Навігація
Головна
Найважливіші тенденції загальносвітового економічного розвиткуРозвиток економічної і соціальної географії в СРСРЕВОЛЮЦІЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ І РЕГІОНАЛІСТИКИТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ГЕОГРАФІЇСТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ГЕОГРАФІЇЗагальносвітові тенденції економічного розвиткуПРОГНОЗУВАННЯ СОЦІАЛЬНО ЕКОНОМІЧНИХ ТЕНДЕНЦІЙСистемний підхід як методологічна основа соціально-економічної...Сутність соціально-економічної географіїСтруктура соціально-економічної географії
 
Головна arrow Географія arrow Соціально-економічна географія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Найважливіші тенденції у розвитку економічної і соціальної географії

У сучасній географії, в тому числі у вітчизняній географічній науці, відбуваються глибокі процеси, які змінюють в значній мірі її обличчя, як прийнято говорити, її "парадигму". Виділяють чотири головні тенденції: екологізацію, економізацію, соціологізація та інформатизацію.

Здавалося б, дивно говорити про економізації науки, у саму назву якої входить слово "економічна". Але якщо раніше цим підкреслювався предмет вивчення (господарство), то тепер - мета і методи. Перетворення географії з описової в конструктивну, підвищення її прикладного характеру вимагають збагачення досліджень економічними розрахунками, посилення економічного обґрунтування прогнозів і рекомендацій, поглиблення економічної оцінки умов виробництва. У цьому і полягає економізація СЕГ. Проте чисто економічний підхід, без урахування взаємодії господарства з природно-географічним середовищем, не дозволяє оптимально вирішувати проблеми територіальної організації суспільства. Звідси випливає необхідність екологізації науки та екологічного обґрунтування висунутих проектів. У той же час все актуальніше стає врахування соціальних моментів, оскільки виробництво ведеться заради задоволення матеріальних і духовних потреб членів суспільства (в тому числі у військовій та екологічної безпеки). Тому спостерігаються тенденції соціологізування, гуманізації географічних досліджень, прагнення отримати не тільки економічний, але й соціальний ефект від реалізації територіальних проектів.

Все це викликало розширення меж традиційної економічної географії, що призвело до зміни її офіційної назви. Раніше географія населення, наприклад, визнавалася розділом економічної географії. Нині его самостійна і розгалужена наукова дисципліна, яка входить на рівних з економічною географією в підсистему суспільно-географічних наук. Економіко-географічні дослідження вийшли за межі суші, почалося формування економічної географії океану.

Разом з цим поглибилася диференціація суспільно-географічних досліджень, оскільки навіть при загальних підходах важко бути в рівній мірі фахівцем у питаннях, наприклад, політичної географії зарубіжних країн та географії вищої освіти в нашій країні. Сьогодні потрібно вузька спеціалізація вченого: поряд з географічними знаннями він повинен професійно володіти матеріалом і методами відповідних економічних наук.

Одночасно в географії наростають і інтеграційні процеси як між громадсько- та природно-географічними дисциплінами, так і між географією та економікою, соціологією, екологією. Підвищується необхідність більш тісного зв'язку физико- і соціально-географічних досліджень, з'являються нові наукові дисципліни на стику природних і суспільних наук. Деякі з них взагалі не можна з упевненістю віднести ні до фізичної, ні до економічної географії (наприклад, рекреаційну географію; медичну географію, що вивчає природні осередки захворювань, патогенну виробничу та соціально-побутову середу).

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Відбувається не тільки синтез в географічних дослідженнях, а й формування міждисциплінарних напрямків при вивченні таких проблем, як оптимізація природокористування територіальних комплексів і систем розселення. Географи взаємодіють з геологами, біологами, економістами, демографами, архітекторами, медиками. Якщо раніше характеристики території давалися безадресно, то тепер все частіше з урахуванням запитів конкретного споживача. В останні роки розробляється ідея вузлових народно-господарських проблем, тобто тих, які мають першочергове значення для економіки країни. Це проблеми забезпечення виробництва паливом і сировиною, потреб населення в продовольстві, екологічні, науково-технічні, соціальні та інші, потребують розробки комплексних загальнодержавних програм.

Найважливіший процес, що підвищує науковий рівень і престиж ЕСГ, - її теоретизації, яка йде по декількох напрямках. Це широке застосування загальнонаукових методів, таких як системний підхід; відкриття та формулювання суспільно-географічних закономірностей, розробка теоретичних концепцій (економічного районування, територіально-виробничого комплексоутворення, енерго- виробничих і природно-ресурсних циклів, природно-ресурсного потенціалу, економіко-географічного положення, "опорного каркасу" розселення та ін.); введення та впорядкування спеціальної термінології; використання математичних методів (результат "кількісної революції" в географії).

У зв'язку з бурхливим розвитком інформаційних технологій в кінці XX ст. суспільно-географічні наукові дисципліни випробували процес інформатизації. Детальніше цей процес і його значення описані в гл. 2.

Нарешті, відбувається конструктівізація - посилення практичного значення СЕГ. Раніше географи переважно вказували обмеження (наприклад, неможливість будівництва тих чи інших населених пунктів, промислових підприємств, освоєння родовищ корисних копалин через несприятливих природних умов або географічного положення), тепер же увага приділяється тому, як ці обмеження подолати.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Cхожі теми

Найважливіші тенденції загальносвітового економічного розвитку
Розвиток економічної і соціальної географії в СРСР
ЕВОЛЮЦІЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ І РЕГІОНАЛІСТИКИ
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ
СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ
Загальносвітові тенденції економічного розвитку
ПРОГНОЗУВАННЯ СОЦІАЛЬНО ЕКОНОМІЧНИХ ТЕНДЕНЦІЙ
Системний підхід як методологічна основа соціально-економічної географії
Сутність соціально-економічної географії
Структура соціально-економічної географії
 
Дисципліни
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук