Навігація
Головна
Методики експертизи фінансового стану господарюючого суб'єкта для...Оцінка фінансового стану фірми і визначення ймовірності її банкрутстваЯкі підходи до обліку сезонної компоненти існують при прогнозуванні...Фінансові моделі банкрутства на основі теорії ймовірностейХарактеристика фінансового стану підприємства. Аналіз загрози...
Які можливості та обмеження використання традиційних методів оцінки в...Можливості інвестування в кризовій ситуації та методичні підходи до...ДІЯЛЬНІСТЬ PR-СЛУЖБ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І УПРАВЛІННЯ В КРИЗОВИХ...Діагностика кризової ситуаціїПрогнозування кризових ситуацій при діагностиці організації
 
Головна arrow Економіка arrow Антикризове управління: механізми держави, технології бізнесу
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Аналіз ймовірності погіршення фінансового стану та можливості банкрутства

Про що піде мова

• Які моделі прогнозування можливості кризових ситуацій та банкрутства традиційно використовуються?

• Як провести комплексну діагностику компанії?

• Які факторні моделі допомагають провести комплексну діагностику компанії?

• Яку управлінську інформацію можна отримати на основі аналізу грошових потоків?

Які моделі прогнозування можливості кризових ситуацій та банкрутства традиційно використовуються?

Розглянуті показники оцінки фінансового стану та результатів діяльності компаній часто використовуються як основа прогнозування кризових ситуацій і можливості банкрутства. На першому етапі становлення ринкових відносин в Росії окремі з названих показників навіть визнавалися як законодавчих критеріїв фінансової спроможності чи неспроможності.

Відомі методи прогнозування зазвичай групуються наступним чином: суб'єктивні - А-методи і об'єктивні - Z-методи. А-методи засновані на експертній оцінці, приймається в розрахунок і ділова репутація фірми, і особистість керівника, і конкурентоспроможність, і т.д. Z-методи засновані на розрахунку фінансових коефіцієнтів і їх лінійних комбінацій. Кожен коефіцієнт розглядається з вагою, виведеним емпіричним шляхом на основі обстеження групи підприємств.

Найбільш поширеною є пятифакторная модель Е. Альтмана, яка має вигляд:

(4.1)

де До 1 - рентабельність активів, розрахована за прибутком до оподаткування; До 2 - оборотність активів; К3 - відношення власного капіталу (за ринковою оцінкою) до зобов'язань, відображеним у балансі; До 4 - ставлення реінвестованого прибутку до активів; До 5 - частка оборотних коштів в активах.

Використовувані ваги підкреслюють важливість коефіцієнта для моделювання банкрутства. Вважається, що якщо Z <1,8, ймовірність банкрутства висока, якщо Z> 3, ймовірність банкрутства мала. Якщо Z <2,675, банкрутство можливо в найближчі 2-3 роки, якщо Z> 2,675, то становище фірми стійко.

Для приватних підприємств Е. Альтманом за участю Дж. Хартцеля і М. Пека в 1995 р була розроблена модель:

(4.2)

де Х 1 - частка оборотних коштів в активах; Х 2 - відношення реінвестованого прибутку до активів; Х3 - рентабельність активів, розрахована за прибутку до виплати податків і відсотків; Х4 - відношення власного капіталу за балансовою оцінкою до зобов'язань; Х5 - оборотність активів.

Модель прогнозує банкрутство, якщо Z <1,2, інтервал 1,2 <Z <2,9 називається "сірої областю".

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

В Англії відомі моделі Р. Лисиця і Р. Таффлера. Модель Р. Лисиця має вигляд:

(4.3)

де Х 1 = Оборотний капітал / Сума активів; Х 2 = Прибуток від реалізації / Сума активів; Х3 = Нерозподілений прибуток / Сума активів; X 4 = Власний капітал / Позиковий капітал.

Граничне значення Z за моделлю Р. Лисиця дорівнює 0,037 (якщо Z більше цього числа, то ймовірність банкрутства вважається низькою; якщо менше - високою).

Модель Р. Таффлера і Г. Тішоу, розроблена на підставі підходу Е. Альтмана і вибірки з 80 британських компаній, також є 4-факторної, але в ній увага акцентується на інших показниках:

(4.4)

де X 1 = Прибуток від реалізації / Короткострокові зобов'язання; Х 2 = Оборотні активи / Сума зобов'язань; Х 3 = Короткострокові зобов'язання / Сума активів; Х 4 = Виручка від продажів / Сума активів.

З моделі випливає, що якщо Z> 0,3, то у фірми непогані довгострокові перспективи, якщо Z <0,2, то ймовірність банкрутства висока.

Відомі також моделі, розроблені для Франції, Німеччини, інших країн, однак, як правило, вони відрізняються непринципово. Основні відмінності між відомими моделями зводяться до наступного:

• існують 2-, 4-, 5-, 7-факторні та інші моделі. Вважається, що 2-факторні моделі прогнозують банкрутство досить грубо, а 7-факторні вловлюють ознаки банкрутства більш точно, дозволяють робити прогноз на 3-5-річний період;

• розроблені моделі для прогнозування можливості банкрутства у відкритих акціонерних товариствах і в закритих акціонерних товариствах;

• набір коефіцієнтів в моделях, розроблених різними аналітиками і в різні періоди, значно відрізняється;

• використовувані для коефіцієнтів ваги підкреслюють їх важливість для моделювання банкрутства, однак погляди аналітиків на пріоритетність того чи іншого коефіцієнта значно різняться.

У зв'язку з вищесказаним стає зрозуміло, що просте перенесення, наприклад, американської моделі на російський грунт неприйнятний. Використання "чужих" моделей в Росії некоректно ще й з наступних причин:

• коефіцієнти, використовувані в моделі, не завжди можна отримати з вітчизняної звітності;

• розраховані значення коефіцієнтів можуть бути неточні через спотворення звітності, наприклад, заниження прибутку;

• неповна відповідність російської звітності МСФЗ роблять неможливою стандартну інтерпретацію результатів.

У літературі зустрічаються моделі прогнозування банкрутства для російських підприємств, проте їх широке застосування можливе, на наш погляд, з обережністю: спірним представляється обраний коло коефіцієнтів; ваги, запропоновані експертами, мало обгрунтовані. Недоліки цих моделей носять об'єктивний характер: несталі пропорції в російській економіці не дозволяють вивести нормативні значення, результати емпіричних досліджень для визначення ваг дають вельми волатильні результати.

Головними недоліками найбільш відомих моделей є те, що вони носять чисто бухгалтерський характер, не дозволяють простежити взаємозв'язок факторів, провести системний аналіз. Подібні негативні риси, що знижують точність одержуваних висновків, характерні і для прийнятих в Росії офіційних методик оцінки фінансового стану підприємств, що у процедурі банкрутства і для рекомендацій з виявлення арбітражними керуючими ознак фіктивного та умисного банкрутства.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Cхожі теми

Методики експертизи фінансового стану господарюючого суб'єкта для прогнозування ймовірності банкрутства
Оцінка фінансового стану фірми і визначення ймовірності її банкрутства
Які підходи до обліку сезонної компоненти існують при прогнозуванні можливості погіршення фінансового становища?
Фінансові моделі банкрутства на основі теорії ймовірностей
Характеристика фінансового стану підприємства. Аналіз загрози банкрутства
Які можливості та обмеження використання традиційних методів оцінки в кризовій ситуації?
Можливості інвестування в кризовій ситуації та методичні підходи до відбору проектів
ДІЯЛЬНІСТЬ PR-СЛУЖБ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І УПРАВЛІННЯ В КРИЗОВИХ СИТУАЦІЯХ
Діагностика кризової ситуації
Прогнозування кризових ситуацій при діагностиці організації
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук