Навігація
Головна
Внутрішня звітність сегментів як джерело інформації при проведенні...МЕТОДИКА І ТЕХНОЛОГІЯ ПРОВЕДЕННЯ ПІДТВЕРДЖУЮЧОГО АУДИТУМетодика проведення аудиту та документальне оформлення результатів...Принципи проведення аудитуТЕХНОЛОГІЯ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ АУДИТОРСЬКИХ ПЕРЕВІРОКПорядок проведення виїзних податкових перевірокСТАНДАРТИ, ЩО РЕГЛАМЕНТУЮТЬ ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУОсобливості аудиторського висновку при проведенні аудиту за...Підготовка до проведення внутрішнього аудитуМетодика проведення PEST (LE) -аналізу
 
Головна arrow Аудит та Бухоблік arrow Внутрішній аудит
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Методика проведення виїзного аудиту

Діяльність служби внутрішнього аудиту (СВА) включає розробку річного стратегічного плану проведення аудиторських перевірок, вивчення та аналіз наявної інформації, надання інформації про результати аудиту зацікавленим сторонам, контроль виконання рекомендацій і виправлення виявлених недоліків.

Документально оформлений план аудиторських перевірок служить досягненню наступних цілей:

o сприяє полегшенню аналізу і допомагає директору затвердити пріоритетні напрямки аудиту;

o забезпечує СВА ефективною методикою досягнення кращого розуміння та планування аудиторських підходів до аналізу ризиків, притаманних перевіряється області діяльності;

o полегшує процес наступного планування аудиту;

o сприяє поясненню, документуванню та обгрунтуванню змін, внесених у річний план.

Методика внутрішнього аудиту повинна бути заснована на принципі оцінки ризику. Таким чином. СВА необхідно концентрувати свої зусилля на перевірці областей діяльності, в яких існують найбільші внутрішні ризики (за видами діяльності) і де схильність до ризиків (внаслідок низької якості систем контролю) найбільш висока.

Щороку СВА повинна звертати увагу на зазначені питання та їх вплив на діяльність органів внутрішнього контролю. Відповідно СВА необхідно визначити, які напрямки діяльності будуть предметом аудиту (планування аудиторських перевірок) і яким чином буде проводитися аудит (методику аудиту).

Процес підготовки річного стратегічного плану аудиторських перевірок може бути розділений на чотири етапи:

o визначення тих напрямків діяльності, які будуть предметом аудиту в цьому році;

o оцінка ризиків, притаманних напрямками діяльності, планованим для перевірки;

o вивчення інформації, яка є в розпорядженні СВЛ за конкретними напрямами діяльності підприємства, зокрема щодо якості систем внутрішнього контролю. Внутрішні ризики піддаються управлінню шляхом введення та роботи надійної системи внутрішнього контролю;

o надання висновку щодо обсягів та періодичності аудиту.

Такий підхід застосовується для зосередження роботи аудиторів на тих ланках, які становлять для підприємства найвищий ризик, або тих, для яких аудит буде найбільш корисним. Напрямки діяльності, з якими пов'язані найменші ризики, перевіряються нс так часто і (або) не настільки грунтовно.

Інформація, заснована на подібній оцінці, потім може бути включена в річний стратегічний план аудиторських перевірок.

Після визначення напрямків проведення аудиту та оцінки рівня пов'язаних з ними ризиків СВА повинна визначити послідовність перевірок та призначити аудиторів з необхідним рівнем досвіду для їх проведення.

Дана робота проводиться на щорічній основі.

Дуже рідко план роботи внутрішніх аудиторів на рік визначають виключно на основі існуючих ризиків. Слід брати до уваги й інші міркування, а саме:

o рішення ради директорів про аудит певних напрямків;

o терміновий аудит за фактами, привлекшим увагу вищого керівництва організації.

Ці види аудиторських перевірок також необхідно включати в план. Однак такі спеціальні перевірки нс повинні відволікати увагу аудиторів від тих напрямків діяльності організації, з якими пов'язані найвищі ризики, або від тих. де системи контролю найбільш ненадійні.

Після затвердження річного плану аудиторських перевірок керівництвом організації можна складати графік проведення та визначати тривалість аудиторських перевірок.

Мети внутрішнього аудиту складають основу процесу планування, від якого залежить ефективність аудиту. Цілі мають бути чітко визначені і зрозумілі тим, хто проводить аудит, і тим, кому будуть надані його результати.

Вага підприємства зазвичай мають корпоративні цілі (в письмовій або усній формі), які визначають сферу компетенції підрозділу внутрішнього аудиту. Корпоративні цілі, як правило, підставляють собою якісь кількісні показники, до яких повинна прагнути організація у своїй діяльності. Цілі можна класифікувати таким чином;

o операційні цілі;

o цілі, що стосуються фінансової звітності;

o мети в сфері дотримання та відповідності.

Ці цілі пов'язані із забезпеченням ефективності організації, включаючи результати її діяльності, рентабельність і захищеність від збитків. Наприклад, метою може бути забезпечення максимальної в регіональному масштабі прибутковості філіальної мережі. Інший приклад мети - обмеження збитків через помилки в операційній діяльності до певної суми в рублях. Установка лімітів з торговельних операцій також відноситься до цієї категорії.

Дані цілі спрямовані на підготовку та публікацію достовірної фінансової інформації. Ці цілі пов'язані з дотриманням вимог законодавства і нормативних актів Російської Федерації.

Визначення і документування цих цілей є необхідною умовою для встановлення й оцінки системи внутрішнього контролю. І оскільки функції, виконувані аудиторами, є частиною такої системи внутрішнього контролю, то мети внутрішнього аудиту випливають із загальних цілей і завдань організації. По суті, метою СВА є досягнення деяких формальних показників, встановлених радою директорів, які і будуть критерієм оцінки роботи підрозділу внутрішнього аудиту.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Існує кілька типів внутрішніх аудиторських перевірок, які можуть бути класифіковані наступним чином.

Фінансовий аудит. Мета фінансового аудиту полягає у перевірці надійності бухгалтерської системи та інформації, а також сум, що відображаються у річної та квартальної бухгалтерської звітності.

Аудит дотримання існуючих нормативних актів. Мета цього аудиту полягає у перевірці відповідності звітності вимогам існуючого законодавства, нормативних актів, прийнятій політиці і процедурам.

Операційний аудит. Мета операційного аудиту полягає у перевірці якості та доречності існуючих в організації систем і процедур, проведенні критичного аналізу організаційної структури, а також оцінці достатності методологічних матеріалів і фінансових коштів для виконання поставлених завдань.

Управлінський аудит. Мета управлінського аудиту полягає в оцінці якості управлінських функцій в рамках завдань, що стоять перед організацією.

СВА проводить аналіз і оцінку діяльності організації в усіх напрямках її роботи. Тому співробітники СВА НЕ концентрують свої зусилля на роботі тільки в одному напрямку, а виконують той тип аудиту, який, з їхньої точки зору, є найбільш прийнятним у вирішенні поставлених аудиторських завдань. Більше того, СВА не обмежується проведенням аудиторських перевірок різних підрозділів організації. Співробітники СВА особливу увагу приділяють аудиту операцій за допомогою аналізу діяльності всіх підрозділів, пов'язаних з їх проведенням.

СВА розробляє і застосовує на практиці методику, що забезпечує формалізацію процесу:

o оцінки аудиторських ризиків і планування аудиторських перевірок;

o застосовуваного аудиторського підходу;

o опеньки систем внутрішнього контролю;

o системи обліку даних та оформлення документації. Зазначена методика повинна бути повністю задокументовано і доведено до відома керівництва і співробітників СВА.

Внутрішні аудитори працюють у постійному контакті з бухгалтерією та іншими економічними службами, що дозволяє нс допускати помилок або усувати їх в найкоротші терміни. Внутрішні аудитори аналізують всі процеси / функції, що відбуваються в організації.

Практика роботи внутрішніх аудиторів показала, що такі питання, як контроль за збереженням активів організації, виявлення внутрішніх резервів, управління фінансовими ризиками, аналіз оптимальності структури організації, експертиза договірних відносин, виступ в якості консультанта при виникненні розбіжностей між центральним офісом і його структурними підрозділами, аналіз грошових потоків та багато інших питань, є компетенцією відділів внутрішнього аудиту організації.

Використання знань і досвіду внутрішніх аудиторів для виявлення внутрішніх резервів компанії, визначення пріоритетних напрямку її розвитку, оцінки ризиків та управління ними дозволяє підвищити фінансову стійкість і конкурентоспроможність компанії, сприяє її динамічному розвитку.

Для правильного прийняття управлінських рішень, для цілей стратегічного планування та управління фінансовими ризиками менеджмент потребує інформації про рівень рентабельності за видами діяльності компанії, а всередині них - про рентабельність кожної групи продукції, товарів, робіт, послуг. Для отримання таких відомостей розроблені різні методики, проте вихідні дані для цього беруться з бухгалтерського обліку. Правильна організація обліку витрат допоможе менеджерам вирішити поставлені перед ними завдання. При розгляді зазначеної проблеми слід мати на увазі, що організація може займатися видами діяльності, що мають різні ставки оподаткування. У цьому випадку неправильний облік витрат може призвести не тільки до помилок в управлінні організацією, а й до податкових наслідків.

Як вже зазначалося раніше, процес отримання аудиторських доказів може бути оптимізовано, якщо в якості сегментів аудиту виділяють звані бізнес-цикли господарських операцій. Це пояснюється тим, що бізнес-цикли господарських операцій тісно пов'язані між собою і в сукупності представляють господарську систему. Бізнес-цикли господарських операцій характеризують кругообіг капіталу організації і закінчуються тільки при припиненні її діяльності. Виділення циклів господарських операцій дозволяє застосувати в ході аудиту цілеспрямоване тестування і досліджувати різноманітні види діяльності підприємства. При цьому можлива внутрішня аудиторська перевірка наступних циклів операцій: процесу заготовляння, процесу виробництва, процесу продажів, процесу управління.

Залежно від змісту фінансово-господарської діяльності конкретної організації можуть бути виділені й інші цикли господарських операцій.

Взаємозв'язок циклів господарських операцій та послідовність їх тестування представлені на рис 7.1.

При тестуванні циклів господарських операцій аудиторські процедури направляються на перевірку відповідності встановленим критеріям даних бухгалтерського обліку та звітності. Аудитор повинен сформулювати думку про відповідність перевіряються бухгалтерських операцій як мінімум наступними критеріями: повноті, реальності й існуванню, правам і зобов'язанням, поданням і розкриттю, оцінці, періодизації.

На практиці може використовуватися і більшу кількість критеріїв, наприклад оподаткування, класифікації, дозволи, повноваження, схоронності та ін.

Блок-схема основних циклів господарських операцій та послідовність їх тестування

Рис. 7.1. Блок-схема основних циклів господарських операцій та послідовність їх тестування

В результаті перевірки аудитор збирає достатню кількість доказів для встановлення відповідності бухгалтерського обліку та звітності перерахованим вище критеріям, дотримання яких дасть уявлення про достовірності звітності в цілому.

При аудиті господарюючих суб'єктів повинна вироблятися стратегія аудиторської перевірки, що передбачає вибір найбільш раціональних шляхів досягнення цілей перевірки по циклах. Стратегія аудиторської перевірки виражається у формі плану.

Аудиторська перевірка за кожному циклу повинна припускати отримання інформації про типові операціях і послідовності облікових процедур циклу; ознайомлення з можливими типами помилковою і неточної інформації; оцінку прийнятного рівня суттєвості і аудиторського ризику по групі рахунків бухгалтерського обліку, що входять в цикл; вивчення системи внутрішнього контролю, характерного для даного циклу, і оцінку ризику неефективності; визначення переліку аудиторських процедур, що використовуються для збору доказів в кожному циклі; розробку основних робочих документів аудитора для кожного перевіряється циклу.

Аудиторська перевірка по циклах повинна враховувати галузеву специфіку підприємства, розуміти особливості облікової політики, варіювати аудиторські процедури в залежності від складності перевіряється циклу, визначати вплив помилок на фінансову звітність підприємства в цілому.

Необхідно розрізняти аудит СВК в цілому і аудит основних циклів господарських операцій. Перевірка аудитором по кожному циклу повинне супроводжуватися описом діючої СВК, оцінкою доцільності контрольних механізмів, перевіркою ефективності СВК. Аудитору слід керуватися принципами, необхідними для функціонування даної системи; організація робочих процесів, наявність організаційного плану і робочих інструкцій, поділ функціональних обов'язків, опис господарських процесів, контроль.

У ході вивчення та оцінки системи внутрішньогосподарського контролю в кожному циклі аудиторам рекомендується застосовувати спеціально розроблені тестові процедури; переліки типових питань для з'ясування думки керівного персоналу та працівників бухгалтерії; спеціальні бланки (перевірочні листи); блок-схеми та графіки; переліки зауважень, протоколи або акти.

У процесі аудиту стан досліджуваних циклів оцінюється як за допомогою загальних методів (перерахунок, спостереження, підтвердження, опитування, простежування, сканування, аналітичний огляд), так і приватних, характерних для окремих операцій (рахунків, документів).

Особливого значення набувають методики аналізу, конкретизовані по циклах фінансово-господарської діяльності економічного суб'єкта. Методичні прийоми економічного аналізу обширні і можуть "бути об'єднані в три групи; кількісні, структурно-динамічні і факторні. Аналітичні процедури можуть застосовуватися протягом усього процесу аудиту та забезпечують оцінку фінансових показників перевіряються рахунків усередині -нікла, виявлення фактів спотворень, скорочення числа детальних аудиторських процедур .

При внутрішньому аудиті фінансової звітності необхідно перевірити відповідність звітності вимогам законодавства та нормативних документів.

При перевірці звітності внутрішній аудитор керується:

1) нормативними документами, що регламентують розкриття інформації в звітності;

2) застосовується у організації формою обліку;

3) даними інвентаризації, попередньої складання річного звіту.

Перш ніж приступити до перевірки річної бухгалтерської звітності, необхідно перевірити дані, отримані при проведенні інвентаризації статей балансу: незавершеного виробництва, товарів і матеріальних цінностей, основних засобів, грошових коштів, розрахунків. Отже, кожна стаття балансу на кінець звітного року повинна бути підтверджена результатами ретельно проведеної інвентаризації. Вага розбіжності з даними бухгалтерського обліку, виявлені в ході проведення інвентаризації, повинні бути виправлені і відображені в облікових регістрах до подання річного звіту. Суми статей балансу по розрахунках з бюджетом повинні бути погоджені з фінансовими і (або) податковими органами та тотожні даними цих органів. Суми статей балансу по залишках коштів на розрахункових та інших рахунках в банках повинні бути звірені з обслуговуючими банками.

У разі наявності у організації дочірніх і залежних товариств крім власного бухгалтерського звіту складається також консолідована (зведена) бухгалтерська звітність, що включає показники звітів таких товариств, що знаходяться на території РФ і за се межами, в порядку, що встановлюється Міністерством фінансів Російської Федерації.

При перевірці річної бухгалтерської звітності внутрішній аудитор перевіряє також і проміжну (квартальну, місячну) звітність. Тут слід пам'ятати, що склад і зміст проміжної звітності, як правило, відрізняються від складу та змісту річної звітності в бік спрощення.

Перевірка звітності проводиться відповідно до порядку заповнення проміжної, а також річної звітності, затверджуваної Міністерством фінансів РФ.

Перевірка техніки складання звітності включає:

1) перевірку правильності заповнення форм звітності на підставі Головної книги та інших регістрів бухгалтерського обліку;

2) перевірку взаимоувязки показників звітності між собою за всіма формами звітності.

Перевірка по першому напрямку здійснюється по кожній формі бухгалтерської звітності роздільно шляхом зіставлення показників з відповідної форми звітності із залишками і оборотами по рахунках Головної книги або іншого аналогічного регістру бухгалтерського обліку. Результати перевірки відповідності показників форм звітності регістрам бухгалтерського обліку відображаються аудитором у своїй робочої документації.

Перевірка за другим напрямом здійснюється на основі спеціальних розроблювальні таблиць взаимоувязки показників звітності, наприклад взаємозв'язку показників між формою № 1 "Бухгалтерський баланс" і формою № 2 "Звіт про прибутки і збитки" і т.д. на основі нормативних документів.

Результати такої перевірки відповідності показників форм звітності регістрам бухгалтерського обліку відображаються аудитором у своїй робочої документації.

Висновки за результатами аудиторської перевірки повинні будуватися на основі цілей перевірки (або об'єкта аудиту ". Якщо цілі перевірки (ризики) були сформульовані для кожного пункту аудиторської програми, то висновки по кожній цілі (ризику). Спостереження і висновки слід висловлювати простою і ясною мовою. Формулювання висновків повинна вказувати, чи зберігається виявлений ризик, або він ефективно контролюється керівництвом об'єкта аудиту.

Залежно від обсягу перевірки передбачається, що на основі всієї сукупності спостережень, висновків і рекомендацій аудитор формулює підсумкове думка щодо всієї системи контролю та управління ризиками аудируемого об'єкта (мікрорівень). Думка може виражатися у формі "негативного" підтвердження, тобто аудитори констатують, що в рамках проведеної перевірки не виявлено суттєвих недоліків систем управління ризиками та внутрішнього контролю, які б мали системний характер (залежить від фактичних результатів аудиту).

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Cхожі теми

Внутрішня звітність сегментів як джерело інформації при проведенні виїзного аудиту
МЕТОДИКА І ТЕХНОЛОГІЯ ПРОВЕДЕННЯ ПІДТВЕРДЖУЮЧОГО АУДИТУ
Методика проведення аудиту та документальне оформлення результатів аудиторської перевірки
Принципи проведення аудиту
ТЕХНОЛОГІЯ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ АУДИТОРСЬКИХ ПЕРЕВІРОК
Порядок проведення виїзних податкових перевірок
СТАНДАРТИ, ЩО РЕГЛАМЕНТУЮТЬ ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ
Особливості аудиторського висновку при проведенні аудиту за міжнародними аудиторським стандартам
Підготовка до проведення внутрішнього аудиту
Методика проведення PEST (LE) -аналізу
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук