Навігація
Головна
Особливості бухгалтерської справи на стадії створення підприємстваОсобливості бухгалтерської справи на стадії реорганізації підприємстваОСНОВИ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ СПРАВИОсобливості бухгалтерської справи в організаціях малих формОсобливості організації бухгалтерської справи в некомерційних...Особливості організації бухгалтерської справи в державних унітарних...АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СТАДІЇ ПОРУШЕННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИСтворення, функціонування, реорганізація та ліквідація підприємстваОсобливості перегляду постанов по справах про адміністративні...Прокурорський нагляд за виконанням законів у стадіях порушення...
 
Головна arrow Аудит та Бухоблік arrow Бухгалтерська справа
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Особливості бухгалтерської справи на стадії ліквідації підприємства

Завершальною стадією життєвого циклу підприємства є його ліквідація. Найбільш поширеною причиною повної ліквідації господарської організації є її банкрутство.

Згідно з чинним законодавством засновники (учасники) юридичної особи або орган, що прийняли рішення про його ліквідацію, зобов'язані протягом трьох днів повідомити про це в реєструючий орган. На основі такого повідомлення до Єдиного державного реєстру робиться запис про те, що дане підприємство знаходиться в процесі ліквідації. З цього моменту воно не має права робити зміни в установчих документах і здійснювати будь-які форми реорганізації.

Документи, необхідні для реєстрації ліквідації юридичної особи, подаються до реєструючого органу тільки після завершення всіх пов'язаних з цим процедур, передбачених законодавством. Підприємство не може бути ліквідовано до того, як, зокрема, не задоволені майнові інтереси його кредиторів та учасників.

Організація та здійснення бухгалтерського обліку та аудиту на підприємстві в стані, близькому до банкрутства, і при його настанні має ряд специфічних особливостей, викликаних надзвичайними ситуаціями.

У звичайних умовах передбачається, що підприємство буде продовжувати свою діяльність у найближчому майбутньому і у нього відсутні наміри і необхідність ліквідації або суттєвого скорочення діяльності, і, отже, зобов'язання будуть погашатися у встановленому порядку.

Організація в очікуванні банкрутства не може це стверджувати і тому зобов'язана оголосити про це в обліковій політиці, формованої на майбутній фінансовий рік, і в пояснювальній записці до річного звіту за минулий господарський рік.

Зазначене допущення в обов'язковому порядку оцінюється аудитором, який зобов'язаний інформувати користувачів бухгалтерської звітності про можливу ліквідацію організації або скороченні діяльності.

При формуванні інформації в бухгалтерському обліку підприємства на всіх стадіях банкрутства і перевірці її достовірності в аудиті необхідно дотримуватися певної обачності в судженнях і оцінках, що мають місце в умовах невизначеності і нестійкості його фінансового становища. Не можна прагнути не тільки до заниження, але й до завищення активів і доходів і зменшенню боргових зобов'язань і витрат.

Зацікавлені користувачі повинні мати можливість порівнювати інформацію про організацію-банкруті за різні періоди часу, з тим щоб визначити тенденції в її фінансовому становищі і фінансові результати діяльності. Для цього, незважаючи на необхідність зміни облікової політики на різних стадіях банкрутства, звітна інформація повинна бути порівнянною.

Для виконання вимоги порівнянності зацікавлених користувачів бухгалтерії слід інформувати про облікову політику, прийнятої організацією - потенційним банкрутом, її зміни та про вплив цих змін на фінансове становище і фінансові результати діяльності підприємства.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Інформація про зміни у фінансовому становищі організації відображається у звіті про рух грошових коштів і є похідною від показників бухгалтерського балансу і звіту про прибутки і збитки.

В умовах банкрутства на різних його етапах крім звичайних періодичних балансів, а іноді і замість них бухгалтерія зобов'язана складати з'єднувальні та розподільчі баланси, сановане та ліквідаційні бухгалтерські баланси.

Сполучні і розподільчі баланси складають при приєднанні підприємства - можливого банкрута до іншого, більш сильному в фінансовому відношенні, або відділенні (виділення) такого підприємства з організації холдингового типу. Зазвичай в таких випадках приймаються до уваги внутрішні обороти у взаєморозрахунках між соединяющимися або розділяються організаціями.

Проміжний ліквідаційний або Сануються баланс складають тоді, коли підприємства знаходяться в стадії очікування явного банкрутства.

Сановане баланси можуть бути двох видів: до судового засідання, що розглядає справу про визнання організації банкрутом, і після нього. У першому випадку баланс складається в основному за даними бухгалтерського обліку, але ряд статей останнього за часом періодичного балансу при сануванням до уваги не приймають. Це відноситься до статей "Доходи майбутніх періодів", "Витрати майбутніх періодів", "Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)". Рахунки запасів у неліквідної частини можуть бути піддані уцінку.

В другому різновиді санованої балансу, що складається після визнання організації банкрутом, у балансі відбивається не фактична вартість майна, а його вартість у ринкових цінах на дату складання балансу - заборгованість підприємству - виходячи з реальних можливостей її здобуття. Його мета - відображення справедливої вартості майна і зобов'язань підприємства-боржника, за рахунок яких будуть покриватися вимоги кредиторів.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Банкрутство призводить до необхідності організації бухгалтерської справи з урахуванням специфіки кожної з процедур неспроможності:

• попередження банкрутства;

• спостереження;

• фінансове оздоровлення;

• зовнішнє управління;

• конкурсне виробництво.

Згідно з чинним законодавством у разі виникнення ознак банкрутства керівник організації-боржника зобов'язаний направити засновникам та власнику майна відомості про наявність банкрутства. Вони повинні вжити своєчасних заходів щодо попередження наступаючого банкрутства та відновлення платоспроможності боржника. Такі ж заходи можуть бути прийняті кредиторами чи іншими особами на підставі угоди з підприємством-боржником. У бухгалтерському обліку цього підприємства слід відобразити відокремлено не тільки виділені власником і кредиторами кошти, а й ефективність їх використання.

Спостереження вводиться за результатами розгляду заяви боржника в арбітражному суді. При цьому керівники підприємства-боржника продовжують здійснювати свої повноваження.

Завдання професійного бухгалтера і аудитора на цьому етапі - перевірити, наскільки достовірні і істотні ознаки банкрутства, заявлені керівниками організації. Крім звичайних в таких випадках розрахунків коефіцієнтів платоспроможності, фінансової стійкості і т.п., необхідно упевнитися, наскільки підприємство забезпечене замовленнями, сировиною і матеріалами, чи зберігся провідний персонал.

З моменту винесення арбітражним судом ухвали про введення спостереження наступають певні наслідки:

• призупиняється виконання виконавчих документів з майнових стягнень, у тому числі знімаються арешти на майно боржника та інші обмеження щодо розпорядження його майном, накладені в ході виконавчого провадження, за винятком виконавчих документів, виданих на підставі вступили в законну силу до дати введення спостереження судових актів про стягнення заборгованості по заробітній платі, виплати винагороди за авторськими договорами, про витребування майна з чужого незаконного володіння, про відшкодування шкоди, заподіяної життю або здоров'ю, та відшкодування моральної шкоди;

• забороняється задоволення вимог засновника (учасника) боржника про виділення частки (паю) в майні боржника у зв'язку з виходом зі складу його засновників (учасників), викуп боржником розміщених акцій або виплата дійсної вартості частки (паю);

• скасовується виплата дивідендів і інших платежів по емісійних цінних паперів;

• не допускається припинення грошових зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

У бухгалтерському обліку підприємства-боржника слід повністю керуватися цимирозпорядженнями, а аудитор повинен перевірити їх виконання. Зовнішнє управління вводиться арбітражним судом за результатами розгляду та оцінки ефективності фінансового оздоровлення.

Сукупний термін фінансового оздоровлення і зовнішнього управління згідно з чинним законодавством не може перевищувати два роки. З дати введення зовнішнього управління:

• припиняються повноваження керівника боржника, управління справами боржника покладається на зовнішнього керуючого;

• зовнішній керуючий має право видати наказ про звільнення колишнього керівника та головного бухгалтера або запропонувати їм перейти на іншу роботу в порядку і на умовах, які встановлені трудовим законодавством;

• тимчасовий керуючий, адміністративний керуючий протягом трьох днів з дати затвердження зовнішнього керуючого зобов'язані забезпечити передачу йому бухгалтерської та іншої документації боржника, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей;

• скасовуються раніше вжиті заходи щодо забезпечення вимог кредиторів;

• вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями та про сплату обов'язкових платежів, за винятком випадків, передбачених Федеральним законом від 26.10.2002 № 127-ФЗ "Про неспроможність (банкрутство)".

На цьому етапі зовнішнього управління необхідно перевірити і оцінити реальність та ефективність останньої спроби врятувати підприємство від фінансового краху. Якщо і ця спроба виявиться невдалою, арбітражний суд приймає рішення про визнання організації-боржника банкрутом і відкриття конкурсного виробництва його продажу та ліквідації.

На період ліквідації на підприємстві повинна бути розроблена інша облікова політика. Її мета - забезпечення облікової угруповання майна і зобов'язань відповідної фактичної ступенем ліквідності і встановленого законодавством порядку задоволення вимог кредиторів.

Важливим завданням бухгалтерії в цьому періоді є визначення реальної ринкової вартості майна, що підлягає продажу, своєчасного і повного оприбуткування виручених коштів і списання вибулих об'єктів, виробництво розрахунків з погашення боргових зобов'язань колишніх кредиторів.

У ліквідаційному балансі необхідно відобразити вартість майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів. Воно може бути в натуральній формі розподілено між власниками або продано. Фінансовий результат ліквідації підприємства, отриманий в ході конкурсного виробництва, визначається шляхом реформації санованої балансу.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Cхожі теми

Особливості бухгалтерської справи на стадії створення підприємства
Особливості бухгалтерської справи на стадії реорганізації підприємства
ОСНОВИ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ СПРАВИ
Особливості бухгалтерської справи в організаціях малих форм
Особливості організації бухгалтерської справи в некомерційних організаціях
Особливості організації бухгалтерської справи в державних унітарних організаціях
АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СТАДІЇ ПОРУШЕННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ
Створення, функціонування, реорганізація та ліквідація підприємства
Особливості перегляду постанов по справах про адміністративні правопорушення, що вступили в законну силу
Прокурорський нагляд за виконанням законів у стадіях порушення кримінальної справи і попереднього розслідування
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук