Навігація
Головна
Оборотний капітал і фонди обігуОборотні фонди та оборотні кошти підприємстваНормування оборотних коштів у виробничих запасахОсновні фонди та виробничі потужності підприємстваОборотний капітал (оборотні фонди, оборотні кошти)
Оцінка матеріально-виробничих запасів при надходженніОцінка матеріально-виробничих запасів при відпуску на потреби...АУДИТ ОПЕРАЦІЙ З МАТЕРІАЛЬНО-ВИРОБНИЧИМИ ЗАПАСАМИІнвентаризація та переоцінка матеріально-виробничих запасів....Оцінка матеріально-виробничих запасів
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка організації (підприємства)
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Оцінка оборотних виробничих фондів

Вартісна оцінка матеріально-виробничих запасів

У бухгалтерському обліку проводиться за фактичними витратами їх придбання. Процес поповнення виробничих запасів на підприємстві здійснюється безперервно. Одні й ті ж види виробничих запасів, що знаходяться на складі і придбані в різний час у різних постачальників, можуть мати різну ціну. Виникає питання: за якою вартістю списувати ці матеріальні запаси (сировина, матеріали, покупні напівфабрикати і т.д.) у витрати на виробництво? На практиці визначають вартість запасів при їх надходженні у виробництво або іншому вибутті наступними методами - ФІФО, ЛІФО, за середньозваженою собівартістю, за собівартістю кожної одиниці.

Спосіб оцінки за собівартістю кожної одиниці матеріально-виробничих запасів в силу великої трудомісткості використовується для запасів, що враховуються в особливому порядку (дорогоцінні метали, камені і т.д.), або для запасів, які не можуть звичайним чином замінювати один одного (номерні деталі, дорогий натуральне хутро та ін.).

Спосіб середньої собівартості заснований па визначенні середньозваженої фактичної собівартості одиниці кожного виду матеріальних ресурсів

де Сп - фактична собівартість залишку матеріальних ресурсів на початок місяця; См - фактична собівартість надійшли матеріальних ресурсів у звітному місяці; Мн - залишок матеріальних ресурсів на початок місяця (у натуральному вираженні); Мп - кількість матеріальних ресурсів, що надійшли в звітному місяці (у натуральному вираженні).

Спосіб ФІФО грунтується на допущенні, що матеріальні запаси використовуються протягом звітного періоду в послідовності їх закупівлі, тобто ресурси, першими надходять у виробництво (в торгівлі - в продаж), повинні бути оцінені по собівартості перших за часом закупівель з урахуванням собівартості запасів, що значаться на розпочато місяці. При застосуванні цього способу:

- Матеріальні ресурси, що списуються на собівартість реалізованої продукції, оцінюються за фактичною собівартістю ранніх за часом закупівель;

- Матеріальні ресурси, що залишаються в запасі (на складі) на кінець звітного періоду, оцінюються за фактичною собівартістю останніх за часом закупівель.

Спосіб ФІФО заснований па допущенні, що матеріальні ресурси, першими надходять у виробництво (продаж), повинні бути оцінені по собівартості останніх за часом закупівель. При застосуванні цього способу:

- Матеріальні ресурси, що списуються на собівартість реалізованої продукції, оцінюються за фактичною собівартістю останніх за часом закупівель;

- Матеріальні ресурси, що залишаються в запасі (на складі) на кінець звітного періоду, оцінюються за фактичною собівартістю ранніх за часом закупівель.

Основна мета цього методу полягає в максимальному наближенні собівартості реалізованої продукції відповідно з урахуванням останніх витрат на придбання матеріальних ресурсів.

Від способу обліку залежить розмір податків, виплачуваних за результатами діяльності за період. При високому рівні інфляції використання методу ФИФО веде до заниження собівартості і до завищення прибутку від виробничої діяльності та необхідність сплатити з неї податок, а також до завищеного сальдо матеріалів у балансі. Спосіб ЛІФО в тих же умовах завищує собівартість і занижує залишок матеріалів в балансі. При стабільному рівні цін оцінка товарних запасів по обох способам буде однаковою. Використання способу середньозваженої вартості усуває коливання вартості при оцінці запасів і калькулюванні собівартості реалізованої продукції. При виборі методу розрахунку фактичної собівартості матеріалів керуються завданнями, які підприємство ставить перед собою в галузі фінансів.

Витрати в незавершеному виробництві та на виробництво готової продукції визначаються:

- Калькулированием фактичної виробничої собівартості (незакінченої виробництвом або готової);

- За нормативною (плановою) виробничої собівартості;

- За витратами, що включає тільки прямі статті витрат.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Cхожі теми

Оборотний капітал і фонди обігу
Оборотні фонди та оборотні кошти підприємства
Нормування оборотних коштів у виробничих запасах
Основні фонди та виробничі потужності підприємства
Оборотний капітал (оборотні фонди, оборотні кошти)
Оцінка матеріально-виробничих запасів при надходженні
Оцінка матеріально-виробничих запасів при відпуску на потреби підприємства
АУДИТ ОПЕРАЦІЙ З МАТЕРІАЛЬНО-ВИРОБНИЧИМИ ЗАПАСАМИ
Інвентаризація та переоцінка матеріально-виробничих запасів. Відображення їх результатів в обліку
Оцінка матеріально-виробничих запасів
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук