Навігація
Головна
Класифікація умов праціГігієнічні критерії та класифікація умов праціПопит на працю і її пропозицію в умовах абсолютно конкурентного ринку...Пільги та компенсації за роботу із шкідливими і небезпечними умовами...ЧИННИКИ, ВПЛИВАЮТЬ НА УМОВИ ПРАЦІОплата праці при відхиленні від нормальних умов праціЗабезпечення безпечних умов праці при використанні офісної технікиОбов'язки роботодавця щодо забезпечення безпечних умов праціЗагальні поняття про трудову діяльність людини і умовах його праціКласифікація видів праці
 
Головна arrow БЖД arrow Аналіз і оцінка ризику виробничої діяльності
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ПРИНЦИПИ КЛАСИФІКАЦІЇ УМОВ ПРАЦІ

Виходячи з гігієнічних критеріїв умови праці поділяються на чотири класи: оптимальні, допустимі, шкідливі і небезпечні.

Оптимальні умови праці (перший клас) - такі умови, при яких зберігається здоров'я працюючих і створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності.

Оптимальні нормативи виробничих факторів встановлені для мікрокліматичних параметрів і факторів трудового процесу. Для інших факторів за оптимальні умовно приймаються такі умови праці, за яких несприятливі фактори відсутні або не перевищують рівнів, прийнятих за безпечні для населення.

Допустимі умови праці (другий клас) характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни і не повинні негативно дії в найближчому і віддаленому періоді на стан здоров'я працюючих і їх потомство. Допустимі умови праці умовно відносять до безпечним.

Шкідливі умови праці (третій клас) характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та / або його потомство.

Шкідливі умови праці за ступенем перевищення гігієнічних нормативів та вираженості змін в організмі працюючих поділяються на чотири ступені:

Перша ступінь третього класу (3.1) - умови праці характеризуються такими відхиленнями рівнів шкідливих факторів від гігієнічних нормативів, які викликають функціональні зміни, що відновлюються, як правило, при більш тривалому (ніж до початку наступної зміни) перериванні контакту з шкідливими факторами і збільшують ризик пошкодження здоров'я .

Друга ступінь третього класу (3.2) - рівні шкідливих факторів, що викликають стійкі функціональні зміни, що призводять у більшості випадків до збільшення виробничо обумовленої захворюваності (що проявляється підвищенням рівня захворюваності з тимчасовою втратою працездатності і, в першу чергу, тими хворобами, які відображають стан найбільш вразливих органів і систем для даних шкідливих факторів), появи окремих ознак або легких (без втрати професійної працездатності) форм професійних захворювань, що виникають після тривалої експозиції (часто після 15 років і більше).

Третя ступінь третього класу (3.3) - умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів, вплив яких призводить до розвитку, як правило, професійних хвороб легкого та середнього ступенів тяжкості (з втратою професійної працездатності) у періоді трудової діяльності, зростання хронічної (виробничо обумовленої) патології, включаючи підвищені рівні захворюваності з тимчасовою втратою працездатності.

Четверта ступінь третього класу (3.4) - умови праці, при яких можуть виникати важкі форми професійних захворювань (з втратою загальної працездатності), відзначається значне зростання числа хронічних захворювань і високі рівні захворюваності з тимчасовою втратою працездатності;

Небезпечні (екстремальні) умови праці (четвертий клас) характеризуються рівнями виробничих факторів, вплив яких протягом робочої зміни (або її частини) створює загрозу для життя, високий ризик розвитку гострих професійних уражень, у тому числі і важких форм.

У табл. 1.3-1.20 представлені класи умов праці при впливі на працівників хімічних, біологічних, фізичних факторів умов виробничого середовища, а також показників важкості та напруженості трудового процесу відповідно до Керівництва з гігієнічної оцінки факторів робочого середовища і трудового процесу (Р.2.2.2006-05 ).

Таблиця 1.3

Класи умов праці залежно від вмісту в повітрі робочої зони шкідливих речовин (перевищення ГДК, разів)

Шкідливі речовини

Клас умов праці

допустимий

шкідливий

небезпечний <7>

2

3.1

3.2

3.3

3.4

4

Шкідливі речовини 1-4 класів небезпеки <17>, за винятком перерахованих нижче

<= ГДК

макс

<= ГДК

сс

3,0

3,0

10,0

10,0

15,0

15,0

15,1-20,0

> 15,0

> 20,0

Особливості дії на організм

Речовини, небезпечні для розвитку гострого отруєння

З гостро направленим механізмом дії <2>, хлор, аміак

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

<= ГДК

макс

1,1-2,0

2,1-4,0

4,1-6,0

6,1-10,0

> 10,0

Дратівної дії <2>

<= ГДК

макс

1,1-2,0

2,1-5,0

5,1-10,0

10,1-50,0

> 50,0

Канцерогени <3>; речовини, небезпечні дня репродуктивного здоров'я людини <4>

<= ГДК

сс

1,1-2,0

2,1-4,0

4,1-10,0

> 10,0

Особливості дії на організм

Алергени

<5>

Високонебезпечні

<= ГДК

макс

-

1,1-3,0

3,1-15,0

15,1-20,0

> 20,0

Умеренноопас- ниє

<= ГДК

макс

1,1-2,0

2,1-5,0

5,1-15,0

15,1-20,0

> 20,0

Протипухлинні лікарські засоби, гормони (естрогени) <6>

+

Наркотичні анальгетики <6>

+

<1> Відповідно до ГН 2.2.5.1313-03 "Гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони", доповненнями до нього.

<2> Відповідно до ГН 2.2.5.1313-03, ГН 2.2.5.1314-03 "Орієнтовні безпечні рівні впливу (взуття) шкідливих речовин у повітрі робочої зони", доповненнями до них і розділами 1, 2 Прилож. 2 цього Посібника.

<3> Відповідно до ГН 1.1.725-98 "Перелік речовин, продуктів, виробничих процесів, побутових та природних факторів, канцерогенних для людини" і розділами 1, 2 Прилож. 3 цього Посібника (азбестовмісної пилу порівнюють згідно табл. 3).

<4> Відповідно до СанПіН 2.2.0.555-96 "Гігієнічні вимоги до умов праці жінок", Методичними рекомендаціями № 11-8 / 240-02 "Гігієнічна оцінка шкідливих виробничих факторів і виробничих процесів, небезпечних для репродуктивного здоров'я людини";

<5> Відповідно до ГН 2.2.5.1313-03, доповненнями до нього і Прилож. 5 цього Посібника.

<6> Речовини, при отриманні та застосуванні яких повинен бути виключений контакт з органами дихання та шкірою працівника при обов'язковому контролі повітря робочої зони затвердженими методами (відповідно до ГН 2.2.5.1313-03, доповненнями до нього, розділами 1, 2 Прилож. 6 цього Посібника).

<7> Перевищення вказаного рівня може призвести до гострого, у тому числі і смертельного, отруєння.

"+" - Незалежно від концентрації шкідливої речовини в повітрі робочої зони умови праці відносяться до даного класу.

Таблиця 1.4

Класи умов праці залежно від вмісту в повітрі робочої зони біологічного фактора (перевищення ГДК, разів)

Біологічний

фактор

Клас умов праці

допустимий

шкідливий

небезпечний

2

3.1

3.2

3.3

3.4

4

Мікроорганізми-продуценти, препарати, що містять живі клітини та спори мікроорганізмів <*>

<= ГДК

1,1-10,0

10,1-100,0

> 100

Патогенні мікроорганізми <**>

Особливо небезпечні інфекції

+

Збудники інших інфекційних захворювань

+

+

<*> Відповідно до гігієнічними нормативами ГН 2.2.6.709-98 "Гранично допустимі концентрації (ГДК) мікроорганізмів-продуцентів, бактеріальних препаратів та їх компонентів в повітрі робочої зони" і доповненнями до нього.

<**> Умови праці окремих категорій працівників відносять (без проведення вимірювань) до певного класу відповідно до п. 5.2.3.

Таблиця 1.5

Класи умов праці залежно від вмісту в повітрі робочої зони АПФД, пилів. містять природні та штучні волокна, і пилових навантажень на органи дихання (кратність перевищення ГДК і ВПП)

Аерозолі

Клас удовиний праці

допустимий

шкідливий

небезпечний

<*>

2

3.1

3.2

3.3

3.4

4

Високо- і помірно фіброгенні АПФД <*>; пилу, що містять природні (азбести, цеоліти) і штучні (скляні, керамічні, вуглецеві та ін.) мінеральні волокна

<= ГДК

<= ВПП

1,1-2,0

2,1-4,0

4,1-10

> 10

Слабофіброгенной АПФД <**>

<= ГДК

<= ВПП

1,1-3,0

3,1-6,0

6,1-10

> 10

-

<*> Високо- і помірно фіброгенні пилу (ГДК <= 2 мг / куб.м).

<**> Слабофіброгенной пилу (ГДК> 2 мг / куб. М).

<***> Органічна пил в концентраціях, що перевищують 200-400 мг / куб. м, становить небезпеку пожежі та вибуху.

Таблиця 1.6

Класи умов праці залежно від рівнів шуму, локальної, загальної вібрації, інфра-та ультразвуку на робочому місці

Назва фактора, показник,
одиниця виміру

Клас умов праці

допустимий

шкідливий

небезпечний

2

3.1

3.2

3.3

3.4

4

Перевищення ПДУ до дБ / раз (включно):

Шум, еквівалентний рівень звуку, дБА

<= ПДУ

<1>

5

15

25

35

> 35

Вібрація локальна, еквівалентний кореговане рівень (значення) віброшвидкості, віброприскорення (дБ / раз)

<= ПДУ

<2>

3 / 1,4

6/2

9 / 2,8

12/4

> 12/4

Вібрація обшая, еквівалентний кореговане рівень віброшвидкості, віброприскорення (дБ / раз)

<= ПДУ

<2>

6/2

12/4

18/6

24/8

> 24/8

Інфразвук, загальний рівень звукового тиску. дБ Лін

<= ПДУ

<3>

5

10

15

20

> 20

Ультразвук повітряний, рівні звукового тиску в 1/3 октавних смугах частот, дБ

<= ПДУ

<4>

10

20

30

40

> 40

Ультразвук контактний, рівень віброшвидкості, дБ

<= ПДУ

<4>

5

10

15

20

> 20

<1> Відповідно до санітарних норм СН 2.2.4 / 2.1.8.562-96 "Шум на робочих місцях, у приміщеннях житлових, громадських будівель і на території житлової забудови".

<2> Відповідно до санітарних норм СН 2.2.4 / 2.1.8.566-96 "Виробнича вібрація, вібрація в приміщеннях житлових і громадських будівель".

<3> Відповідно до санітарних норм СН 2.2.4 / 2.1.8.583-% "Інфразвук на робочих місцях, у житлових і громадських приміщеннях і на території житлової забудови".

<4> Відповідно до санітарних правил і нормами СанПиН 2.2.4 / 2.1.8.582-% "Гігієнічні вимоги при роботах з джерелами повітряного і контактного ультразвуку промислового, медичного та побутового призначення".

Таблиця 1.7

Клас умов праці за показником ТНС-індексу (° С) для робочих приміщень з нагріваючим мікрокліматом незалежно від періоду року і відкритих територій в теплий період року (верхня межа)

Категорія робіт <*>

Клас умов праці

допустимий

<*>

шкідливий

небезпечний (екстремальний)

3.1

3.2

3.3

3.4

26,4

26,6

27,4

28,6

31,0

> 31,0

Іб

25,8

26,1

26,9

27,9

30,3

> 30,3

IIа

25,1

25.5

26,2

27,3

29,9

> 29,9

IIб

23,9

24,2

25,0

26,4

29,1

> 29,1

III

21,8

22,0

23,4

25,7

27,9

> 27,9

<*> Згідно прилож. 1 СанПіН 2.2.4.548-96 "Гігієнічні вимоги до мікроклімату виробничих приміщень".

Таблиця 1.8

Класи умов праці за показниками мікроклімату для робочих приміщень

Показник

Клас умов праці

опти

мальний

допусти

мий

шкідливий <*>

небезпечний <*> (екстремальний)

1

2

3.1

3.2

3.3

3.4

4

Температура повітря, ° С

За

СанПіН

<**>

За

СанПіН

<**>

Температура повітря для робітників місці охолоджуючим мікрокліматом представлена в табл. 7. У нагріваючого мікроклімату температура повітря врахована в ТНС-індексі, використовуваному для його оцінки

Швидкість руху повітря, м / с

Те ж

Те ж

> 0,6 - стосовно до нагріваючого мікроклімату

Стосовно до охолодному мікроклімату врахована в температурній поправці на вітер (табл. 1.7)

Вологість повітря,%

За

СанПіН

<**>

За

СанПіН

<**>

14-10

<10

ТНС-індекс, ° С

Теж

За табл. 5

Теплове випромінювання: інтенсивність, Вт / кв. м <***> експозиційна доза,

Вт o ч <****>

140

500

<****>

1500

1500

2000

2600

2500

+3800

+2800

+4800

> +2800

> 4 800

<*> Незалежно від періоду року.

<**> СанПіН 2.2.4.548-96 "Гігієнічні вимоги до мікроклімату робочих приміщень".

<***> Верхня межа.

<***> Розрахункова величина, обчислена за формулою: Део = I х S х τ, де I - інтенсивність теплового опромінення, Вт / кв. м; S - облучаемая площа поверхні тіла, кв. м; τ - тривалість опромінення за робочу зміну, ч.

Таблиця 1.9

Класи умов праці за показником температури повітря при роботі в приміщенні з охолоджуючим мікрокліматом

Категорія

робіт

<*>

Загальні енерговитрати, Вт / кв. м <*>

Класи умов праці

оптимальний

допустимий

шкідливий <**>

небезпечний

1

2

3.1

3.2

3.3

3.4

4

68 (58-77)

За СанПіН <*>

ПоСанПіН <*>

18

16

14

12

Іб

88 (78-97)

За СанПіН <*>

ПоСанПіН <*>

17

15

13

11

IIа

113 (98-129)

За СанПіН <*>

ПоСанПіН <*>

14

12

10

8

IIб

145 (130-160)

За СанПіН <*>

ПоСанПіН <*>

13

11

9

7

III

177 (161-193)

За СанПіН <*>

ПоСанПіН <*>

12

10

8

6

<*> Згідно з додатком 1 до СанПіН 2.2.4.548-96 "Гігієнічні вимоги до мікроклімату виробничих приміщень".

<**> Наведено нижня межа температури повітря, ° С.

Таблиця 1.10

Класи умов праці за показником температури повітря, ° С (нижня межа), для відкритих територій у зимовий період року відповідно до категорії робіт Іб

Кліматичний регіон (пояс)

Клас умов праці

допустимий

шкідливий

небезпечний (екстремальний)

2

3.1

3.2

3.3

3.4

4

Іа (особливий)

-3,4

-5,0

-7,9

-10,5

-14,0

-14,0

-5,9

-8,1

-12,2

-15,3

-20,0

-20,0

Іб (IV)

-15,1

-17,3

-20,5

-23,5

-27,5

-27,5

-18,1

-21,3

-26,2

-29,8

-35,5

-35,5

II (III)

+ 1,4

0,0

-2,6

-5,1

-8,3

-8,3

-0,7

-2,7

-6,3

-9,2

-13,5

-13,5

III (II)

+7,0

+5,7

+3,5

+ 1,2

-1,7

-1,7

+5,3

+3,5

+0,6

-2,1

-5,9

-5,9

У чисельнику - температура повітря при відсутності регламентованих перерв на обігрів; в знаменнику - при регламентованих перервах на обігрів (не більше ніж через 2 години перебування на відкритій території).

Таблиця 1.11

Класи умов праці за показником температури повітря, ° С (нижня межа), для відкритих територій у зимовий період року відповідно до категорії робіт Iа - IIб

Кліматичний регіон (пояс)

Клас умов праці

допустимий

шкідливий

небезпечний (екстремальний)

2

3.1

3.2

3.3

3.4

4

1

2

3

4

5

6

7

Іа (особливий)

-19,3

-21,0

-24,4

-26,9

-30,2

<-30,2

-20,8

-24,3

-28,6

-31,5

-36,0

<-36,0

Іб (IV)

-35,6

-37,8

-41,8

-44,7

-48,9

<-48,9

-37,5

-42,0

-47,0

-50,7

-56,0

<-56,0

II (III)

-12,4

-14,0

-17,0

-19,3

-22,6

<-22,6

-13,7

-16,8

-20,6

-23,5

-27,5

<-27,5

III (II)

-4,5

-5,9

-8,4

-11,0

-13,6

<-13,6

-5,5

-8,1

-11,4

-14,0

-17,6

<-17,6

У чисельнику - температура повітря при відсутності регламентованих перерв на обігрів (не більше ніж через 2 години перебування на відкритій території).

Таблиця 1.12

Класи умов праці за показником температури повітря, ° С (нижня межа), для неопалюваних приміщень відповідно до категорії робіт Іб

Кліматичний регіон (пояс)

Клас умов праці

допустимий

шкідливий

небезпечний (екстремальний)

2

3.1

3.2

3.3

3.4

4

Іа (особливий)

-11,1

-14,8

-12,9

-17,4

-15,9

-22,3

-18,3

-25,8

-21,6

-31,0

<-21,6

<-31,0

Іб (IV)

-14,8

-19,0

-16,3

-21,9

-19,9

-27,3

-22,5

-30,6

-26,0

-36,8

<-26,0

<-36,8

II (III)

-2,6

-5,3

-4,2

-7,7

-6,7

-11,5

-9,0

-14,6

-11,9

-19,2

<-11,9

<-19,2

III (II)

+4,4

+ 1,5

+3,2

-0,4

+ 1,4

-3,7

-0,84

-6,5

-3,6

-10,5

<-3,6

<-10,5

У чисельнику - температура повітря при відсутності регламентованих перерв на обігрів; в знаменнику - при регламентованих перервах на обігрів (не більше ніж через 2 години перебування на відкритій території).

Таблиця 1.13

Класи умов праці за показником температури повітря, ° С (нижня межа), для неопалюваних приміщень відповідно до категорії робіт IIа - IIб

Кліматичний регіон (пояс)

Клас умов праці

допустимий

шкідливий

небезпечний

(екстремальний)

2

3.1

3.2

3.2

3.4

4

Іа (особливий)

-29,6

-34,3

-31,5

-37,1

-35,3

-42,3

-36,8

-45,7

-40,0

-51,0

<-40,0

<-51,0

Іб (IV)

-34,9

-40,0

-36,8

-43,6

-40,0

-48,9

-42,6

-52,5

-46,0

-58,0

<-46,0

<-58,0

II (III)

-17,2

-20,9

-18,8

-23,6

-21,4

-27,6

-23,6

-30,6

-26,5

-33,6

<-26,5

<-33,6

III (II)

-8,4

-11,4

-9,8

-13,8

-12,0

-17,0

-14,0

-19,6

-16,7

-23,6

<-16,7

<-23,6

У чисельнику - температура повітря при відсутності регламентованих перерв на обігрів; в знаменнику - при регламентованих перервах на обігрів (не більше ніж через 2 години перебування на відкритій території).

Таблиця 1.14

Класи умов праці залежно від параметрів світлового середовища

Фактор, показник

Клас умов праці

допустимий

шкідливий - 3

I ступеня

II ступеня

2

3.1

3.2

Природне освітлення:

Коефіцієнт природної освітленості КПО,%

> = 0,5 <*>

0,1-0,5 <*>

<0,1

Штучне освітлення:

Освітленість робочої поверхні (Е, лк) для розрядів зорових робіт:

I - III, А, Б1

Ен <**>

0,5 Ен <= Ен

0,5 Ен

IV-XIV, Б2,

В, Г, Д, Е, Ж

Ен <**>

<Ен

Пряма блесткость <***>

Відсутність

Наявність

Коефіцієнт пульсації освітленості (Кп,%)

Кпн <**>

> Кпн

<*> Незалежно від групи адміністративних районів по ресурсах світлового клімату.

<**> Нормативні значення: освітленості - Ен, коефіцієнта пульсації освітленості - Кпн у відповідності зі СНиП 23-05-95 *, СанПіН 2.2.1 / 2.1.1.1278-03, галузевими та відомчими нормативними документами по освітленню.

<***> Контроль прямий блесткості проводиться візуально. При наявності в поле зору працівників сліпучих джерел світла, погіршення видимості об'єктів розрізнення і скарг працівників на дискомфорт зору умови праці за даним показником відносять до класу 3.1.

Таблиця 1.15

Класи умов праці залежно від додаткових параметрів світлового середовища, що регламентуються СанПіН 2.2.2 / 2.4.1340-03 та галузевими (відомчими) нормативними документами щодо висвітлення

Фактор, показник

Класи умов праці

допустимий - 2

шкідливий - 3

3.1 ступеня

Яскравість <1> (L, кд / кв. М)

> Lн

Відбитий блискіт <2>

Відсутність

Наявність

Освітленість поверхні екрана ВДТ, лк

Сп

> Сп

Нерівномірність розподілу яскравості в полі зору користувача ПЕОМ <3> (С, відн. Од)

<= 300

> 300

Візуальні параметри <4> ВДТ:

яскравість білого поля (Lе, кд / кв. м)

35

<35

Нерівномірність яскравості робочого поля (дельта Lе,%)

+/- 20

> 20

контрастність для монохромного режиму (Кі, відн. од.)

3

<3

Просторова (тремтіння) і тимчасова (мелькання) нестабільність зображення

Не повинна візуально фіксуватися

Фіксується візуально

<1> Показник "яскравість" визначається в тих випадках, коли в нормативних документах є вказівка на необхідність її обмеження (наприклад, обмеження яскравості світлих робочих поверхонь при місцевому освітленні; обмеження яскравості світять поверхонь, що знаходяться в полі зору працівника, зокрема при контролі якості виробів в прохідному світлі і т.п.).

<2> Показник "відбитий блискіт" визначається при роботі з об'єктами розрізнення та робочими поверхнями, що володіють направлено-розсіяним і змішаним відображенням (метали, пластмаси, скло, глянцевий папір і т.п.). Контроль відображеної блесткості проводиться візуально. При наявності сліпучої дії відблисків відображення, погіршення видимості об'єктів розрізнення і скарг працівників на дискомфорт зору умови праці за даним показником відносять до класу 3.1.

<3> Контроль показника "нерівномірність розподілу яскравості в полі зору користувача ПЕОМ" проводять для робочих місць, обладнаних ПЕОМ (відповідно до вимог СанПіН 2.2.2 / 2.4.1340-03). Клас і ступінь шкідливості за цим показником встановлюються тільки для робіт III категорії трудової діяльності відповідно до класифікації СанПіН 2.2.2 / 2.4.1340-03.

<4> Контроль візуальних параметрів ВДТ на робочому місці слід проводити тільки при наявності суб'єктивних візуальних даних про необхідність їх інструментальних вимірювань і оцінки ступеня шкідливості. При цьому контроль та вимірювання візуальних параметрів проводяться відповідно до методики, викладеної в Методичних вказівках "Оцінка освітлення робочих місць".

Таблиця 1.16

Класи умов праці при дії неіонізуючих електромагнітних полів та випромінювань

Фактор

Клас умов праці

оптимальний

допустимий

шкідливий - 3

небезпечний

(екстремальний)

1

2

3.1

3.2

3.3

3.4

4

Геомагнітне поле (ослаблення) <2>

Перевищення ПДУ (раз)

Природний

фон

<= ВДУ

<= 5

> 5

-

-

-

Електростатичне поле <3>

Те ж

<= ПДУ

<1>

<= 5

> 5

-

-

-

Постійне магнітне поле <4>

Те ж

<= ПДУ

<1>

<= 5

> 5

-

-

-

Електричні поля промислової частоти (50 Гц) <5>

Природний фон

<= ПДУ

<1>

<= 5

<= 10

> 10

-

> 40 *

Магнітні поля промислової частоти (50 Гц) <6>

Те ж

<= ПДУ

<1>

<= 5

<= 10

> 10

Електромагнітні поля на робочому місці користувача ПЕОМ

<7>

<= ВДУ

> ВДУ

Електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону <8>

0,01-0,03 МГц

Природний

фон

<= ПДУ

<1>

<= 5

<= 10

> 10

-

-

0,03-3,0 МГц

Те ж

<= ПДУ

<9>

<= 5

<= 10

> 10

-

-

3,0-30,0 МГц

Те ж

<= ПДУ

<9>

<= 3

<= 5

<= 10

> 10

-

30,0-300,0 МГц

Те ж

<= ПДУ

<9>

<= 3

<= 5

<= 10

> 10

> 100 *

300,0 МГц -300,0 ГГц

Те ж

<= ПДУ

<9>

<= 3

<= 5

<= 10

> 10

> 100 *

Широкосмуговий електромагнітний імпульс <10>

<= ПДУ

<= 5

> 5

> 50 **

<1> Значення ПДУ, з якими проводиться порівняння виміряних на робочих місцях величин ЕМП, визначаються залежно від часу впливу фактора протягом робочого дня.

<2> Відповідно до СанПіН 2.2.4.1191-03 "Електромагнітні поля у виробничих умовах".

<3> Відповідно до СанПіН 2.2.4.1191-03 "Електромагнітні поля у виробничих умовах" і ГОСТ 12.1.045-84 "ССБТ. Електростатичні поля. Допустимі рівні на робочих місцях і вимоги до проведення контролю".

<4> Відповідно до СанПіН 2.2.4.1191-03 "Електромагнітні поля у виробничих умовах".

<5> Відповідно до СанПіН 2.2.4.1191-03 "Електромагнітні поля у виробничих умовах" і ГОСТ 12.1.002-84 "ССБТ. Електричні поля промислової частоти. Допустимі рівні напруженості і вимоги до проведення контролю на робочих місцях".

<6> Відповідно до СанПіН 2.2.4.1191-03 "Електромагнітні поля у виробничих умовах", ОБУВ ПеМП 50 Гц № 5060-89.

<7> Відповідно до СанПіН 2.2.2 / 2.4.1340-03 "Гігієнічні вимоги до персональних електронно-обчислювальних машин і організації роботи".

<8> Відповідно до СанПіН 2.2.4.1191-03 "Електромагнітні поля у виробничих умовах", ГОСТ 12.1.006-84 "ССБТ. Електромагнітні поля радіочастот. Допустимі рівні на робочих місцях і вимоги до проведення контролю", Зміни № 1 ГОСТ 12.1 .006-84, СанПіН 2.1.8 / 2.2.4.1190-03 "Гігієнічні вимоги до розміщення та експлуатації засобів сухопутного рухливого радіозв'язку".

<9> ПДУ енергетичної експозиції ЕМ П.

<10> Відповідно до СанПіН 2.2.4.1329-03 "Вимоги щодо захисту персоналу від впливу імпульсних ЕМП".

Примітка.

"*" - Перевищення максимального ПДУ для короткочасного впливу.

"**" _ Перевищення ПДУ напруженості електричного поля для кількості електромагнітних імпульсів не більше 5 протягом робочого дня.

Таблиця 1.17


Класи умов праці при дії не іонізуючих електромагнітних випромінювань оптичного діапазону (лазерне, ультрафіолетове)

Клас умов праці

допустимий

шкідливий

Фактор

I
ступеня

II

ступеня

III

ступеня

IV

ступеня

небезпечний

2

3.1

3.2

3.3

3.4

4

Лазерне випромінювання

<= ПДУ 1

> ПДУ 1

<= ПДУ 2

> ПДУ 2

<= 10

ПДУ 2

<Десять два

ПДУ 2

<Десять 3

ПДУ 2

T> 10 3

ПДУ 2

Ультра

фіолетове

випромінювання

при наявності виробничих джерел УФ-А + УФ-В, УФ-С, Вт / кв. м

ДІІ <2>

> ДІІ

<2>

при наявності джерел ЦФО профілактичного призначення (УФ-Ф), мВт / кв. М

9-45

<4>

<1> Відповідно до СанПіН 5804-91 "Санітарні норми і правила пристрою і експлуатації лазерів" (ПДУ 1 - для хронічного впливу, ПДУ 2 - для одноразового впливу).

<2> Відповідно до "Санітарними нормами ультрафіолетового випромінювання у виробничих приміщеннях" (№ 4557-88). При перевищенні ДІІ робота допускається при використанні засобів колективного та / або індивідуального захисту.

<3> Відповідно до Методичних вказівок "Профілактичне ультрафіолетове опромінювання людей (із застосуванням штучних джерел ультрафіолетового випромінювання)" (# 5046-89).

<4> При недотриманні нормативних вимог установка профілактичного опромінення підлягає відключенню зважаючи на її неефективності (фактична опроміненість менше 9 мВт / кв. М) або небезпеки (фактична опроміненість більше 45 мВт / кв. М) і при оцінці параметрів освітлення вважається відсутньої.

Таблиця 1.18.1

Значення потенційної максимальної дози при роботі з джерелами іонізуючого випромінювання в стандартних умовах, мЗв / рік

Потенційна максимальна річна доза

Клас умов праці

допустимий - 2

шкідливий - 3

небезпечний - 4 <*>

3.1

3.2

3.3 <*>

3.4 <*>

Ефективна

<= 5

> 5-10

> 10-20

> 20-50

> 50-100

> 100

Еквівалентна в кришталику ока

<= 40

> 37,5-75

> 75-150

> 150-187,5

> 187,5-300

300

Еквівалентна в шкірі, кистях і стопах

<= 125

> 125-250

> 250-500

> 500-750

> 750-1000

> 1000

<*> Робота з джерелами випромінювання в умовах, коли максимальні потенційні індивідуальні ефективні та / або еквівалентні дози при опроміненні протягом року в стандартних умовах (п. 8.2 НРБ-99) можуть перевищити основні межі доз, допускається тільки при проведенні необхідних додаткових захисних заходів (захист часом, відстанню, екрануванням, застосуванням ЗІЗ і т.п.), що гарантують неперевищення встановлених лімітів доз, або при планованому підвищеному опроміненні.

Таблиця 1.18.2

Потужність потенційної дози для оцінки класів і ступенів умов праці (в одиницях ДМПД)

Потужність потенційної дози

Клас умов праці

допустимий - 2

шкідливий - 3

небезпечний - 4

3.1

3.2

3.3

3.4

Ефективна

<= 1

> 1-2

> 2-4

> 4-10

> 10-20

> 20

Еквівалентна в кришталику ока

<= 1

> 1-2

> 2-4

> 4-5

> 5-8

> 8

Еквівалентна в шкірі, кистях і стопах

<= 1

> 1-2

> 2-4

> 4-5

> 5-8

> 8

Таблиця 1.18.3

Значення потужності потенційної дози

При оцінці умов праці персоналу групи А

Для ефективної МПД

1 ДМПД

5 мЗв / 1700ч = 0,003 мЗв / год (3,0мк3в / ч)

2ДМПД

10 мЗв / 1700ч = 0,006 мЗв / год (6,0мкЗв / ч)

4 ДМПД

20 мЗв / 1700 ч = 0,012 мЗв / год (12,0мкЗв / ч)

10 ДМПД

50 мЗв / 1700 ч = 0,03 мЗв / год (30,0 мкЗв / год)

20 ДМПД

100 мЗв / 700 ч = 0,06 мЗв / год (60,0 мкЗв / год)

Для еквівалентної МПД опромінення кришталика ока

1 ДМПД

37,5 мЗв / 1700 год = 0,022 мЗв / год (22,0 мкЗв / год)

2 ДМПД

75 мЗв / 1700 ч = 0,044 мЗв / год (44,0 мкЗв / год)

4 ДМПД

150 мЗв / 1700ч = 0,088 мЗв / год (88,0мкЗв / ч)

5 ДМПД

187,5 мЗв / 1700 год = 0,11 мЗв / год (110,0 мкЗв / год)

8 ДМПД

300 мЗв / 1700ч = 0,176 мЗв / год (176,0мкЗв / ч)

Для еквівалентної МПД опромінення шкіри, кистей і стоп

1 ДМПД

125 мЗв / 1700ч = 0,075 мЗв / год (75,0 мкЗв / год)

2 ДМПД

250 мЗв / 1700 ч = 0,15 мЗв / год (150,0 мкЗв / год)

4 ДМПД

500 мЗв / 1700 ч = 0,3 мЗв / год (300,0 мкЗв / год)

5 ДМПД

750 мЗв / 1700 ч = 0,44 мЗв / год (440,0 мкЗв / год)

8 ДМПД

1000 мЗв / 1700 год = 0,6 мЗв / год (600,0 мкЗв / год)

При оцінці умов праці робочих місць персоналу групи Б і працівників у разі природного опромінення у виробничих умовах.

Значення потужності потенційної дози визначаються так само, як і для персоналу групи А, але за умови стандартної тривалості роботи протягом року 2 000 ч.

Таблиця 1.19

Класи умов праці за показниками важкості трудового процесу

Показники важкості трудового процесу

Класи умов праці

оптимальний (легка фізичне навантаження)

допустимий (середня фізичне навантаження)

шкідливий важка праця

I ступеня

II ступеня

1

2

3.1

3.2

1. Фізична динамічне навантаження (одиниці зовнішньої механічної роботи за зміну, кг o м)

1.1. При регіональної навантаженні (з переважною участю м'язів рук і плечового пояса) при переміщенні вантажу на відстань до 1 м: для чоловіків для жінок

До 2500

До 1500

До 5000

До 3000

До 7000

До 4000

Більше 7000

Більше 4000

1.2. При загальному навантаженні (за участю м'язів рук, корпуса, ніг):

1.2.1. При переміщенні вантажу на відстань від 1 до 5 м: для чоловіків для жінок

До 12500

До 7500

До 25000

До 15000

До 35000

До 25000

Більш 35000

Більш 25000

1.2.2. При переміщенні вантажу на відстань більше 5 м: для чоловіків для жінок

До 24000

До 14000

До 46000

До 28000

До 70000

До 40000

Більш 70000

Більш 40000

2. Маса піднімається і переміщуваного вантажу вручну (кг)

2.1. Підйом і переміщення (разове) тяжкості при чергуванні з іншою роботою (до 2 разів на годину): для чоловіків для жінок

До 15

До 5

До 30

До 10

До 35

До 12

Понад 35

Більше 12

2.2. Підйом і переміщення (разове) тяжкості постійно протягом робочої зміни: для чоловіків для жінок

До 5

До 3

До 15

До 7

До 20

До 10

Більше 20

Більше 10

2.3. Сумарна маса вантажів, що переміщуються протягом кожної години

2.3.1. З робочої поверхні: для чоловіків для жінок

До 250

До 100

До 870

До 350

До 1500

До 700

Більше 1500

Понад 700

2.3.2. З підлоги: для чоловіків для жінок

До 100 До 50

До 435 До 175

До 600

До 350

Понад 600

Більше 350

3. Стереотипні робочі рухи (кількість за зміну)

3.1. При локальній навантаженні (за участю м'язів кистей і пальців рук)

До 20000

До 40000

До 60000

Більш 60000

3.2. При регіональної навантаженні (при роботі з переважною участю м'язів рук і плечового пояса)

До 10000

До 20000

До 30000

Більш 30000

4. Статичне навантаження - величина статичного навантаження за зміну при утриманні вантажу, докладанні зусиль (кгс o с)

4.1. Однією рукою: для чоловіків для жінок

До 18000

До 11000

До 36000

До 22000

До 70000

До 42000

Більш 70000

Більш 42000

4.2. Двома руками: для чоловіків для жінок

До 36000

До 22000

До 70000

До 42000

До 140 000

До 84000

Більш 140000

Більш 84000

4.3. З участю м'язів корпусу і ніг: для чоловіків для жінок

До 43000

До 26000

До 10000

До 60000

До 200 000

До 120 000

Більш 200000 Більш 120000

5. Робоча поза

5.1. Робоча поза

Вільна, зручна, можливість зміни робочого положення тіла (сидячи, стоячи). Знаходження в позі стоячи до 40% часу зміни

Періодичне, до 25% часу зміни, знаходження в незручній (робота з поворотом тулуба, незручним розміщенням кінцівок та ін.) Та / або фіксованій позі (неможливість зміни взаємного положення різних частин тіла відносно один одного). Знаходження в позі стоячи до 60% часу зміни

Періодичне, до 50% часу зміни, знаходження в незручній та / або фіксованій позі; перебування у вимушеній позі (на колінах, навпочіпки і т. п.) до 25% часу зміни. Знаходження в позі стоячи до 80% часу зміни

Періодичне, більше 50% часу зміни, знаходження в незручній та / або фіксованій позі; перебування у вимушеній позі (на колінах, навпочіпки і т. п.) більше 25% часу зміни. Знаходження в позі стоячи більше 80% часу зміни

6. Нахили корпусу

Нахили корпусу (вимушені більше 30 °), кількість за зміну

До 50

51-100

101-300

Понад 300

7. Переміщення в просторі, обумовлені технологічним процесом, км

7.1. По горизонталі

До 4

До 8

До 12

Більше 12

7.2. По вертикалі

До 1

До 2,5

До 5

Більше 5

Фізична динамічне навантаження. Фізичну динамічне навантаження встановлюють або за технічною документацією, або на основі спостережень протягом декількох днів за групою працюючих. Величина фізичного динамічного навантаження може бути визначена за формулою

де А - кількість роботи, кгм; т - маса вантажу або прикладене зусилля, кг; H - висота підйому вантажу, м; H1 - відстань опускання вантажу, м; L - відстань переміщення вантажу по горизонталі, м.

У процесі спостереження за роботою визначають зусилля при переміщенні вантажу (деталі, робочого органу, механізму), висоту підйому і опускання вантажу, відстань горизонтального переміщення вантажу, групу м'язів, що беруть участь в роботі.

Відповідно до критеріїв оцінки при регіональній навантаженні до 2500 кгм вона вважається оптимальною (легкої), до 5000 кгм допустимої (середньої), а при перевищенні останньої величини умови праці вважаються шкідливими (важка праця) трьох ступенів тяжкості в залежності від перевищення. Для обший навантаження відповідні значення наступні: оптимальна - до 12500 кгм, допустима - до 25000 кгм. При перевищенні останньої величини умови праці відносяться до шкідливим.

Маса піднімається і переміщуваного вантажу вручну. Оцінка маси переробляється вантажу дозволяє віднести умови праці до оптимальних (до 15 кг), допустимим (до 30 кг) або шкідливих умов праці першого ступеня тяжкості. Друга і третя ступеня тяжкості відсутні, так як ручна переробка вантажів масою більше 30 кг не допускається.

Статичне навантаження. Людина докладає фізичні зусилля, не тільки переміщаючись з вантажем у виробничому просторі. Статична навантаження пов'язана з витратою людиною зусиль без переміщення тіла або окремих його частин. Вона характеризується величиною утримуваного вантажу (або прикладеного зусилля) і часом утримання його в статичному стані та розраховується із застосуванням вираження

Р = mt.

де m - маса вантажу або статичне зусилля, кг; t - час фіксації зусилля, с.

Робоча поза. Природна поза при сидінні приймається мимовільно. Фіксована робоча поза фізіологічно не виправдана. Якщо при виконанні роботи потрібні великі м'язові зусилля, то краща поза "стоячи", а при менших зусиллях - поза "сидячи". Робота в позі "стоячи" призводить до більш швидкого стомлення, ніж робота в позі "сидячи". Однак фіксація кожній із розглянутих поз викликає порушення кровообігу в нижніх кінцівках і тазової області. Щоб уникнути професійних захворювань доцільно передбачати можливість роботи як стоячи, так і сидячи.

Оптимальним умовам праці відповідає зручна вільна робоча поза при можливості її зміни на розсуд працівника. Якщо ж до 25% часу зміни людина повинна перебувати в незручній фіксованій позі з неможливістю змінити взаємне розташування частин тіла, то за цією ознакою умови праці потрібно віднести до допустимим. При збільшенні перебування оператора в незручній фіксованій позі до 50% часу зміни працю належить до шкідливих умов першого ступеня. Таку ж оцінку необхідно дати і в тому випадку, якщо до 25% тривалості зміни працюючий перебуває у вимушеній позі (на колінах, навпочіпки або зігнувшись).

До шкідливих умов праці другого ступеня тяжкості відносять робочу позу і в тому випадку, коли знаходження в незручній фіксованій позі перевищує 50% часу зміни або ж перебування у вимушеній позі більше 25% часу зміни. Важкість праці третього ступеня з даного фактору не передбачена.

Таблиця 1.20

Класи умов праці за показниками напруженості трудового процесу

Показники

напруженості

трудового

процесу

Клас умов праці

оптимальний

допустимий

шкідливий

Напруженість праці легкого ступеня

Напруженість праці середнього ступеня

Напружена праця

I ступеня

II ступеня

1

2

3.1

3.2

1. Інтелектуальні навантаження:

1.1. Зміст роботи

Відсутня необхідність прийняття рішення

Рішення простих завдань за інструкцією

Рішення складних завдань з вибором по відомим алгоритмам (робота по серії інструкцій)

Евристична (творча) діяльність, що вимагає рішення алгоритму, одноосібне керівництво в помилкових ситуаціях

1.2. Сприйняття сигналів (інформації) та його оцінка

Сприйняття сигналів, але не потрібна корекція дій

Сприйняття сигналів з подальшою корекцією дій та операцій

Сприйняття сигналів з наступним співставленням фактичних значень параметрів з їх номінальними значеннями. Заключна оцінка фактичних значень параметрів

Сприйняття сигналів з наступною комплексною оцінкою пов'язаних параметрів. Комплексна оцінка всієї виробничої діяльності

1.3. Розподіл функцій за ступенем складності завдання

Обробка і виконання завдання

Обробка, виконання завдання і його перевірка

Обробка, перевірка і контроль за виконанням завдання

Контроль та попередня робота з розподілу завдань іншим особам

1.4. Характер

виконуваної

роботи

Робота за індивідуальним планом

Робота за встановленим графіком з можливою корекцією по ходу діяльності

Робота в умовах дефіциту часу

Робота в умовах дефіциту часу та інформації з підвищеною відповідальністю за кінцевий результат

2. Сенсорні навантаження

2.1. Тривалість зосередженого спостереження (% часу зміни)

До 25

26-50

51-75

Більше 75

2.2. Щільність сигналів (світлових, звукових) і повідомлень у середньому за 1 годину роботи

До 75

76-175

176-300

Більше 300

2.3. Число виробничих об'єктів одночасного спостереження

До 5

6-10

11-25

Більше 25

2.4. Розмір об'єкта розрізнення (при відстані від очей працюючого до об'єкта розрізнення не більше 0,5 м) в мм при тривалості зосередженого спостереження (% часу зміни)

Більше 5 мм - 100%

5-1,1 мм - більше 50%; 1-0,3 мм - до 50%; менше 0,3 мм - до 25%

1-0,3 мм - більше 50%; менше 0,3 мм - 26- 50%

Менш 0,3 мм - більше 50%

2.5. Робота з оптичними приладами (мікроскопи, лупи і т. П.) При тривалості зосередженого спостереження (% часу зміни)

До 25

26-50

51-75

Більше 75

2.6. Спостереження за екранами відеотерміналів (годин на зміну):

при буквеному типі відображення інформації при графічному типі відображення інформації

До 2

До 3

До 3

До 5

До 4 До 6

Більше 4

Більше 6

2.7. Навантаження на слуховий аналізатор (при виробничій необхідності сприйняття мови чи диференційованих сигналів)

Розбірливість слови сигналів від 100 до 90%. Перешкоди відсутні

Розбірливість слів і сигналів від 90 до 70%. Є перешкоди, на тлі яких мова чутна на відстані до 3,5

Розбірливість слови сигналів від 70 до 50%. Є перешкоди, на тлі яких мова чутна на відстані до 2 м

Розбірливість слів і сигналів менше 50%. Є перешкоди, на тлі яких мова чутна на відстані до 1,5 м

2.8. Навантаження на голосовий апарат (сумарна кількість годин, наговорюють на тиждень)

До 16

До 20

До 25

Більше 25

3. Емоційні навантаження

3.1. Ступінь відповідальності за результат власної діяльності. Значимість помилки

Несе відповідальність за виконання окремих елементів завдань. Тягне за собою додаткові зусилля в роботі з боку працівника

Несе відповідальність за функціональну якість допоміжних робіт (завдань). Тягне за собою додаткові зусилля з боку вищого керівництва (бригадира, майстра і т. П.)

Несе відповідальність за функціональну якість основної роботи (завдання). Тягне за собою виправлення за рахунок додаткових зусиль всього колективу (групи, бригади ит. П.)

Несе відповідальність за функціональну якість кінцевої продукції, роботи, завдання. Тягне за собою пошкодження обладнання, зупинку технологічного процесу і може виникнути небезпека для життя

3.2. Ступінь ризику для власного життя

Виключена

Імовірна

3.3. Ступінь відповідальності за безпеку інших осіб

Виключена

Можлива

3.4. Кількість конфліктних ситуацій, обумовлених професійною діяльністю, за зміну

Відсутні

1-3

4-8

Більше 8

4. Монотонність навантажень

4.1. Число елементів (прийомів), необхідних для реалізації простого завдання або в багаторазово повторюваних операціях

Більше 10

9-6

5-3

Менше 3

4.2. Тривалість (у сек.) Виконання простих завдань або повторюваних операцій

Більше 100

100-25

24-10

Менше 10

4.3. Час активних дій (у% до тривалості зміни). В інший час - спостереження за ходом виробничого процесу

20 і більше

19-10

9-5

Менш 5

4.4. Монотонність виробничої обстановки (час пасивного спостереження за ходом техпроцесу в% від часу зміни)

Менш 75

76-80

81-90

Більше 90

5. Режим роботи

5.1. Фактична тривалість робочого дня

6-7 год

8-9 год

10-12год

Більше 12

5.2. Змінність роботи

Однозмінній робота (без нічної зміни)

Двозмінна робота (без нічної зміни)

Тризмінна робота (робота в нічну зміну)

Нерегулярна змінність з роботою в нічний час

5.3. Наявність регламентованих перерв та їх тривалість

Перерви регламентовані, достатньої тривалості: 7% і більше робочого часу

Перерви регламентовані, недостатньої тривалості: від 3 до 7% робочого часу

Перерви не регламентовані, недостатньої тривалості: до 3% робочого часу

Перерви відсутні

Інтелектуальні навантаження. Найбільш легким вважають розумову працю, в якому відсутня необхідність ухвалення рішення. Відсутність такої відповідальності за прийняте рішення дозволяє віднести умови праці до оптимальних. Якщо ж оператор працює і приймає рішення в рамках інструкції, то такі умови праці відносяться до допустимим. До напруженим умовам першого ступеня відносять працю, який пов'язаний з вирішенням складних завдань по відомим алгоритмам або роботою з використанням декількох (більше однієї) інструкцій. Евристична (творча) діяльність, що вимагає вирішення складних завдань при відсутності очевидного алгоритму рішення, повинна бути віднесена до напруженої праці другого ступеня тяжкості.

Людина-оператор може бути відносно пасивним приймачем інформації або в якійсь формі її перетворювати. Сприйняття сигналів, що не вимагає корекції дій, визначає оптимальний клас умов праці, а якщо необхідна корекція дій та операцій, то допустимий. Якщо праця людини передбачає сприйняття сигналів з наступним співставленням фактичних параметрів з їх номінальними значеннями, якщо необхідна оцінка фактичної інформації, то такі умови відносять до напруженої праці першого ступеня.

Сприйняття сигналів (інформації) з подальшою комплексною оцінкою взаємопов'язаних параметрів або комплексна оцінка всієї виробничої діяльності є критерієм, за яким така праця слід вважати напруженим другого ступеня.

У процесі виробничої діяльності людина виконує завдання різного ступеня складності. Обробка будь-якої інформації або виконання завдання без оцінки його результатів є менш складним працею, що дозволяє оцінювати його як оптимальний. Якщо ж до вказаних дій додається необхідність перевірки отриманого результату, то такі умови праці є допустимими.

Перша ступінь напруженості праці включає в себе обробку, перевірку та контроль за виконанням завдання. Робота з розподілу виробничого завдання між іншими особами і контроль за їх роботою відносяться до напруженої праці другого ступеня.

Характер виробничих завдань може передбачати роботу за індивідуальним планом, за встановленим графіком і з відповідальністю за кінцевий результат. Робота за індивідуальним планом характеризується оптимальною напруженістю. Робота за графіком з необхідністю корекції ходу виробничого процесу є допустимою по напруженості. Ті ж функції, але в умовах дефіциту часу, визначають виконувану роботу як напружену першого ступеня. Якщо ж на додаток до перерахованих особливостям трудового процесу додається відповідальність за кінцевий результат, то такі роботи визначають умови праці як напружені другого ступеня.

Сенсорні навантаження оцінюються тривалістю зосередженого спостереження, щільністю надходження сигналів і повідомлень, числом виробничих об'єктів, за якими одночасно ведеться спостереження, а також навантаженням на зоровий і слуховий аналізатори.

Тривалість зосередженого спостереження у відсотках наступним чином класифікує цей показник: до 25% від тривалості робочої зміни - оптимальні умови праці, 26-50% - прийнятна, 51-75% - напружена праця першого ступеня, а при тривалості зосередженого спостереження більше 75% умови праці слід відносити до другої ступеня напруженості.

Щільність звукових і світлових сигналів, т. Е. Кількість їх надходять протягом кожної години, характеризує умови праці наступним чином: до 75 сигналів або повідомлень - оптимальні умови праці; 75-175 - допустимі; 176-300 - напружена праця першого ступеня, а при більш високій щільності надходження інформації умови праці характеризуються як напружена праця другого ступеня.

Напруженість праці залежить і від числа одночасно спостережуваних об'єктів. Під об'єктами в даному випадку мається на увазі технологічний процес, контрольно-вимірювальні прилади, продукт виробництва і т. П. Так, при чисельності об'єктів до 5 включно, умови праці відносяться до оптимального класу. При числі об'єктів від 6 до 10 напруженість праці характеризується допустимим класом. Якщо число об'єктів спостереження перевищує 10, то умови визначаються як напружена праця. До першого ступеня напруженої праці (клас 1) відносяться виробничі процеси з числом підконтрольних об'єктів у межах 11-25, а до другої (клас 3.2) такі, коли необхідно відстежувати 26 показників і більше.

Робота з Дмитрий терміналами до двох годин на зміну вважається оптимальною, до трьох - допустимої. Робота за комп'ютером або спостереження за процесом по відеотерміналу понад зазначеного часу визначає клас умов праці як напружений: від 3 до 4 год - першого ступеня (клас 3.1), більш 4ч - другого ступеня (клас 3.2).

Емоційні навантаження. Відповідальність за кінцевий або проміжний результат праці, за можливі небезпечні наслідки прийнятих рішень визначає ступінь напруженого стану виконавця, його "скутість", що може істотно сповільнити виконання ним своїх функцій. Якщо оператор несе відповідальність за виконання тільки окремих елементів виробничого завдання, то така праця оцінюється як оптимальний. Підвищення ступеня відповідальності, наприклад за функціональну якість допоміжних операцій тягне за собою додаткові емоційні зусилля з боку безпосереднього керівника (бригадира, майстра та ін.). У цих випадках праця оцінюється як допустимий.

На виконавця може лежати відповідальність за функціональну якість основної роботи, що може спричинити необхідність прийняття рішень, пов'язаних з виправленням (переробкою результатів) за рахунок додаткових зусиль всього колективу. Це накладає додаткову відповідальність на що приймає рішення і підвищує його емоційне навантаження. Тому такий вид діяльності є напруженим першого ступеня (клас 3.1). Якщо ж працівник несе персональну відповідальність за функціональну якість кінцевого продукту, виробничого завдання в цілому або його дії можуть призвести до поломки обладнання, зупинки всього технологічного процесу або створити ситуацію, небезпечну для життя, його умови праці оцінюються як напружені другого ступеня (клас 3.2).

При відсутності ризику для власного життя в процесі виконання своїх обов'язків праця виконавця вважають оптимальним, якщо ж він є ймовірною, то умови праці відносять до класу 3.2 - напружена праця другого ступеня. Аналогічно встановлюється клас умов праці при оцінці ступеня ризику за безпеку інших осіб, що беруть участь у виробничому процесі.

Монотонність навантажень. Монотонністю називають одноманітність виконуваних операцій. Монотонна робота знижує ефективність праці, збільшує плинність кадрів, аварійність і, як наслідок, травматизм на виробництві.

Ступінь монотонності визначається числом елементів (прийомів праці при реалізації простого завдання або багаторазово повторюваних операцій) і тривалістю в часі виконання цих елементів або операцій. Якщо число елементів, необхідних для реалізації простого завдання або в багаторазово повторюваних операціях складає 10 і більше, то умови праці вважають оптимальними. При числі елементів від 9 до 6 - допустимими. При меншій кількості елементів (вони, отже, частіше повторюються) умови праці відносять до класу напружені: від п'яти до трьох - напружені умови праці першого ступеня (клас 3.1) і напружені другого ступеня при числі елементів менше трьох (клас 3.2).

Було встановлено, що при тривалості кожної з повторюваних операцій понад 100 з умови праці можна вважати оптимальними. Якщо на її виконання витрачається від 100 до 25 с, то умови допустимі. В інших випадках умови праці оцінюються як напружені і поділяються на два класи: першого ступеня при витратах часу на операцію 24-10 с (клас 3.1) і другого ступеня (клас 3.2) з тривалістю виконання менш 10 с.

Режим роботи. Однією з характерних рис технічного прогресу є часта поява товарів з новими споживчими властивостями. Це вимагає частої зміни виробничого обладнання і, як наслідок, підвищення рівня змінності устаткування і персоналу на виробництві. У ряді галузей використовуються безперервні технологічні процеси (хімічні виробництва, підприємства транспорту та ін.), Де робота ведеться цілодобово. Дослідження показали, що в першу і другу половину дня продуктивність, працездатність, самопочуття і рівень травматизму приблизно однакові.

У нічний час знижується продуктивність праці, захисні функції організму, підвищується сонливість. Працездатність людини визначається не тільки активністю м'язового апарату і органів чуття, але і діяльністю серцево-судинної, травної, ендокринної та інших систем, що не керованих свідомістю людини і працюючих за добовому ритму.

Прийнято відносити режим роботи з тривалістю не більше 7:00 до оптимального, а з тривалістю до 9:00 - до допустимого. Тривалість безперервної роботи до 12:00 відносять до першого ступеня, а більш 12:00 - до напруженої праці другого ступеня.

Змінність роботи класифікується наступним чином:

- Однозмінній робота без нічної зміни - оптимальні умови;

- Двозмінна робота без нічної зміни - допустимі умови праці;

- Тризмінна робота з роботою в нічну зміну - напружена праця першого ступеня;

- Нерегулярна змінність з роботою в нічний час - напружена праця другого ступеня.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Cхожі теми

Класифікація умов праці
Гігієнічні критерії та класифікація умов праці
Попит на працю і її пропозицію в умовах абсолютно конкурентного ринку праці
Пільги та компенсації за роботу із шкідливими і небезпечними умовами праці
ЧИННИКИ, ВПЛИВАЮТЬ НА УМОВИ ПРАЦІ
Оплата праці при відхиленні від нормальних умов праці
Забезпечення безпечних умов праці при використанні офісної техніки
Обов'язки роботодавця щодо забезпечення безпечних умов праці
Загальні поняття про трудову діяльність людини і умовах його праці
Класифікація видів праці
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук