Навігація
Головна
Тарифікація ризиків у соціальному страхуванні від нещасних випадків,...Обов'язкове страхування від ризиків, пов'язаних з нещасними випадками...Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві та...Моделювання ризику нещасних випадківОбов'язки роботодавця при нещасному випадку
Управління мотивацією трудової поведінки персоналуМотивація поведінки в процесі трудової діяльностіОцінка ефективності систем мотивації та стимулювання трудової...Причини ризикованої поведінки і методи визначення схильності до ризикуТрудова етика і трудова поведінка
 
Головна arrow БЖД arrow Аналіз і оцінка ризику виробничої діяльності
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Зв'язок індивідуальної готовності до ризику з нещасними випадками

Поняття "готовність до ризику" набуло поширення в роботах європейських учених в 60-х роках минулого століття в зв'язку з виникненням певного наукового напряму, усматривающего в цій якості головну передумову до виникнення нещасних випадків. Воно з'явилося в деякому розумінні на зміну введеному К. Марбе поняттю "схильність ризику" і "схильність до ризику".

Нещасні випадки, що виникли з вини робітника, правильніше розцінювати не як наслідок прояву його індивідуальних якостей, а як результат його невдалої предметної діяльності, в якій ці якості реалізуються.

Як прояв деякої тенденції до аналізу нещасних випадків з зазначених позицій можна розцінювати появу нового індивідуального показника - готовності до ризику. Використання для визначення цього поняття слова "готовність", а не "схильність" вже вказує на зв'язок цього показника не тільки з індивідуальними проявами, а й зі сформованою ситуацією.

Слово "готовність" (на відміну від "схильність") відображає в якійсь мірі і мотиваційний аспект особистості. У цьому слові звучить вираз бажання, а також фактор ситуативності (тимчасовості), оскільки воно сприймається швидше як характеристика стану, ніж як якість особистості.

При цьому вчені вважають, що хоча така готовність і породжується ситуацією, але базується вона в основному на індивідуальних якостях робітника. При цьому виділяють ряд індивідуальних якостей, від яких залежить така готовність: потреби, актуальні мотиви, домінантність, екстравертність, ригідність, егоцентризм, легковажність, несумлінність, боязкість і ін. Поняття "готовність до ризику" виявляється більш ємним, ніж "схильність": крім стійких якостей індивіда, в нього входять і ситуативні чинники трудової завдання, по відношенню до яких складається така готовність.

Виділяється ряд загальних закономірностей, виявлених у дослідженнях готовності до ризику. Так, було відмічено, що з віком готовність до ризику падає, що у більш досвідчених робітників вони нижчі, ніж у менш досвідчених, що у жінок готовність до ризику реалізується при більш певних очікуваннях, ніж у чоловіків. На готовності до ризику відбивається характер трудової діяльності: у військових вона виявляється вищою, ніж у студентів.

На готовності до ризику істотно позначаються і соціальні чинники. Так, із зростанням знехтуваним суб'єкта зростає його готовність до ризику. Якщо в колективі виявляється приблизно однакова готовність до ризику як при небезпеці для одного з його членів, так і при небезпеці для всього колективу, то в корпорації готовність до ризику вище, ніж якщо за помилку доводилося розплачуватися одному, т. Е. В умовах групи готовність до ризику проявляється сильніше, ніж при діях в поодинці. Готовність до ризику в групі залежить також і від групових очікувань.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Таким чином, якщо готовність до ризику розцінювати як показник індивідуальних якостей робітників (в деякому відношенні пов'язаний з діяльністю, але все ж відірваний від неї), то при аналізі нещасного випадку слід брати до уваги ще такий важливий показник діяльності, як мотивація. При обліку ж мотивації в першу чергу, ймовірно, слід виділити її спрямованість на досягнення мети або на уникнення невдачі, т. Е. Взяти до уваги мотиви, що найбільш пов'язані з нещасними випадками.

Психологи стверджують, що недоліки індивідуальних якостей (в даному випадку висока індивідуальна готовність до ризику) самі по собі ще не зумовлюють можливість нещасних випадків. Зв'язок між готовністю до ризику і нещасними випадками детермінується предметною діяльністю і, зокрема, мотивацією суб'єкта до її успішності.

Ризикована поведінка як результат розвитку
трудової діяльності

Ризикована поведінка може з'явитися і природним результатом процесу розвитку діяльності.

Як відомо, вихідним і найбільш типовим видом людської діяльності є праця. На його основі розвинулися і інші види предметної діяльності: навчальна, ігрова, творча, військова та ін. Кожному з названих видів діяльності притаманні певні особливості, проте всі вони мають два загальних показника: процес і результат діяльності. Причому роль цих показників у названих видах діяльності далеко не однакова. Так, для трудової та навчальної діяльності найбільш суттєвим є результат. Тут важливо досягнення більш високого результату з найменшою витратою сил і засобів. Пошуком подібних шляхів займаються психологія праці, ергономіка, педагогіка трудового навчання і ряд інших наук. Для військової діяльності теж найбільш важливим є досягнення високого результату (перемоги) з найменшими витратами і втратами.

В ігровій ж діяльності на передній план вже виходить сам її процес. Примітно, що, задаючи умови гри, вже не прагнуть до забезпечення простору і легкості досягнення її результату, мети (це вело б до втрати інтересу до такої гри). Тут, навпаки, штучно ускладнюють умови діяльності: наприклад, мотогонки влаштовують не так на шосе, а на льоду, гаревій доріжці, вигадують хитромудрі головоломки - і все тільки для того, щоб зробити більш емоційно привабливим сам процес гри і, природно, і більш цінним її результат.

У творчій діяльності теж найбільш важливим виявляється її процес: так звані "муки творчості", радість самовираження породжують в ньому високий емоційне напруження, висуваючи сам цей процес на чільне всієї творчої діяльності.

До аналізу зазначених категорій діяльності можна підійти і з позиції кібернетики. У такому випадку предметна діяльність у загальному вигляді може розцінюватися як складна система взаємодії людини з її засобами і об'єктом в даних умовах середовища. Вітчизняні кібернетики І.М. Гельфанд і М.Л. Цетлін показали, що якщо розглядати діяльність як певну функцію багатьох змінних, то в такій системі зазвичай можна виділити дві групи змінних, що визначають її перебіг: "істотні" і "несуттєві". "Істотні" змінні зумовлюють виконання основного завдання функціонування системи. "Несуттєві" же змінні хоча і позначаються на процесі та результаті функціонування системи, але в загальному тут не мають вирішального значення. Якщо з цих позицій розцінювати трудову діяльність, наприклад, токаря, то до її "істотним" змінним слід віднести всі задані технічні умови: матеріал, форму, розміри виготовленого вироби, які потрібно дотримати, правила роботи, які робітник зобов'язаний при цьому виконувати. К "несуттєвим" же змінним діяльності можна віднести всі ті її характеристики, які спеціально не задаються, а вибираються на розсуд самого робітника. Так, він може вибрати для роботи той різець, який вважатиме найбільш підходящим, може встановити бажану подачу верстата, вибрати зручний для себе рух, робочу позу і т. П.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Cхожі теми

Тарифікація ризиків у соціальному страхуванні від нещасних випадків, захворювань і у зв'язку з материнством
Обов'язкове страхування від ризиків, пов'язаних з нещасними випадками і хворобами
Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
Моделювання ризику нещасних випадків
Обов'язки роботодавця при нещасному випадку
Управління мотивацією трудової поведінки персоналу
Мотивація поведінки в процесі трудової діяльності
Оцінка ефективності систем мотивації та стимулювання трудової діяльності
Причини ризикованої поведінки і методи визначення схильності до ризику
Трудова етика і трудова поведінка
 
Дисципліни
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук