Навігація
Головна
Пояснювальна записка - додаткове розкриття інформаціїДодаткове розкриття інформаціїПодання додаткової інформаціїЯку додаткову інформацію дають показники прибутковості?Отримати додаткову інформацію для прийняття рішення про валютні...Від яких факторів залежить тривалість додаткової відпустки за роботу...Додаткові інформаційні послуги, що надаються Національним бюро...Додаткові аспекти оцінювання продуктуТеорія додаткової цінності і оцінка історичних тенденцій...Додаткові форми організації педагогічного процесу
 
Головна arrow Аудит та Бухоблік arrow Внутрішній аудит
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Види додаткової інформації

Велике значення в умовах ринкової економіки має контроль за виконанням основного бюджету організації. Зазвичай в ході проведення внутрішнього аудиту він здійснюється шляхом факторного аналізу гнучких бюджетів. Тут дослідженню піддається весь спектр чинників, що впливають на отримані результати. Джерелами інформації служитимуть генеральний бюджет організації, його операційна, фінансова та інвестиційна частини, дані зовнішньої бухгалтерської звітності, відомості, що містяться в управлінських звітах, а також залучаються інформація з технічної документації і результати обстежень зовнішнього середовища (рис. 4.6).

Наведений перелік інформаційних джерел не є додатковим для всіх розв'язуваних внутрішнім аудитом завдань. Для дослідження деяких специфічних проблем ці джерела будуть складати основу інформаційної бази. Наприклад, встановлення впливу зовнішнього середовища на зміну ринкової кон'юнктури і планованих управлінських рішень щодо зміни асортименту вимагає використання як інформаційної основи результатів маркетингових досліджень, проведених як самим підприємством, гак і конкурентами, незалежними організаціями. Виняток становить технічна і технологічна інформація, коли перевіряється вплив втручань у процес виробництва з боку менеджера центру відповідальності або в подібних випадках.

Планова інформація сприяє виконанню наступних завдань внутрішнього аудиту: дослідження процесів формування та розвитку системи комплексного планування; аналіз використовуваних методів планування; визначення обсягу необхідної інформації, її джерел та шляхів отримання для планування; координація окремих планів за часом і змістом; перевірка складених планів на повноту, обгрунтованість і реальність; визначення оптимальних значень бюджетних показників на бюджетний період за критеріями, орієнтованим на кінцеві фінансові результати; виявлення випадків невідповідності і ризиків; оцінка результатів реалізації запланованих заходів.

Елементи інформаційної бази внутрішнього аудиту

Рис. 4.6. Елементи інформаційної бази внутрішнього аудиту

Найбільший обсяг інформації представляє генеральний бюджет, де акумулюються і балансуються дані бюджетів продажів, виробничої програми, бюджетів прямих матеріальних і трудових витрат, загальновиробничих, управлінських і комерційних витрат ін. (Табл. 4.2).

Основні бюджети дозволяють внутрішнім аудиторам мати всю необхідну інформацію для оцінки фінансового стану організації та контролю за його зміною, для оцінки фінансової спроможності бізнесу, виявлення невідповідності від передбаченої тактики і стратегії організації, розрахунку підприємницьких ризиків але бізнес-процесам, визначення привабливості інвестиційних проектів. Отже, при проведенні внутрішнього аудиту необхідно досліджувати всі три основних бюджету в сукупності.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Операційні і допоміжні бюджети створюють можливість показати взаємозв'язок натуральних і вартісних показників, визначити найбільш важливі пропорції між окремими бюджетами, ступінь припущень і обмежень у змінах.

Таблиця 4.2. Типологія бюджетів організації

Типологія бюджетів організації

Склад, етапність і деталізація операційних бюджетів залежать від цілей і завдань, що стоять перед організацією, специфіки бізнесу, рівня професійної кваліфікації працівників планово-економічних служб, бухгалтерії, комерційних і маркетингових підрозділів, ступеня методичної, технічної та організаційної підготовки організації до бюджетування. Розглядаючи зазначені критерії (в даному випадку фактори), аудитор може зробити певні висновки про якість планової інформації і потенційних аудиторських ризиках.

Спеціальні бюджети призначені для формування інформації про більш точних цільових показниках і нормативах фінансового планування, відображення особливостей регіонального оподаткування. Приміром, за допомогою інвестиційного бюджету досліджуються розподіл фінансових ресурсів за бюджетними періодами, цільове використання інвестицій, призначених для створення нового бізнесу тощо спеціалізованих джерел фінансування капітальних вкладень. Набір спеціальних бюджетів визначається керівництвом організації.

Особливу увагу при проведенні внутрішнього аудиту звертається на формати бюджетів. Вони розробляються на підприємстві і можуть мати безліч проблем. У будь-якому випадку аудитор зіставляє фактичні формати з вимогами, які звичайно пред'являються до них: вони повинні бути сумісні з діючою на підприємстві системою бухгалтерської звітності, наближені до форм внутрішньої управлінської звітності, бути придатними для економічного аналізу, фінансового планування та прогнозування, здатними служити інструментом контролю виконання бюджетів.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Під багатопрофільних організаціях методикою бюджетування передбачається складання бюджетів (можливо, за тим же складом) по кожній філії з подальшим узагальненням інформації у зведених бюджетах. Цей підхід необхідний для об'єктивної оцінки діяльності кожної філії та підрозділи підприємства і вишукування резервів підвищення ефективності їх діяльності, а отже, організації в цілому.

У сфері фінансового обліку та бухгалтерської звітності завдання внутрішнього аудиту включають дослідження системи збору та обробки інформації, істотної для підготовки та складання звітності на різних рівнях управління. Важливими моментами тут є підбір або розробка методів і способів визначення якості інформації, а також критеріїв для оцінки стану інформаційного середовища, в якій формуються показники фінансових звітів.

Відповідно до Закону "Про бухгалтерський облік" бухгалтерський облік представляє собою упорядковану систему збору, реєстрації та узагальнення інформації в грошовому вираженні про майно, зобов'язання організації і їхньому русі шляхом суцільного, безперервного і документального обліку всіх господарських операцій.

Мета обліку сформульована в Положенні ведення бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності в Російській Федерації (в ред. Наказів Мінфіну Росії від 30 грудня 1999 № 107н, від 24 березня 2000 № 31н, від 18 вересня 2006 № 116н. Від 26 березня 2007 № 26н, від 25 жовтня 2010 року № 132Н, від 24 грудня 2010 року № 186н), де позначено "формування повної і достовірної інформації про діяльність організації та се майновий стан, необхідної внутрішнім користувачам бухгалтерської звітності - керівникам , засновникам, учасникам і власникам майна організації, а також зовнішнім - інвесторам, кредиторам і іншим користувачам "; і далі: "забезпечення інформацією, необхідною для контролю за дотриманням законодавства Російської Федерації при здійсненні організацією господарських операцій та їх доцільністю, наявністю і рухом майна і зобов'язань, використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів відповідно до затверджених норм, нормативами і кошторисами".

Не применшуючи значення інформативності фінансового обліку, слід помститися, що його реформування спричинило синтезування інформації, орієнтованої на зовнішніх користувачів, і задоволення вимог інформаційного середовища підготовки бухгалтерської звітності. Модифікувалися в даний час роль і значення інформації, що розкривається зовнішньої звітністю, методи і швидкість обробки бухгалтерських даних. І все-таки внутрішня побудова інформаційної моделі про протікання господарських і технологічних процесів повинно відповідати вимогам існуючого нормативно-правового регулювання бухгалтерського обліку та звітності.

Внутрішньому аудитору слід пам'ятати, що перші три рівня нормативних документів регулюють зовнішній компонент інформаційного середовища, а четвертий - облікова політика з метою бухгалтерського обліку - визначає комунікацію обміну елементами внутрішньої інформації різних ланок, щоб їх вирішення нс суперечили один одному і цілям організації. Отже, у вітчизняній обліковій практиці законодавчо закріплено положення про регулювання облікової системи, але не се результату - складу і якісних характеристик звітності. У цьому зв'язку слід підкреслити відбуваються зміни в частині нормативного регулювання змісту вітчизняної бухгалтерської звітності, як то: наказ Мінфіну № 66 від 2 липня 2010 г. "Про форми бухгалтерської звітності організацій", зареєстрований у Міністерстві юстиції РФ за номером 18023 від 2 серпня 2010 р .

Названий нормативний акт є обов'язковим, але не рекомендаційним, проте в ньому представлені якісь можливості самостійності в частині деталізації показників за статтями звітів.

Інформаційна середу за джерелами утворення ділиться на зовнішню і внутрішню складові. У кожної складової при підготовці звітністю матиме місце вхідна та вихідна види інформації (табл. 4.3), сформовані в рамках облікової та позаоблікового систем.

Таблиця 4.3. Коротка характеристика вхідної та вихідної інформації

Коротка характеристика вхідної та вихідної інформації

Звідси внутрішні аудитори, користуючись інформацією зовнішньої звітності, повинні протестувати се на предмет достатності та об'єктивності розкриття факторів, що вплинули на результати діяльності, сумісності з показниками оперативних та управлінських звітів підрозділів і зведених управлінських звітів, дотримання наказу про облікову політику. У ході перевірки звертається увага на наявність внесених змін в методику бухгалтерського обліку та зміст показників зовнішньої звітності у зв'язку з нормативними трансформаціями в обліку та оподаткуванні.

Нерідко внутрішній аудит організовує за завданням керівництва контроль за реалізацією планів. У таких випадках на підставі планових документів розробляються контрольні документи (звіти), в яких фіксуються терміни проведення контролю і зміст аудиторських процедур. Заздалегідь визначаються величини допустимих відхилень і неузгоджень фактичних величин, потім зіставляються фактичні та планові показники, виявляється ступінь досягнення поставленої мети. Далі проводиться аналіз відхилень із з'ясуванням їх причин, виробляються пропозиції щодо усунення впливу негативних факторів.

При забезпеченні керівництва аналітичною інформацією в завдання внутрішнього аудиту входить розробка архітектури інформаційної системи, стандартизація інформаційних каналів і носіїв і вибір методів обробки інформації. Внутрішній аудит повинен забезпечити збір, обробку та надання керівництву підприємства істотною для прийняття управлінських рішень інформації.

Відповідно до отриманих результатів у процесі підготовки інформаційно-аналітичної бази для прийняття обгрунтованих тактичних і стратегічних управлінських рішень в ракурсі поставлених завдань оцінюється робота аудиторів. Приміром, за зведеними річними звітами відділу внутрішнього контролю (аудиту) встановлюють ступінь активності співробітників аудиторських груп і окремих фахівців (рис. 4.7).

У завдання внутрішнього аудиту повинно входити також проведення спеціальних досліджень, що визначають стан і тенденції розвитку підприємства в ринкових умовах. Такі дослідження вимагають отримання іншого роду інформації, що знаходиться поза рамками існуючої на підприємстві облікової системи (див. Табл. 4.3).

Особливо хочеться виділити зі складу додаткової інформації внутрішні стандарти з аудиту, де можна виділити наступні основні блоки: внутрішня структура і технологія організації діяльності системи внутрішнього аудиту підприємства; методика і порядок проведення внутрішнього аудиту філій; програма (сукупність методик) проведення аудиту по об'єктах управління; управління внутрішнім аудитом; професійне освіта та підготовка кадрів.

Інформація для оцінки результатів роботи співробітників внутрішнього аудиту

Рис. 4.7. Інформація для оцінки результатів роботи співробітників внутрішнього аудиту

Отже, для інформаційної підтримки та організаційного забезпечення внутрішнього аудиту необхідне створення в організації та філіях (при їх наявності) спеціальної бази даних і методів їх обробки. Система забезпечення, заснована на застосуванні даних обліку в сукупності з внутрішнім аудитом, дозволить ефективно використовувати систему інформаційного забезпечення та внутрішньої звітності з отриманням ключових, найбільш інформативних показників, що дають точну і об'єктивну картину досліджуваної за рішенням адміністрації проблеми. Вона дозволить разом з відповідною системою планування і бюджетування маркетинговим, збутових, виробничим та іншим службам організації працювати у взаємодії і забезпечувати оперативне отримання інформації, необхідної для коригування стратегії і тактики управління підприємством.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Cхожі теми

Пояснювальна записка - додаткове розкриття інформації
Додаткове розкриття інформації
Подання додаткової інформації
Яку додаткову інформацію дають показники прибутковості?
Отримати додаткову інформацію для прийняття рішення про валютні інвестиції
Від яких факторів залежить тривалість додаткової відпустки за роботу із шкідливими умовами праці?
Додаткові інформаційні послуги, що надаються Національним бюро кредитних історій кредитним організаціям
Додаткові аспекти оцінювання продукту
Теорія додаткової цінності і оцінка історичних тенденцій капіталістичного накопичення
Додаткові форми організації педагогічного процесу
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук