Навігація
Головна
Структура державних доходів. Структура та рівень бюджетних доходів...Зовнішня торгівля й торговельна політикаГалузева і регіональна структура МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ ТОВАРАМИЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІБюджетні доходиГеографічна і галузева структура зовнішньої торгівлі СШАТоварна структура і географічне напрям зовнішньої торгівлі КитаюОсобливості внутрішньої і зовнішньої торгівлі ЄС-28: товарна і...Територіальна структура зовнішньої торгівлі Росії та тенденції її...Мультиплікатор зовнішньої торгівлі
 
Головна arrow Економіка arrow Економічна політика
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Структура та рівень бюджетних доходів від зовнішньої торгівлі

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

За даними митної статистики, в 2012 р зовнішньоторговельний оборот Росії склав 837 200 000 000 дол. США і в порівнянні з 2011 р зріс на 1,8%. З країнами далекого зарубіжжя зовнішньоторговельний оборот склав 719 500 000 000 дол. США, з країнами СНД -117700000000 дол. США. Сальдо торгового балансу за 2012 р склалося позитивне в розмірі 212 200 000 000 дол. США (на 1,3 млрд більше, ніж у 2011 р). При цьому в торгівлі з країнами далекого зарубіжжя сальдо дорівнювало 175100000000 дол. США (зниження на 1,3 млрд, а з країнами СНД - 37,1 млрд дол. США (зростання на 2500000000) (рис. 7.2) .

Обсяг зовнішньої торгівлі РФ в 2011-2012 рр .:

Рис. 7.2. Обсяг зовнішньої торгівлі РФ в 2011-2012 рр .:

Експорт Росії в 2012 р склав 524 700 000 000 дол. США і в порівнянні з попереднім роком збільшився на 1,6%. У загальному обсязі експорту на частку країн далекого зарубіжжя в 2012 р доводилося 85,2%, на частку країн СНД - 14,8%.

У страновой структурі зовнішньої торгівлі Росії особливе місце займає Європейський союз, оскільки він є нашим найбільшим економічним партнером. На частку ЄС в 2012 р доводилося 49% всього російського товарообігу. На країни СНД в 2012 р доводилося 14,1% російського товарообігу, на країни ЄврАзЕС - 7,3%, на країни Митного союзу - 6,9%, на країни АТЕС - 24,0%.

Основними торговельними партнерами Росії серед країн далекого зарубіжжя в 2012 р були: Китай, товарообіг з яким склав 87500000000 дол. США, Нідерланди - 82700000000 дол. США, Німеччина - 73900000000 дол. США, Італія - 45800000000 дол. США, Туреччина - 34,2 млрд дол. США, Японія - 32,2 млрд дол. США, США - 28,3 млрд дол. США, Польща - 27,4 млрд дол. США, Республіка Корея - 24,9 млрд дол. США, Франція - 24,3 млрд дол. США.

Майже 88% обсягу торговельного обороту РФ з країнами СНД в 2012 р склали операції з трьома країнами: Україною, Білоруссю і Казахстаном. При цьому па частку взаємної торгівлі РФ з Україною припадає понад 38% від загального товарообігу РФ з країнами СНД. Характерно, що обсяги російського експорту в усі без винятку країни СНД значно перевищують обсяги імпорту з цих країн.

Основу російського експорту становлять паливно-енергетичні товари, питома вага яких у товарній структурі експорту в країни далекого зарубіжжя в 2012 р склав 73,0% (рис. 7.3). У товарній структурі експорту в країни СНД в 2012 р частка паливно-енергетичних товарів склала 55,4% від усього експорту в ці країни.

Динаміка контрактних цін на нафту сиру, вивезену в країни далекого зарубіжжя в 2011-2012 рр .:

Рис. 7.3. Динаміка контрактних цін на нафту сиру, вивезену в країни далекого зарубіжжя в 2011-2012 рр .:

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

З початком четвертого кварталу 2011 р в Росії був здійснений перехід на нову методику розрахунку експортних мит на нафту і нафтопродукти - так звану систему "60/66/90". Експортне мито па нафту з 1 жовтня 2011 року була знижена за рахунок скорочення частки від різниці між ціною моніторингу нафти і ціною відсікання з діючих перш 65 до 60%. Ставка експортного мита на світлі і темні нафтопродукти була уніфікована і стала розраховуватися з коефіцієнтом 0,66 (66%) від ставки мита на нафту. При цьому коефіцієнт розрахунку ставки загороджувального мита на бензин за цією формулою був встановлений у розмірі 0,90 (90%) від ставки мита на нафту.

З четвертого кварталу 2011 р по грудень 2013 експортне мито на нафту в Росії розраховувалася за такою формулою: 29,2 дол. США за тонну плюс 60% від різниці між ціною моніторингу і 182,5 дол. США. Дані по цепе нафти і величиною експортного мита в 2013 р наведено в табл. 7.2.

Формула, за якою, знаючи дані рядки 1 в табл. 7.2, можна самостійно розрахувати рядок 2 (Пет) наступна. Наприклад, на листопад 2013 (108,73786 • 7,3 = 793,786 дол. США за 1 т):

Пет = 29,2 дол. США + 0,6 • (793,8 дол. США - 182,5 дол. США) = = 395,9 дол. США.

Таблиця 7.2. Средімесячная ціна на нафту марки Urals (дол. США за барель) і експортне мито на нафту сиру (дол. США за 1 т) в 2013 р

Січень

Лютий

Березень

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Вересень

Жовтень

Листопад

грудень

1

108,7

110,4

114,2

110,0

104,7

100,4

102,6

105,1

109,8

113,4

108,7

106,4

2

395,6

403,3

420,6

401,5

378,4

359,4

369,2

379,8

400,7

416,4

395,9

385,7

Примітка: 1 - средімесячная ціпа на нафту марки Urals, дол. США за барель; 2 - експортне мито на нафту сиру, дол. США за 1 т.

У квітні 2013 російський Мінфін оголосив про підготовку нового "податкового маневру" для нафтової галузі. У цьому проекті було запропоновано з 2014 р па п'ять процентних пунктів знизити ставки експортного мита па нафту і у відповідній пропорції підвищити ставки податку на її видобуток.

Зміна оподаткування передбачалося проектом тільки щодо нафти, а про нафтопродукти мови не йшло. Мінфін пропонував з 2014 р цифру 60% у формулі "60/66/90" замінити на 57-58%. Далі таке зниження коефіцієнта на 2-3 процентних пункти пропонувалося проводити щорічно. Даних про те, якою мірою в 2014 р могла бути піднята ставка ПВКК, Мінфін не представив. Зрештою на 2014 р формула була піддана більш м'якою коригуванню, ніж передбачалося, і прийняла вид "9/66/90".

Сама по собі ідея поступової відмови від непріменяемим майже ніде в світі експортних мит (при зовнішній торгівлі прийнято обкладати імпорт) не є для Росії чимось новим. Однак перш Мінфін говорив про цю можливість лише в теоретичному плані, що пояснюється високою "ціною" нафтового мита для бюджету (2,5 трлн руб. З 12900000000000 руб. Всіх його доходів в 2012 р). Урядові експерти, що працювали в 2011 р над "Стратегією-2020", підготували доповідь па дану тему, пояснивши необхідність відмови від вивізного мита тим, що консервація занижених внутрішніх цін на вуглеводні знижує конкурентоспроможність вітчизняної економіки. Аргументи на користь "розміну" у Мінфіну були ті ж, що у авторів "Стратегії-2020". Експортні мита на нафту - міра неринкова, що представляє собою субсидування економіки. Перенесення навантаження па ПВКК викличе розширення оподатковуваної бази, оскільки податок па видобуток компанії платять зі всієї нафти, а мито тільки з експортованої (тобто приблизно з половини від видобутої нафти). Передбачається, що нове підвищення, якщо воно буде, не заподіє шкоди галузі: рентабельність як видобутку, так і нафтопереробки при підвищення ПВКК збережеться. Бюджет при цьому зможе додатково заробити 20-30 млрд руб., В тому числі і за рахунок зниження втрат від безмитних поставок нафти партнерам по Митному союзу. Пропоноване зміна формули мита, за розрахунками Мінфіну, знизить її розмір приблизно на 5%.

Фахівці Мінфіну врахували, що підвищення ПВКК неминуче призведе до зростання внутрішніх цін на нафту. Щоб знизити негативний ефект від цього зростання проектом пропонується розтягнути процес заміни одного платежу іншим на період до 30 років. За розрахунками авторів "страт-гии-2020" витіснення мита податком на видобуток підніме ціну нафти на внутрішньому ринку вдвічі, а ціни на нафтопродукти можуть збільшитися на 40-80%. Це, у свою чергу, дасть сукупне підвищення цін па продукцію всіх галузей російської економіки мінімум на 5%.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Cхожі теми

Структура державних доходів. Структура та рівень бюджетних доходів від зовнішньої торгівлі
Зовнішня торгівля й торговельна політика
Галузева і регіональна структура МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ ТОВАРАМИ
ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ
Бюджетні доходи
Географічна і галузева структура зовнішньої торгівлі США
Товарна структура і географічне напрям зовнішньої торгівлі Китаю
Особливості внутрішньої і зовнішньої торгівлі ЄС-28: товарна і географічна структура
Територіальна структура зовнішньої торгівлі Росії та тенденції її зміни
Мультиплікатор зовнішньої торгівлі
 
Дисципліни
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук