Навігація
Головна
Методи аналізу, систематизації та узагальнення географічної інформаціїМетоди отримання та первинної обробки географічної інформаціїІнформація за географічними регіонамиЗбір і систематизація ринкової інформаціїМетод дослідження систематизації та оцінки взаємодії факторівТЕХНІКА СИСТЕМАТИЗАЦІЇ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ЮРИДИЧНИХ ДОКУМЕНТІВСИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗАКОНОДАВСТВАМетоди економіко-географічного прогнозуванняМЕТОДИ І ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ В КОМП'ЮТЕРНИХ СИСТЕМАХМетоди соціально-економіко-географічних досліджень
 
Головна arrow Географія arrow Соціально-економічна географія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Методи систематизації географічної інформації

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">
data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Під систематизацією розуміють методичні прийоми, пов'язані з розподілом досліджуваних явищ у відповідності з метою дослідження і обраними критеріями на такі сукупності, які володіли б певною спільністю і в той же час відрізнялися один від одного стійкими ознаками. До таких прийомів відносяться застосовувані в географії класифікація, таксономія, типологія і районування.

Класифікація - це угруповання досліджуваних об'єктів переважно за кількісними ознаками. До класифікації відносять кількісні градації, які відображають стадії розвитку явищ або ієрархічні рівні територіальних систем.

Таксономія - особливий вид систематизації, що полягає в розподілі території на зіставні, ієрархічно супідрядні територіальні одиниці (таксони), які пов'язані тією чи іншою спільністю властивостей, ознак і завдяки цьому можуть бути віднесені до певної таксономічної категорії.

Типологія - це угруповання складних об'єктів по совокупностям (типам) в основному за якісними ознаками. Типологія будується на базі класифікації та таксономії географічних об'єктів. Розрізняють два підходи до типологічному вивченню економіко-географічних об'єктів. Перший - узагальнення характерних властивостей і ознак об'єктів і предметів, явищ даної множини. Інший підхід заснований на детальному вивченні одного або декількох об'єктів, які потім вибираються як еталонів по виділених істотних властивостях, а решта об'єктів вивчаються в порівнянні з ними. Головна методологічна проблема типології - відбір критеріїв, які не можуть бути випадковими, численними і пов'язаними між собою. У соціальній та економічній географії при виборі критеріїв типології слід мати на увазі, що зовнішні (морфологічні) ознаки менш значимі. Крім того, економіко-географічні об'єкти характеризуються великою мінливістю і стійкістю процесів, визначеними взаємозв'язками і взаімоположенія.

На думку І. М. Маєргойз, основним критерієм типології слід вважати місце економіко-географічних об'єктів в територіальному поділі праці. При його застосуванні враховуються просторово значимі ознаки, що характеризують особливості розповсюдження, функціональне значення, просторові зв'язки об'єктів; взаємовідношення об'єкта з місцевими природними і соціально-економічними умовами; генетичні ознаки та історико-географічні особливості розвитку об'єкта.

Районування - це універсальний метод упорядкування і систематизації територіальних систем, широко використовуваний в географічних науках. Районування як метод має велике значення для вирішення завдань територіального управління та районної угруповання, для адміністративного ділення і т.п. На думку Ю. Г. Саушкіна, виділення і опис районів - це критерій теоретичної зрілості і практичної значущості географічної науки. Існує багато способів районування, до основних можна віднести картографічний, статистичний, математичний і комплексний способи.

Кількісні методи. Соціальна і економічна географія оперує великою кількістю вихідної інформації, що обумовлює необхідність застосування математико-статистичних методів її обробки. У соціальній та економічній географії вони використовуються для вирішення наступних завдань: 1) кількісної характеристики досліджуваних явищ і процесів; 2) аналізу природних і соціально-економічних чинників територіальної диференціації господарства і населення; 3) виявлення статистичних взаємозв'язків між соціально-економічними системами; 4) вивчення динаміки розвитку територіальних систем на різних етапах їх розвитку; 5) розробки узагальнюючих (інтегральних) показників функціонування геосистем; 6) розробки методів автоматизації типології і районування як основи для прогнозування розвитку територіальних систем населення і господарства; 7) виявлення просторово-часових закономірностей, пошуку механізмів формування географічних процесів і явищ; 8) наукового обгрунтування варіантів сталого розвитку геосистем і використання результатів в управлінні народним господарством.

Для виявлення та кількісної оцінки статистичних залежностей застосовуються різні методи статистичного аналізу.

Дисперсійний аналіз використовується для виявлення впливу одного або декількох факторних ознак на результативний ознака при невеликому числі спостережень.

Кореляційний аналіз застосовується для з'ясування форми і ступеня взаємозв'язку між ознаками досліджуваного об'єкта.

Регресійний аналіз необхідний для визначення ступеня роздільного та спільного впливу факторів на результуючий ознака і кількісної оцінки цього впливу на основі різних критеріїв.

Коваріаційний аналіз включає елементи дисперсійного та регресійного аналізу. Він використовується для вивчення лінійного зв'язку двох або більше змінних по окремим групам даних і оцінки значущості відмінностей між лініями регресій всередині цих груп.

Широко поширені в економіко-географічних дослідженнях балансові методи - сукупність математичних прийомів, що дозволяють досліджувати процеси функціонування і розвитку складних соціально-економічних систем. Вони засновані на кількісному зіставленні взаємопов'язаних показників соціально-економічної діяльності, насамперед виробництва і споживання. Ці методи використовуються для складання балансів трудових ресурсів, палива та енергії, грошових доходів і витрат населення. Особливе місце займають міжгалузевий баланс, що характеризує виробництво і розподіл сукупного суспільного продукту по галузях, і міжрайонний баланс - співвідношення виробництва, споживання та територіального розподілу суспільного продукту по районах і іншим адміністративно-територіальним одиницям.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Cхожі теми

Методи аналізу, систематизації та узагальнення географічної інформації
Методи отримання та первинної обробки географічної інформації
Інформація за географічними регіонами
Збір і систематизація ринкової інформації
Метод дослідження систематизації та оцінки взаємодії факторів
ТЕХНІКА СИСТЕМАТИЗАЦІЇ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ЮРИДИЧНИХ ДОКУМЕНТІВ
СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗАКОНОДАВСТВА
Методи економіко-географічного прогнозування
МЕТОДИ І ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ В КОМП'ЮТЕРНИХ СИСТЕМАХ
Методи соціально-економіко-географічних досліджень
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук