Навігація
Головна
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІВиди підприємницької діяльності.Державна реєстрація громадян, які здійснюють підприємницьку...
Поточне планування виробничої діяльності фірми

 
Головна arrow Економіка arrow Інноваційне підприємництво
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ВИДИ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

У результаті вивчення даної глави студент повинен:

знати

• основні види підприємницької діяльності;

• особливості виробничого, комерційного, фінансового та консультативного підприємництва;

вміти

• підготувати і створити нове підприємницьке підприємство;

• виконати всі необхідні розрахунки для розробки бізнес-плану нового підприємницького підприємства;

володіти

• основами визначення видів підприємницької діяльності;

• навичками менеджера кожного виду підприємницького підприємства.

Виробнича діяльність

Інноваційна підприємницька діяльність здійснюється в тих же формах (видах), що і звичайна підприємницька діяльність.

Виробничу діяльність можна назвати основним видом підприємництва. Йдеться про виробництво продукції, товарів, виконанні будівельних і сільськогосподарських робіт, транспортних операціях та операціях зв'язку. При переході до ринкової економіки сфера виробничої діяльності піддалася найбільшому негативному впливу внаслідок руйнування налагоджених господарських зв'язків, порушення матеріально-технічного забезпечення, падіння збуту вітчизняної продукції, різкого погіршення фінансового становища підприємств і організацій. Тому розвитку сфери виробничої діяльності належить приділити найбільшу увагу. Види підприємницької діяльності представлені на рис. 2.1.

Види інноваційної підприємницької діяльності

Рис. 2.1. Види інноваційної підприємницької діяльності

Які ж основні етапи виробничого бізнесу?

Будь-який підприємець, що збирається зайнятися виробничою діяльністю, насамперед, повинен визначити, які товари він буде виробляти, які види послуг надавати. З цією метою він приступає до маркетингової діяльності. Для заповнення потреби в конкретному товарі (послузі) він вступає в контакти з потенційними споживачами - покупцями товарів і послуг, з оптовими або оптово-роздрібними торговельними організаціями.

Формальним завершенням переговорів служить контракт (договір), укладений між підприємцем і майбутнім покупцем товару, споживачами послуг. Такий контракт або договір дозволяє звести до мінімуму підприємницький ризик.

Наступний етап виробничого підприємництва - придбання або оренда (паєм) факторів виробництва.

Фактори виробництва

До факторів виробництва належать виробничі фонди, робоча сила та інформація. Виробничі фонди в свою чергу поділяються на основні та оборотні.

Основні виробничі фонди (знаряддя праці) - це будівлі та споруди; передавальні пристрої; силові машини та обладнання; робочі машини та обладнання; вимірювальні і регулюючі прилади та пристрої; лабораторне обладнання; обчислювальна техніка; транспортні засоби; інструменти і пристосування; виробничий інвентар тощо.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

У складі основних виробничих фондів до будівель відносяться будівлі виробничих цехів, заводоуправління, лабораторій та ін. У число споруд входять огорожі навколо території підприємства, мости, нафтові свердловини, вугільні розрізи тощо

До передавальним пристроям відносять силові кабелі, лінії електропередачі, різні трубопроводи, нафтогазопроводи та ін. Силові машини включають різні двигуни, турбіни, парові котли та ін. До робітників машин і встаткування відноситься все технологічне обладнання, а також машини та обладнання допоміжних цехів. Ці основні фонди умовно називаються активної частиною, оскільки саме на машинах і устаткуванні безпосередньо виготовляється продукція.

До складу транспортних засобів входить транспорт всіх видів: автомобільний, залізничний, авіаційний, морський, річковий, гужовий та ін. Інструменти і пристосування відносять до основних виробничих фондів за наявності двох умов: якщо їх вартість на дату придбання становить понад 100-кратного мінімального розміру місячної оплати праці і якщо термін їх служби - більше року.

До оборотних виробничих фондів (предметів праці) відносяться: сировина; основні і допоміжні матеріали; паливні та енергетичні ресурси; тара і тарні матеріали; малоцінний і швидкозношуваний інструмент і виробничий інвентар; запасні частини для ремонту. Сюди ж відносять покупні комплектуючі вироби і напівфабрикати, незавершене виробництво і напівфабрикати власного виготовлення, витрати майбутніх періодів. Сировина - це предмети праці, отримані у видобувних галузях промисловості (руда, нафта, вугілля, газ і т.д.) або в сільському господарстві ( бавовна, льон, вовна, шкіра), які не пройшли промислової переробки. Матеріали включають предмети праці, які пройшли певні етапи переробки і надходять у виробництво для виготовлення готової, закінченої продукції. Основні матеріали складають основу майбутнього готового продукту (метал, дерево тканина тощо), а допоміжні (барвники, гудзики, фурнітура) доповнюють основні або сприяють процесу виробництва.

Інструмент і інвентар відносять до оборотних фондів за двома ознаками: вартості і терміну служби. Якщо інструмент або виробничий інвентар на дату придбання коштував не більше 100-кратного мінімального розміру місячної оплати праці або термін служби його - менше року, то його відносять до оборотних виробничих фондів.

Напівфабрикати зазвичай розрізняють покупні й власного виробництва. У кожному разі напівфабрикат - це незакінчена продукція, що підлягає доопрацюванні до готового продукту в іншому цеху (ділянці) даного підприємства, фірми або на іншому підприємстві.

До незавершеного виробництву відносять також незакінчену продукцію, але на відміну від напівфабрикату, як правило, вона знаходиться на робочому місці і не може бути передана для доопрацювання в інший підрозділ підприємства, оскільки підлягає доопрацюванню в даному цеху (ділянці).

Особливе значення мають витрати майбутнього періоду. Головне їх призначення - забезпечити підвищені витрати на перших порах освоєння нової продукції. Згодом протягом певного часу ці витрати будуть віднесені на витрати виробництва.

Робочу силу підприємець наймає шляхом оголошень, через біржі праці, агентства з працевлаштування, за допомогою друзів і знайомих. При підборі персоналу слід враховувати освіту кандидата на певну роботу, рівень його професійних навичок, досвід попередньої роботи, особисті якості.

Далі підприємець набуває всю необхідну йому інформацію про можливості залучення ресурсів: матеріальних, фінансових і трудових, про ринок збуту запланованій до виготовлення продукції або послуги.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Cхожі теми

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Види підприємницької діяльності.
Державна реєстрація громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи. Припинення діяльності індивідуального підприємця
Поточне планування виробничої діяльності фірми
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук