Навігація
Головна
Види інвестиційної діяльності банківДіяльність інвестиційних банківІнвестиційна діяльність комерційних банківКласифікація форм інвестиційної діяльності банківЛізинг як інструмент інвестиційної діяльності банківІнвестиційна діяльність банків на ринку цінних паперівПроектне кредитування як напрямок інвестиційної діяльності банківІнвестиційна діяльність банкуМіжнародний інвестиційний банкРегулювання інвестиційної діяльності органами місцевого самоврядування
 
Головна arrow Банківська справа arrow Банки та банківська справа
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Інвестиційна діяльність банків

Багато комерційних банків виступають на ринку цінних паперів як інвесторів. Основними цілями інвестиційної діяльності банків є:

1) придбання акцій для контролю над власністю і участі в капіталі;

2) вкладення в цінні папери з метою вигідного розміщення коштів, забезпечення їх диверсифікації та отримання як регулярного (дивіденд, відсоток), так і спекулятивного доходу від їх подальшого продажу;

3) короткочасні спекуляції та арбітражні операції;

4) угоди РЕПО або вкладення в векселі та інші боргові зобов'язання, що є, по суті, формами кредитування.

Банки можуть віддавати перевагу або прямим інвестиціям, або інвестиціям портфельним, стаючи при цьому засновником чи портфельним інвестором.

Банк, здійснюючи прямі інвестиції, набуває частку в капіталі емітента цінних паперів (тобто набуває акції або, можливо, дає субординований кредит), розраховуючи, що ця частка буде приносити йому стійкий дохід протягом певного часу або дасть якісь стратегічні переваги для роботи або її (зазначену частку) можна буде продати на ринку цінних паперів за вигідною ціною.

В якості портфельного інвестора банк веде спекулятивні операції з цінними паперами, роблячи ставку на перспективу розвитку їх емітента за рахунок його власних коштів, а також на сприятливу зміну цін на даному ринку.

Банки мають право:

- Інвестувати в портфелі акцій небанківських компаній (у тому числі забезпечуючи контрольний вплив побічно, через дочірні організації);

- Засновувати небанківські інвестиційні інститути, фінансових брокерів та інвестиційних консультантів;

- Засновувати компанії, що спеціалізуються на обліку та зберіганні цінних паперів, а також на розрахунках і платежах за операціями з ними (депозитарні та клірингові інститути);

- Засновувати організації, які є інституційними сторонами (страхові компанії, недержавні пенсійні фонди тощо).

Беручи участь в установі таких організацій, банки, з одного боку, отримують додатковий канал акумуляції коштів, з іншого - розширюють свої операції з управління портфелями цінних паперів клієнтів.

Формування портфеля цінних паперів направлено на досягнення головної для банку мети - отримання прибутку. При цьому портфель цінних паперів виконує три взаємопов'язані функції: приріст вартості; створення резерву ліквідності; забезпечення банку можливості брати участь в управлінні організаціями, в яких він зацікавлений. Відповідно цим функціям банківський портфель цінних паперів включає три відносно самостійних портфеля: торговий, інвестиційний та контрольного участі.

Торговий портфель - це сукупність цінних паперів, придбаних банком з метою подальшого перепродажу. До нього включаються цінні папери, які не призначені для утримання понад 180 днів і можуть бути реалізовані або будуть погашені протягом цього терміну. Також в цей портфель включаються цінні папери, придбані за операціями РЕПО (цінні папери, при покупці яких у кредитної організації виникає зобов'язання щодо зворотного подальшому продажі цінних паперів через певний термін за заздалегідь фіксованою ціною).

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Інвестиційний портфель - це сукупність цінних паперів, придбаних з метою отримання інвестиційного доходу, а також в розрахунку на можливість зростання їх вартості в тривалої або невизначеній перспективі. Знаходяться у портфелі банку 180 днів і більше.

Портфель контрольного участі включає в себе сукупність звичайних акцій (голосуючих акцій), що забезпечує отримання контролю над емітентом або істотний вплив на нього.

Банки самостійно визначають порядок формування кожного з цих портфелів і розкривають його в документах по обліковій політиці.

Слід зазначити, що банк як портфельний інвестор здійснює вкладення в державні (облігації) і корпоративні інструменти (векселі та акції). Дані інвестиції носять короткостроковий і спекулятивний характер. У табл. 9.11 наведено дані за обсягами різних типів цінних паперів в активах кредитних організацій.

Таблиця 9.11

Цінні папери в активах кредитних організацій в 2005-2010 рр., Млрд руб.

Рік

Обсяг куплених цінних паперів

% ВВП

В тому числі

боргові

часткові

портфель контрольного участі в дочірніх і залежних АТ

облікові векселі

+2005

1400,1

6,5

998,0

127,1

64,9

210,1

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

+2006

1745,4

6,5

1251,4

185,0

79,8

229,2

+2007

2250,6

6,8

1541,4

316,3

141,9

251,1

+2008

2365,2

5,7

1760,3

193,4

212,0

199,5

+2009

4309,4

11,1

3379,1

411,8

284,5

234,0

+2010

5829,0

13,1

4419,9

710,9

368,2

330,0

В абсолютному вираженні цінні папери в активах кредитних організацій на кінець 2010 р оцінюються в 5,8 трлн руб. (13% ВВП). За рік зростання склало 35%. Частка цінних паперів в активах кредитних організацій змінюється в досить великих межах залежно від ситуації на ринках капіталу. У 2005 р вона становила 15%, в кінці 2008 р впала до 8%. Потім у міру виходу з кризи частка цінних паперів стала поступово збільшуватися і в 2010 р знаходилася на рівні 17% активів кредитних організацій. На липень 2012 обсяг портфеля цінних паперів практично не змінився: вкладення в боргові зобов'язання збільшилися на 0,1%, а в пайові цінні папери - на 0,6%; вкладення в враховані векселі, навпаки, скоротилися на 1,1%.

У 2012 р продовжилося зниження вкладень у похідні фінансові інструменти (ПФІ). За липень вкладення в ПФІ, від яких очікується отримання економічних вигод, скоротилися на 9,7%, а вкладення в ПФІ, від яких очікується зменшення економічних вигод, - на 19,1%.

Розглядаючи інвестиційні операції кредитних організацій, слід зазначити, що перевага віддається вкладеннях в боргові цінні папери, а саме в державні боргові зобов'язання (табл. 9.12).

Таблиця 9.12

Структура вкладень кредитних організацій в боргові цінні папери (на початок року), млн руб.

Показники

2007

2008 р

2009

2010

Вкладення в боргові зобов'язання, всього

1341159

1674749

1760321

3379085

З них:

- В боргові зобов'язання Російської Федерації і Банку Росії

537245

698951

270629

1051043

- Боргові зобов'язання суб'єктів РФ і органів місцевого самоврядування

100430

133323

139597

229643

- Боргові зобов'язання, випущені кредитними організаціями - резидентами

49152

139462

169817

289283

- Боргові зобов'язання, випущені нерезидентами

161 842

240266

347041

663283

Враховані векселі з номіналом в рублях і в іноземній валюті

229245

251 058

199511

234012

З них:

- Векселі федеральних органів виконавчої влади та авальовані ними

2

2

0,0

0,0

- Векселі органів виконавчої влади суб'єктів РФ, місцевого самоврядування та авальовані ними

35

19

19

19

- Векселі кредитних організацій - резидентів

167271

198727

100181

179957

- Векселі нерезидентів

+1259

1175

5014

2461

Боргові цінні папери в сукупному портфелі цінних паперів кредитних організацій традиційно становлять не менше 70%. Вкладення в боргові цінні папери в 2010 р склали 4419900000000. Руб. Це пов'язано з безліччю факторів, основними з яких є:

- Високий ступінь надійності, так як погашення облігацій Мінфіном Росії гарантується Урядом РФ. Як правило, погашення попередньої серії облігацій частково здійснюється за рахунок нової позики;

- Висока ліквідність. Ринок ГКО досить широкий. Операції з купівлі та продажу на ньому здійснюються через уповноважених дилерів;

- Простота оформлення угоди. При розміщенні коштів у ДКО немає необхідності аналізувати кредитоспроможність позичальника і розглядати техніко-економічне обгрунтування проекту. Банки можуть використовувати для цих цілей власні резервні фонди, забезпечуючи свою ліквідність. Таким чином, при необхідності розмістити вільні рублеві активи на невеликий термін з 100% -ною гарантією зворотності використання ДКО для цієї мети досить ефективно;

- Прийнятна прибутковість (табл. 9.13).

Таблиця 9.13

Прибутковість основних фінансових інструментів (на кінець року),% річних

Індикатори ринкового портфеля

2006

2007

2008 р

2009

ОФЗ-ФК

5,3

6,1

6,0

0,0

ОФЗ-Г1Д

6,2

6,2

9,8

8,0

ОФЗ-АД

6,6

6,6

9,0

8,7

ОФЗ-АД-ПК

7,0

6,5

10,3

13,5

У 2012 р відбулися чотири аукціони з розміщення випусків ОФЗ-ПД на строк від 5,3 до 7,8 років, попит інвесторів склав від 0,2 до 6,1 разів від обсягу пропозиції. Емітентом було реалізовано 36% (39,4 млрд руб.) Сумарного номінального обсягу пропозиції (у лютому було розміщено облігацій на 98,0 млрд руб. Але номіналом).

У березні 2012 р відповідно до платіжного графіком Мінфін Росії виплатив 18800000000 руб. у вигляді купонного доходу за семи випускам ОФЗ. За підсумками місяця ринковий портфель державних облігацій зріс на 1,4% - до 2918700000000 руб. але номіналом.

Частка векселів постійно знижується і до кінця 2010 р склала 5,6% портфеля цінних паперів кредитних організацій.

Частка акцій (без обліку акцій дочірніх і залежних організацій) змінюється залежно від кон'юнктури ринку. У 2009 - першій половині 2010 р вона перебувала в діапазоні 9,5-12%. У 2007 р цей показник становив 14%. Працюючи на ринку акцій, банки віддають перевагу, в основному, паперам таких висококласних емітентів, як ВАТ "Сбербанк Росії" і ВАТ "Газпром".

У структурі сукупних вторинних торгів на двох російських фондових біржах (ММВБ-РТС і Санкт-Петербурзька біржа) в березні 2012 р основний обсяг операцій припадав на акції сировинних компаній і кредитних організацій. Частка акцій 10 найбільших емітентів склала 85,8% сумарного торговельного обороту (рис. 9.3).

Структура сукупних вторинних торгів акціями на російських біржах в березні 2012 р,%

Рис. 9.3. Структура сукупних вторинних торгів акціями на російських біржах в березні 2012 р,%

На вторинних торгах корпоративними облігаціями на ММВБ-РТС в березні 2012 р найбільші обсяги операцій припадали на облігації кредитних організацій, підприємств нафтогазового, металургійного секторів, фінансових компаній і електроенергетичного сектора (рис. 9.4). Частка корпоративних облігацій восьми провідних емітентів в сумарному обороті вторинних торгів збільшилася до 35,3% (у лютому - 32,7%).

У березні 2012 р динаміка прибутковості найбільш ліквідних корпоративних облігацій (розраховується інформаційним агентством "Сбондс.ру" по групі випусків) була неоднорідною. Протягом першої половини березня прибутковість корпоративних облігацій переважно знижувалася, потім до кінця місяця спостерігалася її слабка підвищувальна динаміка. Діапазон коливань прибутковості корпоративних облігацій склав від 8,31 до 8,60% річних (у лютому - від 8,56 до 8,68%). Середня за місяць прибутковість корпоративних облігацій порівняно з лютим знизилася на 13 базисних пунктів - до 8,48% річних.

Структура вторинних торгів корпоративними облігаціями на ММВБ-РТС в березні 2012 р,%

Рис. 9.4. Структура вторинних торгів корпоративними облігаціями на ММВБ-РТС в березні 2012 р,%

Банки здійснюють інвестиції в цінні папери на основі розробленої ними інвестиційної політики. Виконуючи порівняльний аналіз динаміки вкладень у цінні папери за видами акцій та інших активів банку, можна зробити висновок про консервативної або агресивною інвестиційній політиці банку. Основними факторами, які визначають мету інвестиційної діяльності банків на ринку цінних паперів, виступають потреба в отриманні доходу і забезпеченні ліквідності певної групи активів.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Cхожі теми

Види інвестиційної діяльності банків
Діяльність інвестиційних банків
Інвестиційна діяльність комерційних банків
Класифікація форм інвестиційної діяльності банків
Лізинг як інструмент інвестиційної діяльності банків
Інвестиційна діяльність банків на ринку цінних паперів
Проектне кредитування як напрямок інвестиційної діяльності банків
Інвестиційна діяльність банку
Міжнародний інвестиційний банк
Регулювання інвестиційної діяльності органами місцевого самоврядування
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук