Навігація
Головна
Показники і критерії оцінки якості забезпечення безпеки в техносфериТеоретичний базис і система забезпечення безпеки в техносфериОснови фізіології праці та комфортні умови життєдіяльності в...Негативні фактори в техносфери і їх нормуванняНегативні фактори в техносфери і їх нормуванняКритерії комфортностіЛюдина і негативні фактори техносфериЗАХИСТ ВІД НЕБЕЗПЕК ТЕХНОСФЕРИВрахування вимог безпеки та екологічності при постановці нової...Негативні фактори техносфери і їх фізіологічний вплив на людину
 
Головна arrow БЖД arrow Безпека життєдіяльності
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Критерії комфортності, безпеки, екологічності та негативності техносфери

Комфортний стан життєвого простору приміщень і територій але показниками мікроклімату та освітлення досягається дотриманням нормативних вимог. В якості критеріїв комфортності встановлюють значення температури повітря в приміщеннях, його вологості і рухливості (наприклад, ГОСТ 12.1.005-88 "Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони"). Умови комфортності досягаються також дотриманням нормативних вимог до природного і штучного освітлення приміщень і територій, що містяться в СНиП 23-05-95 "Природне і штучне освітлення". При цьому нормуються значення освітленості і ряд інших показників систем освітлення.

Критеріями безпеки техносфери є обмеження, що вводяться на концентрації речовин і потоки енергій в життєвому просторі.

Концентрації регламентують виходячи з гранично допустимих значень концентрацій цих речовин у життєвому просторі:

де С, - концентрація 1-го речовини в життєвому просторі; ГДК, - гранично допустима концентрація 1-го речовини в життєвому просторі; п - кількість речовин.

Для оцінки забруднення атмосферного повітря в населених пунктах регламентовані клас небезпеки і допустимі концентрації забруднюючих речовин. Концентрація кожного шкідливої речовини в приземному шарі не повинна перевищувати максимально разової гранично допустимої концентрації, тобто С <ПДКтах, при експозиції не більше 20 хв. Якщо час впливу шкідливої речовини перевищує 20 хв, то С <ПДКСС, де ПДКСС - гранично допустима середньодобова концентрація.

При одночасному присутності в атмосферному повітрі декількох шкідливих речовин, що володіють односпрямованим дією, їх концентрації повинні задовольняти умові (1.2).

Для потоків енергії допустимі значення встановлюються співвідношеннями

де /, - інтенсивність 1-го потоку енергії; ПДУ, - - гранично допустимий рівень інтенсивності Г'-го потоку енергії; п - кількість потоків енергії.

Конкретні значення ГДК і ПДУ встановлюються нормативними актами Державної системи санітарно-епідеміологічного нормування РФ. Так, наприклад, стосовно до умов забруднення виробничого та навколишнього середовища електромагнітними випромінюваннями радіочастотного діапазону діють Санітарні правила і норми (СанПіН 2.2.4 / 2.1.8.055-96).

ГДК і ПДУ лежать в основі визначення гранично допустимих викидів (скидів) або гранично допустимих потоків енергії для джерел забруднення середовища проживання.

Враховуючи значення ГДК і ПДУ і знаючи фонові концентрації речовин (Сф) і потоків енергії (/ ф) в конкретному життєвому просторі, можна визначити критерії екологічності - гранично допустимі викиди (скиди) домішок (енергії) для конкретних джерел забруднення середовища проживання.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Так, наприклад, при визначенні гранично допустимого викиду (ГДВ) речовини в атмосферне повітря джерело забруднення повинен задовольняти умові

де С - концентрація речовини в життєвому просторі, яка може бути створена джерелом забруднення.

За значенням концентрації С можна знайти ПДВ для промислового об'єкта відповідно до Загальносоюзним нормативним документом ОНД-86.

Таким чином, наявність жорсткого зв'язку між концентраціями домішок в життєвому просторі і потоком домішок, що виділяються джерелом забруднення, дозволяє реально управляти ситуацією, пов'язаною із забрудненням життєвого простору за рахунок зміни кількості викидаються речовин (енергії).

У тих випадках, коли потоки мас і (або) енергій від джерела негативного впливу в середовище проживання можуть наростати стрімко і досягати надмірно високих значень (наприклад, при аваріях), в якості критерію безпеки приймають допустиму ймовірність (ризик) виникнення подібної події.

Ризик - ймовірність реалізації негативного впливу в зоні перебування людини. Зона ризику формується при збігу в часі і просторі області дії небезпек (ноксосфери) і області перебування людини (гомосфери) (рис. 1.4).

Розрізняють індивідуальний і колективний ризик. Індивідуальний ризик характеризує реалізацію небезпеки певного виду діяльності для конкретного індивідуума.

Формування зони ризику

Рис. 1.4. Формування зони ризику

Колективний ризик - це травмування або загибель двох і більше осіб від впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

Класифікація джерел небезпеки і рівнів ризику смерті людини, взята з літературних джерел, представлена в табл. 1.2.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Імовірність виникнення надзвичайних подій стосовно до технічних об'єктів і технологій оцінюють на основі статистичних даних або теоретичних досліджень. При використанні статистичних даних величину ризику конкретного негативного впливу визначають за формулою

де Л - ризик; Л ^ чс - число надзвичайних подій на рік; Л ^ 0 -загальна кількість подій на рік; 7? Дої - допустимий ризик.

Таблиця 1.2. Класифікація джерел небезпек і рівнів ризику смерті людини в промислово розвинених країнах (R - число смертельних випадків люд.-1 рік-1)

Очікуваний (прогнозований) ризик R - це твір частоти реалізації конкретної небезпеки / на твір ймовірностей знаходження людини в "зоні ризику" ( р) при різному регламенті технологічного процесу. Цю величину корисно використовувати в практичній роботі підприємства:

де / - число нещасних випадків (смертельних результатів) від даної небезпеки, чол. "1 o рік" 1 (для вітчизняної практики / = Кч o 1 (Г3, тобто відповідає значенню коефіцієнта частоти нещасного випадку Л "ч, діленого на 1000);] "[/>, - твір ймовірностей перебування працівника у" зоні ризику "(/ ?! - ймовірність знаходження працівника в цеху протягом року (відношення числа робочих днів у році до загального числа днів у році); р2 - вірогідність роботи людини на виробництві протягом тижня (відношення числа робочих днів у тижні до числа днів педелі); р3 - ймовірність виконання працівником технологічного завдання безпосередньо на обладнанні (відношення часу виконання завдання до тривалості робочої зміни) і т.п., тобто р-, - ймовірності участі працівника у виробничій діяльності).

Використання формули (1.6) для оцінки ймовірності виробничого ризику зручно тим, що, грунтуючись на наявних на виробництві даних про частоту нещасних випадків (підлягають обов'язковому зберіганню), можна прогнозувати величину можливого ризику, бо регламент технологічних процесів дає чіткі відомості про час взаємодії людини з виробничими небезпеками протягом робочого дня, тижня, року, тобто дозволяє визначити ймовірність знаходження працівника в "зоні ризику". Такий прогноз дуже корисним при формуванні заходів щодо поліпшення умов праці на виробництві, так як використання формули (1.6) дозволяє визначати величини ризиків впливу різних негативних факторів для конкретного технологічного процесу виробництва, проводити оцінку значущості кожного фактора з позиції безпеки, що і є основою формування заходів щодо поліпшення умов праці.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Cхожі теми

Показники і критерії оцінки якості забезпечення безпеки в техносфери
Теоретичний базис і система забезпечення безпеки в техносфери
Основи фізіології праці та комфортні умови життєдіяльності в техносфери
Негативні фактори в техносфери і їх нормування
Негативні фактори в техносфери і їх нормування
Критерії комфортності
Людина і негативні фактори техносфери
ЗАХИСТ ВІД НЕБЕЗПЕК ТЕХНОСФЕРИ
Врахування вимог безпеки та екологічності при постановці нової продукції на виробництво (ГОСТ 15.201 - 2000)
Негативні фактори техносфери і їх фізіологічний вплив на людину
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук