Навігація
Головна
Шумові впливиПопередження шумового та радіаційного впливуІнвентаризація забруднюючих речовин і фізичних впливів підприємстваМоніторинг діяльності підприємстваВплив інвестицій в оборотний капітал на економічні показники роботи...Моніторинг джерел впливу. Класифікація джерел впливуМоніторинг небезпечних відходів на підприємствіМоніторинг джерел скидання забруднюючих речовин підприємства у...Вплив організаційно-правових форм і галузевих особливостей на фінанси...Моніторинг джерел викидів забруднюючих речовин підприємства в...
 
Головна arrow БЖД arrow Нагляд та контроль у сфері безпеки
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Моніторинг шумового впливу підприємства

Оцінка акустичного впливу великих промислових підприємств представляє складне завдання, оскільки існуючі методичні підходи при оцінці складних технологічних процесів на великих площах виробничих територій не дозволяють отримати адекватні результати, що часто призводить до розробки невиправданих заходів і, як наслідок, неефективного використання матеріальних засобів підприємства.

Основними нормативними документами, відповідно до яких проводиться розрахунок зон шумового дискомфорту, є будівельні норми СНиП 23-03-2003 "Захист від шуму", СП 23-103-2003 "Проектування звукоізоляції конструкцій житлових і громадських будівель". Методика розрахунку, викладена у зазначених документах, відображає реальну картину поширення звуку, вона загальновизнана і виправдовує себе при розрахунку зони шумового дискомфорту більшості об'єктів.

У той же час для промислових об'єктів, що характеризуються великою площею, значною кількістю технологічного обладнання та складним рельєфом, виконання акустичного розрахунку з урахуванням всіх можливих аспектів, що впливають на точність одержуваних даних, утруднене, якщо керуватися вищевказаними документами.

Як показав аналіз отриманих на практиці результатів, розрахункові значення часто завищені по відношенню до реально спостережуваним рівням звуку на досліджуваних територіях, що призводить до витрат бюджетних коштів на реалізацію невиправданих заходів (замість впровадження, наприклад, більш енергоефективних та екологічних технологій).

Для отримання достовірних результатів для великих промислових об'єктів доцільно розробити особливий порядок визначення зони шумового дискомфорту на підставі затверджених методик. Нижче розглянуті особливості підприємств, що зумовлюють потребу в новому підході.

У таких виробництвах кількість джерел шумового впливу може досягати порядку декількох тисяч, однак значущих джерел, якраз і визначають рівень акустичного впливу, набагато менше, по, згідно з прийнятим в даний час порядку, потрібне проведення повної інвентаризації джерел шуму.

Дана робота з виявлення й оцінки усіх джерел вкрай трудомістка (а отже, і затратна) і, як правило, розтягнута в часі, внаслідок чого не встигає за змінами, що постійно відбуваються на виробництві, і до того ж до моменту її завершення вже не відображає справжню картину.

Зазначені вище розрахункові методи не дозволяють повністю врахувати всі аспекти взаємного впливу джерел шуму. При реальних умовах рівні звуку джерел, що знаходяться в звукових полях, будуть складатися або, навпаки, затухати при додаванні протифазі, джерела можуть екранувати один одного. Екраніруемого джерело дає внесок тільки в полі відбитого звуку і практично не впливає на сумарне поле прямого звуку в точці спостереження [3]. Крім того, при підсумовуванні двох або більше джерел, джерело, рівень якого на 20 дБА менше, ніж джерело з великим рівнем, вже не дає прибавки до середнього рівня звуку [4]. Навіть якщо зробити розрахунок з урахуванням всіх джерел, це не змінить загальної картини. Практично неможливо врахувати також всі особливості рельєфу території підприємства, різні види покриттів (площі трав'яного покриву, ділянки з чагарниковою рослинністю, деревні посадки), що унеможливлює отримати достовірні значення загасання звуку за рахунок поглинання покровом території. Крім того, облік екранування і відбиття звукових хвиль численними будівлями і відкрито встановленим обладнанням вимагає побудови моделі розповсюдження звуку, яка в свою чергу може мати ряд наближень, не завжди об'єктивно відображають реальну картину. Математичні обчислення можуть являти собою дуже складну розрахункову схему, що незмінно призводить до значної похибки одержуваних значень.

Затверджені методики проведення вимірювань рівнів звуку (ГОСТ 12.1.050-86 "Методи вимірювання шуму на робочих місцях") в більшості випадків дають достовірні результати, проте в деяких ситуаціях практично не застосовні. Загальновідома формула застосовна тільки для вільного поля, тобто повністю відкритого простору:

(8.35)

де L pm - рівень звукового тиску в розрахунковій точці, дБ; LВИХ - рівень звукової потужності джерела, дБ; г - відстань від джерела шуму до розрахункової точки, м; Ф - фактор спрямованості джерела шуму, Ф = 1; β a - коефіцієнт, що враховує загасання звуку в атмосфері, дБ / км; Ω - просторовий кут випромінювання звуку; Ω = 2π - для джерел шуму (ІШ), розташованих на поверхні території або огороджувальних конструкціях будівель; Ω = 4π - для ІШ, розташованих у просторі, застосовна тільки для вільного поля, тобто повністю відкритого простору.

Визначення рівня звукової потужності часто наштовхується на ряд практичних труднощів, таких як відсутність в технічній документації будь-яких акустичних характеристик обладнання. Виходом з подібної ситуації є натурні вимірювання рівнів звукового тиску безпосередньо від джерел. Однак технологія ряду виробництв, наприклад в нафтогазовій галузі, передбачає значну кількість відкрито встановленого обладнання, що через взаємного впливу один на одного цих джерел шуму ускладнює отримання вихідних даних при проведенні інструментальних вимірювань по кожній установці окремо. Через великих розмірів відкрито встановленого обладнання, неможливо призвести коректні вимірювання на рекомендованій відстані від джерела (1-2 м). На підприємстві також може бути присутнім обладнання, знаходження поблизу якого заборонено правилами техніки безпеки, отже, коректне вимір рівнів звуку в цій ситуації також не представляється можливим.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Крім того, спад рівня звукового тиску відбувається повільніше, ніж за законом квадрата відстані, але математична залежність зниження рівня звукового тиску чітко не визначена [3].

Підприємства розвиваються, потрібна розробка нової проектної та природоохоронної документації, що відповідає потребам підприємства в раціональному використанні матеріальних та енергетичних ресурсів і, як правило, в стислі терміни. Враховуючи, що в даний час у значної кількості великих виробничих комплексів відсутня адекватна оцінка акустичного впливу, що якраз обумовлено складністю застосування загальноприйнятих методів, саме в цьому аспекті необхідно запропонувати нові рішення.

Новий підхід до оцінки акустичного впливу великих підприємств припускає укрупнення схеми розрахунку, максимальне використання вже отриманих даних по аналогічним об'єктах, новий підхід до проведення вимірювань, заснованих не так на точкової, а на комплексній оцінці.

Оцінка включає в себе кілька етапів, одним з яких є укрупнений акустичний розрахунок. На першому етапі проводиться аналіз існуючого виробництва, виділяються значущі джерела шуму, формуються групи джерел з їх технологічним призначенням. Також поділяються джерела в залежності від характеру виробленого ними шуму.

Після формування окремих груп розглядається підприємство з аналогічним устаткуванням і можливість застосування для розрахунку отриманих раніше рівнів звукової потужності на підприємстві-аналогу. При наявності обладнання з рівнями звукової потужності (УЗМ) 80-100 дБА і більше, джерела з УЗМ 60 дБА і менш можуть бути виключені з розрахунку. За отриманими даними проводиться розрахунок зони шумового дискомфорту.

На другому етапі проводяться натурні вимірювання на території підприємства, які спрямовані не на визначення рівнів звукового тиску окремих об'єктів, а на виявлення найбільш галасливих зон і формування загальної картини рівнів звукового тиску на території. Далі проводиться розрахунок за отриманими рівнями звукового тиску в результаті проведених натурних вимірів.

На третьому етапі зіставляються перші два, проводяться аналіз отриманих значень (розрахункові значення на території житлової забудови і на кордоні ССЗ в точках перетину по румбам за фактором шумового впливу) та встановлення остаточних кордонів розрахункової СЗЗ.

Четвертий етап включає в себе проведення натурних вимірів на нормованих територіях. При виявленні перевищення допустимих норм визначаються джерела підвищеного шумового впливу, як самого підприємства, так і інших джерел. При необхідності розробляється план заходів щодо зменшення шумового впливу.

У результаті - отримання більш достовірних результатів, скорочення час розробки документації, можливість уникнути непотрібних витрат на невиправдані природоохоронні заходи. Нижче представлена схема можливого розподілу заощаджених коштів (рис. 8.5).

Метод економії коштів

Рис. 8.5. Метод економії коштів

Запропонований метод апробований на прикладі великих нафтопереробних підприємств і показав свою ефективність. Адекватність отриманих в результаті проведених розрахунків рівнів звуку підтверджена контрольними вимірами.

Оптимізація існуючих методичних підходів і застосування комплексного підходу до розробки проектів, більш адекватно відображають акустичну обстановку на великих промислових підприємствах, дозволяє економити матеріальні кошти і час на розробку проектів, що в свою чергу призводить до більш ефективного використання коштів на реалізацію інших природоохоронних заходів.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Cхожі теми

Шумові впливи
Попередження шумового та радіаційного впливу
Інвентаризація забруднюючих речовин і фізичних впливів підприємства
Моніторинг діяльності підприємства
Вплив інвестицій в оборотний капітал на економічні показники роботи підприємства
Моніторинг джерел впливу. Класифікація джерел впливу
Моніторинг небезпечних відходів на підприємстві
Моніторинг джерел скидання забруднюючих речовин підприємства у поверхневі води
Вплив організаційно-правових форм і галузевих особливостей на фінанси підприємств
Моніторинг джерел викидів забруднюючих речовин підприємства в атмосферне повітря
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук