Навігація
Головна
Подвійний записРАХУНКИ І ПОДВІЙНИЙ ЗАПИС - МЕТОДИЧНІ ПРИЙОМИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУКореспонденція рахунків бухгалтерського обліку. Подвійний записПодвійний записПодвійний записПодвійний записПеревірка записів на рахунках бухгалтерського облікуПринципи виявлення необгрунтованих записів на рахунках аналітичного...Принцип подвійного записуПерша теорема подвійності
 
Головна arrow Аудит та Бухоблік arrow Бухгалтерський облік і аудит
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Рахунки і подвійний запис

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Рахунок являє собою модель формування поточної інформації про майно, його джерелах, зобов'язання та господарські операції організації. Інформація, яка формується на рахунках бухгалтерського обліку, узагальнюється і переноситься в регістри, а потім у бухгалтерську звітність. Сукупність бухгалтерських рахунків можна розділити за їх економічним змістом і призначенням на дві великі групи.

Активні рахунки призначаються для відображення інформації про майно організації і абстрактних засобах у вигляді дебіторської заборгованості, а рахунки пасивні відображають інформацію про джерела майна і залучених коштах у вигляді кредиторської заборгованості. Інформація на рахунках збирається за місяць, після чого вони закриваються і відкриваються заново в наступному місяці.

Схематично активні і пасивні рахунки представлені на рис. 1.3.

Рахунок має форму двосторонньої таблиці, ліва частина якої називається дебет (лат. Debet - він вірить), права частина - кредит (лат. Creditum - він повинен). На рахунках відображаються залишки коштів організації та їх джерел на початок місяця - сальдо вхідне, і на кінець місяця - сальдо виходить. При цьому сальдо кінцеве чи вихідної на кінець місяця, припустимо, на 30 червня, буде служити вхідними або початковим сальдо на 1 липня.

Будова активного і пасивного рахунків

Рис. 1.3. Будова активного і пасивного рахунків

В активних рахунках за місяць в лівій частині або за дебетом рахунка відбиватимуться операції, що збільшують вартість майна організації і дебіторську заборгованість. Це надходження грошових коштів у касу, на розрахункові та інші рахунки; надходження сировини, матеріалів, товарів; капітальні вкладення в будівництво і придбання основних засобів; фінансові вкладення в цінні папери; дебіторська заборгованість покупців і замовників, засновників та учасників, за векселями, отриманими організацією та інші операції.

В активних рахунках за кредитом відображається зменшення майна та погашення дебіторської заборгованості. Це відтік грошових коштів; витрачання сировини, матеріалів; списання реалізованих товарів; списання сум капітальних і фінансових вкладень при введенні в експлуатацію основних засобів та постановки на облік цінних паперів; погашення дебіторської заборгованості покупців і замовників, засновників та учасників за внесками до статутного або складеного капіталу; оплата за векселями і т.д.

За місяць по дебету і кредиту підраховуються обороти і виводиться їх сума.

Сальдо кінцеве в активних рахунках може бути виключно дебетовим і його можна визначити розрахунковим шляхом (рис. 1.4).

ПРИКЛАД 1.7

На 1 червня в торговельній організації було залишків товарів на суму 650000 руб. За червень за договорами поставки було отримано товарів на 1280000 руб., Реалізовано та списано з рахунку товарів на 1130000 руб. Залишок по рахунку "Товари" на 30 червня склав 800000 руб. (650000 + 1280000 - 1130000).

У пасивних рахунках протягом місяця за кредитами відображаються операції, що збільшують вартість джерел коштів та кредиторської заборгованості. Це збільшення власного капіталу; отримання позикових коштів у вигляді кредитів і позик; збільшення кредиторської заборгованості перед постачальниками за матеріали, сировину, товари; зростання заборгованості перед персоналом організації по заробітній платі; збільшення заборгованості перед бюджетом та позабюджетними фондами з податків і відрахуванням; векселі видані і аванси отримані та ін.

Формування кінцевого сальдо активного рахунку

Рис. 1.4. Формування кінцевого сальдо активного рахунку

У пасивних рахунках за дебетом відбиватиметься зменшення вартості джерел майна та кредиторської заборгованості. Йдеться про зменшення власного капіталу; погашенні кредитів і позик; зменшенні кредиторської заборгованості перед постачальниками шляхом її погашення; зменшенні заборгованості перед персоналом організації шляхом виплати заробітної плати; зменшенні заборгованості перед бюджетом та позабюджетними фондами шляхом її погашення; оплаті векселів виданих та залік авансів отриманих і т.д.

Сальдо кінцеве в пасивних рахунках може бути тільки кредитовим. Порядок його визначення показаний на рис.1.5.

ПРИКЛАД 1.8

На 1 листопада у торговельної організації була заборгованість перед банком по кредиту в сумі 3500000 крб. У листопаді організація уклала ще один кредитний договір на суму 2000000 крб. і оплатила за попереднім кредитом 1500000 руб.

Залишок по рахунку "Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках" буде дорівнює 4000000 руб. (3500000 + 2000000 - 1500000).

На практиці може скластися така господарська ситуація, коли в активному рахунку вхідне сальдо і обороти за місяць за дебетом будуть рівні кредитовому обороту за рахунком за місяць, тоді сальдо кінцеве буде нульовим. І в пасивному рахунку, коли сума вхідного сальдо і оборотів за місяць по кредиту рівні дебетовому обороту, сальдо кінцеве буде нульовим.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Крім розглянутих активних і пасивних рахунків, бувають і рахунки активно-пасивні. Класичним прикладом активно-пасивного рахунку служить рахунок 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами". Його сальдо на початок місяця виводиться окремо по дебіторам і окремо по кредиторам, після чого визначаються за місяць суми дебіторської та кредиторської заборгованостей. Потім визначаються кінцеві сальдо по дебіторам і кредиторам, які у звітності показуються відокремлено.

Формування кінцевого сальдо пасивного рахунку

Рис. 1.5. Формування кінцевого сальдо пасивного рахунку

За ступенем узагальнення інформації сукупність рахунків бухгалтерського обліку можна розділити на наступні групи:

- Рахунки 1-го порядку або рахунки синтетичні (інформація представлена в найбільш загальному вигляді, у грошовому вираженні);

- Рахунки 2-го порядку або субрахунку (інформація представлена більш детально і призначена для розшифровки інформації синтетичного рахунку, дається у грошовому вираженні);

- Рахунки третіх порядку або аналітичні (інформація призначена для деталізації інформації субрахунки, може бути представлена як у грошовому, так і в натуральному вираженні).

Наприклад, на синтетичному рахунку 1-го порядку 41 "Товари" формується інформація про залишки і рух товарів в цілому по організації. До нього можуть бути відкриті субрахунки 2-го порядку: 41-1 "Товари на складах" - для підприємств оптової торгівлі та громадського харчування, 41-2 "Товари в роздрібній торгівлі" - для підприємств роздрібної торгівлі; 41-3 "Тара під товаром і порожня - для підприємств торгівлі та громадського харчування; 41-4" Покупні вироби "- для підприємств громадського харчування та ін.

Для того щоб сформувати інформацію на рівні "центру відповідальності", наприклад, секції або складу, необхідний більш високий рівень деталізації інформації (рахунки третього порядку). Так, до субрахунку 41-1 "Товари на складах", можна відкрити такі аналітичні рахунки, як "Електропобутові товари", "Господарські товари"; "Меблі" та інші, а до субрахунку 41-2 "Товари в роздрібній торгівлі" можна організувати аналітичний облік у розрізі таких рахунків: "Взуття", "Одяг", "Косметика" і т.д.

Можна продовжити деталізацію інформації та відкрити рахунки 4-го, 5-го і наступних порядків. Наприклад, до аналітичного рахунку "Взуття" можна відкрити рахунки 4-го порядку: "Взуття жіноче", "Взуття чоловіче", "Взуття дитяче", а при необхідності і 5-го порядку: "Взуття жіноче зимова", "Взуття жіноче річна " і т.д.

Формування масивів інформації по рахунках різних порядків повинно забезпечувати зацікавлених користувачів "своєї" інформацією і, в кінцевому підсумку, сприяти прийняттю грамотних управлінських рішень на всіх рівнях.

Синтетичні та аналітичні рахунки між собою взаємопов'язані, оскільки формують інформацію про одних і тих же об'єктах бухгалтерського обліку, але з різним ступенем деталізації. У цьому зв'язку підсумкові дані аналітичних рахунків (суми вхідних сальдо, дебетових і кредитових оборотів і кінцевих сальдо) повинні бути ідентичні відповідним показникам синтетичного рахунку. У Положенні ведення бухобліку і звітності про це сказано так: "дані аналітичного обліку повинні відповідати оборотам і залишкам за рахунками синтетичного обліку".

Рахунки синтетичні і субрахунки об'єднані в План рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності організацій, затверджений наказом Мінфіну Росії від 31 жовтня 2000 № 94н (далі - План рахунків та Інструкція про застосування Плану рахунків).

План рахунків не є нормативно-правовим документом, він відноситься до третього рівня нормативного регулювання і не вимагає реєстрації в Мін'юсті Росії. Основні положення Інструкції щодо застосування Плану рахунків грунтуються на дії законодавчих та нормативних документів першого і другого рівнів регулювання, зокрема, бухгалтерських стандартів. План рахунків єдиний для всіх підприємств і організацій, крім кредитних та бюджетних.

За формою План рахунків є систематизованим переліком рахунків, які згруповані у вісім розділів за своїм економічним змістом і призначенням і зашифровані двухзначнимі цифрами, починаючи з 01 до 99. У ньому присутні і так звані резервні шифри, які можуть бути присвоєні тим чи іншим синтетичним рахунках по міру необхідності. Розглянемо основні розділи чинного Плану рахунків:

Розділ I "Необоротні активи", шифри рахунків з 01 по 09.

Включає в себе рахунки для обліку основних засобів, нематеріальних активів та їх амортизації, дохідних вкладень в матеріальні цінності, вкладень у необоротні активи, а також відкладені податкові активи.

Розділ II "Виробничі запаси", шифри рахунків з 10 по 19.

Об'єднує рахунки для обліку матеріалів, заготовляння і придбання матеріалів, відхилень у вартості матеріальних цінностей, а також податку на додану вартість по придбаних цінностей і тварин на вирощуванні та відгодівлі - для сільськогосподарських підприємств.

Розділ III "Витрати на виробництво", шифри рахунків з 20 по 29.

Об'єднує рахунки для обліку витрат основного виробництва, допоміжного виробництва, загальновиробничих і загальногосподарських витрат, витрат з утримання обслуговуючих виробництв і господарств, а також браку у виробництві.

Розділ IV "Готова продукція і товари", шифри рахунків з 40 по 46.

У цьому розділі зібрані рахунки для обліку випуску продукції (робіт, послуг), готової продукції і товарів, торгової націнки, товарів, відвантажених, витрат на продаж, а також виконаних етапів по незавершених робіт.

Розділ V "Грошові кошти", шифри рахунків з 50 по 59.

Даний розділ об'єднує рахунки з обліку грошових коштів у касі, на розрахункових, валютних і спеціальних рахунках у банках, перекладів в дорозі, фінансових вкладень і резервів під знецінення фінансових вкладень.

Розділ VI "Розрахунки", шифри рахунків з 60 по 79.

Рахунки даного розділу формують інформацію про розрахунки організації з постачальниками та підрядниками, покупцями і замовниками, але короткостроковими та довгостроковими кредитами і позиками, сумнівних боргах, податків і зборів, соціальному страхуванню і забезпеченню. Крім того, тут враховуються розрахунки з персоналом з оплати праці та іншими операціями, з підзвітними особами, засновниками, різними дебіторами і кредиторами, а також за внутрішньогосподарськими розрахунками.

Розділ VII "Капітал", шифри рахунків з 80 по 86.

Даний розділ об'єднує рахунки з формування власного капіталу організації: статутного, резервного, додаткового, нерозподіленого прибутку, а також рахунки для обліку коштів цільового фінансування і власних акцій, викуплених організацією у акціонерів.

Розділ VIII "Фінансові результати", шифри рахунків з 90 по 99.

Об'єднані рахунки, на яких формуються фінансові результати організації за звітний період, а саме рахунки продажів, інших доходів і витрат, недостач і втрат від псування цінностей, резервів майбутніх витрат, а також доходів і витрат майбутніх періодів і прибутків і збитків.

Крім розглянутих восьми розділів у Плані рахунків є розділ "Позабалансові рахунки", де об'єднані рахунки для обліку майна, що не належить організації та забезпечення її зобов'язань. Шифри у позабалансових рахунків тризначні, наприклад, 001 "Орендовані основні засоби" або 004 "Товари, прийняті на комісію" та ін.

Застосування бухгалтерських рахунків 1 -го і 2-го порядків, зазначених у Плані рахунків, носить рекомендаційний характер. Організація має право самостійно вводити для обліку, як синтетичні рахунки, так і субрахунки, не кажучи вже про аналітичні рахунках, виключати окремі рахунки або уточнювати їх зміст. План рахунків, адаптований до діяльності організації та відображає її галузеву приналежність і специфіку діяльності, носить назву робочого плану рахунків. Він повинен розроблятися організацією самостійно і затверджуватися в наказі по обліковій політиці, як визначено бухгалтерським законодавством.

Інформація на бухгалтерських рахунках формується шляхом суцільного, безперервного і документального відображення фактів господарської діяльності певним методом, який отримав назву методу подвійного запису на рахунках.

Оскільки будь-яка господарська операція стосується як самого майна організації, так і його джерел або іншого виду майна, то і запис на рахунках проводиться двічі: за дебетом одного рахунку і кредитом іншого. Взаємопов'язані рахунки називаються кореспондуючими, а сам запис - кореспонденцією рахунків або бухгалтерським проведенням.

Розглянемо застосування методу подвійного запису на конкретних прикладах відображення в обліку господарських операцій.

ПРИКЛАД 1.9

На склади торгової організації надійшли товари за договором поставки на суму 1300000 крб.

Спочатку визначимо, які два рахунки "працюють" у даній господарській ситуації. Це рахунки 41 "Товари" і 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками".

Потім визначимо, якого типу ці рахунки. Рахунок 41 "Товари" є активним, оскільки відображає інформацію про рух майна, а рахунок 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" - пасивним, оскільки відображає інформацію про кредиторську заборгованість. Прочитаємо ще раз операцію з економічної точки зору: надходження товарів збільшило майно організації, з іншого боку, на суму товарів зросла заборгованість перед постачальниками.

Отримуємо збільшення по активному рахунку 41 "Товари", яке відображається за дебетом рахунка, і збільшення по пасивному рахунку 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками", яке відображається за кредитом рахунка.

У бухгалтерському обліку організації буде зроблена така проводка:

Дебет рахунку 41 "Товари"

Кредит рахунку 60 "Розрахунки з постачальниками підрядниками"

- 1300000 руб.

На розрахунковий рахунок організації надійшла сума за кредитним договором, укладеним з комерційним банком, +1000000 руб. Визначаємо, які два рахунки будуть "працювати" у цій операції. Рахунок 51 "Розрахункові рахунки" і рахунок 66 "Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках".

Рахунок 51 "Розрахункові рахунки" - активний, що відображає інформацію про майно організації, рахунок 66 "Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках" - пасивний, що відображає інформацію про заборгованість по кредитах, тобто за позиковими коштами.

Збільшення майна у вигляді грошових коштів на розрахунковому рахунку на 1000000 руб. одночасно збільшує і джерело позикових коштів на вказану суму. Збільшення по активному рахунку 51 "Розрахункові рахунки" буде записано за дебетом, збільшення по пасивному рахунку 66 "Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках" - по кредиту. Отримуємо таку бухгалтерську проводку:

Дебет рахунку 51 "Розрахункові рахунки"

Кредит рахунку 66 "Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках"

- 1000000 руб.

З розрахункового рахунку організації перераховано постачальникам в рахунок часткової оплати товарів за договором поставки 700000 руб.

По операції працюють два рахунки: 51 "Розрахункові рахунки" і 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками".

Рахунок 51 "Розрахункові рахунки" - активний, 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" - пасивний ".

Зменшення майна організації одночасно тягне за собою зменшення кредиторської заборгованості перед постачальниками на аналогічну суму.

Зменшення по активному рахунку 51 "Розрахункові рахунки" буде записано по кредиту, а зменшення по пасивному рахунку 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" - за дебетом.

Робимо таку бухгалтерську проводку:

Дебет рахунку 60 "Розрахунки з постачальниками підрядниками"

Кредит рахунку 51 "Розрахункові рахунки"

- 700000 руб.

На розрахунковий рахунок організації надійшли грошові кошти від покупців товарів - 1400000 руб.

По операції будуть задіяні два рахунки: 51 "Розрахункові рахунки" і 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками". Рахунок 51 "Розрахункові рахунки - активний, рахунок 62" Розрахунки з покупцями і замовниками "- теж активний, оскільки відображає рух інформації про стан дебіторської заборгованості покупців або абстрактних коштів. Надходження грошей збільшить майно організації. З іншого боку, це зменшить дебіторську заборгованість покупців на відповідну суму. Збільшення по активному рахунку 51 "Розрахункові рахунки" буде записано за дебетом рахунка, зменшення по активному рахунку 62 "Розрахунки з покупцями замовниками" - по кредиту рахунку.

Отримуємо таку бухгалтерську проводку:

Дебет рахунку 51 "Розрахункові рахунки"

Кредит рахунку 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками"

- 1400000 руб.

Організація перерахувала комерційному банку з розрахункового рахунку в часткове погашення заборгованості за кредитом 500000 руб.

З даної операції будуть задіяні два рахунки: 51 "Розрахункові рахунки" і 66 "Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках". Рахунок 51 "Розрахункові рахунки" - активний, рахунок 66 "Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках" - пасивний.

Зі зменшенням майна організації у вигляді грошових коштів на розрахункових рахунках відбувається і зменшення заборгованості перед банком, тобто кредиторської заборгованості або залучених коштів. Отже, за рахунком 51 "Розрахункові рахунки" відбудеться зменшення коштів, яке буде відображено по кредиту, а по рахунку 66 "Короткострокові кредити і позики" відбудеться зменшення заборгованості, яке буде відображено за дебетом рахунка.

У бухгалтерському обліку організації буде зроблена така проводка:

Дебет рахунку 66 "Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках" Кредит рахунку 51 "Розрахункові рахунки"

- 500000 руб.

Таким чином, організація справила п`ять господарських операцій на загальну суму 4900000 крб.

Відобразимо зазначені в прикладі бухгалтерські проводки на схемах рахунків. При цьому приймемо умова, що до початку розглянутих нами господарських операцій на початок місяця на рахунках бухгалтерського обліку були наступні сальдо:

Рахунок 41 "Товари" 550000 руб.

Рахунок 51 "Розрахункові рахунки" 50000 руб.

Рахунок 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" 900000 руб.

Рахунок 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками 1500000 руб.

Рахунок 66 "Короткострокові кредити і позики" 1200000 руб.

Записи на схемах бухгалтерських рахунків, позначених шифрами, робляться послідовно. По операції 1 сума записується за дебетом рахунка 41 "Товари" та кредитом рахунку 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" із зазначенням номера операції, за операції 2 сума заноситься за дебетом рахунка 51 "Розрахункові рахунки" та кредитом рахунку 66 "Короткострокові кредити і позики "із зазначенням номера операції і т.д.

Після того, як на схемах рахунків були зроблені бухгалтерські записи, підраховуються обороти по рахунках по дебету і кредиту кожного рахунку окремо. Визначивши і записавши обороти по рахунках, можна переходити до підрахунку кінцевих сальдо за вибраний нами звітний період (місяць), використовуючи формули розрахунків сальдо кінцевих для активних і пасивних рахунків.

41 "Товари"

51 "Розрахункові рахунки"

60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками"

Дебет

Кредит

Дебет

Кредит

Дебет

Кредит

Сальдо:

550000

Сальдо: 50000

Сальдо:

900000

1) 1300000

2) 1000000

4) 1400000

3) 700000

5) 500000

3) 700000

1) 1300000

Обороти:

1300000

Обороти:

Обороти: 2400000

Обороти:

1200000

Обороти: 700000

Обороти:

1300000

Сальдо:

1850000

Сальдо:

1250000

Сальдо:

1500000

62 "Розрахунки з покупцями і замовниками"

66 "Короткострокові кредити і позики"

Дебет

Кредит

Дебет

Кредит

Сальдо:

1500000

Сальдо:

1200000

4) 1400000

5) 500000

2) 1000000

Обороти: -

Обороти:

1400000

Обороти:

500000

Обороти:

1000000

Сальдо: 100000

Сальдо: 1700000

Нами розглянуто невеликий фрагмент діяльності організації в розрізі п'яти господарських операцій, а й за допомогою даного фрагмента наочно представлена контрольна функція подвійного запису на рахунках. Будь-яка зміна у складі майна організації синхронно тягне за собою зміни в складі джерел власних або позикових коштів. Контрольне значення способу подвійного запису на рахунках можна простежити за допомогою такого бухгалтерського регістра, як оборотна відомість по рахунках.

Зворотний відомість має зручну стандартну форму і широко застосовується в діяльності організацій для узагальнення інформації про залишки та рух коштів за окремими рахунками за місяць. Дані в неї заносяться з рахунків бухгалтерського обліку, при цьому кожному рахунку відповідає один рядок в оборотній відомості, іншими словами, дані з бухгалтерських рахунків "розпрямляються" горизонтально. Розглянемо приклад складання оборотної відомості.

ПРИКЛАД 1.10

Скористаємося даними приклада 1.9 (див. Схеми бухгалтерських рахунків). На їх основі заповнимо оборотну відомість (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Оборотна відомість за синтетичними рахунками за місяць

Шифри та найменування рахунків

Сальдо початкове

Обороти за місяць

Сальдо кінцеве

Дебет

Кредит

Дебет

Кредит

Дебет

Кредит

41 "Товари"

550000

-

1300000

-

1850000

-

51 "Розрахункові рахунки"

50000

-

2400000

1200000

1250000

-

60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками"

-

900000

700000

1300000

-

1500000

62 "Розрахунки з покупцями і замовниками"

1500000

-

-

1400000

100000

-

66 "Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках"

-

1200000

500000

1000000

-

1700000

Разом за місяць

2100000

2100000

4900000

4900000

3200000

3200000

Як видно з наведеного зразка заповнення оборотної відомості, вона забезпечує рівність трьох пар підсумків: суми початкових сальдо по рахунках по дебету і кредиту (2100000 крб.); суми оборотів за місяць по рахунках по дебету і кредиту (4900000 крб.) та суми кінцевих сальдо по рахунках по дебету і кредиту (3200000 крб.). Крім того, сума оборотів по дебету і кредиту за місяць дорівнює загальній сумі оборотів за всіма господарськими операціями - 4900000 руб. Уявімо собі ситуацію, коли при рознесенні бухгалтерських проводок на рахунках була по недбалості допущена помилка: по операції 1 сума надійшли товарів на 1300000 руб. була відображена за дебетом рахунка 41 "Товари", а за кредитом рахунка 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" - ні. Бухгалтер зможе виявити помилку в оборотній відомості, так як сума оборотів за кредитом рахунків буде менше суми оборотів за дебетом саме на 1300000 руб. Таким чином, контрольне значення подвійного запису на рахунках підтверджується підсумковою інформацією такого бухгалтерського регістра, як оборотна відомість за синтетичними рахунками.

Оборотні відомості можна складати і по аналітичних рахунках для контролю над тотожністю даних аналітичного і синтетичного обліку. Сума початкового сальдо за аналітичними рахунками повинна дорівнювати сумі сальдо початкового по синтетичному рахунку, сума оборотів за місяць по аналітичних рахунках - сумі оборотів за місяць по синтетичному рахунку і сума кінцевих сальдо по аналітичним рахунках - сумі кінцевого сальдо по синтетичному рахунку.

За розглянутими вище господарськими операціями були складені бухгалтерські проводки, звані простими, тобто такі проводки, коли один рахунок дебетується і один рахунок кредитується. На практиці зустрічаються господарські операції, за якими можна скласти складну бухгалтерську проводку, в якій один рахунок дебетується, і кілька рахунків кредитуються, або навпаки, один рахунок кредитується, і кілька рахунків дебетуються.

Наприклад, на розрахунковий рахунок організації надійшли грошові кошти: з каси, від покупців і замовників за товари та послуги, від засновників з формування статутного капіталу. Бухгалтерська проводка буде мати наступний вигляд:

Ще приклад. В організацію від постачальників надійшли матеріали, обладнання до установки, товари. Бухгалтерська проводка буде мати такий вигляд:

Метод подвійного запису на рахунках, що має контрольне значення, діє і для складних бухгалтерських проводок: сума по декількох дебетуемим або кредитуються рахунками повинна становити суму по кореспондуючому рахунку.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Cхожі теми

Подвійний запис
РАХУНКИ І ПОДВІЙНИЙ ЗАПИС - МЕТОДИЧНІ ПРИЙОМИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку. Подвійний запис
Подвійний запис
Подвійний запис
Подвійний запис
Перевірка записів на рахунках бухгалтерського обліку
Принципи виявлення необгрунтованих записів на рахунках аналітичного обліку
Принцип подвійного запису
Перша теорема подвійності
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук