Навігація
Головна
Методи оцінки ефективності фінансових інвестиційОЦІНКА ІНВЕСТИЦІЙНИХ ЯКОСТЕЙ І ЕФЕКТИВНОСТІ ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙМетодика оцінки ефективності інвестиційМетоди оцінки ефективності інвестиційМетоди оцінки ефективності інвестицій
Методика оцінки ефективності інвестиційМетоди оцінки ефективності інвестиційМетоди оцінки ефективності інвестиційМетоди оцінки ефективності інвестиційПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙ В КАПІТАЛЬНОМУ БУДІВНИЦТВІ
 
Головна arrow Економіка arrow Комплексний економічний аналіз господарської діяльності
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Методи оцінки ефективності капітальних і фінансових інвестицій

Методи оцінки ефективності капітальних інвестицій

У вітчизняній практиці для оцінки ефективності капітальних інвестицій найбільш часто використовують п'ять основних методів (не рахуючи їх модифікацій), які умовно об'єднуються у дві групи: прості (статичні) і динамічні.

Серед простих методів визначення доцільності вкладення капіталу в інвестиційний проект найчастіше застосовуються: розрахунок терміну окупності інвестицій (Payback Period - PF); розрахунок бухгалтерської рентабельності інвестицій (Return on Investment - ROI). Вони оперують окремими "точковими" (статичними) значеннями вихідних показників, базуються на облікових оцінках. При їх використанні не враховується вся тривалість терміну життя проекту, а також нерівнозначність грошових потоків, що виникають в різні моменти часу. Проте в силу своєї простоти і ілюстративності ці методи досить широко поширені, хоча і застосовуються в основному для швидкої оцінки проектів на попередній стадії розробки.

При використанні методів дисконтування найчастіше розраховуються: чиста поточна вартість проекту (Net Present Value - NPV); індекс рентабельності інвестицій (Profitability Index - PI); внутрішня норма прибутковості (Internal Rate of Return - IRR); модифікована внутрішня норма прибутковості (Modified Internal Rate of Return - MIRR); дисконтований термін окупності інвестицій (Discounted Payback Period - DPP). Методи оцінки ефективності проектів, що входять у другу групу (динамічні), засновані на використанні концепції дисконтування, оперують поняттям часових рядів і вимагають застосування спеціального математичного апарату і більш ретельної підготовки вихідної інформації (рис. 12.1).

Класифікація методів оцінки ефективності капітальних вкладень

Рис. 12.1. Класифікація методів оцінки ефективності капітальних вкладень

Розрахунок терміну окупності інвестицій (Payback Period - РР) полягає у визначенні необхідного для відшкодування інвестиційних витрат періоду часу, за який очікується повернення вкладених коштів за рахунок доходів, отриманих від реалізації інвестиційного проекту.

Термін окупності капітальних вкладень був одним з основних оціночних показників у вітчизняній практиці інвестиційного аналізу. Його розрахунок заснований на принципах ресурсного підходу до оцінки ефективності. У зв'язку з цим термін окупності характеризувався як той період часу, за який сума капітальних вкладень покривалася прибутком від реалізації продукції (послуг). Основний недолік такого підходу до визначення терміну окупності полягає в тому, що показником повернення інвестованого капіталу є прибуток. Однак на практиці інвестиції повертаються у вигляді грошового потоку, що складається з суми чистого прибутку та амортизаційних відрахувань. Таким чином, оцінка проекту на основі прибутку істотно спотворює результати розрахунків і завищує термін окупності.

З позицій грошового підходу до оцінки ефективності термін окупності інвестицій - це період часу реалізації проекту до того моменту, коли сумарний кумулятивний (наростаючим підсумком) повернення готівкових коштів від проекту порівнюється з початковою сумою інвестицій.

У загальному випадку розрахунок показника періоду окупності інвестицій можна призвести але формулою

де К! - інвестиційні вкладення в проект в | -м часовому періоді; Д, - - дохід від експлуатації проекту в 1-му періоді; г - часовий період, в якому настане окупність.

При оцінці капітальних вкладень представлений показник може використовуватися двояко:

■ проект приймається, якщо окупність відбувається;

■ проект приймається тільки в тому випадку, якщо період окупності не перевищує деякого встановленого терміну. Величина цього останнього коливається в широких межах для різних фірм, і єдиного критерію, яким він має бути, не існує.

Однак метод оцінки проектів шляхом розрахунку терміну окупності інвестицій має ряд істотних недоліків, які необхідно брати до уваги при аналізі:

1) ігноруються грошові потоки по той бік терміну окупності проекту. Цей показник не враховує весь період функціонування проекту, що може призвести до недооцінки будь-яких інвестицій;

2) ігноруються можливість реінвестування доходів і тимчасова вартість грошей. Тому проекти з рівними термінами окупності, але різної тимчасової структурою доходів зізнаються рівноцінними.

У цілому використання показника періоду окупності як критерій вибору може стимулювати обрання високоприбуткових, але короткострокових проектів на шкоду більш рентабельним, але довгостроковим. У зв'язку з цим розрахунок терміну окупності не рекомендується використовувати як основний метод оцінки прийнятності інвестицій, краще відводити йому додаткову або обмежену роль. До нього доцільно звертатися для отримання інформації, що розширює уявлення про різні аспекти оцінюваного інвестиційного проекту. Обмежувальна роль показника терміну окупності означає, що якщо інвестором вказано термін повернення інвестицій, a PP проекту більше заданої величини, то такий проект слід виключити з розгляду.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Розрахунок бухгалтерської рентабельності інвестицій (Return on Investment - ROI). Для розрахунку цього показника середньорічна прибуток за період життя проекту ділиться на середню величину інвестицій:

Показник бухгалтерської рентабельності інвестицій зіставляють зі стандартними для фірми рівнями рентабельності, наприклад з коефіцієнтом рентабельності всього авансованого капіталу. Розглянутий проект оцінюється як прийнятний, якщо для нього розрахована величина показника ROI проекту перевищує величину рентабельності, прийняту інвестором як стандарт. З декількох альтернативних інвестиційних проектів вибирається проект з найбільшою нормою прибутку.

Незважаючи на очевидні переваги (легкість в розрахунках, простота в застосуванні, відсутність необхідності вести інший облік, крім офіційного бухгалтерського), метод оцінки ефективності інвестиційного проекту із застосуванням показника ROI також має ряд істотних недоліків, обумовлених в основному відсутністю обліку тимчасової складової грошових потоків.

Показник рентабельності загальних інвестиційних витрат доцільно використовувати при оцінці ефективності капітальних вкладень у випадку, якщо прогнозується, що протягом усього терміну функціонування інвестиційного проекту валовий прибуток буде приблизно однаковою, а податкова і кредитна політика не зазнають істотних змін. Розглянемо показник бухгалтерської рентабельності інвестицій, або норму прибутку. Він являє собою відношення середньої величини доходу фірми але бухгалтерської звітності до середньої величини інвестицій. При його обчисленні використовується величина доходу після оподаткування, оскільки вона краще характеризує вигоду, яку отримують підприємства та інвестори.

Розрахунок чистої поточної вартості (Net Present Value - NPV). Чиста поточна вартість - це різниця між приведеними до теперішньої вартості (шляхом дисконтування) сумою грошового потоку за період експлуатації інвестиційного проекту і сумою інвестованих в його реалізацію засобів:

де Pj - річні грошові потоки, генеровані первісної інвестицією протягом п років; г - коефіцієнт дисконтування; / - Розмір інвестованого капіталу.

Якщо чиста поточна вартість позитивна, то проект приймають до здійснення, якщо негативна - його, як правило, відхиляють. З декількох альтернативних проектів слід приймати той, у якого значення чистої поточної вартості більше.

Таким чином, критерієм абсолютної ефективності інвестиційного проекту є виконання умови

Критерієм відносної ефективності альтернативних проектів є виконання умови

Рівень коефіцієнта дисконтування вибирається інвестором в залежності від його уявлень про альтернативні можливості вкладень, які надають йому ринок капіталів і розвиток власної справи. Якщо проект припускає не разову інвестицію, а послідовне інвестування фінансових ресурсів протягом п років, то формула для розрахунку чистої поточної вартості модифікується в такий спосіб:

де Л "- передбачуваний середній рівень інфляції.

Коректне використання методу розрахунку чистої поточної вартості проекту можливе тільки при дотриманні ряду умов.

1. Обсяг грошових потоків у рамках інвестиційного проекту має бути оцінено для планового періоду й прив'язаний до визначених тимчасовим інтервалам.

2. Грошові потоки в рамках інвестиційного проекту повинні розглядатися ізольовано від решти виробничої діяльності діючого підприємства, тобто характеризувати тільки платежі і надходження, безпосередньо пов'язані з реалізацією даного проекту.

3. Принцип дисконтування, застосовуваний при розрахунку чистої приведеної вартості, з економічної точки зору передбачає можливість необмеженого залучення й вкладення фінансових коштів по ставці дисконту.

4. Використання методу порівнювати ефективності кількох проектів передбачає застосування єдиної для всіх проектів ставки дисконту. Крім цього, порівнювані проекти повинні мати однакові терміни життя і рівні величини інвестицій.

Таким чином, розрахунок показника чистої поточної вартості проекту дозволяє дати відповідь на питання, чи сприяє аналізований варіант інвестування збільшенню фінансів фірми чи багатства інвестора, але не говорить про відносну величину такого збільшення. Для заповнення цього недоліку розраховують індекс рентабельності інвестицій.

Розрахунок індексу рентабельності інвестицій (Profitability Index - РI). Індекс рентабельності інвестицій - це показник, що дозволяє визначити, якою мірою зростає цінність фірми (багатство інвестора) у розрахунку на одну грошову одиницю інвестованого капіталу. За алгоритмом розрахунку він є класичним показником рентабельності, оскільки обчислюється як відношення результату до витрат.

При оцінці інвестицій можна використовувати кілька індексів прибутковості:

1) індекс прибутковості витрат - відношення суми накопичених грошових потоків до суми грошових відтоків;

2) індекс прибутковості дисконтованих витрат - це той же індекс прибутковості витрат, тільки по дисконтованим величинам;

3) індекс прибутковості інвестицій - відношення суми дисконтованих грошових потоків до накопиченого обсягу інвестицій;

4) індекс прибутковості дисконтованих інвестицій - відношення суми дисконтованих грошових потоків до накопиченого дисконтованого обсягу інвестицій.

Найбільш часто застосовується останній індекс, який розраховується але формулою

У формулі (12.7) порівнюються частини чистої поточної вартості - дохідна та інвестиційна. Якщо при деякій нормі дисконту рентабельність проекту дорівнює одиниці (100%), це означаючи

ет, що наведені доходи дорівнюють приведеним інвестиційним витратам, чистий приведений дисконтований дохід дорівнює кулю. Таким чином, значення більше одиниці показника рентабельності проекту означає певну його додаткову прибутковість при даній ставці відсотка, менше одиниці - неефективність проекту.

Крім прийняття рішення про здійснення або відхилення одного інвестиційного проекту, індекс PI може бути успішно використаний для порівняльної оцінки ефективності декількох проектів. Завдяки тому що індекс рентабельності інвестицій є відносним показником, він дуже зручний при виборі одного проекту з ряду альтернативних, що мають приблизно однакові значення NPV, або при комплектуванні портфеля з максимальним значенням чистої поточної вартості.

Індекс рентабельності інвестицій в методичному відношенні нагадує розглянутий раніше показник бухгалтерської рентабельності інвестицій (12.2). Разом з тим за економічним змістом це зовсім інший показник, так як в якості доходу від інвестицій тут виступає не прибуток, а чистий грошовий потік. Крім того, майбутній дохід від проекту (чистий грошовий потік) приводиться до справжньої вартості.

Розрахунок внутрішньої норми прибутковості інвестицій (Internal Rate of Return - IRR). Якщо розрахунок чистої поточної вартості інвестиційного проекту дає відповідь на питання про те, чи ефективно вкладені кошти при деякій заданій ззовні нормі дисконту, то показник IRR проекту визначається в процесі розрахунку як норма прибутковості , при якій дисконтована вартість притоків готівки дорівнює приведеній вартості відтоків. Таким чином IRR - коефіцієнт приведення, при якому дисконтована вартість чистих надходжень від інвестиційного проекту дорівнює дисконтованій вартості інвестиційних витрат, а величина чистої поточної вартості проекту - нулю. Це означає, що всі витрати занурюються. Інакше кажучи, при нарахуванні на суму інвестованого капіталу відсотків за ставкою, що дорівнює внутрішній нормі прибутку, забезпечується отримання розподіленого в часі доходу, еквівалентного інвестиціям.

Математично це означає, що в наведених вище формулах розрахунку чистої поточної вартості проекту (12.6 і 12.7) повинна бути знайдена величина, при якій NPV дорівнює нулю:

Економічний зміст цього показника має кілька трактувань. Внутрішня норма прибутковості показує максимально допустимий відносний рівень витрат, які можуть бути асоційовані з даним проектом. Наприклад, якщо проект здійснюється тільки за рахунок позикових коштів, то рівень IRR - це максимальна процентна ставка, під яку можна взяти дану позику і зуміти розплатитися з доходів проекту за час, рівний горизонту розрахунку. Значення показника внутрішньої норми прибутковості може розглядатися також як нижній гарантований рівень прибутковості інвестиційних витрат. Якщо він перевищує середню вартість капіталу в даному секторі інвестиційної активності і з урахуванням ризику даного проекту, то такий проект може бути рекомендований до здійснення. Третій варіант інтерпретації полягає у трактуванні внутрішньої норми прибутковості як граничного рівня прибутку інвестицій, що може бути критерієм доцільності додаткових вкладень у проект.

Оскільки внутрішня норма прибутковості, за визначенням, - це той коефіцієнт дисконтування, при якому чиста поточна вартість проекту дорівнює нулю, даний показник у вітчизняній літературі називають перевірочним дисконтом, так як він дозволяє знайти граничне значення коефіцієнта дисконтування, що розділяє інвестиційні проекти на прийнятні і невигідні. Для цього розраховане значення показника IRR порівнюють з рівнем (нормою) рентабельності вкладень (Required Rate of Return - RRR), який інвестор вибирає для себе в якості стандартного з урахуванням того, за якою ціною сам інвестор отримав капітал для інвестування, який "чистий" рівень прибутковості хотів би мати при його використанні і який склався ринковий рівень ефективності альтернативного використання фінансових коштів.

Принцип порівняння цих показників такої:

а) якщо IRR> RRR, то проект варто прийняти;

б) якщо IRR <RRR, то проект варто відкинути;

в) якщо IRR = RRR, то проект не прибутковий і не збитковий.

Таким чином, оцінка ефективності інвестиційного проекту за допомогою показника внутрішньої норми прибутковості орієнтована в першу чергу на облік можливостей альтернативного вкладення фінансових коштів, оскільки метод показує не абсолютну ефективність проекту як таку (для цього було б достатньо неотрицательной ставки IRR), а відносну (у порівнянні з операціями на фінансовому ринку).

У методу оцінки ефективності капітальних вкладень за допомогою розрахунку показника внутрішньої норми прибутковості, на нашу думку, є ряд недоліків:

■ при розрахунку цього показника передбачається повна капіталізація всіх вільних грошових коштів від проекту по ставці внутрішньої норми прибутковості. Як правило, це нереально. Насправді частина коштів може бути виплачена у вигляді дивідендів, частина - інвестована в низькодохідні, але надійні активи і т.д. Тому оцінка ефективності проекту за допомогою показника IRR перебільшує дохід, який буде дійсно отриманий від інвестицій;

■ показник IRR не може бути основним у питанні вибору серед альтернативних проектів, які сильно розрізняються обсягами інвестиційних витрат і мають різні значення показника внутрішньої норми прибутковості. Даний показник ефективності не враховує масштабів проекту (кількість інвестованого капіталу).

У деяких ситуаціях отримати однозначні оцінки внутрішньої норми прибутковості проекту неможливо, а іноді вони і зовсім відсутні (у випадку, коли проект має Неконвенціональні структуру грошових потоків).

Незважаючи на перераховані недоліки, цей показник ефективності проектів є одним з основних (поряд з показником чистої поточної вартості) при прийнятті інвестиційних рішень. Це пов'язано з тим, що даний показник можна порівнювати з існуючими ринковими ставками для капіталовкладень (доходом на капітал). Розрахунок внутрішньої норми прибутковості часто застосовують в якості першого кроку в аналізі інвестицій, відбираючи для подальшого вивчення тільки ті проекти, які забезпечують певний прийнятний для інвестора рівень дохідності.

Розрахунок показника модифікованої внутрішньої норми прибутковості інвестицій (Modified Internal Rate of Return - MIRR). Як було сказано вище, одним з недоліків показника внутрішньої норми прибутковості проекту є неможливість його використання у випадку неординарного (неконвенціональної) грошового потоку. Аналізуючи застосовність методу, слід розмежовувати чисті і змішані інвестиції.

Під чистими інвестиціями розуміються інвестиції, які не вимагають проміжних вкладень, а отримані від проекту кошти спрямовуються в дохід. Ознакою чистих інвестицій є конвенціональний грошовий потік: до певного часу - тільки негативні сальдо потоку (перевищення витрат над доходами), а потім - тільки позитивні сальдо (чистий дохід).

У разі змішаних інвестицій ситуація значно ускладнюється, оскільки такі проекти характеризуються необхідністю додаткових проміжних вкладень, у тому числі за рахунок залучення накопичених доходів проекту. Ознакою змішаних інвестицій є чергування позитивних і негативних сальдо грошових потоків у ході реалізації проекту. Мовою математики це означає, що функція залежності чистої поточної вартості від норми дисконту перестає бути монотонно спадною, тобто виникає можливість появи декількох позитивних значень показника IRR, при кожному з яких чиста поточна вартість проекту буде дорівнює нулю. Однозначне визначення показника внутрішньої норми прибутковості проекту в разі змішаних інвестицій стає неможливим. Деякі автори пропонують у подібних ситуаціях в якості значення показника IRR для прийняття інвестиційних рішень використовувати найменше значення з всього отриманого ряду. Однак у цьому випадку можна прийняти невірне рішення, наприклад відмовитися від прийняття проекту взагалі, хоча за деяких умов (деякій величині ставки дисконту) проект буде прибутковим. Ми вважаємо, що в ситуації з Неконвенціональні грошовими потоками для обгрунтування інвестиційного рішення все ж краще провести додаткові розрахункові процедури. Існує кілька методик уникнення множинності внутрішньої норми прибутковості проекту. Зокрема, можна застосувати модифікацію показника IRR - показник MIRR, який знаходять з рівняння

де Р, - значення грошового потоку (по абсолютній величині) на кроці С, якщо воно негативно;

Р * - значення грошового потоку на кроці /, якщо воно позитивно або дорівнює кулю;

г - ставка найбільш вигідного розміщення коштів; і - тривалість проекту.

Цей метод передбачає, що позитивні грошові потоки проекту реінвестуються за ставкою найбільш вигідного розміщення коштів (що, на відміну від / Яй-методу, більш реалістично), а всі негативні значення потоку дисконтуються за тією ж ставши

ке. Показник модифікованої внутрішньої норми прибутковості завжди має єдине значення як для ординарного (конвенційного), так і для неординарного (неконвенціональної) потоків. Отримане значення показника MIRR також порівнюють з необхідної інвестором нормою прибутковості інвестицій (RRR).

Методи, засновані на облікових оцінках (розрахунок показників бухгалтерської рентабельності інвестицій, строку окупності), як і раніше застосовуються, однак вже не в якості основних, на яких базується прийняте рішення, а в якості обмежень, які враховуються при його прийнятті. Російські фірми з початком ринкових перетворень, вийшовши на міжнародний ринок інвестиційних ресурсів, змушені були прийняти мова міжнародного спілкування. Тому вони при складанні інвестиційних пропозицій стали застосовувати динамічні методи аналізу проектів, спочатку лише копіюючи алгоритми, а потім все більш усвідомлено застосовуючи їх.

Безумовно, як видно з аналізу, дисконтовані методи оцінки ефективності капітальних вкладень більш досконалі. Принцип кожного методу з цієї групи однаковим і грунтується на прогнозуванні доходів і витрат, пов'язаних з реалізацією проекту, і зіставленні отриманого сальдо грошових потоків, дисконтованого за відповідною ставкою, з інвестиційними витратами.

Основні труднощі, пов'язані із застосуванням динамічних методів, полягають не в складності їх алгоритмів, а в підготовленості та обгрунтованості первинних даних, які потім піддаються обробці за допомогою цих алгоритмів.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Cхожі теми

Методи оцінки ефективності фінансових інвестицій
ОЦІНКА ІНВЕСТИЦІЙНИХ ЯКОСТЕЙ І ЕФЕКТИВНОСТІ ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ
Методика оцінки ефективності інвестицій
Методи оцінки ефективності інвестицій
Методи оцінки ефективності інвестицій
Методика оцінки ефективності інвестицій
Методи оцінки ефективності інвестицій
Методи оцінки ефективності інвестицій
Методи оцінки ефективності інвестицій
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙ В КАПІТАЛЬНОМУ БУДІВНИЦТВІ
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук