Навігація
Головна
Основні напрямки аналізу фінансової звітностіВикористання фінансових коефіцієнтів в аналізі бухгалтерської...Аналіз фінансової звітностіПорівняльний аналіз та аналіз тенденцій на базі фінансової звітностіЦілі, завдання та етапи формування прогнозної фінансової звітностіФінансова звітність - інформаційна основа аналізуБухгалтерська звітність у системі інформаційного забезпечення...МЕТОДИКА АНАЛІЗУ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ (ФІНАНСОВОЇ) ЗВІТНОСТІКомплексний аналіз фінансової звітностіОсобливості аналізу зведеної (консолідованої) звітності
 
Головна arrow Аудит та Бухоблік arrow Бухгалтерська справа
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Напрямки та етапи аналізу фінансової звітності

Сьогодні вимоги до аналізу фінансової звітності зростають, тому особливу значимість набуває вдосконалення аналітичної підготовки бухгалтерів, що сприяє розвитку бухгалтерської справи. Облікова інформація, основу якої складають дані бухгалтерської звітності, дуже обширна і можливості її застосування залежать від методики аналізу, технічних засобів, суб'єктів використання, кваліфікації аналітика. Працівники бухгалтерської служби, використовуючи облікову інформацію, повинні володіти системою методів аналізу, знати і розуміти логіку проведення аналітичних процедур.

У бухгалтерській звітності повинна бути забезпечена порівнянність звітних даних з показниками за попередній рік або кілька років, тому аналіз фінансової звітності організації в умовах інфляційної економіки вимагає її підготовки з урахуванням рівня інфляції.

Основна мета коригування даних з урахуванням інфляційного чинника - якомога менше спотворити фінансову звітність. Кожну коригування необхідно розкрити в поясненнях разом із зазначенням її причин (зміна облікової політики, інфляція). Інфляція характеризується знеціненням національної грошової одиниці і загальним підвищенням рівня цін (зниженням купівельної спроможності грошей). На сьогоднішній день інфляція спостерігається у всіх розвинених країнах, відмінності полягають тільки в її темпах.

Особливість інфляції полягає в тому, що одні статті активу (основні засоби та запаси) штучно занижуються в порівнянні з їх реальною вартістю, а інші статті (дебіторська заборгованість, грошові кошти, крім валютних рахунків), навпаки, завищуються. Заниження реальної вартості основних засобів веде до заниження амортизації, що веде до зниження витрат обігу, а це в свою чергу сприяє завищення прибутку, а значить, податку на прибуток та інших податків. Таким чином, інфляційні процеси негативно впливають на відображення доходів, витрат і прибутку - вони спотворюють абсолютні фінансові результати діяльності організації.

Фінансова звітність, перерахована відповідно до динаміки інфляційного впливу, дозволяє коректно провести аналіз змін значень показників, грунтуючись на порівнянних вартісних оцінках, що сприяє достовірності інформації та результатів аналізу, а також оптимальності прийнятих рішень з управління суб'єктами господарювання.

Для аналізу діяльності підприємства за певний період використовують фінансову звітність, засновану на даних бухгалтерського обліку і дає повну і достовірну інформацію. Це обумовлено суцільним відображенням фактів господарської діяльності в обліку.

Для проведення аналізу фінансового стану організацій використовуються дані бухгалтерської звітності:

• "Бухгалтерський баланс" (ф. № 1).

• "Звіт про прибутки і збитки" (ф. № 2).

• "Звіт про рух капіталу" (ф. № 3).

• "Звіт про рух грошових коштів" (ф. № 4).

• "Додаток до бухгалтерського балансу" (ф. № 5).

• використовується інформація бухгалтерських регістрів, коли необхідно зробити більш детальний виробничий аналіз.

Основними напрямками аналізу фінансової звітності є:

• визначення тенденцій зміни розрахункових показників (просторово-часовий аналіз);

• розрахунок кількісних і якісних показників, що характеризують фінансово-господарську діяльність організації;

• порівняння окремих розрахункових показників з нормативними і рекомендованими показниками;

• оцінка фінансового стану підприємства на момент (певну дату) і в середньому за період з урахуванням впливу факторів;

• аналіз і оцінка перспектив розвитку організації на базі проведення прогнозного аналізу фінансових коефіцієнтів.

Оцінка фінансово-господарської діяльності організації виконується по етапах.

Перший етап - прийняття рішення про доцільність аналізу бухгалтерської звітності організації. На даному етапі здійснюється проведення візуальної та найпростішої лічильної перевірки показників бухгалтерських форм звітності по формальних ознаках і по суті - за якісними ознаками:

• визначається наявність всіх необхідних форм і додатків;

• перевіряються правильність і ясність заповнення звітних форм;

• виконується лічильна перевірка, яка полягає у встановленні точності підрахункупідсумкових і проміжних результатів;

• узгоджуються показники різних форм звітності, тобто проводиться так звана взаимоувязка показників.

Невід'ємною частиною бухгалтерської звітності є аудиторський висновок, так як воно є підставою для довіри третіх осіб до даних фінансової звітності організації. За результатами виконаної роботи робиться висновок про достовірність бухгалтерської звітності та можливості її використання в аналізі.

Важливу роль для висновків про достовірності звітності відіграє наявність в організації добре налагодженої системи внутрішнього контролю та її оцінка аудиторами. Якщо в цій системі є підрозділ внутрішнього аудиту, то в цьому випадку можна припустити, що ризики діяльності організації зведені до мінімуму.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Другий етап - ознайомлення з пояснювальною запискою до балансу, що пов'язано з необхідністю оцінки умов роботи у звітному періоді, визначення тенденцій зміни показників діяльності і якісних змін в майновому і фінансовому становищі.

Третій етап - проведення аналітичних процедур, тобто розрахунок системи кількісних і якісних показників, які дають комплексну оцінку ефективності діяльності організації і можуть бути використані для просторово-часових зіставлень.

На підставі даних звітності проводять горизонтальний і вертикальний аналіз балансу. Горизонтальний аналіз дає можливість оцінити динаміку статей балансу в часі - спостерігати зміна кожної статті балансу попереднього періоду до звітного; вертикальний аналіз дає уявлення про динаміку структури балансу. При цьому необхідно оцінювати і показники характерних статей, на підставі яких можна зробити відповідні висновки (дебіторська заборгованість, кредиторська заборгованість, нерозподілений прибуток і т.д.).

Велике значення має використання абсолютних показників: величини власного і позикового капіталу, активів, грошових коштів, дебіторської та кредиторської заборгованості, прибутку, а також абсолютних показників, що розраховуються на основі звітності, таких, як чисті активи, власні оборотні кошти, показники забезпеченості запасів власними оборотними засобами, величина стійких пасивів. Дані показники є критеріальними, оскільки з їх допомогою формуються критерії, що дозволяють визначити якість фінансового стану. На їх основі визначається тенденція зміни економічної ситуації, а також розраховується цілий ряд результативних і якісних показників.

Важливу роль в сучасних умовах у фінансовому аналізі грають відносні показники, так як вони згладжують спотворює вплив інфляції на звітний матеріал.

Відносні показники дозволяють зіставити непорівнянні за абсолютними величинами об'єкти, тому характеризують однорідні варіаційні ряди і покращують статистичні властивості показників. На їх основі у вітчизняній і зарубіжній практиці прийнято формувати висновки про сформованій економічній ситуації.

Організація являє собою складний господарський механізм, тому й загальна оцінка діяльності повинна характеризуватися комплексністю підходу, тобто використанням системи показників, найбільш повно характеризують ступінь її фінансового стану і економічного потенціалу. Система показників, заснована на даних бухгалтерської звітності, дозволяє контролювати зміни у фінансовому становищі організації, а також оцінити результативність діяльності всіх учасників економічного процесу.

Для оцінки управління діяльністю організації наука і практика виробили спеціальні інструменти - економічні показники, призначення яких полягає у вимірюванні і оцінці сутності об'єкта дослідження.

Виявлення якісного економічного стану організації отримує своє кількісне вираження через різноманітні абсолютні та відносні показники.

Оціночні показники рекомендується розбивати на групи, кожна з яких відображає певну грань фінансово-господарської діяльності:

1) перша група - показники платоспроможності, які дають можливість оцінити погашення короткострокових зобов'язань оборотними активами, тобто вони характеризують короткострокову платоспроможність. До них відносяться: коефіцієнти абсолютної, критичної, поточної ліквідності і величина власних оборотних коштів;

2) друга група - показники структури капіталу, що характеризують довгострокову платоспроможність, фінансову активність - це коефіцієнти автономії, фінансової стійкості, співвідношення власного і позикового капіталів і довгострокового залучення позикових коштів, а також чисті активи і надлишок (недолік) джерел коштів для формування запасів;

3) третя група - показники стану основних і оборотних коштів, які необхідні для оцінки майнового комплексу та участі в його формуванні власного капіталу - це коефіцієнти забезпеченості власними оборотними засобами, забезпеченості запасів власними коштами, фінансової маневреності власного капіталу, співвідношення оборотних і необоротних активів;

4) четверта група - показники оборотності і рентабельності, які характеризують інтенсивність використання ресурсів і результативність діяльності, - це коефіцієнти оборотності оборотних активів, запасів, дебіторської та кредиторської заборгованості, власного капіталу; коефіцієнт фондовіддачі; рентабельність активів, власного капіталу, продажів (робіт, послуг), чистих активів.

Більш детальний аналіз з метою пошуку резервів, напрямів зміцнення фінансового положення організації та її потенціалу пов'язаний з вибором оптимальних рішень щодо коригування поточної діяльності та прогнозуванню результатів.

Система аналітичних процедур, що використовуються в процесі оцінки фінансово-господарської діяльності організації, має наступну структуру:

1) визначення цілей і завдань аналізу, а також його організація;

2) підготовка інформаційної бази аналізу:

• даних оперативного обліку;

• даних звітності;

• систематизації вихідної інформації з урахуванням якісних характеристик з метою достовірності подальших аналітичних розрахунків;

3) обґрунтування базових методичних підходів до проведення аналізу:

• відбір системи показників з метою встановлення основних оціночних критеріїв діяльності, характерних для організації;

• формалізація представлених аналітичних показників, що визначають алгоритм розрахунку результативних показників;

• моделювання показників, тобто вираз взаємозв'язку між результативним показником і факторами, що впливають на його зміну;

4) проведення розрахунково-аналітичних робіт:

• складання порівняльних аналітичних таблиць, що дозволяють здійснювати зіставлення аналітичних показників з раніше підготовленою інформацією;

• розрахунок аналітичних показників;

• порівняння отриманих результатів аналізу згідно встановленої базі;

5) підбиття підсумків аналізу:

• узагальнення результатів економічного аналізу;

• виявлення позитивних (сприятливих) і негативних (несприятливих) тенденцій у зміцненні економічного потенціалу;

6) формулювання висновків та розробка рекомендацій;

7) фінансове прогнозування: аналіз і оцінка фінансово-господарської діяльності як інструменту прогнозування окремих показників і діяльності в цілому.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Cхожі теми

Основні напрямки аналізу фінансової звітності
Використання фінансових коефіцієнтів в аналізі бухгалтерської (фінансової) звітності. Можливості та недоліки методу
Аналіз фінансової звітності
Порівняльний аналіз та аналіз тенденцій на базі фінансової звітності
Цілі, завдання та етапи формування прогнозної фінансової звітності
Фінансова звітність - інформаційна основа аналізу
Бухгалтерська звітність у системі інформаційного забезпечення фінансового аналізу
МЕТОДИКА АНАЛІЗУ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ (ФІНАНСОВОЇ) ЗВІТНОСТІ
Комплексний аналіз фінансової звітності
Особливості аналізу зведеної (консолідованої) звітності
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук