Навігація
Головна
МЕТОДИКА АНАЛІЗУ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ (ФІНАНСОВОЇ) ЗВІТНОСТІОСНОВНІ МЕТОДИ (ІНСТРУМЕНТИ) АНАЛІЗУ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ (ФІНАНСОВОЇ)...Особливості бухгалтерського обліку, формування звітності та...Використання фінансових коефіцієнтів в аналізі бухгалтерської...Бухгалтерська звітність у системі інформаційного забезпечення...ОСНОВИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ, ТЕХНОЛОГІЇ ОБЛІКОВОГО ПРОЦЕСУ І АНАЛІЗ...АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ МСФЗМетоди, способи і прийоми аналізу бухгалтерської (фінансової)...Види аналізу бухгалтерської (фінансової) звітностіАналіз фінансового стану організації за даними бухгалтерської...
 
Головна arrow Аудит та Бухоблік arrow Бухгалтерська справа
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Методи аналізу бухгалтерської звітності та особливості їх застосування

Особливістю організації аналітичної роботи є застосування різноманітних прийомів і способів оцінки фінансових показників, які має в своєму розпорядженні сучасна економічна наука. Протягом всієї історії розвитку економічного аналізу науковцями і практиками були вироблені основні правила читання фінансової звітності. Вітчизняна методика фінансового аналізу передбачає наступні стандартні методи аналізу фінансової звітності:

1) попереднє ознайомлення з звітністю підприємства. Дозволяє вивчити абсолютні величини, зробити висновки про основні джерела залучення коштів, направлених їх вкладення, основних джерелах отриманого прибутку, застосовуваних методах обліку та зміни в них, організаційній структурі підприємства і т.д. Інформація, отримана в ході попереднього читання, дає загальне уявлення про фінансовий стан підприємства, проте для прийняття управлінських рішень її недостатньо;

2) горизонтальний (динамічний) аналіз - використовується для визначення абсолютних і відносних відхилень (виявлені зміни величин і їх темпи за ряд років дають можливість прогнозування їх значень). При горизонтальному (тимчасовому) аналізі абсолютні показники доповнюються відносними, як правило, темпами зростання або зниження. На основі горизонтального аналізу дається оцінка змін основних показників бухгалтерської (фінансової) звітності. Найчастіше горизонтальний аналіз застосовується при вивченні балансу. Недоліком методу є неспівмірність даних в умовах інфляції. Усунути цей недолік можна шляхом перерахунку даних;

3) вертикальний (структурний) аналіз. Дозволяє вивчати структуру фінансових показників і давати оцінку їх змін, дозволяє проводити порівняльний аналіз з урахуванням галузевої специфіки і згладжувати негативний вплив інфляційних процесів. Вертикальний аналіз дає уявлення про структуру підсумкових фінансових показників з виявленням впливу кожної позиції на результат. Даний метод фінансового аналізу застосовується для вивчення структури балансу шляхом розрахунку питомої ваги окремих статей балансу в загальному підсумку або в розрізі основних груп статей. Важливим моментом вертикального аналізу є уявлення структури показників в динаміці, що дозволяє відстежувати та прогнозувати структурні зміни у складі активів і пасивів балансу. Використання відносних показників згладжує інфляційні процеси. На практиці аналітикам слід об'єднувати горизонтальний і вертикальний аналіз (структурно-динамічний);

4) трендовий аналіз (варіант горизонтального, прогнозний). Дозволяє досліджувати динамічні ряди з визначенням тренду, за допомогою якого формують можливі значення показників, отже, ведеться аналіз тенденцій розвитку, тобто перспективний аналіз. Тренд - основна тенденція показника. Прогноз на підставі трендових моделей містить два елементи: точковий прогноз - єдине значення прогнозованого показника; інтервальний прогноз - на базі розрахунку довірчого інтервалу, в якому з певною ймовірністю можна очікувати появу фактичного значення прогнозованого показника. Трендовий аналіз є різновидом горизонтального аналізу, він використовується в тих випадках, коли порівняння показників виробляється більш ніж за три роки. При цьому довгострокові порівняння зазвичай проводяться з використанням індексів. Кожна позиція звітності порівнюється з рядом попередніх періодів для визначення тренда. Розрахунок серії індексних чисел вимагає вибору базисного року для всіх показників. Оскільки базисний рік виступатиме основою для всіх порівнянь, найкраще вибрати рік, який в сенсі підприємницьких умов є самим нормальним або типовим. При використанні індексних чисел процентні зміни можуть трактуватися тільки в порівнянні з базисним роком. Цей вид аналізу носить характер перспективного прогнозного аналізу, використовується в тих випадках, коли необхідно скласти прогноз по окремих фінансових показників або по фінансовому стану підприємства в цілому;

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

5) коефіцієнтний аналіз (аналіз відносних показників). Виконується розрахунок різних фінансових коефіцієнтів на основі даних звітності, їх факторний аналіз з визначенням взаємозв'язку і взаємозалежності різних, але логічно порівнянних показників.

Даний метод займає особливе місце в аналізі, будучи найбільш ефективним, гак як фінансові коефіцієнти найбільш точно дозволяють:

• визначити слабкі і сильні сторони діяльності підприємства;

• вказати напрямки, які потребують подальшого дослідження;

• виявити основні напрямки динаміки показників;

• визначити ступінь впливу факторів на зміну результативного показника. Все це неможливо простежити, розглядаючи індивідуальні показники звітності з використанням методів вертикального, горизонтального, трендового аналізу. Разом з тим якісне значення їх залежить від надійності і порівнянності показників, що беруть участь у розрахунку. На числове значення коефіцієнтів впливає використання альтернативних методів обліку. Множинність коефіцієнтів, використовуваних в аналізі, ускладнює однозначну оцінку фінансового стану;

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

6) порівняльний (просторовий) аналіз - це внутрішньогосподарський і міжгосподарський порівняльний аналіз показників підприємства з показниками конкурентів і середньогалузевими. Перевагою галузевого порівняльного аналізу є те, що в результаті його аналітик глибше розуміє зміст бізнесу і має можливість оцінити його фінансові позиції і економічний потенціал. Його мета полягає у виявленні й відмінностей однорідних об'єктів. За допомогою порівняння встановлюються зміни в рівні економічних показників, вивчаються тенденції та закономірності їх розвитку, вимірюється вплив окремих факторів, здійснюються розрахунки для прийняття рішень, виявляються резерви та перспективи розвитку;

7) факторний аналіз - комплексне і системне вивчення і вимір впливу окремих факторів на результативний показник з використанням детермінованих чи стохастичних моделей аналізу. Факторний аналіз може бути прямим, коли результативний показник розчленовується на складові частини, і зворотним, коли окремі елементи з'єднуються в загальний результативний показник. У загальному вигляді зв'язок між результативним і факторними ознаками має вигляд:

У = f (Х1, Х2, Х3, ..., Xi),

де У - результативний ознака, Xi - факторні ознаки.

В основу економіко-математичної моделі покладені виявлення, оцінка та прогнозування впливу факторів на зміни результативних показників. Один із способів систематизації факторів - створення детермінованих факторних моделей, тобто уявлення досліджуваного об'єкта (результату) у вигляді твору, приватного від ділення, алгебраїчної суми. При моделюванні використовують різні методи: подовження, скорочення, розширення. Класичним прикладом застосування методу розширення є широко відома модель Дюпона (багатофакторна модель рентабельності активів), яку можна представити у вигляді мультиплікативної зв'язку й одержати вплив факторів. Одним з важливих інструментів фінансового аналізу є розрахунок потоку грошових коштів. Представлений у формі річного фінансового прогнозу, він показує очікуваний щомісячне отримання грошових коштів та вчинення щомісячних платежів в погашення боргу. Такий розрахунок дозволяє оточити пік потреби підприємства в додаткових коштах і його здатність заробити достатньо коштів для погашення короткострокової заборгованості протягом операційного циклу. Розрахунок дозволяє визначити, чи є потреба в додаткових коштах довгостроковій або короткостроковій. Це важливо для підприємств сезонного характеру.

До специфічним методам аналізу можна віднести:

• аналіз поточних інвестицій, який дозволяє оцінити вплив зростання продажів на потребу у фінансуванні і здатність підприємства збільшувати реалізацію;

• аналіз стійкого зростання, який допомагає визначити здатність підприємства розширювати продажу без зміни частки запозичених коштів;

• аналіз чутливості, який використовує однотипні сценарії для виявлення найбільш вразливих місць підприємства;

• галузевої фактор, який враховує непостійність потоків готівки підприємства-позичальника в порівнянні з рухом коштів інших підприємств даної галузі.

Ці методи мають велике значення для поглиблення фінансового аналізу та оцінки потенціалу зростання підприємства. Специфічний аналіз набув найбільшого поширення в зарубіжній обліково-аналітичній практиці фінансового аналізу.

Використання всіх методів фінансового аналізу дозволяє більш точно оцінити фінансову ситуацію, що склалася на підприємстві, спрогнозувати її на перспективу і прийняти більш обгрунтоване управлінське рішення.

До основних типів моделей, використовуваних в аналізі, відносяться:

• дескриптивні - моделі описового характеру, засновані на використанні інформації бухгалтерської звітності;

• предикативні - моделі прогностичного характеру, використовувані для побудови поточних і перспективних прогнозних оцінок;

• нормативні - моделі порівняння фактичних результатів з очікуваними, використовувані в основному у внутрішньому фінансовому аналізі.

Крім того, в даний час економічний аналіз включає в себе велику сукупність різних способів і прийомів, які стосуються даної науці і запозичених з інших наук.

Логіко-економічні методи (традиційні). Процедура економічного аналізу з використанням логіко-економічних методів включає аналіз показників і починається з використання абсолютних величин, на підставі яких розраховуються відносні величини, незамінні при аналізі явищ динаміки.

За допомогою середніх величин визначають загальні тенденції та закономірності у розвитку економічних процесів. Процедура порівняння заснована на класифікації та систематизації явищ, а також знаходженні причинно-наслідкових зв'язків.

Невід'ємною частиною дослідження є угруповання, на базі якої будуються аналітичні таблиці, використовувані на всіх етапах проведення аналізу з метою найбільш раціонального, наочного і систематизованого представлення вихідних даних, алгоритмів їх обробки і отриманих результатів.

Одним з найбільш інформативних і поширених інструментів аналізу є індексний метод, заснований на відносних показниках, за допомогою якого можна оцінити зміну рівня об'єкта дослідження; вирішити класичну аналітичну задачу виявлення ролі факторів у зміні результативного показника, оцінити вплив зміни кожного структурного елементу показника на його загальну величину.

Одним з методів детермінованого факторного аналізу є метод ланцюгових підстановок - Елімінування впливу всіх факторів, крім одного, на результат при строго функціональної залежності.

Балансовий метод відображає співвідношення взаємопов'язаних і врівноважених показників, підсумки яких повинні бути тотожні.

З метою наочності і зрозумілості широко застосовується графічний метод - умовне зображення показників у вигляді діаграм і графіків. Економіко-математичні методи в сучасних умовах знайшли широке застосування, оскільки є важливим напрямком удосконалення економічного аналізу, підвищуючи його ефективність.

Загальноприйнята класифікація економіко-математичних методів поки не вироблена. Проте виділяють наступні методи:

1) методи елементарної математики і класичної вищої математики, зокрема диференціювання та інтегрування в факторному аналізі;

2) математико-статистичні та економетричні методи, які відіграють важливу роль у прогнозуванні показників і будуються на синтезі трьох областей знань: економіки, математики і статистики;

3) математичне програмування (розділ сучасної прикладної математики) - засіб вирішення завдань оптимізації виробництва;

4) на основі методів економічної кібернетики аналізують економічні явища з погляду законів управління і руху інформації, а найбільшого поширення набули способи імітаційного моделювання, які використовують поєднання математичних (формалізованих) методів та експертних оцінок фахівців.

На різних етапах аналізу можуть застосовуватися різні методи, розроблені споконвічно в інших економічних науках і властиві тільки їм, оскільки спостерігається процес взаємопроникнення і взаімозаімствованія наукового інструментарію різних наук, при цьому не існує ніякої чіткої регламентації з приводу їх використання. У реальному аналізі найчастіше використовуються комбінації різних прийомів і способів.

Наведені вище формалізовані процедури аналізу бухгалтерської звітності організації доповнюються досвідом, кваліфікацією, інтуїцією фахівців в області бухгалтерського обліку і фінансів, а також керівників.

Але складність сьогоднішньої ситуації полягає в тому, що на багатьох підприємствах працівники бухгалтерської служби не в повному обсязі володіють методами і процедурами фінансово-економічного аналізу, а фахівці планово-фінансових та економічних відділів, як правило, не вміють читати документи аналітичного і синтетичного бухгалтерського обліку. У зв'язку з цим неминуче формування служби, що займається аналізом і оцінкою фінансово-економічного становища організації, основними завданнями якої є:

• розробка та заповнення бухгалтерською службою вхідних (з урахуванням вже використовуваних у бухгалтерському обліку) і вихідних форм документів з показниками з тією періодичністю, яка найбільш доцільна для підтримки роботи фінансової служби підприємства;

• складання (щокварталу, щомісяця, щороку) до вихідних формам з розрахунковими показниками пояснювальних записок з докладним аналізом і видачею рекомендацій щодо усунення недоліків.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Cхожі теми

МЕТОДИКА АНАЛІЗУ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ (ФІНАНСОВОЇ) ЗВІТНОСТІ
ОСНОВНІ МЕТОДИ (ІНСТРУМЕНТИ) АНАЛІЗУ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ (ФІНАНСОВОЇ) ЗВІТНОСТІ
Особливості бухгалтерського обліку, формування звітності та оподаткування страхових операцій
Використання фінансових коефіцієнтів в аналізі бухгалтерської (фінансової) звітності. Можливості та недоліки методу
Бухгалтерська звітність у системі інформаційного забезпечення фінансового аналізу
ОСНОВИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ, ТЕХНОЛОГІЇ ОБЛІКОВОГО ПРОЦЕСУ І АНАЛІЗ ЗМІСТУ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ
АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ МСФЗ
Методи, способи і прийоми аналізу бухгалтерської (фінансової) звітності
Види аналізу бухгалтерської (фінансової) звітності
Аналіз фінансового стану організації за даними бухгалтерської (фінансової) звітності
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук