Навігація
Головна
Основні принципи та етапи математичного моделювання в соціологіїМАТЕМАТИЧНИЙ АПАРАТ АНАЛІЗУ РИЗИКУ У ВИРОБНИЧИХ УМОВАХПриклад математичного моделюванняМатематичні методи моделювання управлінських рішеньМатематичне моделювання в географіїМатематичне моделюванняУправління ризиком і організаційна структура загального менеджментуЕтапи економіко-математичного моделюванняЕтапи економіко-математичного моделюванняМоделювання політичних ситуацій: теоретичні та математичні моделі
 
Головна arrow БЖД arrow Аналіз і оцінка ризику виробничої діяльності
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Математичне моделювання в управлінні виробничим ризиком

Математичне моделювання в даний час широко використовується в практиці оцінки ризику.

При побудові моделей по В.М. Мінько послідовно виконуються наступні етапи.

1. Визначення мети (критеріїв ефективності) або цілей.

2. Словесний опис розглянутого об'єкта або процесу, тобто побудова змістовної чи вербальної моделі.

3. Побудова математичної моделі, т.е переклад змістовної (вербальної) моделі в математичну форму, досягнення якої дозволяє використовувати той чи інший математичний апарат.

4. Вибір методу дослідження отриманої математичної моделі.

5. Проведення дослідження, тобто вирішення конкретних завдань, які сформульовані на основі побудованої моделі.

6. Зіставлення отриманих теоретичних результатів з реально можливими на практиці.

7. Впровадження отриманих рішень.

У галузі охорони праці реальними об'єктами дослідження через побудову математичних моделей можуть бути:

1. Процеси управління підвищенням безпеки виробничого середовища.

2. Технічні системи, що вивчаються з метою прогнозування ризику та встановлення шляхів його визначення.

3. Негативна здатність виробничого середовища і трудового процесу, що виражається через конкретні значення формують її чинників: шум, вібрація, випромінювання, загазованість, важкість праці, напруженість праці та ін.

4. Технологічні процеси, що розглядаються як джерела шкідливих небезпечних впливів.

5. Системи індивідуального та колективного захисту на виробництві.

Математичне моделювання в галузі безпеки праці грунтується на знанні залежностей між частотою або ймовірністю захворювань і станом умов праці по конкретних факторів, наявності даних про число нещасних випадків на кожній операції досліджуваного технологічного процесу, встановленні та облік залежностей між рівнями виробничих факторів і технічними характеристиками досліджуваної технічної системи .

Математична модель повинна бути продуктивною, т. Е. Обов'язково давати відповіді на реальні питання, що виникають, наприклад, у практиці управління безпекою праці.

Зручно будувати математичні моделі, коли керовані змінні зв'язані з її параметрами через лінійні залежності або коли нелінійні залежності можна замінити на наближені до лінійним.

Математичні моделі прийнято називати імовірнісними або стохастичними, коли в них включені випадкові величини або функції. Коли випадкові величини і функції відсутні, то математичну модель називають детермінованою. Рішення завдань, що визначаються імовірнісними або стохастичними моделями, значно складніше, тому в практиці такі моделі намагаються замінити їх детермінованими еквівалентами.

Складність побудови математичних моделей управління виробничим ризиком визначається вибором проміжку часу, для якого будується модель, невизначеністю багатофакторного впливу на працюючих шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, впливу на організм людини відхилень від норм факторів різної природи (хімічних, фізичних, біологічних, психофізіологічних ), неможливість в обліку ризику впливу всіх можливих факторів в силу того, що вони не визначені у формуванні нормативів. Остання обставина призводить до огрубіння моделі. Але якщо ставиться завдання визначення загальних закономірностей виникнення ризику захворювань в залежності від факторів виробничого середовища і трудового процесу, спрощення може бути виправданим.

На базі отриманої математичної моделі можна вирішувати завдання зниження професійного ризику, включаючи вибір оптимальних шляхів його зниження.

У практиці вивчення впливу факторів виробничого середовища і трудового процесу на людину використовуються психофізичні методи, що зв'язують залежність між величиною діючого на організм стимулу (подразника) і виникає в організмі відчуття.

Психофізика розглядає проблеми побудови сенсорних шкал, використовуваних для оцінки вишепорогових відчуттів з використанням логарифмічної функції - закон Вебера-Фехнера, або статечної функції - закон С. Стівенса.

В.М. Мінько розробив системи побудови психофізичних шкал для обгрунтування співвідношення між балами ризику xi і конкретними значеннями параметрів різних факторів виробничого середовища і трудового процесу.

Беручи до уваги ту обставину, що закон Вебера-Фехнера діє для подразників середньої інтенсивності, В.М. Мінько в своїх розрахунках користувався законом С. Стівенса.

В.М. Мінько з'єднав бальні оцінки впливу умов праці, запропонованих НДІ праці ще в 80-х роках минулого століття, з сучасними оцінками умов праці, які визначаються Гігієнічним керівництвом Р.2.2.755-99, яке в листопаді 2005 р було замінено Гігієнічним керівництвом Р. 2.2.2006-05 (відповідні дані представлені в першому розділі).

Бал х i = 2 відповідає ГДК або ПДУ різних виробничих факторів. Введені в Керівництві Р.2.2.2006-05 класи умов праці (3.1, 3.2, 3.3, 3.4) умовно переведені у бали ризику за схемою: 3.1 - 3 бали, 3.2 -4 бали, 3.3 - 5 балів, 3.4 - 6 балів.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Закон С. Стівенса має вигляд

х = К · S n (3.15)

де х - бал ризику; К - константа, що залежить від одиниць виміру; S - величина стимулу (або подразнення); n - психофізичний показник ступеня, що вимірюється для різних подразників від 0,2 до 3,5.

З виразу (3.1) слід

(3.16)

тоді

(3.17)

Для отримання константи К необхідно використовувати введені визначення, якщо S = S ПДУ, то х = х 0 = 2 (з використанням шестибальною класифікації). Тому з формули (3.2) знаходимо

(3.18)

Підставляючи вираз (3.4) у формулу (3.3), отримуємо

(3.19)

або

(3.20)

щодо бальних оцінок х отримаємо

(3.21)

Замінюючи S і S ПДУ. на відповідні нормовані величини факторів, В.М. Мінько призводить зведення залежностей для визначення бальних оцінок факторів виробничого середовища і трудового процесу (табл. 3.1)

Таблиця 3.1


Зведення залежностей для визначення бальних оцінок факторів виробничого середовища і важкості трудового процесу

Найменування чинника

Одиниця

вимірювання

Розрахункова психофізична формула

Значення психофізичного показника, n

Шум

дБА

0,3

Разова максимальна маса переметайте вручну вантажів

кг

1,45

Загальна динамічна фізичне навантаження за зміну

Кдж

1,45

Статична фізичне навантаження протягом зміни

Чи не

1,45

Шкідливі хімічні речовини

мг / м

0,55-для хімічних речовин третього і 4-го класів небезпеки

Температура повітря в холодний період року при роботах на відкритому повітрі

° С

1

Температура повітря в теплий період року при роботах на відкритому повітрі

° С

1,6

Вплив холодної води

° К

1,2

Освітлення робочих місць

лк

1,2

Площа робочого місця

м2

1,15

Величина струмів дотику

мА

3,5

Технологічна вібрація

дБ

0,77

Приймаючи, що всі фактори виробничого середовища діють незалежно один від одного (принцип адитивності), для оцінки узагальненого рівня ризику матимемо

(3.22)

де - рівень безпеки по i-му фактору виробничого середовища, який може бути визначений за формулою

(3.23)

де х max - максимальна бальна оцінка, приймається відповідно до методики НДІ праці х max = 6; х i - бальна оцінка за i-му фактору середовища, обумовлена за формулами в табл. 3.1, n - число врахованих чинників середовища.

Важливо відзначити, що величина

(3.24)

визначає узагальнений рівень безпеки виробничого середовища, віднесений до трудового стажу.

Досвід показує, що ймовірність захворювань в проміжок часу t, не залежить від того, чи були захворювання у попередньому періоді t, що вказує на незалежність подій. Тоді ймовірність роботи без захворювань (рівень безпеки виробничого середовища) протягом t років може бути визначена за формулою

(3.25)

де r r - річний професійний ризик.

З формули (3.25) з урахуванням виразу (3.24) одержуємо

(3.26)

де m - 25 років - трудовий стаж.

Результати розрахунків за формулою (3.26) повинні бути близькі до даних, одержуваних за фактичними показниками захворюваності. Звичайно, це можливо тільки при організації об'єктивного обліку захворюваності та правильному визначенні стану виробничого середовища.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Cхожі теми

Основні принципи та етапи математичного моделювання в соціології
МАТЕМАТИЧНИЙ АПАРАТ АНАЛІЗУ РИЗИКУ У ВИРОБНИЧИХ УМОВАХ
Приклад математичного моделювання
Математичні методи моделювання управлінських рішень
Математичне моделювання в географії
Математичне моделювання
Управління ризиком і організаційна структура загального менеджменту
Етапи економіко-математичного моделювання
Етапи економіко-математичного моделювання
Моделювання політичних ситуацій: теоретичні та математичні моделі
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук