Навігація
Головна
Основні відмінності консолідованої звітності від зведеної...Зведена і консолідована бухгалтерська звітністьОсобливості аналізу зведеної (консолідованої) звітностіАУДИТ показників бухгалтерської звітностіПорядок формування показників консолідованої бухгалтерської звітностіАУДИТ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІМета і основні принципи аудиту фінансової (бухгалтерської) звітностіБухгалтерська звітність і порядок її поданняАудит бухгалтерської (фінансової) звітностіАудит порівнянних даних в бухгалтерській звітності
 
Головна arrow Аудит та Бухоблік arrow Бухгалтерська (фінансова) звітність
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Аудит і публічність консолідованої бухгалтерської звітності

Відповідно до Федерального стандартом аудиторської діяльності (ФСАД 1/2010) 41 Аудиторський висновок про бухгалтерської (фінансової) звітності та формування думки про її достовірність ", затв. Наказом Мінфіну РФ від 20.05.2010 р № 46н аудит бухгалтерської звітності планується і проводиться такою чином, щоб отримати достатню впевненість в тому, що бухгалтерська звітність достовірна у всіх істотних відносинах.

Консолідована бухгалтерська звітність є завершальною стадією облікового процесу. Вона являє собою систему взаємопов'язаних агрегованих показників. Аналіз і зіставлення даних, що містяться у формах бухгалтерської звітності, є важливою аудиторської процедурою. Проведення такого аналізу дозволяє зробити обґрунтований висновок про достовірність поданої звітності. При формуванні думки про достовірність звітності аудитор повинен не тільки отримати уявлення про правильність складання її форм, а й оцінити, наскільки зміст кожного елемента поданої звітності відповідає встановленій інформаційної завданню.

Для здійснення цього процесу аудитор поділяє бухгалтерську звітність на елементи і формулює подцели аудиту в рамках кожного елемента.

На першому етапі перевірки аудитор виробляє розподіл бухгалтерської звітності на статті, для яких встановлюється ступінь важливості різних критеріїв правильності. В даному випадку йде тестування окремих статей бухгалтерського балансу з метою визначення відповідності критерію суттєвості. Базуючись на результатах інвентаризації, аудитор оцінює відповідність статей балансу реальної дійсності.

На другому етапі перевірки аудитор визначає структуру кожної статті бухгалтерської звітності і встановлює взаємозв'язок між її статтями та відповідними рахунками бухгалтерського обліку. Для статей бухгалтерського балансу визначаються рахунки, сальдо яких включені в дану статтю. Для статей звіту про прибутки і збитки встановлюється взаємозв'язок з рахунками, обороти по яких брали участь у формуванні показників звіту. На даному етапі аудитор частково отримує докази відповідності бухгалтерської звітності критерієм повноти, встановивши повноту перенесення оборотів по рахунках бухгалтерського обліку в бухгалтерську звітність.

Третій етап перевірки бухгалтерської звітності полягає в поділі інформації, відображеної на рахунках бухгалтерського обліку, на елементи, якими є фінансово-господарські операції. Тестуючи господарські операції на відповідність критеріям виникнення, існування, повноти, прав і зобов'язань, оцінки, точності, подання та розкриття, аудитор повинен отримати доказ щодо сальдо і оборотів по рахунках і встановити ступінь достовірності показників бухгалтерської звітності. Аудитор перевіряє облікові записи, а також активи та зобов'язання, особливо готівки, цінних паперів і товарів. У звіті аудитора вказується відповідність облікових записів чинному законодавству, а також запитувана додаткова інформація з питань, які виникають у ході перевірки.

Результати перевірки оформляються документально. Статті звітності аналізуються і коментуються, при значному розходженні необхідні пояснення. Аудитором вказуються обставини, що загрожують існуванню організації.

Наведемо основні пункти програми проведення аудиту консолідованої бухгалтерської звітності.

1. Тотожність показників, що містяться у формах бухгалтерської звітності та регістрах бухгалтерського обліку.

2. Тотожність показників Головної книги і регістрів синтетичного обліку.

3. Тотожність показників, що містяться в регістрах синтетичного та аналітичного обліку.

4. Відповідність фактичної методикою оцінки майна, прийнятої в обліковій політиці.

5. Повнота відображення дебіторської та кредиторської заборгованості.

6. Правильність віднесення доходів і витрат до звітного періоду.

7. Складання аудиторського звіту і аудиторського висновку.

Аудитор при зіставленні показників статей бухгалтерської звітності використовує розшифровки консолідованої бухгалтерської звітності. Дані розшифровок звіряються з даними Головної книги та відповідними регістрами аналітичного обліку.

Аудитори на підставі розроблених стандартів узагальнюють результати перевірки про тотожність показників бухгалтерського балансу і Головної книги в робочому документі за спеціально розробленою формою. Розбіжності включаються у відповідний розділ висновку за результатами аудиторської перевірки.

Відповідність кожної статті бухгалтерської звітності встановленим критеріям визначається шляхом узагальнення результатів тестування сальдо і оборотів відповідних рахунків бухгалтерського обліку і господарських операцій. У підсумку основним тестованим елементом є власне господарська операція. Ця послідовність досягнення мети аудиту - основа організації процесу аудиторської перевірки.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Для досягнення цілей аудиту бухгалтерської звітності аудитори застосовують два підходи до організації процесу аудиту: пооб'єктний і циклічний.

При пооб'єктному підході виділяються сегменти аудиту фактично збігаються з об'єктами бухгалтерського звіту, і господарські операції тестуються з погляду відокремленого отримання доказів щодо окремих рахунків бухгалтерського обліку. Після завершення аудиту кожного рахунку в цілях узагальнення отриманих результатів необхідно провести аналіз взаємозв'язку між ними. Наступним етапом є формування думки про бухгалтерської звітності в цілому.

Даний варіант організації процесу аудиту не можна назвати раціональним, оскільки одні й ті ж фінансово-господарські операції перевіряються різними членами групи аудиторів неодноразово з погляду різних сегментів аудиту.

Виділення як сегментів аудиту циклів господарських операцій проводиться з урахуванням змісту фінансово-господарської діяльності економічного суб'єкта, застосовуваної системи бухгалтерського обліку та системи документообігу. До кожного економічному суб'єкту аудитор підходить індивідуально і приділяє особливу увагу сегментированию аудиту. З метою аудиту виділяються при перевірці такі цикли аудиту:

- Реалізація та отримання виручки;

- Товарні та розрахункові операції;

- Організація і оплата праці;

- Операції з товарно-матеріальними цінностями;

- Формування капіталу і його прибутковість;

- Аудит касової готівки, майна та обладнання організації;

- Аудит інвестицій, попередніх виплат і нарахувань, податку на доходи, дебіторів і рахунків капіталу.

Аудитор застосовує цикли господарських операцій в ході аудиту методом спрямованого тестування. Метод спрямованого тестування полягає в природі подвійного запису, застосовуваної в бухгалтерському обліку. Спотворення записи по кредиту одного рахунку призведе до перекручення чи пропуску дебетової записи по кореспондуючому рахунку і навпаки. Направлене тестування забезпечує аудитору виявлення завищення за дебетом рахунка і одночасно кредит завищення кореспондуючого рахунку. Цілеспрямовано перевіривши дебетові записи одного рахунку, аудитор може зробити висновок про підтвердження чи не підтвердження кредитових записів по кореспондуючих рахунках.

Описаний підхід включає в програму проведення аудиту наступні етапи:

1) тестування дебетових записів на предмет завищення;

2) тестування кредитових записів на предмет заниження.

У процесі аудиту особливе місце займає отримання аудиторських доказів з метою формування думки про достовірності звітності. До аудиторським доказам відноситься вивчення правовстановлюючих документів, господарсько-договірних відносин організації, облікової політики, результатів інвентаризації.

Для отримання аудиторських доказів підтвердження оборотів по кожному відібраному в якості аудиту рахунку аудитору слід:

- Розглянути структуру його дебетових і кредитових оборотів;

- Встановити властивий рахунком рівень суттєвості і рівень внутрішньогосподарського ризику;

- Виявити типи господарських операцій, що вплинули на його утримання;

- Віднести ці господарські операції до певних циклам;

- Знайти точку відліку для аудиту господарських операцій, тобто вибрати рахунки, обороти за якими будуть перевірятися, а також ті, обороти за якими будуть підтверджені.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Cхожі теми

Основні відмінності консолідованої звітності від зведеної бухгалтерської звітності
Зведена і консолідована бухгалтерська звітність
Особливості аналізу зведеної (консолідованої) звітності
АУДИТ показників бухгалтерської звітності
Порядок формування показників консолідованої бухгалтерської звітності
АУДИТ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ
Мета і основні принципи аудиту фінансової (бухгалтерської) звітності
Бухгалтерська звітність і порядок її подання
Аудит бухгалтерської (фінансової) звітності
Аудит порівнянних даних в бухгалтерській звітності
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук