Навігація
Головна
Групи з електробезпекиЗабезпечення електробезпекиПорядок навчання, присвоєння кваліфікаційних груп і перевірки знань з...ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКАКласифікація електроустановок і приміщень з електробезпекиЕлектробезпекаЕлектробезпека на будівельному майданчику
 
Головна arrow БЖД arrow Безпека життєдіяльності
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Засоби електробезпеки

Підвищення електробезпеки в установках досягається застосуванням систем захисного заземлення, занулення, захисного відключення та інших засобів і методів захисту, у тому числі знаків безпеки і попереджувальних плакатів і написів. У системах місцевого освітлення, в ручному електрофікованого інструменті і в деяких випадках застосовують знижену напругу.

Оскільки стан навколишнього середовища (температура, вологість, наявність пилу, парів кислот і лугів тощо) впливає на опір тіла людини і опір ізоляції, то згідно з Правилами улаштування електроустановок (ПУЕ) всі приміщення за небезпекою ураження електричним струмом поділяються на три категорії .

1. Приміщення з підвищеною небезпекою, що характеризуються наявністю однієї з наступних факторів (ознак): вогкості, коли відносна вологість перевищує 75%; високої температури повітря, що перевищує 35 ° С; струмопровідного пилу; струмопровідних підлог; можливості одночасного дотику до яких з'єднання з землею металоконструкцій будинків, технологічним апаратам, механізмам і т. п., з одного боку, і до металевих корпусів електрообладнання - з іншого.

2. Особливо небезпечні приміщення, що характеризуються наявністю однієї з трьох умов: особливої вогкості, коли відносна вологість повітря близька до 100%; хімічно активного середовища, коли містяться пари або утворюються відкладення діють руйнівно на ізоляцію і струмоведучі частини обладнання; двох і більше ознак одночасно, властивих приміщень з підвищеною небезпекою.

3. Приміщення без підвищеної небезпеки, що характеризуються відсутністю ознак підвищеної і особливої небезпеки.

Захисне заземлення призначене для усунення небезпеки ураження електричним струмом в разі торкнутися корпусу і до інших неструмоведучих частин електроустановок, які опинилися під напругою внаслідок замикання на корпус та з інших причин (рис. 6.5). При цьому всі металеві неструмоведучих частини електроустановок 1 з'єднуються із землею за допомогою заземлюючих провідників 2 і заземлювача 3.

Схема захисного заземлення в однофазної двухпроводной мережі:

Рис. 6.5. Схема захисного заземлення в однофазної двухпроводной мережі:

/ с3 - опір заземлювального пристрою; Д (| - опір тіла людини; /? |, /? 2 - опір кожної з фаз; / год - електричний струм, що проходить через тіло людини

Заземлювач - це провідник або сукупність металево з'єднаних провідників, що знаходяться в зіткненні з землею або її еквівалентом. Заземлители бувають штучні, призначені виключно для цілей заземлення, і природні - перебувають у землі металеві предмети іншого призначення.

Для заземлення устаткування в першу чергу використовують природні заземлювачі: залізобетонні фундаменти, а також розміщені в землі металеві конструкції будівель і споруд.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Захисне заземлення застосовують у мережах напругою до 1000 В з ізольованою нейтраллю і в мережах напругою понад 19000 У як з ізольованою, так і з заземленою нейтраллю.

За допомогою захисного заземлення зменшується напруга па корпусі щодо землі до безпечного значення, отже, зменшується і сила струму, що протікає через тіло людини. На схемі захисного заземлення (див. Рис. 6.5) показано, що напруга, прикладена до тіла людини у разі дотику до обладнання, можна знизити, зменшуючи опір заземлюючого пристрою. Згідно ШЕУ опір заземлення в електроустановках до 1000 В не повинен перевищувати 4 Ом.

Захисне занулення так само, як і захисне заземлення, призначене для усунення небезпеки ураження електричним струмом при замиканні на корпус електроустановок. Захисне занулення здійснюється приєднанням корпусу та інших конструктивних неструмоведучих частин електроустановок до неодноразового заземленному нульового проводу (рис. 6.6).

Захисне занулення перетворює пробою на корпус в коротке замикання між фазним і кульовим проводами і сприяє протіканню струму великої сили через пристрої захисту середовища, а в кінцевому підсумку швидкому відключенню пошкодженого обладнання від мережі. З наведеної схеми (див. Рис. 6.6) очевидно, що при замиканні на корпус фаза виявиться з'єднаної накоротко з нульовим проводом, внаслідок чого через захист (плавкий запобіжник або автомат) потече струм короткого замикання, який і викличе перегорання запобіжника або відключення автомата. Щоб захист швидко спрацьовувала, струм короткого замикання дол

Схема захисного занулення:

Рис. 6.6. Схема захисного занулення:

й (і - опір заземлення нейтралі джерела струму; /? "- опір повторного заземлення нульового захисного провідника; / к - струм короткого замикання

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

дружин бути досить великим. Правила вимагають, щоб струм короткого замикання був в три рази більше номінального струму плавкої вставки запобіжника або розчеплювача автоматичного відключення. Ця вимога виконується, якщо нульовий провід має провідність не менше 50% провідності фазного проводу. Як нульові проводів можна використовувати сталеві смуги, металеві обплетення кабелів, металоконструкції будівель, підкранові колії та ін.

Системи захисного відключення - це спеціальні електричні пристрої, призначені для відключення електроустановок у разі появи небезпеки пробою на корпус. Оскільки основною причиною замикання па корпус струмоведучих частин обладнання є порушення ізоляції, то системи захисного відключення здійснюють постійний контроль за опором ізоляції або струмами витоку між струмоведучими і нетоковедущими деталями конструкції обладнання. При досягненні небезпечного рівня обладнання відключається до того моменту, коли відбудеться пробій на корпус і з'явиться реальна небезпека ураження електричним струмом.

Підвищення електробезпеки досягається також шляхом застосування ізолюючих, огороджуючих, запобіжних і сигналізують засобів захисту.

Ізолюючі електрозахисні засоби поділяються на основні та додаткові. Основні ізолюючі електрозахисні засоби здатні тривалий час витримувати робочу напругу електроустановки, і тому ними дозволяється торкатися струмоведучих частин, що знаходяться під напругою, і працювати на цих частинах. До таких засобів відносяться: в електроустановках напругою до 1000 В - діелектричні гумові рукавички, інструмент з ізолюючими рукоятками і покажчики напруги до 1000 В (раніше називалися струмошукачі); в електроустановках напругою понад 1000 В - ізолюючі штанги, ізолюючі та електровимірювальні кліщі, а також покажчики напруги понад 1000 В.

Додаткові ізолюючі електрозахисні засоби володіють недостатньою електричною міцністю і тому не можуть самостійно захищати людину від ураження струмом. Їх призначення - посилити захисну дію основних ізолюючих засобів, разом з якими вони повинні застосовуватися. До додаткових ізолюючим засобів відносяться: в електроустановках напругою до 1000 В - діелектричні калоші, килимки і ізолюючі підставки; в електроустановках напругою понад 1000 В - діелектричні рукавички, боти, килимки, ізолюючі підставки.

Огороджувальні засоби захисту призначені для тимчасового огородження струмоведучих частин (тимчасові переносні огорожі, щити, огорожі-клітки, ізолюючі накладки, ізолюючі ковпаки).

Сигналізують засоби включають забороняють і попереджуючі знаки безпеки, а також плакати: забороняють, застережні, що дозволяють, що нагадують. Найчастіше використовується застережливий знак "Прохід заборонено".

Запобіжні засоби захисту призначені для індивідуального захисту працюючого від світлових, теплових і механічних впливів. До них відносять: захисні окуляри, протигази, спеціальні рукавиці тощо

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Cхожі теми

Групи з електробезпеки
Забезпечення електробезпеки
Порядок навчання, присвоєння кваліфікаційних груп і перевірки знань з електробезпеки
ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА
Класифікація електроустановок і приміщень з електробезпеки
Електробезпека
Електробезпека на будівельному майданчику
 
Дисципліни
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук