Навігація
Головна
Технологія обробки облікової інформаціїЗміни в облікових оцінкахТЕХНОЛОГІЯ ОБЛІКОВОГО ПРОЦЕСУ І АНАЛІЗ ЗМІСТУ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІОБЛІКОВІ ПІДСИСТЕМИ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПОЛІ ПІДПРИЄМСТВАФормування облікових масивів інформації
Бухгалтерська звітність у системі інформаційного забезпечення...Бухгалтерська звітність і порядок її поданняБухгалтерська звітність у системі інформаційного забезпечення...Використання фінансових коефіцієнтів в аналізі бухгалтерської...Трансформація бухгалтерської звітності
 
Головна arrow Аудит та Бухоблік arrow Бухгалтерська справа
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

АНАЛІЗ ОБЛІКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Інформаційні можливості бухгалтерської звітності

В умовах ринкових відносин ефективність господарювання залежить від оптимальності прийнятих рішень, їх обгрунтованості та своєчасності. Ухвалення оптимальних управлінських рішень можливе лише за умови проведення глибокого всебічного аналізу на підставі даних обліку і звітності.

Сучасний бухгалтер повинен розуміти зміст облікової інформації та фінансової звітності, вміти робити висновки на підставі її показників і визначати взаємозв'язки між ними. Але ефективність проведення економічного аналізу значною мірою залежить від якості формованої і використовуваної інформаційної бази і способів оцінки її аналітичних можливостей. При проведенні аналізу використовується не тільки економічна, по і технічна, технологічна, екологічна, соціальна та інша інформація.

Джерела інформації поділяються на планові, облікові і Позаоблікове. Планові джерела інформації включають в себе всі типи планів, які розробляються на підприємстві, ліміти, нормативні матеріали, кошториси, цінники, тарифи. До джерел облікової інформації відносяться дані оперативного, статистичного, бухгалтерського обліку та звітності, а також дані вибіркових спостережень.

Систематичний, своєчасний і повний облік господарських операцій, відображених у бухгалтерських облікових і звітних документах, визначає провідну роль в інформаційному забезпеченні аналізу. Аналізуючи облікові дані, можна прийняти необхідні заходи, спрямовані на поліпшення господарської діяльності.

До джерел позаоблікового інформації відносяться нормативні документи і акти (закони, укази, постанови Уряду РФ та ін.), Матеріали аудиторських і податкових перевірок, господарсько-правові документи (договори, угоди, рішення та ін.), Матеріали офіційної переписки з контрагентами організації.

Систему показників фінансово-економічного аналізу формують за рахунок зовнішніх і внутрішніх джерел інформації і класифікують на наступні основні групи:

1) показники, що характеризують загальноекономічний розвиток держави, які служать основою проведення аналізу та прогнозування умов зовнішнього середовища при розробці комплексної політики управління фінансово-господарською діяльністю організації (інформація макроекономічного та галузевого розвитку);

2) показники, що характеризують кон'юнктуру ринку (інформація по всім видам товарних ринків, по ринках фондових і грошових інструментів);

3) показники, що характеризують діяльність контрагентів (банків, страхових та агентських компаній, постачальників і споживачів) і конкурентів (однорідних компаній);

4) показники фінансового обліку, що формуються з внутрішніх джерел, складають основу інформаційної бази аналізу;

5) показники управлінського обліку, що представляють систему обліку всіх необхідних даних, формують інформаційну базу оперативних управлінських рішень і планування діяльності в майбутньому або в майбутньому періоді;

6) нормативні показники представлені нормативами, розробленими в рамках організації і діючими в цілому по країні або галузі.

Використання всіх представляють інтерес показників, сформованих на базі зовнішньої і внутрішньої інформації, дозволяє створити в кожній організації цілеспрямовану інформаційну систему, орієнтовану на прийняття оперативних, поточних і стратегічних рішень щодо підвищення ефективності її діяльності. Інформаційна база аналізу повинна удосконалюватися з урахуванням дотримання таких принципів, як аналітичність, об'єктивність, оперативність, корисність. Ці вимоги є необхідною умовою отримання достовірної оцінки ефективності аналізу фінансового стану і результатів діяльності.

В економіці бере участь широке коло найрізноманітніших суб'єктів господарювання, кожен з яких самостійно вирішує питання про взаємовигідних відносинах з партнерами по бізнесу. Рішення приймаються в тому числі і на підставі аналізу бухгалтерської звітності, яка є інформаційною базою діяльності суб'єкта. Саме цю інформаційну зв'язок забезпечує бухгалтерська звітність, яка виступає сполучною ланкою між організацією та зовнішнім оточенням.

Одним із завдань бухгалтерського обліку є забезпечення потреби користувачів в обліковій інформації за допомогою бухгалтерської звітності. У ПБУ 4/99 "Бухгалтерська звітність організації" сказано, що "бухгалтерська звітність є відкритою для користувачів". Дані бухгалтерської звітності представляють інтерес для широкого спектру фізичних та юридичних осіб, пов'язаних з діяльністю, що представляє звітність організації. Призначення фінансової звітності полягає в максимальному задоволенні всіх груп користувачів інформацією про організацію. Серед користувачів бухгалтерської звітності виділяють дві основні групи: внутрішні і зовнішні споживачі (суб'єкти).

До внутрішнім користувачам фінансової звітності відносяться: власники організації, керівництво організації, менеджери, економісти, службовці та ін., Які мають вільний доступ до всієї необхідної облікової інформації (даним управлінського і фінансового обліку та звітності), використовують її для оцінки, контролю, планування, управління фінансовою ситуацією і несуть відповідальність за прийняті управлінські рішення.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

До зовнішнім користувачам фінансової звітності відносяться: безпосередньо зацікавлені в результатах діяльності компанії суб'єкти - кредитори, інвестори, державні податкові установи, інші підприємства, які можуть бути партнерами організації та інша група суб'єктів, які з тих чи інших причин можуть бути зацікавлені в результатах її діяльності, - аудиторські і консультаційні фірми, фондові біржі, оцінювачі, експерти, юристи, урядові органи, інформаційні агентства, представники преси, профспілки та ін.

Зважаючи множинності категорій зовнішніх користувачів фінансової звітності інформаційні потреби і цілі, що відповідають їх конкретним інтересам, різні.

Власники вивчають інформацію про прибутковість підприємства, зміні власного капіталу і прагнуть отримати вигоду у вигляді дивідендів за рахунок підвищення ринкової вартості акцій як потенційного доходу.

Інвестори розглядають звітність з позиції вигідності вкладення своїх коштів, тому їх інтереси зачіпають найбільш широкі сфери фінансової інформації - рентабельність, структуру капіталу, фінансову стійкість, дивідендну політику організації.

Кредитори використовують звітність для оцінки платоспроможності підприємства, його надійності як клієнта і визначення умов видачі кредитів.

Існуючі та потенційні партнери по бізнесу оцінюють фінансове становище організації, вивчають її звітність з метою пошуку нових можливостей співпраці.

Працівники та службовці зацікавлені в стабільності і прибутковості організації, тому що від цього залежать рівень заробітної плати, соціальна захищеність і гарантованість роботи.

Аудиторські фірми у своєму висновку висловлюють думку про ступінь достовірності та змістовності представленої інформації: дані звітності повинні бути не тільки повними і достовірними, а й прозорими, інтерпретуються при оцінці якості менеджменту (відповідності ділової поведінки керівництва цілям і завданням власника при виробленні фінансових рішень).

Податкові установи за даними звітності здійснюють контроль за даними про нараховані і сплачені податки в бюджет і позабюджетні фонди.

Державні органи вивчають фінансові звіти з метою контролю за динамікою цін і рухом акцій, спостереження за темпами економічного розвитку, вдосконалення методів обліку і формування звітності.

В умовах ринкових відносин коло власників широкий і інтереси їх відносно звітності різноманітні. Тому фінансова звітність організацій повинна забезпечити всіх необхідною інформацією і бути при цьому якісною. Серед основних якісних характеристик звітності для прийняття управлінських рішень найбільше значення мають критерії подання звітності та її змісту. З точки зору критерію уявлення звітність повинна бути:

• зрозуміла, і це означає, що користувачі можуть зрозуміти зміст звітності без спеціальної професійної підготовки, тому що якщо інформація відрізняється високим ступенем складності або виклад незрозуміло для користувачів, то мета представлення даних звітності не досягається, але інформація про складні питання не повинна виключатися тільки з -за того, що вона може бути занадто складною для певних груп користувачів;

• порівнянна, і це вимагає, щоб дані про діяльність організації були порівнянні за різні періоди часу з метою визначення тенденцій її розвитку, а також з аналогічною інформацією фірм-конкурентів. Порівнянність вимагає послідовного підходу до оцінки та відображенню фінансового результату господарських операцій і включати інформацію за попередні періоди.

З точки зору змісту звітність повинна бути:

• доречна, що означає її значущість і здатність впливати на рішення, прийняте користувачем. Необхідно виходити з того, що інформація не може бути доречною, якщо при підготовці се була невиправдана затримка і витрати на підготовку звітності не повинні перевищувати вигод, отриманих від неї;

• надійна, тобто в ній не повинно бути суттєвих помилок і спотворень і користувачі повинні мати можливість довіряти достовірності інформації. Надійність інформації включає: достовірне надання інформації, тобто дотримання критеріїв її визнання; пріоритет змісту над формою (в ній повинно бути відображена сутність економічної реальності, а не просто юридична форма); нейтральність (звітність не робить акценту на задоволенні інтересів однієї групи користувачів на шкоду іншій); обачність (дотримання обережності в процесі прийняття рішень, так, щоб активи та доходи не були завищені, а зобов'язання і витрати занижені); повноту (будь-яке упущення може зробити інформацію ненадійною).

Основні вимоги до облікової інформації містяться в наказі Мінфіну Росії від 06.07.1999 № 43н "Бухгалтерська звітність організацій (ПБО 4/99)". Згідно ПБУ 4/99 облікова інформація повинна давати достовірне і повне уявлення про фінансовий стан організації, фінансові результати її діяльності та зміни в її фінансовому становищі.

Зміст бухгалтерської звітності являє собою комплекс показників, пов'язаних між собою як логічно, так і інформаційно. Склад, порядок складання та подання звітності визначені наказом Мінфіну Росії від 02.07.2010 № 66н "Про форми бухгалтерської звітності організації" (далі - Наказ Мінфіну Росії № 66н) і Законом "Про бухгалтерський облік". Процес реформування сучасної російської звітності спрямований на наближення її до міжнародних стандартів фінансової звітності. З переходом до ринкових відносин змінилися склад і зміст бухгалтерської звітності організації, в яку на сьогодні включаються:

1) форма бухгалтерського балансу;

2) форма звіту про прибутки і збитки;

3) форма звіту про зміни капіталу;

4) форма звіту про рух грошових коштів;

5) форма звіту про цільове використання отриманих коштів для громадських організацій, які не здійснюють підприємницьку діяльність;

6) пояснення до бухгалтерського балансу і звіту про прибутки і збитки;

7) пояснювальна записка;

8) підсумкова частина аудиторського висновку, виданого за результатами обов'язкового за законодавством РФ аудиту бухгалтерської звітності.

Кожна з наведених форм звітності при економічному аналізі виконує покладену на неї інформаційну задачу.

Бухгалтерський баланс відображає фінансовий стан організації на звітну дату, служить основним джерелом інформації для широкого кола користувачів. Він є одним з ознак юридичної особи, тобто виконує економіко-правову функцію, забезпечуючи реалізацію одного з принципів бухгалтерського обліку - майнову відокремленість господарюючого суб'єкта.

За бухгалтерським балансом визначають кінцевий фінансовий результат роботи організації у вигляді нарощення власного капіталу за звітний період, за яким судять про здатність керівників зберегти і примножити ввірені їм матеріальні та грошові ресурси. У зарубіжній практиці бухгалтерський баланс називають звітом про фінансовий стан організації.

Бухгалтерський баланс, сформований виходячи з концепції нарощення фінансового капіталу, дає чітке уявлення про характер постачальників фінансових ресурсів організації (капітал і зобов'язання) і про повернення і характері вкладень наданого капіталу в економічні ресурси організації (активи).

В актив бухгалтерського балансу включаються статті, які відображають певні групи елементів господарських засобів, об'єднані в залежності від стадій їх кругообігу. У вітчизняній практиці статті активу розміщуються в балансі за ступенем зростання ліквідності (рухливості майна), тобто в прямій залежності від того, з якою швидкістю дана частина майна набуває грошову форму.

Пасив балансу показує, яка величина коштів (капіталу) вкладена в господарську діяльність організації та хто і в якій формі брав участь у створенні майнової маси. Статті пасиву балансу групуються і розташовуються по зростанню ступеня терміновості погашення зобов'язань.

У ринковій економіці балансове рівняння має наступний вигляд:

Активи = Капітал + Зобов'язання.

Підсумки по активу і пасиву балансу називаються валютою балансу. Визнання та відображення в бухгалтерському балансі величини власного і позикового капіталу повинні забезпечити його власникам контроль за очікуваним нарощенням.

У відповідності до вимог міжнародних стандартів баланс повинен складатися таким чином, щоб було видно:

• структура капіталу для отримання інформації про фінансові джерелах формування активів (аспект фінансування);

• структура майна для отримання інформації про ліквідність підприємства (аспект інвестування):

• структура капіталу і майна у взаємозв'язку для отримання інформації про платоспроможність підприємства.

Звіт про прибутки і збитки відображає фінансові результати діяльності на звітну дату, розкриває інформацію про формування доходів і витрат за звітний період і аналогічний період минулого року.

Зростання критичного обсягу продажів означає, що збільшилися доходи йдуть на зростання споживання ресурсів і підтримання виробництва, а не на його розширення. Зважаючи нестабільної економічної і політичної ситуації в Росії використання статей "інші доходи" і "інші витрати" дозволяє оцінити ризик, якому схильна організація, а також дає можливість визначити ступінь і характер впливу надзвичайних подій на фінансові результати економічного суб'єкта.

Звіт про зміни капіталу дозволяє оцінити зміни, що відбуваються (залишки на початок і кінець року, приплив і вилучення капіталу) у власному капіталі і представляє інтерес з точки зору характеристики його надійності та оцінки ризику, а також зміни фінансового становища власника.

Звіт про рух грошових коштів містить інформацію про грошові кошти в готівковій та безготівковій формах в розрізі основних видів діяльності: поточної, інвестиційної та фінансової. Дана практика побудови звіту встановлена міжнародними стандартами.

Пояснення до бухгалтерського балансу і звіту про прибутки і збитки включають в себе широку інформацію про рух позикових коштів, дебіторської та кредиторської заборгованості, амортизується майна, фінансових вкладеннях, витрати організації і т.д., що дає можливість провести детальний фінансовий аналіз.

Пояснювальна записка до річного звіту - один з основних джерел додаткової інформації, що дозволяє користувачам детально оцінити становище організації. Вона розкриває загальні дані по організації, галузі і економічному середовищі, оголошує про зміни облікової політики, розкриває фінансові та інші дані, використовувані в аналізі, виявляє і оцінює позитивний і негативний вплив кількісних і якісних факторів за основними напрямками аналізу, інтерпретує, оцінює та узагальнює отримані результати аналізу.

Підсумкова частина аудиторського висновку містить думку про достовірність звітності у всіх її суттєвих аспектах, є гарантією відповідності бухгалтерської звітності встановленим вимогам, що сприяє зменшенню ризику, пов'язаного з прийняттям рішення.

Відповідно до п. 3 Наказу Мінфіну Росії № 66н підприємства самостійно визначають деталізацію показників за статтями звітності.

Мінфін Росії в залежності від обсягів діяльності вважає можливим формувати звітність в одному з трьох варіантів: спрощеному, стандартному і множині.

Спрощений - для суб'єктів малого підприємництва і некомерційних організацій (крім бюджетних). Відповідно до п. 6 Наказу Мінфіну Росії № 66н суб'єкти малого підприємництва формують бухгалтерську звітність за наступною спрощеній системі:

• в бухгалтерський баланс і звіт про прибутки і збитки включаються показники тільки по групах статей (без деталізації показників але статтями);

• в додатках до бухгалтерського балансу і звіту про прибутки і збитки наводиться тільки найбільш важлива інформація, без знання якої неможлива оцінка фінансового положення організації або фінансових результатів її діяльності.

Окремим видам некомерційних організацій, за винятком громадських організацій (об'єднань), які не здійснюють підприємницької діяльності і не мають крім вибулого майна оборотів з продажу товарів (робіт, послуг), рекомендовано застосовувати форму звіту про цільове використання отриманих коштів при формуванні відповідних пояснень.

Стандартний - для комерційних організацій, що належать до групи середніх і великих організацій. Звітність формується за зразками форм, наведених в Наказі Мінфіну Росії № 66н.

Множинний - для комерційних організацій, що відносяться до групи великих організацій, що здійснюють кілька видів діяльності. У цьому випадку кількість форм звітності збільшується з ряду причин: замість однієї форми у вигляді пояснень до бухгалтерського балансу доцільно представляти показники окремих її розділів у вигляді самостійних форм бухгалтерської звітності або розділ, що характеризує розмір вироблених поточних витрат організації, включити у вигляді додатка до форми "Звіт про прибутки і збитки ".

У великих компаніях важливого значення набуває інформація але сегментами (операційним і географічним).

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Cхожі теми

Технологія обробки облікової інформації
Зміни в облікових оцінках
ТЕХНОЛОГІЯ ОБЛІКОВОГО ПРОЦЕСУ І АНАЛІЗ ЗМІСТУ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ
ОБЛІКОВІ ПІДСИСТЕМИ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПОЛІ ПІДПРИЄМСТВА
Формування облікових масивів інформації
Бухгалтерська звітність у системі інформаційного забезпечення фінансового аналізу
Бухгалтерська звітність і порядок її подання
Бухгалтерська звітність у системі інформаційного забезпечення фінансового аналізу
Використання фінансових коефіцієнтів в аналізі бухгалтерської (фінансової) звітності. Можливості та недоліки методу
Трансформація бухгалтерської звітності
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук