Навігація
Головна
Національно-державні інтереси Росії в глобальній політиціСтратегія розвитку ринкуВплив глобальних процесів на соціально-економічний розвиток регіонів...Як класифікувати глобальні чинники розвитку організаційних криз?ГЛОБАЛЬНІ ПРОЦЕСИ І ПЕРЕХІДНА ЕКОНОМІКА РОСІЇКОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ РОСІЇВиникнення і розвиток глобальних рекламних агентствГлобалізація та регіоналізація: дві інституційні стратегії розвитку...Федеральна служба з військово-технічного співробітництва (ФСВТС Росії)Глобальна роль Росії
 
Головна arrow Економіка arrow Інноваційне підприємництво
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Стратегія Росії в глобальному технічному розвитку

Перш ніж сформулювати стратегію Росії в глобальному технічному розвитку, познайомимося з результатами дослідження, проведеного Американською корпорацією RAND "Глобальна технологічна революція 2020". У ньому прогнозується, як розвиватимуться наука і техніка в найближчі півтора десятиліття. RAND назвав 16 найбільш багатообіцяючих напрямів науково-технологічного розвитку. У їх числі: дешева сонячна енергія, технології бездротового зв'язку, генетично модифіковані рослини, методи очищення води, дешеве житлове будівництво, екологічно чисте промислове виробництво, "гібридні" автомобілі (тобто використовують як паливо не тільки бензин, а й електроенергію та ін.), медичні препарати "точкового" дії, штучне виробництво тканин живого організму і т.д.

Головні висновки доповіді: немає ніяких ознак того, що в майбутні півтора десятиліття сповільняться темпи науково-технологічного прогресу. Кожна країна знайде власний, іноді унікальний метод отримання вигод з цього процесу. Однак для цього багатьом державам потрібно зробити значні зусилля. Першу скрипку у світовому науково-технічному прогресі будуть продовжувати грати країни Північної Америки, Західної Європи та Східної Азії. У найближчі півтора десятиліття очікується впевнений поступ Китаю, Індії та країн Східної Європи. Позиції Росії в цій сфері будуть трохи ослаблені. Розрив між країнами-лідерами і технологічно відсталими країнами буде розширюється.

У доповідь увійшов оглядовий рейтинг сучасних наукових і технологічних можливостей країн, в рамках якого були проаналізовані такі фактори, як кількість вчених та інженерів на 1 млн населення, кількість опублікованих наукових статей, видатки на науку, кількість отриманих патентів тощо.

Згідно з цим рейтингом найбільшим потенціалом у створенні нових матеріалів і технологій, а також їх застосуванні на практиці володіють США (5,03 бали). США набагато випереджають найближчих переслідувачів. У що займає друге місце Японії тільки 3,08 бала, у Німеччини (третє місце) - 2,12. У першу десятку також увійшли Канада (2,08), Тайвань (2,00), Швеція (1,97), Великобританія (1,73), Франція і Швейцарія (по 1,60), Ізраїль (1,53).

Також за 100-бальною шкалою оцінювалися перешкоди, які доводиться долати ученим, інженерам і підприємцям при вишукуванні коштів на наукові розробки, впровадження їх у виробництво і використання населенням (100 балів - максимально можливі перепони). Тут найкраща ситуація склалася в Канаді, Німеччині, Австралії, Японії і Південної Кореї, які отримали 30 балів. У США та Ізраїлю - 40, у Польщі - 60. Росія, Грузія і решта держав, враховані в рейтингу, одержали по 70 балів.

Сьогодні економіка Росії відкрита для ТНК, що використовують Росію як джерело енергосировинних ресурсів і ринок збуту своєї продукції. Якщо ця тенденція збережеться, то наша країна опиниться на узбіччі НТП і продовжить далі знижувати свою конкурентоспроможність. Стратегія інноваційного прориву як альтернатива інерційно-ринкової стратегії заснована на концентрації зусиль народу, держави і бізнесу на освоєнні нових конкурентоспроможних технологій і продуктів, оновленні застарілого виробничого апарату. Стратегічною функцією держави має стати інноваційна функція. Ця стратегія в Росії вимагає партнерства держави, бізнесу, влади, суспільства.

Обсяг світового інноваційного ринку складає сьогодні 3 трлн дол. США. Частка Росії в ньому 0,3%, що становить 9 млрд дол. Реалізація стратегії інноваційного прориву дозволить забезпечити подвоєння ВВП Росії за рахунок зростання наукомісткої продукції до 100 млрд дол. Замість очікуваних 9-15 млрд дол. З одного боку, досі Росію називають країною з величезним інноваційним потенціалом. Створивши індустріальну економіку, Радянський Союз довгі роки був одним з найбільших постачальників високих технологій - нехай навіть в країни третього світу, але сьогодні в постіндустріальне століття, де тон задають інноваційна економіка та гонка технологій, нам нема чого особливо запропонувати світові: по-перше, ми не вміємо продавати, по-друге, ми погано розуміємо реалії нового світу.

Для того щоб забезпечувати конкурентоспроможність російських виробників, необхідно:

1) ретельно проаналізувати світову кон'юнктуру і визначити конкурентоспроможні для нас напрямки. Росії марно сподіватися на досягнення помітного ринкового успіху, конкуруючи з розвиненими країнами на вже сформованих напрямках інноваційного ринку (позитивний досвід експорту озброєнь показує, що цілеспрямований розвиток конкурентоспроможних напрямків призводить до щорічного зростання експорту);

2) акцентувати управлінську діяльність на процесі нововведення, тобто перетворення нововведення в затребуваний ринковий продукт.

Таким чином, загальновизнано, що інноваційна діяльність набуває визначальне значення для розвитку, стає стратегічним пріоритетом. Одночасно з цим визнається неефективність застосовуваних методів управління інноваціями.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Cхожі теми

Національно-державні інтереси Росії в глобальній політиці
Стратегія розвитку ринку
Вплив глобальних процесів на соціально-економічний розвиток регіонів Росії
Як класифікувати глобальні чинники розвитку організаційних криз?
ГЛОБАЛЬНІ ПРОЦЕСИ І ПЕРЕХІДНА ЕКОНОМІКА РОСІЇ
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ РОСІЇ
Виникнення і розвиток глобальних рекламних агентств
Глобалізація та регіоналізація: дві інституційні стратегії розвитку світової економіки
Федеральна служба з військово-технічного співробітництва (ФСВТС Росії)
Глобальна роль Росії
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук