Навігація
Головна
Конкуренція і конкурентообразующіе фактори в будівництвіОСНОВИ ЕКОНОМІКИ КАПІТАЛЬНОГО БУДІВНИЦТВАКонцепція сталого будівництваОРГАНІЗАЦІЯ ПІДРЯДНИХ ВІДНОСИН В БУДІВНИЦТВІЦіноутворення в будівництвіМетоди розрахунку вартості будівництваЦІНОУТВОРЕННЯ І КОШТОРИСНА СПРАВА В БУДІВНИЦТВІКАПІТАЛЬНЕ БУДІВНИЦТВОДоговірні (ринкові) ціни на продукцію будівництваЯкість будівництва і рівень експлуатації для забезпечення безпеки...
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка будівництва
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Фактор часу в будівництві

Час гроші. Ця істина набуває ранг економічного закону у зв'язку з відродженням в нашій країні ринкових відносин. Поряд з матеріальними, трудовими і фінансовими ресурсами час стає найважливішим фактором будівельного виробництва.

Слід чітко розрізняти часові параметри, що зачіпають інтереси інвестора (замовника), і фактори, що визначають економічну ефективність діяльності підрядника (підрядної будівельної організації).

Розглянемо фактор часу і його облік стосовно до інвестору.

1. Достроковий введення побудованого об'єкта (комплексу) в експлуатацію. Достроковий введення дає можливість замовнику (інвестору) отримати додатковий прибуток (Едв), визначену виразом

де £ н - очікувана ефективність створюваного виробництва (руб.-руб. на рік); До - величина капіталу, інвестованого у виробництво, руб .; Гд - договірний термін введення об'єкта; - Фактичний термін введення об'єкта.

Різниця між договірним терміном введення об'єкта і фактичним терміном введення в даній формулі (Тд - Т-) повинна виражатися в частках року.

Природно, якщо Тд <Гф, тобто термін введення затримується, інвестор втрачає очікувану прибуток, що проявляється в негативному значенні розрахункового ефекту.

Норму ефективності виробництва, розглянуту як відношення чистого прибутку до вкладеного капіталу в середньому за рік, для різних класів капітальних вкладень можна приймати у таких межах:

- Клас I (інвестиції з метою збереження позицій на ринку, заміни окремих, що вийшли з ладу машин й обладнання) - не менше 6%;

- Клас II (інвестиції з метою оновлення основних виробничих фондів, підвищення якості продукції, введення додаткових потужностей) - не менше 12%;

- Клас III (інвестиції з метою впровадження нових технологій, отримання прибутку шляхом створення нових підприємств, інших великих виробничих одиниць) - не менше 15%;

- Клас IV (інвестиції з метою збільшення прибутку і накопичення фінансових резервів) - не менше 18-20%;

- Клас V (ризиковані спрямування з метою реалізації інноваційних проектів, результат яких неясний) - не менше 23-25%.

На практиці в розрахунках ефекту найчастіше застосовується середня норма рентабельності, рівна в більшості зарубіжних і вітчизняних методик 10-12%.

При укладанні підрядних договорів інвестори зазвичай включають пункти, що обумовлюють економічну відповідальність і економічну зацікавленість підрядників у дотриманні термінів здачі споруджуваного об'єкта (комплексу). Така зацікавленість створюється зазвичай зобов'язанням інвестора перераховувати у разі дострокового введення об'єкта генеральної підрядної будівельної організації конкретну суму, що є певною часткою освоєних будівельних засобів.

Слід зазначити, що розрахунок економічного ефекту від дострокового введення об'єкта втрачає сенс у випадках, якщо об'єкт не входить в промислову сферу і від його функціонування отримання прибутку не планується (наприклад, школи, бібліотеки, стадіони і якщо об'єкт до дострокового введення не може бути використаний за своїм призначенням, зокрема, економічно безглуздо вводити цукровий завод у квітні, так як надходження сировини - буряків - може початися лише в жовтні - листопаді).

Приклад. Підрядна організація здійснила введення споруджуваного комплексу 1 вересня при договірному терміні введення 1 грудня. Договірна ціна комплексу - 1,0 млрд руб. Очікувана ефективність введеного виробництва - 0,12 грн.-руб. на рік. Відповідно до підрядним договором будівельники отримують додаткову оплату в розмірі 0,5% освоєних інвестицій за кожен місяць прискореного введення (очікувана додаткова ефективність для підрядника).

Задача: визначити економічний ефект від дострокового введення комплексу: а) інвестора; б) підрядника.

За даних умов завдання:

а) додатковий прибуток, отриманий інвестором за додатковий час функціонування капітальних вкладень (Е ™), складе

Ед дв = 0,12 грн.-руб. в рік х 1 млрд руб. х 0,25 року = = 30 млн руб .;

б) сума, яку інвестор зобов'язаний передати будівельної організації (підряднику) у зв'язку з достроковим введенням комплексу (ЕпоДР)) буде дорівнює

ЕддДР = 3 міс. х 1 млрд руб. х 0,005 за 1 міс. = = 15 млн руб.

Таким чином, інвестор з метою створення економічної зацікавленості передає підряднику половину очікуваної у зв'язку з достроковим введенням комплексу прибутку.

2. Втрати від "заморожування" капітальних вкладень. Втрати від "заморожування" є істотною статтею витрат інвестора (замовника). Під "замороженими" капіталовкладеннями подразумеваются кошти, передані підрядній організації для здійснення будівництва. Будучи вилученими з обороту, вони перестають приносити прибуток їх власнику (замовнику) аж до моменту здачі готового об'єкта і таким чином являють собою для інвестора втрати від "заморожування".

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Слід розрізняти "заморожені" капіталовкладення і "заморожене" виробництво. Втрати від "заморожування" капітальних вкладень мають місце навіть у разі інтенсивного ведення будівництва і припиняються лише з введенням об'єкта в експлуатацію і можуть бути як досить значними (наприклад, при передоплаті замовником всієї вартості будівництва), так і мінімальними (у разі оплати готової продукції підряднику в момент її приймання).

У найбільш поширеному випадку оплата будівельних робіт проводиться частками відповідно до умов, визначених підрядним договором. У цьому випадку або визначаються втрати інвестора від "заморожування" капіталу за кожним окремому періоду (етапу) окремо, або вводяться усереднені характеристики руху фінансових ресурсів.

де Е - коефіцієнт ефективності капітальних вкладень, руб.-руб. на рік. На відміну від коефіцієнта планованої (очікуваної) ефективності, який фігурує в розрахунках ефекту від дострокового введення, у цій формулі як такого коефіцієнта можуть виступати: нормативний показник, Доводимо до будівельної організації вищестоящим (наприклад, державним) органом; досягнутий рівень рентабельності виробництва, з якого вилучаються гроші для здійснення будівництва; банківський відсоток (оплата за кредит і т.д.); К'н і - капітальні вкладення, освоєні до кінця * -го року будівництва наростаючим підсумком. Наприклад, якщо будівництво здійснюється 5 років і освоюють по 2 млрд руб., То К'н і для кожного року будівництва складе 2, 4, 6, 8, 10 млрд руб .; П '"' зам - втрати від" заморожування "у попередньому розрахунковому році; К'пв - вартість введених до --му році черг будівельного комплексу; г - тривалість будівництва, роки.

Незручністю даної формули є необхідність розрахунку втрат для кожного року будівництва з наступним підсумовуванням результатів.

Величину втрат, у разі якщо будівництво триває відносно невеликий час (наприклад, кілька місяців), можна визначити за формулою

де Е - коефіцієнт ефективності капітальних вкладень, руб.-руб. в період (на відміну від формули (5.20), де цей коефіцієнт дається в крб.- руб. на рік); К-, -Г2, Кп- - капітальні вкладення, освоєні до кінця періоду будівництва (місяця, кварталу); п - число цих періодів.

Приклад. Замовник здійснює будівництво об'єкта вартістю 1,8 млрд руб. за рахунок кредиту, отриманого з розрахунку 120% річних (30% в квартал). Відповідно до підрядним договором оплата здійснювалася в кінці кожного з трьох кварталів року будівництва сумами: 0,4; 0,6 і 0,8 млрд руб., Після чого об'єкт був зданий в експлуатацію.

Задача: визначити втрати інвестора від "заморожування" (Пзам) капітальних вкладень.

У даному випадку при коефіцієнті ефективності капітальних вкладень 0,39 втрати інвестора дорівнюватимуть сумі платежів банку за кредит

Природно, що з двох варіантів будівництва, що розрізняються тривалістю, динамікою капітальних вкладень, кращим є той, який має меншу величину втрат.

Як зазначалося вище, зниження втрат від зменшення "заморожування" коштів може виступати у вигляді зниження плати банку за кредит, збільшення власного прибутку у зв'язку зі зниженням відволікання коштів у будівництво і т.д.

Слід звернути увагу, що для замовника динаміка інвестування капітальних вкладень необов'язково збігається з динамікою їх освоєння. Очевидно, підрядним договором повинна передбачатися динаміка фінансування інвестором будівництва, максимально наближається до динаміки освоєння капітальних вкладень.

3. Облік різночасовості витрат. При розгляді варіантів інвестування часто доводиться оцінювати витрати, здійснювані в різний час. Наприклад, можуть виникнути варіанти, що передбачають негайні витрати або витрати, відкладені на кілька років. Приймати рівними витрати, розділені часовим інтервалом, буде невірно, так як грошові кошти, перебуваючи кілька додаткових років у підприємницькій сфері, значно змінять свою величину.

В економічній практиці прийнято витрати, здійснювані в різні роки (різночасові витрати), приводити до єдиної тимчасової датою розрахунків за допомогою коефіцієнта дисконтування (приведення до порівнянної за часом увазі).

Величина цього показника робить великий вплив на результат розрахунків. З досвіду країн з розвиненою ринковою економікою доцільно за основу при визначенні норми дисконтування приймати банківський відсоток на капітал незалежно від його джерела. З урахуванням ризику при очікуванні майбутніх доходів від вкладеного капіталу, обмеженості вільного капіталу, поступового знецінення грошей норма дисконтування зазвичай збільшується в порівнянні з розміром банківського відсотка.

Приклад. Треба вибрати більш економічний варіант інвестицій.

Варіант I. Побудувати новий склад вартістю 500 млн руб. в поточному році.

Варіант II. Обмежитися в поточному році капітальним ремонтом складу, відклавши будівництво основного складу на 4 роки. Вартість ремонту - 100 млн руб.

Банківський відсоток (за вирахуванням інфляції) дорівнює 8% на рік. Потреби в інвестиціях за варіантами становлять:

варіант I: = 500 млн руб .;

варіант II: К2 = 100 млн руб. + [500 млн руб. : (1 + 0,08) 4] = 100 млн руб. + [500 млн руб. : 1,36] = 467 млн руб.

Очевидно, варіант II економічно ефективніше. В якості розрахункового при здійсненні розрахунків приймався поточний рік.

Слід мати на увазі, що більш низькі дисконтні ставки благоприятствуют варіантам з більш високими капіталовкладеннями, і навпаки.

Розглянемо, як відображається і враховується фактор часу в діяльності підрядних будівельних організацій.

4. Отримання економічного ефекту за рахунок скорочення терміну замороження грошових коштів у незавершеному виробництві. Величина незавершеного виробництва є одним з неминучих умов здійснення будь-якого будівельного процесу. Негативною стороною незавершеного виробництва є "заморожування" значних грошових сум, які на період будівництва виключені з обороту. Та обставина, що значна частина цих сум передана будівельною організацією замовникам, не змінює суті справи: підрядники повинні прагнути використовувати отримані суми з максимальною ефективністю.

Таким чином, економічна основа розрахунку втрат від наявності незавершеного виробництва у підрядника та ж, що і при визначенні втрат інвестора (замовника) від "заморожування" капітальних вкладень. Але при збігу якісної основи отримання ефекту розрахунки втрат підрядника здійснюються по-іншому.

Легко побачити, що "заморожені" кошти у замовника не збігаються з обсягом ресурсів, які відвернені в незавершене виробництво у підрядників. По-перше, не збігаються власне суми переданих замовником інвестицій і освоєних підрядником засобів. Різниця між ними знаходиться на рахунку підрядника і, приносячи дохід, парадоксальним чином зовсім спонукає його поспішати освоювати їх. По-друге, незавершене виробництво "замикає на себе" основні фонди будівельних організацій на досить значні суми. Отже, втрати від незавершеного виробництва будівельної організації (Пн п) можна визначити з виразу

де Пд с - втрати від "заморожування" освоєних будівництвом грошових коштів, які втілені в незавершеному виробництві; П0 ф - втрати від відволікання основних фондів будівельної організації на здійснення оцінюваного варіанту будівництва.

Втрати підрядної організації від "заморожування" освоєних коштів можуть бути визначені за аналогічним формулами з тією різницею, що в них підставляються динаміки не інвестицій, а власне освоєних коштів.

При оцінці відволікання основних фондів (П0 ф) слід враховувати особливості функціонування різних складових цієї частини засобів виробництва:

де Па год - оцінка відволікання активної частини основних фондів; П- ™ 1 * - оцінка використання стаціонарних тимчасових будівель, споруд;

- Оцінка використання мобільних пристроїв, що відносяться до категорії пасивної частини основних фондів.

У формулі (5.23) не враховуються витрати, пов'язані з використанням постійних будівель і споруд будівельної організації, так як вони обслуговують одночасно кілька будівництв, і їх вартість мало залежить від параметрів окремого оцінюваного в даному випадку будівництва.

Кількісної основою економічної оцінки залучення активної частини основних фондів є величина

де Еп - досягнута підрядною будівельною організацією ефективність виробництва, руб.-руб. на рік; Фа год - вартість залучених машин і механізмів, чисельно рівна:

де п - число притягнутих машин і механізмів (л = 1, 2, г, ...); - Балансова вартість г-й машини (або -го механізму); 11 - тривалість використання зазначеної машини або механізму на будівництві; Т1 - річний плановий ліміт робочого часу названих машин і механізмів, зміни.

Основою для виконання розрахунків за вказаними формулами можуть послужити проекти організації будівництва з графіками потреби в основних машинах і механізмах, дані обліку використання техніки і т.д.

Якщо робота конкретної машини або механізму переривалася кілька разів, то її загальна тривалість визначається як сума окремих періодів роботи.

Витрати на створення необхідного для забезпечення ходу будівельно-монтажних робіт комплексу тимчасових будівель і споруд складають помітну суму, тому їх облік є необхідним елементом оцінки втрат від відволікання ресурсів на незавершене виробництво. Основою цих розрахунків є будівельний генеральний план (СГП) комплексу, що розробляється у складі проекту організації будівництва і включає експлікації подібних об'єктів.

Кількісної основою економічної оцінки пасивної частини основних виробничих фондів є величина

де ф-та.ц - вартість стаціонарних тимчасових будівель і споруд, які обслуговують будівництво протягом всієї її тривалості; ця вартість практично не може бути повернута підрядної будівельної організації (тимчасові транспортні пристрої, огорожі, сараї, навіси, перехідні містки і т.д.), її можна розрахувати підсумовуванням відповідних показників, використаних при проектуванні будгенпланом тимчасових будівель і споруд, що відповідають критеріям стаціонарності; - Економічна оцінка мобільних пристроїв, що відносяться до категорії тимчасових будівель і споруд (наприклад, пересувних вагончиків для розміщення побутівок, адміністративних служб тощо), вона може бути розрахована в порядку, описаному вище.

Приклад. Будівельна організація протягом 3 кварталів здійснювала будівництво об'єкта, освоюючи (поквартально) 0,3; 0,5; 1,0 млрд руб.

У будівництві були зайняті фонди будівельної організації, наведені в табл. 5.2.

Ефективність виробництва будівельної організації прийнята рівною 0,15 грн.-руб. на рік.

Задача: визначити втрати будівельної організації від незавершеного виробництва.

Таблиця 5.2 Дані по фондах будівельної організації

Найменування використовуваних основних фондів будівельної організації

Балансова вартість, мл і руб.

Період використання, дні

Нормативне число змін роботи на рік

А. Активна частина

основних фондів

Механізм № 1

60

40

240

Механізм № 2

40

60

240

Б. Стаціонарні тимчасові

будівлі та споруди

Будівля № 1

4

Весь період

-

Будівля № 2

6

будівництва

В. Мобільні тимчасові

будівлі та споруди

Будівля № 1

9

20

300

Будівля № 2

10

75

300

Наведена до році вартість машин і механізмів дорівнює

Втрати від використання основних фондів складуть

Па ч = 0,15 грн.-руб. в рік х 20,0 млн руб. = 3,0 млн руб.

Втрати від використання стаціонарних тимчасових будівель і споруд складуть

П £ т * ц = (4 + 6) млн руб. х 0,75 року х 0,15 грн.-руб. в рік =

= 1125000 руб.

Втрати від використання мобільних пристроїв рівні

Загальна величина втрат будівельної організації за 9 місяців від незавершеного виробництва дорівнює

Побщ = 3 '° + х'125 + ° '45 = 4'575 млн руб-

5. Отримання економічного ефекту за рахунок скорочення накладних витрат будівельної організації. Помітним резервом зниження собівартості СМР при скороченні тривалості будівництва є економія коштів (витрат), що витрачаються пропорційно часу здійснення робіт. Такого роду витрати зосереджені головним чином в накладних витратах будівельної організації (оплата праці адміністративно-господарського персоналу, відрахування на соціальні потреби, утримання канцелярії, будівель і споруд, охорони і т.д.). Подібні витрати прийнято називати умовно-постійними. При скороченні тривалості будівництва їх економія складе

де Ен р - економія (перевитрата) умовно-постійної частини накладних витрат при скороченні (затягуванні) тривалості будівництва; Кп - коефіцієнт, що враховує питому вагу умовно-постійної частини накладних витрат в їх загальній величині; Н - сума накладних витрат за кошторисом споруджуваного комплексу (об'єкта); £ ф, 1ал - планова і фактична тривалість будівництва комплексу "(об'єкта).

Приклад. Будівельна організація зуміла скоротити тривалість будівництва об'єкта з 12 до 10 місяців. Накладні витрати по кошторису споруджуваного об'єкта становлять 60 млн руб. Частка умовно-постійних витрат дорівнює 0,5.

Величезні втрати в останні роки підрядні організації несуть у зв'язку із затягуванням (запізненням) платежів і інфляцією (Е3 і). Ці два канали фінансових втрат зв'язуються воєдино, оскільки втрати від інфляції пропорційні часу затримки платежів:

де До - сума коштів, затримуваних до виплати; ДГ - величина затримки виплат, частки року; Ес - коефіцієнт економічної ефективності (рентабельності) будівельної організації; Т1год - рівень інфляції в річному обчисленні, рівний у свою чергу

де -рік - індекс зміни цін на будівельну продукцію протягом року.

Приклад. Замовник затримав платежі в сумі 200 млн руб. на 20 днів.

Задача: визначити втрати будівельної організації, якщо: а) досягнута ефективність виробництва (коефіцієнт) становить 0,30 грн.-руб. на рік; б) рівень інфляції в річному вираженні дорівнює 1,2 руб.-руб. на рік.

Е3 і = 200 млн руб. х (20 дн.: 365 дн.) х х (0,30 + 1,2) руб.-руб. в рік = 16450000 руб.

Більш точно ці втрати можуть бути розраховані при обчисленні індексу зміни цін Д -, -) безпосередньо за період затримки платежів:

де Ц], Ц2 - індекси цін на будівельну продукцію на початку і в кінці періоду платежів.

Фактор часу необхідно враховувати також при встановленні норми дисконту (£) різночасових результатів і витрат. В умовах ринкової економіки норма дисконту встановлюється відповідно до прийнятною для інвестора нормою доходу на вкладений капітал. Інвестор не буде вкладати кошти в проект, реалізація якого забезпечує норму доходу меншу, ніж величина депозитного відсотка за вкладами. У цьому випадку інвестор віддасть перевагу покласти гроші в банк, а не вкладати їх безпосередньо у виробництво. Банківський депозитний відсоток виступає в умовах ринкової економіки в якості мінімальної норми доходу на капітал.

В умовах нестабільної економіки норма доходу, а отже, і норма дисконту повинні прийматися вище депозитного відсотка на величину, що враховує інвестиційний ризик.

У випадку, коли інвестиції являють собою позикові кошти, норма доходу повинна бути не нижче процентної ставки, яка визначається умовами погашення боргів за позиками і процентних виплат.

При змішаному капіталі, коли інвестуються власні, позикові та залучені кошти, нижня норма доходу на капітал визначається як середньозважена величина виплат за користування авансуєму капіталом.

Величина норми дисконту при господарсько-економічному підході до оцінки ефективності великих інвестиційних проектів повинна визначатися з урахуванням не тільки чисто фінансових інтересів держави, а й соціальних та еколо

гических результатів, які досить складно піддаються вартісній оцінці. Ця обставина вимагає зниження норми дисконту при розрахунку показників суспільно-господарської ефективності в порівнянні з нормами, прийнятими при встановленні комерційного ефекту інвестицій.

Норма дисконту повинна встановлюватися з урахуванням виду цін, прийнятих при розрахунку показників економічної ефективності інвестицій. Для розрахунку показників ефективності, як уже зазначалося, можуть використовуватися як базисні, так і прогнозні ціни. Під базисними розуміються ціни, що склалися на певний момент часу. Базисні ціни приймаються постійними на весь розрахунковий період визначення показників ефективності.

Прогнозні ціни визначаються з урахуванням інфляційних процесів економіки і змінюються в часі. Якщо показники ефективності інвестиційних вкладень розраховуються за прогнозними цінами, що враховує інфляцію, то норма дисконту (Е) приймається відповідно до прийнятною для інвестора нормою доходу на капітал.

При визначенні ефективності інвестиційних вкладень за базисними цінами облік інфляції здійснюється шляхом коригування норми дисконту. У цьому випадку використовується так звана модифікована норма дисконту, що визначається з рівняння

де Е - норма дисконту, не враховує інфляцію; Р - річний рівень інфляції в%; Ет - модифікована норма дисконту.

Звідки

Модифікований коефіцієнт дисконтування (Ц1т) дорівнює, п

З рівняння (5.27) випливає: чим вище рівень інфляції, тим менше значення модифікованої норми дисконту при Е = const. При збігу Е з рівнем інфляції модифікований коефіцієнт дисконтування дорівнює одиниці, тобто необхідність дисконтування відпадає.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Cхожі теми

Конкуренція і конкурентообразующіе фактори в будівництві
ОСНОВИ ЕКОНОМІКИ КАПІТАЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА
Концепція сталого будівництва
ОРГАНІЗАЦІЯ ПІДРЯДНИХ ВІДНОСИН В БУДІВНИЦТВІ
Ціноутворення в будівництві
Методи розрахунку вартості будівництва
ЦІНОУТВОРЕННЯ І КОШТОРИСНА СПРАВА В БУДІВНИЦТВІ
КАПІТАЛЬНЕ БУДІВНИЦТВО
Договірні (ринкові) ціни на продукцію будівництва
Якість будівництва і рівень експлуатації для забезпечення безпеки будівельного об'єкта
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук