Навігація
Головна
ДИВЕРСИФІКАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА БУДІВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВАДиверсифікація діяльності та стратегії зростанняОрганізація і діяльність житлових і житлово-будівельних кооперативівОрганізація і діяльність житлових та житлово-будівельних кооперативівЕКОНОМІКА БУДІВЕЛЬНИХ ОРГАНІЗАЦІЙОрганізація та діяльність житлових та житлово-будівельних кооперативівБезпечна організація будівельно-монтажних робітЕкономічні основи організації виробництва будівельних конструкцій,...РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНО-БУДІВЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІЗовнішньоекономічна діяльність будівельної компанії Skanska
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка будівництва
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Диверсифікація діяльності будівельних організацій

Диверсифікація діяльності будівельного підприємства - одна з форм концентрації власного або позикового капіталу з метою виконання нових видів діяльності та проникнення на нові ринки робіт (послуг, виробів, товарів), які підприємство раніше не змогло б здійснювати через відсутність одного або декількох необхідних компонентів: ліцензій, основних засобів, кваліфікаційної робочої сили і нематеріальних активів.

Диверсифікація може бути природною або вимушеною. Природна диверсифікація - заздалегідь запланований бізнес-планом процес розширення сфери діяльності підприємства або його перепрофілювання з метою збільшення норми або маси прибутку.

Вимушена диверсифікація - одна з форм уникнення неспроможності підприємства, збереження економічного потенціалу підприємства, і насамперед кваліфікованих працівників.

Тому при проведенні вимушеної диверсифікації важлива роль відводиться своєчасній діагностиці, попередження неспроможності будівельного підприємства. Проекти по здійсненню вимушеної диверсифікації рекомендується класифікувати на дві групи:

Група I - диверсифікаційні проекти, які не потребують значних інвестицій. На їх здійснення достатньо власних коштів (на проведення маркетингових досліджень і отримання ліцензій, придбання інструменту, виробничого інвентарю, приладів тощо). Строки здійснення даних проектів від 1 до 3 місяців;

Група II - диверсифікаційні проекти, що потребують значних інвестицій, як правило, позикових. Для здійснення проектів необхідно не тільки провести комплекс маркетингу, отримати ліцензії, придбати інструмент, інвентар та прилади, а й придбати спеціальну техніку, обладнання, патенти, ноу-хау, перенавчити виробничий персонал і т.п. Терміни реалізації подібних проектів - понад 3 місяців.

Диверсифіковаційний проект - це комплекс організаційно-економічних і техніко-технологічних заходів, пов'язаних з переходом підприємства на новий вид діяльності, які раніше підприємство не змогло б здійснювати через відсутність ліцензій, трудових і матеріальних ресурсів.

Після проведення діагностики фінансового стану підприємства і прийняття рішення про перехід будівельного підприємства до диверсифікації, на думку автора, її практичне втілення потребують поетапного вирішення наступних завдань:

1. Визначення засобів, які можуть бути спрямовані на диверсифікацію.

2. Визначення ринкових можливостей для диверсифікації.

3. Визначення напрямів диверсифікації.

4. Розробка власне диверсифікаційних заходів.

5. Їх реалізація і контроль відповідності отриманих результатів цілям диверсифікації.

На це спрямовані пропоновані рекомендації, засновані на використанні концепції маркетингу. Відзначаючи поетапний і комплексний підхід у вирішенні поставлених завдань, слід зазначити, що в розроблених рекомендаціях більша увага приділяється таким ключовим моментам, як оцінка ринкових можливостей, вибір напрямів диверсифікації, розробка і здійснення диверсифікаційних заходів. На наш погляд, саме вони представляють особливу практичну складність для будівельних підприємств і науковий інтерес в ході здійснення диверсифікації. Виходячи з цього, пропонується наступна послідовність дій (див. Рис. 9.2):

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

1) аналіз ринкових можливостей;

2) вибір цільових ринків;

3) розробка комплексу маркетингу;

4) втілення в життя диверсифікаційних заходів.

Під ринковою нагодою будівельного підприємства диверсифікувати свою діяльність розуміються нові потенційні види діяльності, які воно зможе здійснювати без додаткових інвестицій в основний капітал або з їх допомогою.

Блок-схема управління диверсифікацією діяльністю будівельного підприємства

Рис. 9.2. Блок-схема управління диверсифікацією діяльністю будівельного підприємства

Виявлення та оцінка ринкових можливостей диверсифікації неодмінно призведе до появи безлічі її варіантів, серед яких необхідно вибрати ті, які більшою мірою відповідають цілям диверсифікації і можливостям будівельного підприємства.

При виборі стратегії охоплення ринку необхідно враховувати наступні фактори:

-ресурси підприємства. У разі стратегії диференційованого маркетингу підприємство повинно розташовувати можливістю задовольнити потреби декількох сегментів ринку;

-ступінь однорідності продукції. Для однакових товарів, таких як цегла або бетон, підходить стратегія недиференційованого маркетингу;

-ступінь однорідності ринку. Однакові потреби споживачів не слід намагатися задовольнити, використовуючи стратегію концентрованого маркетингу;

- Маркетингові стратегії конкурентів. Застосування стратегії диференційованого маркетингу принесе вигоду, якщо конкуренти використовують недиференційований маркетинг. В іншому випадку це може призвести до значних економічних втрат.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Найбільш вигідний сегмент повинен мати високий рівень збуту, високою нормою прибутку, слабкою конкуренцією і можливістю вільного доступу. На практиці таке ідеальне поєднання зустрічається вкрай рідко, тому підприємству доведеться йти на компроміси. Після того як підприємство виявить об'єктивно привабливі для себе сегменти, воно задається питанням, які з них найбільш повно відповідають його сильним сторонам. Підприємству слід вибрати такі сегменти, які були б не тільки привабливі самі по собі, але й такі, в яких у підприємства є необхідні передумови для успішної діяльності.

Зупинивши свій вибір на певних сегментах, будівельне підприємство повинне вирішити, як проникнути в ці сегменти. Якщо сегменти устоялися і в них присутні конкуруючі підприємства, то, перш ніж вирішити питання про власне позиціонування, підприємство має визначити позиції конкурентів.

З урахуванням позицій конкурентів у підприємства є два можливих шляхи. Перший - позиціонувати себе поруч з одним з існуючих конкурентів і почати боротьбу за частку ринку. Така тактика виправдана, якщо:

а) ринок досить великий, щоб на ньому вистачило місця для всіх конкуруючих підприємств;

б) підприємство має конкурентними перевагами, оскільки вибрана позиція в найбільшій мірі відповідає сильним сторонам діяльності підприємства.

Другий шлях - відшукати такий матеріал або технологію, яких ще немає на ринку, і запропонувати споживачеві виконаний на основі цього товар з його особливими відмінностями, тим самим привернути споживача на свою сторону. Але перш керівництву підприємства слід переконатися у наявності можливостей роботи підприємства з таким матеріалом або технологією, у можливості виробництва товару в рамках планованих цін, достатній кількості потенційних споживачів, переваги яких опиняться на боці підприємства. Якщо підсумки задовільні, то підприємство повинно вжити заходів до заповнення ринкової ніші.

Як вже зазначалося, основною метою при проведенні диверсифікації для будівельних підприємств є забезпечення виживання. Тому, щоб забезпечити свою роботу та збут виробленої продукції, будівельні підприємства змушені йти на встановлення низьких цін в надії на доброзичливу відповідну реакцію споживачів. У справжніх умовах виживання важливіше прибутку. До тих пір поки знижені ціни будуть покривати витрати, будівельні підприємства можуть продовжувати свою діяльність. Даний підхід будівельних підприємств до ціноутворення на власну продукцію в справжніх умовах може бути визнаний як визначальний.

Ще одним суттєвим моментом, який може вплинути на встановлення рівня цін, є товари та ціни конкурентів. Знаннями про ціни і товари конкурентів підприємство може скористатися для потреб власного ціноутворення.

Підприємство має користуватися ціною як інструментом для позиціонування своєї продукції щодо пропозицій конкурентів.

Стратегія виживання і пов'язане з нею встановлення низької ціни при виході будівельного підприємства зі своїм товаром на новий ринок може дозволити зайняти на ньому міцне становище. Такому розвитку подій сприяють такі умови: невисока ціна, з одного боку, приваблива для споживачів і сприяє розширенню ринку, з іншого боку, вона неприваблива для існуючих і потенційних конкурентів. Таким чином, розглянуті вище міркування з питання ціноутворення дозволяють звузити діапазон, в рамках якого може бути обрана остаточна ціна. Сучасний маркетинг вимагає набагато більше, ніж просто виробництво продукції, що задовольняє потреби споживачів і встановлення на неї привабливої ціни. До споживачів необхідно донести інформацію про виробленої продукції, яка б вказала правильний шлях задоволення наявних у них потреб. Без реклами і стимулювання збуту нової продукції (диверсифікаційної) тут не обійтися.

Однією з обов'язкових умов здійснення диверсифікації залишається створення на будівельному підприємстві відділу маркетингу. Якщо він вже створений, то, можливо, його діяльність буде потрібно розширити і вдосконалити відповідно до масштабів і складністю завдань, які йому доведеться вирішувати в ході диверсифікації. Досить сказати, що його співробітникам доведеться займатися збором і обробкою зовнішньої ринкової інформації, виробленням низки принципових управлінських рішень, таких як вибір цільових ринків, визначення привабливих сегментів, проведення рекламної кампанії і т.д. Для виконання такого роду робіт співробітникам відділу необхідно мати певні знання. Враховуючи нестачу на будівельних підприємствах фахівців з маркетингу, потрібно їх залучення з боку. На додаткові витрати, пов'язані із залученням фахівців, має сенс піти, так як від роботи відділу маркетингу багато в чому залежить успіх диверсифікації.

Ще однією умовою, яке може позитивно позначитися як на результатах диверсифікації, так і на спрощенні її процесу, є вибір в якості основного її напрямки диверсифікацію за профілем основної діяльності. Ефект спрощення полягає в тому, що, взявши за відправну точку задачу задіяти в ході диверсифікації власні виробничі і трудові резерви, будівельне підприємство може за цим критерієм в короткі терміни зробити відбір варіантів диверсифікації. Звичайно, такий підхід може обмежити можливості вибору диверсифікаційних напрямків. Але це обмеження може зіграти істотну позитивну роль. Тут треба врахувати, що, зв'язавши процес диверсифікації з традиційною діяльністю, будівельне підприємство має сприятливу можливість реалізувати свої конкурентні переваги на обраних сегментах цільових ринків. На них воно зможе застосувати досвід, знання та господарські зв'язки, напрацьовані перш, а також з меншими витратами коштів і часу провести намічені диверсифікаційні заходи. У цих умовах будівельне підприємство зможе з більшою ймовірністю задіяти свій виробничий і трудовий потенціал, що є однією з основних задач диверсифікації.

З можливих варіантів проведення диверсифікації будівельному підприємству рекомендується вибирати програми, які відповідають таким критеріям:

1. Найбільша норма прибутку від здійснення нового виду діяльності.

2. Мінімальні терміни окупності диверсификационного проекту.

3. Мінімальний розмір інвестицій в основний капітал для реалізації диверсификационного проекту, максимальне застосування наявної техніки, устаткування, виробничих площ, технологій.

4. Мінімальні витрати на перепідготовку кадрових працівників, тобто максимальне використання наявного персоналу підприємства.

5. Максимальна кількість нових робочих місць, що створюються в рамках здійснення диверсификационного проекту.

У кожній конкретної економічної ситуації будівельне підприємство може керуватися не всіма вищевикладеними критеріями, а декількома (наприклад, 1 і 3; 1 і 5), але при виборі будь-якого варіанту дотримання першого критерію обов'язково.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Cхожі теми

ДИВЕРСИФІКАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА БУДІВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА
Диверсифікація діяльності та стратегії зростання
Організація і діяльність житлових і житлово-будівельних кооперативів
Організація і діяльність житлових та житлово-будівельних кооперативів
ЕКОНОМІКА БУДІВЕЛЬНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
Організація та діяльність житлових та житлово-будівельних кооперативів
Безпечна організація будівельно-монтажних робіт
Економічні основи організації виробництва будівельних конструкцій, виробів та інших матеріалів в умовах ринку
РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНО-БУДІВЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Зовнішньоекономічна діяльність будівельної компанії Skanska
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук