Навігація
Головна
Поняття і показники продуктивності праціПродуктивність праці, фактори і резерви її зростанняАналіз продуктивності праціАналіз динаміки та рівня продуктивності праціАналіз продуктивності праці на російських підприємствахПродуктивність праціСутність трудових ресурсів і продуктивності праціПраця і його продуктивністьТИМЧАСОВОЇ АНАЛІЗ ПРАЦІ ПРОФЕСІОНАЛАПродуктивність праці - показник ефективності функціонування...
 
Головна arrow Економіка arrow Комплексний економічний аналіз господарської діяльності
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Аналіз продуктивності праці

Продуктивність праці - це ефективність конкретної праці. Її рівень вимірюється кількістю продукції, виробленої в одиницю часу одним працівником, зайнятим у виробництві, і обчислюється як відношення обсягу виробленої продукції до середньооблікової чисельності працівників.

Продуктивність праці слід розглядати як узагальнюючу категорію, що охоплює всі сторони підсумкової діяльності підприємства (якість, результативність, моральне і матеріальне задоволення працівників і т.д.). У той же час підприємство працює не заради підвищення продуктивності праці, а для збільшення прибутку. Завдання полягає в тому, щоб прив'язати продуктивність праці до прибутку. Підприємство, домагатися високих фінансових результатів за рахунок вдало сформованої кон'юнктури на ринку, не матиме перспектив розвитку, якщо не зуміє реально підвищити продуктивність праці, економно та ефективно використовувати робочий час, забезпечити відповідність між продуктивністю праці та її оплатою.

Продуктивність праці - результат взаємопов'язаного впливу всіх умов виробництва. Їх різноманітність і співвідношення залежать від технічної та організаційної складності трудових процесів, а також від професії і кваліфікації працюючих. Одними з головних чинників її підвищення є механізація і автоматизація технологічних процесів, оснащення підприємства сучасним обладнанням, раціональна організація праці, краще використання робочого часу.

Для узагальнюючої оцінки рівня продуктивності праці застосовуються такі показники, як середньорічна, середньоденна і середньогодинна вироблення продукції одним робочим, а також середньорічне вироблення продукції на одного працюючого у вартісному вираженні.

Середньорічне виробництво продукції на одного працюючого встановлюється як відношення обсягу випуску продукції, робіт, послуг у вартісному вираженні до загальної чисельності працівників підприємства.

Середньорічна вироблення продукції одним робочим визначається відношенням обсягу випуску продукції, робіт, послуг у вартісному вираженні до чисельності робітників.

Середньоденна вироблення продукції одним робочим розраховується як відношення обсягу випуску продукції, робіт, послуг у вартісному вираженні до чисельності робітників і кількістю відпрацьованих ними днів у році.

Середньогодинна вироблення продукції одним робочим визначається відношенням обсягу випуску продукції, робіт, послуг у вартісному вираженні до чисельності робітників, кількості відпрацьованих ними днів в році і середньої тривалості робочого дня.

Для характеристики рівня продуктивності праці можуть також використовуватися приватні та допоміжні показники. До приватних відносяться витрати часу на виробництво одиниці продукції певного виду (трудомісткість продукції) або випуск продукції певного виду в натуральному вираженні за один людино-день або людино-годину. Допоміжні показники характеризують витрати часу на виконання одиниці певного виду робіт або обсяг виконаних робіт за одиницю часу.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

За даними аналізованого підприємства (табл. 5.6) середньорічна вироблення працівника зросла з 90,7401 тис. Руб. до 152,3624 тис. руб., тобто на 61,6223 тис. руб., робітника - зі 106,7806 тис. руб. до 178,2427 тис. руб., тобто на 71,4621 тис. руб. Також в динаміці збільшилися середньоденна і середньогодинна вироблення робітника. Перша зросла з 415,4889 руб. до 690,8630 руб., тобто на 275,3741 руб .; друга - з 53,2678 руб. до 90,9030 руб., тобто на 37,6352 руб., що свідчить про істотне зростання ефективності використання праці працівників на даному підприємстві.

Таблиця 5.6. Аналіз продуктивності праці працівників

Показник

Минулий рік

Звітний рік

Відхилення

Темп

росту,%

Обсяг випуску продукції, тис. Руб.

82755

139564

56809

168,65

Середньооблікова чисельність промислово-виробничого персоналу (ППП), чол .: 912 у тому числі робітників (ЧР) 775

916783

4 серпня

100,44 101,03

Питома вага робітників у загальній чисельності промислово-виробничого персоналу (Уд),%

84,98

85,48

0,50

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

100,59

Відпрацьовано днів одним робочим за рік (Д)

257

258

1

100,39

Середня тривалість робочого дня (П), ч

7,8

7,6

-0,2

97,44

Середньорічне виробництво,

тис. руб .:

працюючого (ГВ) одного робочого (ГВ ')

90,7401 106,7806

152,3624 178,2427

61,6223 71,4621

167,91 166,92

Середньоденна вироблення робочого <ДВ), руб.

415,4889

690,8630

275,3741

166,28

Середньогодинна вироблення робітника (ЧВ), руб.

53,2678

90,9030

37,6352

170,65

У ході аналізу слід визначити, який вплив зміна трудових показників зробило на динаміку випуску продукції підприємства, а також визначити вплив екстенсивних та інтенсивних факторів.

Обсяг випуску продукції (V) залежить від чисельності промислово-виробничого персоналу підприємства (ППП) і середньорічний вироблення одного працюючого (ГВ):

Результати аналізу впливу екстенсивних та інтенсивних факторів використання персоналу на приріст випуску продукції методом абсолютних різниць представлені в табл. (5.7).

Таблиця 5.7. Аналіз приросту випуску продукції за рахунок екстенсивних та інтенсивних факторів використання персоналу

Показник

Минулий рік

Звітний рік

Відхилення

Обсяг випуску продукції, тис. Руб.

82755

139564

56809

Середньооблікова чисельність промислово-виробничого персоналу (ППП), чол.

912

916

4

Середньорічне виробництво одного працюючого (ГВ), тис. Руб.

90,7401

152,3624

61,6223

Приріст випуску продукції за рахунок екстенсивних факторів (збільшення чисельності працівників), тис. Руб.

4 х 90,7401 = 362,964

Приріст випуску продукції за рахунок екстенсивних факторів,%

0,64%

Приріст випуску продукції за рахунок інтенсивних факторів (збільшення продуктивності праці), тис. Руб.

916 х 6

1,6223 х 56 446,036

Приріст випуску продукції за рахунок інтенсивних факторів,%

99,36%

Аналіз приросту випуску продукції з точки зору використання персоналу показав, що на частку інтенсивних факторів (продуктивність праці) припадає велика частина приросту випуску продукції - 99,36%, а зростання чисельності персоналу (вплив екстенсивних факторів) призвів до збільшення випуску продукції на 0,64 %. Таким чином, можна відзначити, що в аналізованому підприємстві використання персоналу є ефективним.

Величина середньорічний вироблення продукції на одного працівника промислово-виробничого персоналу в свою чергу залежить від питомої ваги робітників у загальній чисельності промислово-виробничого персоналу (Уд), від кількості відпрацьованих ними днів за рік (Д), тривалості робочого дня (П) і середньогодинної вироблення робітників (ЧВ):

ГВ = Уд х Д х П х ЧВ. (5.10)

Розрахунок впливу даних факторів на зміну рівня середньорічний вироблення працівника промислово-виробничого персоналу за аналізований період проводиться способом абсолютних різниць (табл. 5.8).

За даними табл. 5.8 можна зробити висновок, що вирішальними факторами збільшення середньорічної виробітку одного працюючого виступають підвищення інтенсивності праці і зростання годинниковий вироблення робітника. За рахунок збільшення середньогодинної вироблення одного робітника на 37,6352 руб. середньорічна вироблення продукції одним працівником зросла на 63,0803 тис. руб., частка впливу фактора склала 102,36%. Інші чинники мали другорядне вплив.

За рахунок збільшення частки робітників у загальній чисельності промислово-виробничого персоналу на 0,50% середньорічне вироблення продукції одним працівником зросла на 0,5363 тис. Руб., За рахунок збільшення кількості відпрацьованих днів одним робочим за рік на 1 день - на 0,3552 тис. руб.

Таблиця 5.8. Факторний аналіз середньорічний вироблення одного працівника промислово-виробничого персоналу

Факторний аналіз середньорічний вироблення одного працівника промислово-виробничого персоналу

Скорочення тривалості робочого дня на 0,2 год призвело до зниження середньорічний вироблення продукції одним працівником на 2,3495 тис. Руб.

Сукупний вплив чинників справила позитивний вплив і призвело до зростання середньорічної вироблення продукції на одного працівника на 61,6223 тис. Руб.

Таким чином, узагальнивши результати факторного аналізу, можна сказати, що обсяг випуску продукції (V) залежить від чисельності працівників (ППП), питомої ваги робітників у загальній чисельності працівників підприємства (Уд), кількості відпрацьованих робітниками днів у році (Д), тривалості робочого дня (Я) і середньогодинної вироблення одного робочого (ЧВ):

Розрахунок впливу даних факторів на зміну обсягу випуску продукції проводиться способом абсолютних різниць (табл. 5.9).

За даними табл. 5.9 видно, що обсяг випуску продукції зменшився на 2152,17 тис. Руб. тільки за рахунок скорочення тривалості робочого дня на 0,2 ч. Дія інших факторів призвело до зростання обсягу випуску продукції, причому вирішальний вплив зробило підвищення годинної продуктивності праці робітника. Таким чином, обсяг випуску продукції підприємства зріс на 58 961,17 тис. Руб., У тому числі за рахунок збільшення чисельності працівників - на 362,96 тис. Руб., Зростання частки робітників у загальній чисельності персоналу - на 491,28 тис. руб., збільшення кількості відпрацьованих днів у році - 325,33 тис. руб., підвищення інтенсивності праці і зростання середньогодинної вироблення одного робітника - на 57 781,60 тис. руб. Сукупний вплив чинників призвело до зростання обсягу випуску продукції на 56 809 тис. Руб.

Таблиця 5.9. Розрахунок впливу трудових факторів на обсяг випуску продукції

Номер

Номер

Взаємодіючі фактори

Сила впливу

розрахунку

підстановки

Чисельність працівників, чол.

Частка робітників у загальній

чисельності персоналу,%

Кількість відпрацьованих днів одним робочим за рік, дні

Тривалість

робочого

дня, ч

Середньогодинна вироблення робочого, руб.

фактора на результативний показник

Сума, тис. Руб.

Частка фактора,%

1

0

912

84,98

257

7,8

53,2678

-

-

2

1

4

84,98

257

7,8

53,2678

362,96

0,64

3

2

916

0,50

257

7,8

53,2678

491,28

0,86

4

3

916

85,48

1

7,8

53,2678

325,33

0,57

5

4

916

85,48

253

-0,2

53,2678

-2 152,17

-3,79

6

5

916

85,48

253

7,6

37,6352 56 809,00

57 781,60 100,00

101,71

За результатами аналізу видно, що в факторної системі (рис. 5.1) вихідним показником є годинна продуктивність праці, рівень якої визначається інтенсивністю праці та його продуктивною силою. Названі взаємодіючі джерела залежать від технічної озброєності праці робітників, продуктивності устаткування за одиницю часу, прогресивності технологій та рівня кваліфікації робітників. На годинну продуктивність праці впливають також супутні фактори, такі як зміна структури виробництва, рівень кооперування і частка шлюбу.

Зростання годинної продуктивності праці досягається головним чином за рахунок вдосконалення конструкцій виробів і технології їх виготовлення, механізації та автоматизації трудових процесів, реконструкції і технічного переозброєння виробництва, підвищення рівня організації обслуговування робочих місць, оптимального розподілу праці. Ці заходи здійснюються відповідно до планів технічного, соціального і організаційного розвитку виробництва.

Взаємозв'язок факторів, що впливають на обсяг випуску продукції підприємства

Рис. 5.1. Взаємозв'язок факторів, що впливають на обсяг випуску продукції підприємства

Іншим важливим чинником підвищення продуктивності праці виступає мотивація працівників, яка передбачає матеріальне стимулювання, поліпшення якості робочої сили, вдосконалення організації праці, залучення персоналу в процес управління.

Роль мотиваційного механізму оплати праці в системі підвищення його продуктивності велика, але постійне підвищення рівня оплати праці не сприяє як підтриманню трудової активності на належному рівні, так і зростанню продуктивності праці. Застосування цього методу може бути корисним для досягнення її короткочасного підйому. У кінцевому рахунку відбувається певне звикання до даного виду впливу. Одностороннє вплив на робітників лише грошовими методами не може привести до довгострокового зростання продуктивності праці. Тому мотиваційний механізм оплати праці повинен включати в якості елементів вдосконалення системи заробітної плати, надання персоналу можливості брати участь у власності та розподілі прибутку підприємства.

Ще одним мотивуючим засобом для працівника виступає розширення трудових функцій, що має на увазі внесення різноманітності в роботу персоналу, тобто збільшення числа операцій, виконуваних однією людиною. У результаті подовжується робочий цикл у кожного працівника, зростає інтенсивність праці. Застосування даного методу доцільно у випадку недозагруженности персоналу і власного бажання співробітників розширити коло діяльності, в іншому випадку це може призвести до різкого опору з боку працівників.

Збагачення праці передбачає надання людині такого виду діяльності, при якому з'являлася б можливість росту, творчості, відповідальності, самоактуалізації, включення в його обов'язки деяких функцій планування і контролю за якістю основної, а іноді і суміжної продукції. Цей метод доцільно застосовувати в сфері праці інженерно-технічних працівників.

Для масових робітничих професій найкраще використовувати виробничу ротацію, яка припускає чергування видів роботи і виробничих операцій, коли робітники протягом дня періодично обмінюються робочими місцями, що характерно переважно для бригадної форми організації праці.

Таким чином, підвищення продуктивності праці можна добитися шляхом:

■ збільшення випуску продукції за рахунок більш повного використання виробничої потужності підприємства, так як при нарощуванні обсягів виробництва збільшується тільки змінна частина витрат робочого часу, а постійна залишається без зміни. В результаті витрати на випуск одиниці продукції зменшуються;

■ скорочення витрат праці на виробництво продукції (зниження трудомісткості) за допомогою інтенсифікації виробництва, підвищення якості продукції, впровадження комплексної механізації та автоматизації виробництва, більш досконалої техніки і технології виробництва, скорочення втрат робочого часу за рахунок поліпшення організації виробництва, матеріально-технічного постачання та інших факторів відповідно до плану організаційно-технічних заходів.

Зниження трудомісткості але групам заходів або окремим великим заходам визначають як різницю норм, соотнесенную з обсягом виробництва. Отримані таким чином дані підсумовують але цехам, виробничим ділянкам, групам робітників, технологічних процесів і джерелам зниження трудомісткості Т:

де і - ознака угруповання змін норм (джерело, об'єкт впливу);

1ц, С - норми трудомісткості до і після впровадження заходу відповідно;

0П "- обсяг виробництва, на який поширилося зміна норми;

до "" - коефіцієнт, що враховує виконання норм виробітку.

Зниження трудомісткості виробництва Т служить вихідним показником для розрахунку вивільнення чисельності робітників АЧР "і додаткового приросту продуктивності праці.

Очікуване вивільнення робітників визначається як різниця їх чисельності в базовому (ЧР *) і плановому (ЧР ^) періодах:

де / ті - річний фонд часу одного робітника за планом.

Зростання продуктивності праці одного робітника АПТ обчислюється як різниця рівнів продуктивності праці після (ПТ ^) і до (ПТ °) проведення організаційно-технічних заходів:

У зв'язку з тим що всі фактори росту продуктивності праці взаємодіють між собою, виникає необхідність (щоб уникнути повторного рахунку резервів) дотримання певної послідовності розрахунків чисельності вивільнених робітників. У першу чергу виявляють кількість робітників, вивільнених у результаті підвищення технічного рівня виробництва, вдосконалення конструкції, технології, комплексної механізації, організаційних заходів, а також системи управління. На закінчення визначається економія, зумовлена зростанням обсягу виробництва, зміною його структури, підвищенням коефіцієнта змінних норм виробітку, збільшенням норм обслуговування і управління, скороченням втрат від браку і, нарешті, поліпшенням використання робочого часу, тобто скороченням цілоденних і внутрізмінних втрат.

Плановий зростання продуктивності праці ДПТ але всім факторам визначається за формулою

де ДІІІ - економія чисельності працюючих, обчислена за всіма чинниками, чол .; 111111 - прийнята чисельність працюючих, необхідна для виробництва планового обсягу продукції, виходячи мул вироблення базового року, чол.

Величина ППП (як найближче ціле меншу) розраховується як

де ВП "- обсяг продукції на запланований рік, тис. руб .; ^ бр - коефіцієнт, що враховує можливий брак; Янін - вироблення на 1 працюючого в базовому році, тис. руб ..

де ОЩ - обсяг продукції в базовому році, тис. руб .;

ШШй - чисельність промислово-виробничого персоналу в базовому році, людина.

Зменшення чисельності робітників за рахунок підвищення технічного рівня виробництва (впровадження нового обладнання) ДЧРТ визначається за наступною формулою:

де УВЧр - частка робітників, ком обслуговуванням даного обладнання,% до чисельності промислово-виробничого персоналу; £ р - коефіцієнт, що враховує скорочення чисельності робочих в результаті зростання продуктивності устаткування.

де О - загальна кількість одиниць обладнання, шт .;

О) - кількість одиниць обладнання, не піддається технічному вдосконаленню, шт .;

Ог - кількість одиниць нового обладнання, шт .;

ДІП'о - показник зростання продуктивності нового обладнання,%;

ґд - дійсний фонд часу роботи нового обладнання, міс;

ґк - календарний фонд часу роботи нового обладнання, міс.

Зменшення чисельності робітників за рахунок скорочення втрат робочого часу ЛЧРР. "Розраховується за формулою

де ЧР "- чисельність робітників, розрахована на плановий обсяг виробництва з вироблення базового року, людина; ^ р'в- ^ р.в - втрати робочого часу в базовому та планованому році відповідно,% до номінального фонду.

Зменшення чисельності робітників в результаті скорочення втрат від браку дчргш визначається але формулою

де ЧР ^ - чисельність основних робітників у базовому році, людина;

^ 'р - втрати від браку в базовому та планованому році відповідно,%.

Зниження чисельності працівників у зв'язку зі збільшенням обсягу виробництва (дппп ") розраховується наступним чином:

де ііі5 - чисельність промислово-виробничого персоналу в базовому році, людина;

Чрд - чисельність основних робітників у базовому році, людина; ¿011 - плановий приріст обсягу виробництва,%;

КЧР - планове збільшення чисельності працюючих, крім основних робітників,%,

де 0П "- обсяг продукції на запланований рік, тис. руб .; ОІ5 - обсяг продукції в базовому році, тис. руб.

Використовуючи дану методику аналізу, визначимо зростання продуктивності праці робітників за рахунок проведення низки організаційно-технічних заходів у поточному році.

Вихідні дані: річний випуск деталей становить 48500 шт .; трудомісткість однієї деталі зменшилася з 52 до 47 хв; ефективний річний фонд часу 1 робітника становить 1 961 год; коефіцієнт, що враховує виконання норм виробітку у попередньому році, - 1,1, у звітному - 1,2.

1. Визначимо зниження трудомісткості але формулою (5.12):

2. Встановимо чисельність вивільнених робочих за формулою (5.13):

3. Обчислимо річне зростання продуктивності праці 1 робітника за формулою (5.14):

Далі, використовуючи дані табл. 5.10 і формули (5.15) - (5.21), визначимо зростання продуктивності праці за рахунок впливу наступних факторів: збільшення обсягу виробництва в результаті скорочення втрат від браку, втрат робочого часу, підвищення технічного рівня виробництва.

Таблиця 5.10. Вихідні дані для планування трудових показників

Показник

Звітний рік

План

Товарна продукція в порівнянних цінах, тис. Руб.

139564

155000

Чисельність промислово-виробничого

персоналу

916

?

у тому числі основних робочих

610

?

Номінальний фонд робочого часу одного робітника

Тисяча дев'ятсот сімдесят дві

1815

Втрати робочого часу до номінального фонду робочого часу,%

16,6

13,0

Коефіцієнт виконання норм

1,20

1,25

Втрати від браку,%

1,04

0,60

Припустимо, чисельність допоміжних робітників і фахівців збільшується на 3,5%. Планується заміна 35 верстатів із 185 діючих новими, що підвищить продуктивність праці на 40%. Термін впровадження верстатів - 1 липня. Питома вага робітників, зайнятих обслуговуванням верстатів, у загальній чисельності персоналу основної діяльності дорівнює 15%.

Визначимо вироблення на 1 працюючого у звітному році але формулою (5.17):

В ^ пп = 139564 тис. Руб. х 1,00: 916 чол. = 152362 руб. / Чол.

Знайдемо чисельність працюючих, необхідну для виробництва планового обсягу продукції, але формулою (5.16):

ППП = 155000 тис. Руб. х 1,00: 152,362 тис. руб. "1017 чол.

Розрахуємо коефіцієнт, що враховує скорочення чисельності робочих в результаті зростання продуктивності устаткування але формулою (5.19):

Визначимо зменшення чисельності робітників за рахунок скорочення втрат робочого часу але формулою (5.18):

ДЧРТ = 1 017 чол. х 15% х 0,035: 100% "5 чол.

Визначимо вироблення на 1 основного робітника в звітному році, використовуючи формул) '(5.17):

ВППП = 139564 тис. Руб. : 610 чол- = 228,793 руб. / Чол.

Знайдемо чисельність основних робітників, розраховану на плановий обсяг виробництва з вироблення звітного року:

ЧР "= 155000 тис. Руб.: 228,793 тис. Руб. = 677 чол.

Знайдемо зменшення чисельності основних робітників за рахунок скорочення втрат робочого часу але формулою (5.20):

Визначимо зменшення чисельності основних робітників за рахунок скорочення втрат від браку за формулою (5.21):

Розрахуємо плановий приріст обсягу виробництва але формулою (5.23):

Знайдемо зменшення чисельності працівників у зв'язку зі збільшенням обсягу виробництва але формулою (5.22):

+11 1% - 35%

ДППП "= (916 чол. - 610 чол.) 'V ° ~ 23 чол. 4' 100%

Визначимо економію чисельності основних робітників за всіма чинниками:

ДЧР = 5 чол. + 28 чол. + 3 чол. = 36 чол.

Таким чином, планована чисельність основних робітників у наступному році становить 641 чол. (677 чол. - 36 чол.).

Визначимо економію чисельності працюючих за всіма чинниками:

ДППП = 5 чол. + 28 чол. + 3 чол. + 23 чол. = 59 чол.

Таким чином, планована чисельність працівників промислово-виробничого персоналу в наступному році - 958 чол. (1017 чол. - 59 чол.).

Встановимо плановий зростання продуктивності праці за всіма чинниками, використовуючи формулу (5.15):

ДПТ = 59 чол. х 100%: (+1017 чол. - 59 чол.) = 6,16%.

З розрахунків видно, що продуктивність праці в результаті здійснення організаційно-технічних заходів повинна підвищитися на 6,16%, при цьому економія чисельності працюючих але всім факторам складе 59 чоловік.

Для визначення резерву збільшення випуску продукції за рахунок підвищення продуктивності праці необхідно можливий приріст середньогодинної вироблення робочого помножити на запланований фонд робочого часу всіх робітників:

де РТВНцХ - резерв збільшення випуску продукції за рахунок збільшення середньогодинного виробітку робітника; РТЧВ - резерв збільшення середньогодинної вироблення одного робітника; ФРВв - планований фонд робочого часу всіх робітників.

Резервом збільшення обсягу випуску продукції також є збільшення чисельності робітників, зайнятих безпосередньо виробництвом продукції. Резерв збільшення випуску продукції за рахунок створення додаткових робочих місць визначається множенням їх приросту на фактичну середньорічну вироблення одного робітника:

де РТВНрм - резерв збільшення випуску продукції за рахунок створення додаткових робочих місць;

РТКР - резерв збільшення кількості робочих місць; Гвф - фактична середньорічна вироблення робітника.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Cхожі теми

Поняття і показники продуктивності праці
Продуктивність праці, фактори і резерви її зростання
Аналіз продуктивності праці
Аналіз динаміки та рівня продуктивності праці
Аналіз продуктивності праці на російських підприємствах
Продуктивність праці
Сутність трудових ресурсів і продуктивності праці
Праця і його продуктивність
ТИМЧАСОВОЇ АНАЛІЗ ПРАЦІ ПРОФЕСІОНАЛА
Продуктивність праці - показник ефективності функціонування організації
 
Дисципліни
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук