Навігація
Головна
Короткі висновкиКороткі висновкиКороткі висновкиКороткі висновкиКороткі висновкиКороткі висновкиКороткі висновкиКороткі висновкиКороткі висновкиКороткі висновки
 
Головна arrow Економіка arrow Економічна політика
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Короткі висновки

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">
data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

За роки реформ модель побудови економіки за своєю суттю залишилася незмінною - експортно орієнтована сировинна економіка з переважанням монополістичних структур на внутрішньому ривку. Російська економіка в порівнянні з розвиненими має величезний потенціал зростання, який пов'язаний з внутрішніми джерелами розвитку. Джерелом зростання повинна стати інфраструктурна складова, що забезпечує значне збільшення внутрішнього ринку, орієнтованого в основному на вітчизняну продукцію.

Інфляція в Росії носить переважно немонетарний характер. Причина інфляції в Росії - це зростання витрат виробництва (зростання цін і тарифів природних монополій, транспортних послуг, процентної ставки). У підсумку вітчизняна економіка позбавляється основного конкурентної переваги. Примітивна одностороння логіка, заснована на уявленнях кількісної теорії про те, що зростання грошової маси - єдина причина інфляції, відірвана від політики оздоровлення економіки та призводить до скорочення можливостей зростання. Фінансова політика держави спрямована на придушення наслідків, а нс причин інфляції. У цьому зв'язку головною метою грошово-кредитної політики необхідно поставити не боротьбу з інфляцією, а зростання виробництва.

Російська економіка відстає від інших країн по забезпеченості економіки грошима, коефіцієнту монетизації. Підвищення коефіцієнта монетизації має супроводжуватися розширенням частки в агрегаті М2 активних грошових інструментів, що означають капіталізацію цих грошей, їх інвестиційне зв'язування. Жорсткість грошової політики загрожує спадом темпів зростання економіки. Економіка потребує довгострокової експансії витрат. Збільшення грошової маси при скороченні частки готівки в обігу відповідає нормальним умовам її розвитку, сприяє розширенню внутрішнього інвестиційного попиту і може стати чинником економічного зростання. Зростаюча економіка потребує фінансових ресурсах.

Низька капіталізація банківської системи стимулює величезну залежність корпоративного сектора від зовнішніх позик, що не дозволяє сформувати повноцінну фінансову систему, що відповідає національним інтересам. Основна частина інвестицій як і раніше здійснюється за рахунок власних коштів підприємств, що говорить про автономність фінансового та реального секторів економіки. Дія механізму трансформації заощаджень в інвестиції в Росії залишається обмеженим і не дозволяє говорити про ефективність його функціонування.

Для Росії характерна слабкість інструментів впливу на кредитну діяльність комерційних банків, насамперед у галузі кредитування реального сектора економіки. Процентна ставка не виконує своєї регулюючої ролі, яка покладається на неї в інтересах збалансованого функціонування і розвитку економіки. Система рефінансування повинна бути модифікована з доведенням процентної ставки до рівня, що не перевищує середню норм} 'рентабельності виробничої сфери. Завищення процентної ставки як результат дефіциту пропозиції грошей призводить до зростання трансакційних витрат, падіння конкурентоспроможності вітчизняного виробництва.

Виходячи із зазначеного можна сказати, що хоча монетарна політика в Росії і називається грошово-кредитної, але роль кредиту в ній знаходить слабке прояв, і внаслідок цього вона носить пасивний характер і нс дозволяє стимулювати економічне зростання. Грошово-кредитна політика у нас спрямована на зниження інфляції і забезпечення стабільності цін. У провідних країнах ж вона сприяє сталому економічному зростанню та збільшенню зайнятості. Принципово важливим стає нс просто зниження інфляції, а зростання інвестиційної активності за рахунок кредитної складової. Жорстку прив'язку грошово-кредитної політики лише до однієї мети таргетування інфляції реалізують далеко нс всі країни. Так, розвинуті країни з відкритою економікою, сильно залежні від експорту сировини, дотримуються менш жорсткого підходу. Спроба погасити монетарною політикою всі короткострокові цінові шоки в умовах експортно орієнтованої економіки не може привести до успіху, оскільки буде настільки ж неефективною, як і спроба цією політикою компенсувати всі короткострокові уповільнення економічного зростання. Неадекватна нинішня політика ЦБ на тлі гальмування економіки може сприяти спадів економічної активності та зайнятості, які в свою чергу призведуть до підвищення довгострокового рівня інфляції. У цьому зв'язку доцільно ЦБ дотримуватися ув'язки можливого діапазону інфляції та економічного зростання.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Cхожі теми

Короткі висновки
Короткі висновки
Короткі висновки
Короткі висновки
Короткі висновки
Короткі висновки
Короткі висновки
Короткі висновки
Короткі висновки
Короткі висновки
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук