - скоротився на 47 265,6 людино-години. Сукупний вплив чинників призвело до скорочення фонду робочого часу на 32 102,4 людино-години.

Для виявлення причин цілоденних і внутрізмінних втрат робочого часу зіставляють дані фактичного і планового балансу робочого часу. Вони можуть бути викликані різними обставинами: додатковими відпустками з дозволу адміністрації, захворюваннями працівників з тимчасовою втратою працездатності, прогулами, простоями через несправність устаткування, відсутність роботи, сировини, матеріалів, електроенергії, палива. Кожен вид втрат аналізується докладно, особливо ті, які залежать від підприємства. Зменшення втрат робочого часу з причин, залежних від трудового колективу, є резервом збільшення виробництва продукції, який не вимагає додаткових капіталовкладень і дозволяє швидко отримати віддачу.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Вивчивши втрати робочого часу, необхідно встановити непродуктивні витрати праці, які складаються з витрат робочого часу в результаті виготовлення забракованої продукції і на виправлення шлюбу, а також у зв'язку з відхиленнями від технологічного процесу. Для визначення їх величини використовують дані про втрати від браку.

Розглянемо методику аналізу виявлення непродуктивного використання робочого часу в результаті виправлення шлюбу (табл. 5.5).

Таблиця 5.5. Аналіз непродуктивного використання робочого часу

Показник

Сума за звітний рік, тис. Руб.

Собівартість остаточно забракованих виробів

854

Витрати на виправлення браку

522

Виробнича собівартість продукції

132371

Витрати на шлюб складають тисячі триста сімдесят шість тис.

руб.

(854 тис. Руб. +

+ 522 тис. Руб.), Тобто 1,04% від загальних витрат (+1376 тис. Руб. Х 100/132 371 тис. Руб.). Відносна величина шлюбу може бути прийнята в цьому розмірі. Потім визначається, наскільки знизився обсяг товарної продукції за рахунок непродуктивних витрат праці на випуск браку і його виправлення. Якщо фактичний випуск товарної продукції склав 139564 тис. Руб., То зменшення її випуску за рахунок витрат праці на шлюб - 1466,72 тис. Руб.

Дані втрати продукції можна виразити у втратах робочого часу: якщо середньогодинна фактична вироблення одного працівника становить 90,9 руб., То виходячи з цього втрати робочого часу за рахунок випуску продукції, визнаної забракованої, складають 16136 год (1466,72 тис. Руб. / 90,9 руб.).

Якісну характеристику використання робочого часу прийнято виражати поруч відносних показників:

Коефіцієнт використання числа робочих днів одним працівником = Фактичне середнє число днів роботи одного працівника: Даний показник але плану або у попередньому році;

Коефіцієнт використання тривалості робочого дня = Фактична тривалість робочого дня: Даний показник за планом або в попередньому році;

Повний коефіцієнт використання робочого часу = Фактичний фонд часу / Плановий фонд часу.

Поданим аналізованого підприємства коефіцієнт використання числа робочих днів одним працівником становить 1,0039 в порівнянні з планом. Коефіцієнт використання тривалості робочого дня дорівнює 0,9744 в порівнянні з планом, тобто його значення суттєво знизилася, що обумовлено зростанням внутрізмінних простоїв. Повний коефіцієнт використання робочого часу становить 0,9824, тобто фактичний фонд робочого часу також нижче планового завдання.

Проте слід мати на увазі, що втрати робочого часу не завжди призводять до зменшення обсягу виробництва продукції, так як вони можуть бути компенсовані підвищенням інтенсивності праці працівників. Тому при аналізі використання трудових ресурсів велика увага приділяється вивченню показників продуктивності праці.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Cхожі теми

Аналіз використання робочого часу
Аналіз використання робочого часу
Аналіз використання робочого часу та нормування праці
Аналіз і конструювання робочого місця
Мобільне робоче місце з використанням Cortado Workplace
Використання робочого часу
Показники використання робочого часу
Аналіз ефективності використання основних фондів
Вимірювання затрат праці і використання робочого часу
Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів
 
Дисципліни
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук