Навігація
Головна
План рахунків бухгалтерського обліку та класифікація рахунківРАХУНКИ І ПОДВІЙНИЙ ЗАПИС - МЕТОДИЧНІ ПРИЙОМИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУСистема рахунків бухгалтерського облікуБухгалтерський облік кредитних операційСистема рахунків для бухгалтерського обліку для обліку витрат на...Особливості застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку...План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ. Структура...ОСНОВИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ, ТЕХНОЛОГІЇ ОБЛІКОВОГО ПРОЦЕСУ І АНАЛІЗ...ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ, ЗВІТНОСТІ В...Рахунки бухгалтерського обліку і їх види
 
Головна arrow Аудит та Бухоблік arrow Теорія бухгалтерського обліку
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Класифікація рахунків бухгалтерського обліку

У процесі діяльності підприємства відбувається безліч операцій, пов'язаних з рухом господарських засобів, які відображаються на рахунках бухгалтерського обліку. Для ведення обліку необхідно визначити, які зміни відбудуться в засобах підприємства в результаті кожної господарської операції, а також вказати на яких рахунках слід відобразити суму операції. Для правильного застосування рахунків необхідно знати призначення кожного рахунку, його структуру і економічний зміст, а також характеристику оборотів і сальдо. Для цих цілей застосовується класифікація бухгалтерських рахунків.

Класифікація рахунків - це угруповання рахунків по найбільш істотним ознаками, що дозволяє забезпечити однаковість у відображенні господарських операцій, порівнянність і сводімость відповідних показників. Класифікація рахунків дає можливість визначити економічне навантаження кожного бухгалтерського рахунку.

Бухгалтерські рахунки класифікують:

• залежно від того, облік яких коштів ведеться на рахунках, - на активні, пасивні та активно-пасивні;

• за ступенем деталізації ведення обліку - на синтетичні, аналітичні і субрахунки;

• по відношенню до балансу - на балансові і позабалансові;

• за економічним змістом - на дев'ять груп, які відображені в Плані рахунків;

• за призначенням та структурою - на рахунки для обліку господарських засобів і рахунки, призначені для обліку господарських процесів підприємства.

За призначенням і структурі бухгалтерські рахунки діляться на дві групи (рис. 7.1). Перша група рахунків призначена для обліку господарських засобів, рахунки цієї групи поділяються на основні, регулюючі та позабалансові рахунки. У свою чергу основні рахунки поділяються на інвентарні, фондові та розрахункові рахунки.

Друга група рахунків призначена для обліку господарських процесів. У цю групу входять розподільні, калькуляційні та результатні рахунки.

Класифікація рахунків за економічним змістом (економічна класифікація) дає відповідь на питання: що відбивається на тому чи іншому рахунку і скільки потрібно рахунків для того, щоб той чи інший об'єкт отримав повну характеристику в поточному обліку?

Тільки при відповідності зазначеним вимогам інформація про якомусь об'єкті буде корисною для користувачів з метою прийняття останніми обгрунтованих управлінських рішень.

Побудова класифікації рахунків за економічним змістом прив'язане до відтворення сукупного суспільного продукту, і тому перелік рахунків орієнтований на кожну його стадію (процес).

За економічним змістом об'єктів обліку рахунки поділяються на три групи:

• рахунки господарських операцій і фінансових результатів;

• рахунки майна і зобов'язання за джерелами їх утворення;

• рахунки майна по складу і розміщення.

Рахунки господарських операцій і фінансових результатів поділяються:

- На рахунки фінансових результатів (91, 99, 84);

- Рахунки процесу реалізації (90);

- Рахунки процесу виробництва (20, 21, 23, 25, 26, 28, 29, 40, 44, 46);

- Рахунки процесу заготовляння (11, 15, 16).

Рахунки майна та зобов'язання за джерелами їх утворення діляться;

- На рахунки позикових джерел формування майна: рахунок боргових зобов'язань підприємства перед своїм персоналом (70); рахунки заборгованості за розрахунками з бюджетом та позабюджетними фондами (68, 69); рахунки інших кредиторських заборгованостей (60, 62, 76); рахунки кредитів і позик (66, 67);

Класифікація рахунків бухгалтерського обліку за призначенням та структурою

Рис. 7.1. Класифікація рахунків бухгалтерського обліку за призначенням та структурою

- Рахунки власних джерел формування майна: рахунок прибутків і збитків (84); рахунки бюджетного фінансування та отримання коштів в порядку дарування (86, 98); рахунки капіталів, фондів і резервів (63, 80, 82,83, 96).

Рахунки майна по складу і розміщення поділяються:

- На рахунки коштів у розрахунках (60, 62, 71, 73, 76);

- Рахунки грошових коштів і фінансових активів (50, 51, 52, 55, 57, 58);

- Рахунки оборотних коштів (10, 14, 41, 43);

- Рахунки нематеріальних активів (04, 05);

- Рахунки основних засобів (01, 02, 03, 07, 08).

В економічній класифікації окремі рахунки, що розкривають стан майна, об'єднані з відповідними процесами. Ці рахунки об'єднані в групи, що мають економічну однорідність враховуються об'єктів обліку.

Класифікація рахунків за призначенням та структурою (структурна класифікація) доповнює економічну класифікацію в частині наукової постановки бухгалтерського обліку.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Мета класифікації рахунків за призначенням та структурою - отримання необхідної інформації про формування та використання господарських засобів, а також джерела їх утворення.

Ознакою такої класифікації є загальні правила обліку по кожній групі рахунків і ведення аналітичного обліку.

Така класифікація дає відповідь на питання: як враховуються об'єкти в тій чи іншій групі рахунків, для чого потрібні ті або інші рахунки, які показники можна отримати за допомогою окремих рахунків для того, щоб ефективно управляти підприємством? Підрозділ рахунків йде залежно від безпосередньої функції в обліковому процесі. За призначенням і структурі рахунки поділяють на п'ять груп: основні, регулюючі, операційні (до яких відносяться розподільні і калькуляційні), зіставляють (результатні), а також позабалансові рахунки.

Основні рахунки - рахунки бухгалтерського обліку, призначені для відображення активів і їх джерел. Вони застосовуються для контролю за наявністю і рухом майна за складом та розміщення і за джерелами його утворення. Основними вони є, тому що враховуються об'єкти служать основою господарської діяльності підприємства. Групу основних рахунків виділяють при класифікації рахунків бухгалтерського обліку за їх призначенням та структурою.

Основні рахунки поділяються на три підгрупи.

Основні активні рахунки застосовуються для обліку та контролю нематеріальних активів, основних засобів, грошових і матеріальних засобів, а також розрахунків з дебіторами (01, 04, 07, 08, 10, 43, 41, 50, 51, 52, 55). До цих рахунках відносяться: інвентарні рахунки, використовувані для обліку майна, що підлягає інвентаризації, та контролю за його наявністю і рухом, на яких облік ведеться як в грошових, так і в натуральних одиницях (01, 04, 07, 10, 43, 41) ; рахунки грошових коштів, на яких облік ведеться тільки в грошових одиницях (50, 51, 52, 55); частково - рахунки розрахунків (наприклад, 73).

Всі ці рахунки мають одну і ту ж структуру і можуть мати тільки дебетове (або нульове) сальдо. При цьому за дебетом даних рахунків показуються початковий і кінцевий залишок, а також надходження грошових і матеріальних активів, а по кредиту рахунку - їх вибуття (табл. 7.1).

Таблиця 7 .1

Структура основного активного рахунку

Дебет

Кредит

Початковий залишок - наявність основних засобів і нематеріальних активів, матеріальних та грошових коштів або боргу

Оборот - надходження майна або збільшення боргу дебіторів

Оборот - витрата (вибуття, видача) майна або зменшення (погашення) дебіторської заборгованості

Кінцевий залишок - наявність основних засобів і нематеріальних активів, матеріальних та грошових коштів або боргу підприємству на кінець звітного періоду

Основні пасивні рахунки використовуються для обліку зміни фондів, капіталів, отриманого фінансування, позик і кредитів, зобов'язань підприємства та розрахунків з кредиторами (63, 66, 67, 80, 82, 98). До цих рахунках належать рахунки капіталу і частково - рахунки розрахунків. Сальдо даних рахунків може бути тільки кредитовим (або нульовим). Воно показує наявність власних і позикових джерел і боргу іншим організаціям та особам. За кредитом цих рахунків відображаються наявність джерел і заборгованості та їх збільшення, а за дебетом - відповідне зменшення (табл. 7.2).

Таблиця 7.2

Структура основного пасивного рахунку

Дебет

Кредит

Початковий залишок - наявність джерел та заборгованості на початок звітного періоду

Оборот - зменшення джерел та дебіторської заборгованості

Оборот - збільшення джерел та кредиторської заборгованості

Кінцевий залишок - наявність джерел та заборгованості на кінець звітного періоду

Основні активно-пасивні (розрахункові) рахунки призначені для обліку і контролю за розрахунками даної організації з різними юридичними і фізичними особами. На даних рахунках враховуються розрахунки одночасно з дебіторами і кредиторами або з одним підприємством, яке, будучи дебітором після декількох операцій, може перетворитися на кредитора або навпаки (60, 62, 68, 69, 70, 71, 75, 76). Один і той же активно-пасивний рахунок може бути і активним, і пасивним. При цьому: за дебетом рахунків враховується формування дебіторської та погашення кредиторської заборгованості, а по кредиту - формування кредиторської та погашення дебіторської; дебетове сальдо знаходиться в активі, кредитове - в пасиві балансу. Числовий приклад, що характеризує структуру такого рахунку, наведено в табл. 7.3.

Таблиця 7.3

Структура основного активно-пасивного рахунку

Дебет

Кредит

Початковий залишок - дебіторська заборгованість на початок звітного періоду - 100 000 руб.

Початковий залишок - кредиторська заборгованість на початок звітного періоду - 150 000 руб.

Оборот:

1) збільшення дебіторської заборгованості - 50 000 руб .;

2) зменшення кредиторської заборгованості - 30 000 руб.

Оборот:

1) збільшення кредиторської заборгованості - 40 000 руб .;

2) зменшення дебіторської заборгованості - 60 000 руб.

Кінцевий залишок - дебіторська заборгованість на кінець звітного періоду - 90000 руб.

Кінцевий залишок - кредиторська заборгованість на кінець звітного періоду - 160 000 руб.

Формула: СД2 = СД1 + Од1 - ОК2 = 100000 + 50000 - 60000 = 90000 руб.

Формула: СК2 = СК1 + Οκ1 - Од2 = 150000 + 40000 - 30000 = 160000 руб.

Регулюючі рахунки призначені для регулювання (коригування) та уточнення оцінки господарських засобів, отримання додаткових показників про стан цих засобів, а також для уточнення їх джерел (об'єктів майна та його джерел, які обліковуються на основних рахунках). Регулюючі рахунки виконують особливу роль у бухгалтерському обліку, зберігаючи на основних рахунках незмінною оцінку об'єктів і уточнюючи її. Самостійного значення вони не мають і застосовуються тільки разом з основним рахунком для коригування його показників. При цьому сума уточнення складається із сумою основного рахунку або віднімається з неї.

Необхідність застосування регулюючих рахунків обумовлена встановленими правилами оцінки господарських засобів. Однак у поточному бухгалтерському обліку іноді необхідно мати дані у двох оцінках (наприклад, первісну і залишкову вартість основних засобів, нематеріальних активів, фактичну собівартість матеріалів та їх вартість за оптовими або іншими цінами і т.д.). Для цього потрібні рахунки з обліку амортизації, відхилень фактичної собівартості і т.д.

За способом уточнення оцінки всі регулюючі рахунки поділяються на контрарние, додаткові та контрарності-додаткові рахунки.

Регулюючі рахунки, дані яких віднімаються з сум основних рахунків, називаються контрарними. Вони зменшують залишок майна на основних рахунках на суму свого залишку. Залежно від цього вони поділяються на контрактівнис і контрпассівнис рахунку.

Контрактивні рахунки використовуються для уточнення залишкової вартості основних активних рахунків (зменшують сальдо основного активного рахунку на суму свого сальдо). Тут беруть участь два рахунки - основний і регулюючий: основний рахунок виступає в якості активного рахунки, а регулюючий - як пасивного (протистоїть, або контрактивної).

До контрактивним належать рахунки: 02 "Амортизація основних засобів", 05 "Амортизація нематеріальних активів", які регулюють рахунка 01 і 04 відповідно, а також рахунок 14 "Резерви під зниження вартості матеріальних цінностей" (регулює рахунки обліку матеріальних цінностей), рахунок 59 " Резерви під знецінення вкладень у цінні папери "(регулює рахунок 58), рахунок 63" Резерви по сумнівним боргах "(регулює рахунки обліку дебіторської заборгованості).

Контрпасивний рахунок призначений для уточнення сум джерел майна, що враховуються на пасивному рахунку. Залишок по контрпасивно рахунком зменшує розмір джерела основного рахунку. Основний рахунок виступає як пасивного, а регулюючий (контрпасивний) - активного рахунку. Як приклад можна вказати на рахунок 81 "Власні акції (частки)", призначений для обліку власних акцій, викуплених у акціонерів, що призводить до зменшення (коригуванні) величини реально працюючого статутного капіталу.

Регулюючі рахунки, дані яких додаються до сум основних рахунків, називаються додатковими. Вони збільшують на суму свого залишку залишок майна на основних рахунках. Залежно від того, який рахунок доповнюється, вони діляться на активні і пасивні.

Додатковий активний рахунок на суму свого залишку доповнює залишок основних активних рахунків. Регулюючі та основні рахунки є активними. До них, наприклад, відноситься рахунок 44 "Витрати на продаж" по відношенню до рахунку 90 "Продажі".

Додатковий пасивний рахунок на суму свого залишку доповнює сальдо відповідного основного пасивного рахунку. Обидва рахунки виступають як пасивних рахунків. Приклад - рахунок 63 "Резерви по сумнівним боргах" по відношенню до рахунку 91 "Інші доходи і витрати".

Контрарності-додаткові рахунки можуть збільшувати і зменшувати оцінку об'єктів, відображену на основних рахунках. Якщо на цьому рахунку проводки робляться методом додаткової записи, то рахунок виступає в якості додаткового регулюючого рахунку, а коли на рахунку робляться записи методом червоного сторно (зменшення) - в якості контрарного рахунку. Прикладом може служити рахунок 16 "Відхилення у вартості матеріальних цінностей".

Розподільчі рахунки - рахунки бухгалтерського обліку, призначені для обліку певних виробничих витрат і забезпечення правильності і обгрунтованого їх розподілу по об'єктах калькуляції, звітних періодів і т.д. для повного обчислення їх фактичної собівартості. Розподільні рахунки виконують контрольну функцію. Ці рахунки поділяються на дві групи: збірно-розподільчі та бюджетно-розподільні (розподільні) рахунки.

Збирацько-розподільчі рахунки використовуються для обліку витрат, які в момент їх вчинення неможливо віднести відразу на певну вироблену або реалізовану продукцію (непрямі витрати). В кінці місяця ці витрати відносять на конкретний вид продукції відповідно до прийнятої методики (відповідно до облікової політики). Таким чином, збірно-розподільчі рахунки призначені для обліку та контролю витрат поточного звітного періоду, які вимагають подальшого розподілу (табл. 7.4). До подібних рахунків належать: 25 "Загальновиробничі витрати", 26 "Загальногосподарські витрати", 44 "Витрати на продаж".

Таблиця 7.4

Структура збірно-розподільчого рахунку

Дебет

Кредит

Витрати, що підлягають розподілу

Розподіл видатків по інших рахунках

Бюджетно-розподільчі рахунки призначені для розділення витрат між окремими звітними (бюджетними) періодами, для обліку витрат майбутніх періодів і правильного їх розподілу по звітних періодах. За допомогою даної групи рахунків усувається коливання собівартості продукції по звітних періодах (табл. 7.5). Рахунки цієї групи можуть бути як активними (рахунок 97 "Витрати майбутніх періодів"), так і пасивними (рахунок 96 "Резерви майбутніх витрат").

Таблиця 7.5

Структура активного бюджетно-розподільчого рахунку

Дебет

Кредит

Сальдо початкове - витрати, що відносяться до наступних звітних періодів, вироблені в попередньому періоді

Оборот - облік у поточному періоді витрат майбутніх звітних періодів

Оборот - списання частки витрат, врахованих у попередніх періодах, при настанні звітного періоду, на який ця частка повинна бути віднесена

Сальдо кінцеве - витрати майбутніх звітних періодів

Калькуляційні рахунки - рахунки бухгалтерського обліку, службовці для отримання даних, необхідних при обчисленні собівартості (калькулювання) виробленої продукції і виконаних робіт, угруповання витрат на виробництво у звітному періоді.

До них належать рахунки 20 "Основне виробництво", 23 "Допоміжні виробництва", 28 "Брак у виробництві", 29 "Обслуговуючі виробництва і господарства", 08 "Вкладення у необоротні активи".

За дебетом калькуляційних рахунків фіксуються витрати (витрати), виробництво продукції (робіт, послуг), а також пов'язані як зі створенням, так і з придбанням окремих об'єктів обліку витрати.

За кредитом таких рахунків відбивають (списують) фактичну собівартість виробленої (випущеної) продукції, наданих послуг, фактичні витрати по закінчених робіт, придбання (створення) окремих об'єктів обліку (табл. 7.6).

Сальдо за цими рахунками може бути дебетовим. Воно показує розмір незавершеного виробництва (витрати по незакінчених процесам) і називається "Витрати в незавершеному виробництві (будівництві)".

Аналітичний облік за калькуляційних рахунках ведуть у розрізі об'єктів калькуляції і калькуляційних статей.

Калькуляційні рахунки дозволяють отримати інформацію, необхідну для обчислення собівартості випущеної продукції, виконаних робіт, наданих послуг, що дуже важливо для оцінки ефективності роботи організації (тому що чим менше собівартість, тим більший прибуток).

Таблиця 7.6

Структура калькуляційного рахунку

Дебет

Кредит

Початкове сальдо - залишок незавершеного виробництва на початок звітного періоду

Оборот - витрати звітного періоду на виробництво продукції

Оборот:

- Нормативна (планова) собівартість або облікові ціни виробленої продукції;

- Різниця між фактичною і нормативної (планової) собівартістю або обліковими цінами;

- Списання на остаточний шлюб, вартість зворотних відходів нестач і втрат незавершеного виробництва

Кінцеве сальдо - залишок незавершеного виробництва на кінець звітного періоду

За кредитом калькуляційного рахунка відображаються витрати в одній оцінці, а за дебетом - в іншій. Для зрівнювання дебетових і кредитових сум слід зробити додаткову або сторнировочную запис. Наприклад, за кредитом рахунку 20 "Основне виробництво" протягом звітного періоду фіксується вихід продукції (виконання робіт, надання послуг) за нормативною собівартістю або за обліковими цінами. У кінці звітного періоду здійснюється коригування і собівартість доводиться до фактичної двома можливими методами: червоного сторно або додаткового запису.

Метод червоного сторно використовується, коли нормативна собівартість вище фактичної. При цьому на суму різниці в оцінках проводиться запис червоними чорнилом. Оскільки числа, написані червоним, віднімаються ("сторнируются"), то це означає, що початкова сума зменшується на суму сторнировочной записи, що фіксується проводкою: Дебет 43 "Готова продукція" Кредит 20 "Основне виробництво" (мається на увазі знак мінус).

Метод додаткового запису використовується, коли фактична собівартість перевищує нормативну. При цьому робиться запис (додаткова) звичайним кольором. В обліку складається наступна проводка: Дебет 43 "Готова продукція" Кредит 20 "Основне виробництво".

Зіставляють рахунку призначені для обчислення фінансового результату як окремих господарських процесів, так і по підприємству в цілому, шляхом зіставлення дебетового і кредитового оборотів, які обліковуються на цих рахунках. Особливістю будови цих рахунків є відображення одного об'єкта обліку у двох різних оцінках: в одній - по дебету, а в іншій - за кредитом рахунка (рекомендується відкривати для цього кілька окремих субрахунків). Зіставляючи ці оцінки, виявляють результат тих чи інших господарських процесів (наприклад, реалізації), який списується зі спеціально відкритого для цієї мети субрахунки 90-9 (табл. 7.7).

Таблиця 7.7

Структура сопоставляющего рахунки

Дебет

Кредит

Оборот:

1) повна фактична собівартість реалізованої продукції (90-2);

2) залишкова вартість вибулих об'єктів основних засобів, а також балансова вартість вибулих цінностей (нематеріальні активи, товарно-матеріальні цінності, валютні цінності, цінні папери та ін.) І витрати, пов'язані з ними (91-2);

3) ПДВ та інші невідшкодовані податки:

а) при реалізації продукції (90-3, 90-4, 90-5);

б) але реалізованим цінностям (91-2)

Оборот:

Виручка від реалізованих продукції та цінностей (90-1, 91-1)

Дані рахунки поділяють на дві підгрупи: операційно-результатні і фінансово-результатні.

Операційно-результатні рахунки призначені для узагальнення інформації про окремі процеси господарської діяльності підприємства, а також визначення по кожному з них фінансового результату.

До них належать рахунки 90 "Продажі" і 91 "Інші доходи і витрати".

За дебетом цих рахунків враховуються: собівартість реалізованої продукції, робіт, послуг; залишкова вартість основних засобів і балансова вартість інших оборотних активів; витрати, пов'язані з вибуттям активів, а також штрафи, пені, неустойки та сплачуються відсотки. За кредитом рахунків 90 і 91 відображається виручка і доходи інших операцій. Шляхом зіставлення дебетових і кредитових оборотів визначається прибуток або збиток від продажу (рахунок 90) та інших операцій (рахунок 91).

Дані рахунки сальдо не мають. Отримані за ним залишки щомісяця списуються, зараховуються до складу фінансових результатів від продажу та інших операцій з субрахунків 90-9, 91-9 в дебет або кредит рахунку 99 "Прибутки і збитки".

На цих рахунках враховуються витрати і доходи за операціями, пов'язаними з реалізацією продукції, виконанням різних робіт, наданням послуг, вибуттям основних засобів, нематеріальних активів, цінних паперів, матеріалів.

Фінансово-результатні рахунки призначені для визначення фінансового результату господарської діяльності організації. Прикладом є активно-пасивний рахунок 99 "Прибутки і збитки", а також рахунок 98 "Доходи майбутніх періодів". За рахунком 99 відображається фінансовий результат (прибуток або збиток) від реалізації різних об'єктів майна та інших операцій (операційні і позареалізаційні доходи, зменшені на суму операційних і позареалізаційних витрат). За кредитом рахунка 99 фіксується прибуток, але дебетом - збитки.

Зіставляючи обороти по дебету і кредиту, визначають кінцевий фінансовий результат: при цьому кредитове сальдо показує прибуток, дебетове - збиток (табл. 7.8).

Таблиця 7.8

Структура фінансово-результатного рахунку

Дебет

Кредит

Сальдо - залишок збитку на початок періоду

Сальдо - залишок прибутку на початок періоду

Оборот - облік збитків звітного періоду

Оборот - облік прибутку звітного періоду

Сальдо - залишок непокритого збитку на кінець періоду

Сальдо - підсумкова прибуток звітного періоду

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Cхожі теми

План рахунків бухгалтерського обліку та класифікація рахунків
РАХУНКИ І ПОДВІЙНИЙ ЗАПИС - МЕТОДИЧНІ ПРИЙОМИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
Система рахунків бухгалтерського обліку
Бухгалтерський облік кредитних операцій
Система рахунків для бухгалтерського обліку для обліку витрат на виробництво
Особливості застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності страхових організацій
План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ. Структура номера рахунку
ОСНОВИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ, ТЕХНОЛОГІЇ ОБЛІКОВОГО ПРОЦЕСУ І АНАЛІЗ ЗМІСТУ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ, ЗВІТНОСТІ В ПІДПРИЄМНИЦЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
Рахунки бухгалтерського обліку і їх види
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук