Навігація
Головна
МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ КРАЇН, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ І КРАЇН З ПЕРЕХІДНОЮ...Ділові послуги в країнах, що розвиваютьсяТНК В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОМУ ВИРОБНИЦТВІ ТА ІНФРАСТРУКТУРНИХ...Міжнародна торгівля країн ЄС в 2000-2010 рр.Світове співтовариство й геополітика країн, що розвиваютьсяКласифікація країн за залученості в міжнародну торгівлюТоргові стратегії країн, що розвиваютьсяМіжнародна торгівля країн Латинської Америки і Карибського басейнуКраїни з ринком і країни, що розвиваютьсяЗростання торгівлі міжнародними діловими послугами
 
Головна arrow Економіка arrow Міжнародна торгівля товарами і послугами
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Зростання впливу країн, що розвиваються в міжнародній торгівлі

У прийнятому на XII конференції ЮНКТАД (2008) Аккрском угоді наголошується, що важливою рисою глобалізації останніх років є посилення ролі розвиваються та країн з перехідною економікою в міжнародних економічних відносинах. Такий підхід створює можливості для розширення спектру багатостороннього співробітництва та сприяння інтеграції всієї численної групи країн, що розвиваються в довгостроковій перспективі і може сприяти збалансованому світовому економічному зростанню і розвитку [1].[1]

За оцінкою експертів ООН, близько 89 країн, що розвиваються за останні два десятиліття підвищили свою зовнішньоторговельну квоту. Цим процесам значною мірою сприяли зниження торговельних бар'єрів, здешевлення транспорту і зв'язку, фрагментація процесу виробництва і пов'язаний з нею перенесення значного обсягу операцій за кордон.

Відповідно до класифікації МВФ, представленої в Перспективах розвитку світової економіки за 2012 р, група країн з ринком і країн, що розвиваються включає в себе 151 держава, які не відносяться до категорії країн з розвиненою економікою. У неї входять: країни Центральної та Східної Європи (14 ), СНД [2] (13), країни Азії (27), Латинської Америки і Карибського басейну (32), Близького Сходу та Північної Африки (20) і держави Африки на південь від Сахари (45) [3]. Ця численна група володіє багатющими запасами природних і людських ресурсів і набуває все більшого значення як реципієнт і джерело глобальних ПІІ. У цих країнах високими темпами зростає зовнішня торгівля, в якій частка проміжної продукції досягає 50-60%, а імпортна складова в експортних товарах збільшилася з 20% в 1970-і рр. до 40% в даний час [4]. Зростає частка країн у експорті готових виробів (збільшилася майже в три рази: з 10% в 1980 р до 28% в даний час). Близько третини світового експорту середньо- і високотехнологічних товарів, комп'ютерних технологій здійснюється цією групою країн.[3][4]

Якщо в 1980 р частка країн у світовому експорті становила 25% (600 млрд дол.), То до 2008 року вона досягла 38-40%, а в 2012 р збільшилася до 44% світового товарообігу. Особливо вражаючі результати демонструють країни Азії. У період з 1980 по 2012 р вони збільшили свою частку в світовому експорті з 13 до 35,8% (табл. 1.11). Таким чином, якщо в XX ст. країни з розвиненою ринковою економікою (США, країни ЄС, Японія) вважалися "локомотивом" міжнародної торгівлі, то в даний час з цих позицій їх починають витісняти найбільші держави, що розвиваються (Китай, Бразилія, Індія та ін.). Наприклад, в 2012 р Китай вийшов на перше місце в світі за обсягом товарообігу - 3870 млрд дол., Обігнавши США (3820000000000 дол.) [5]. Значно зросла роль Індії, Бразилії, Республіки Корея, Малайзії та інших швидко країн. Країни, що розвиваються не тільки перетворилися на найбільший ринок збуту продукції з розвинених країн, а й стали провідними експортерами готових виробів, у тому числі високотехнологічної продукції.[5]

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Треба сказати, що результативність зовнішньоторговельних зв'язків більшості країн багато в чому залежить від умов торгівлі. Згідно з визначенням індекс "умов торгівлі" - індекс, що визначається як відношення індексу середніх цін експорту до індексу середніх цін імпорту. Якщо цей показник менше одиниці, умови торгівлі в досліджуваному періоді вважаються несприятливими порівняно з базисними; якщо більш одиниці - сприятливими; якщо дорівнює одиниці - незмінними [6]. Зміна умов торгівлі в кінцевому підсумку пов'язане з рухом цін на експортовану та імпортовану продукцію і залежить від структури експорту та імпорту.[6]

Таблиця 1.11. Світова торгівля у розподілі по основних групах країн в 1980-2012 рр.

Група країн

Роки

1980

1990

2000

+2005

+2008

+2009

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

+2010

+2011

2012

Експорт (FOB), млрд дол.

Світ у цілому

2035,5

3476,8

6444,2

10 513,4

16 137,2

12 518,1

15 257,9

18 291,5

18 324,6

Економіки, що розвиваються, у тому числі

599,9

841,0

2052,2

33 815,6

6293,3

4988,9

6407,1

7857,1

8141,8

Країни, що розвиваються Африки

122,0

105,1

149,2

318,3

561,6

394,9

508,2

598,0

626,2

Країни, що розвиваються Америки

111,4

143,9

366,5

584,0

911,6

698,5

887,0

1103,2

1120,0

Країни, що розвиваються Азії

364,3

589,2

1531,4

2906,7

4810,7

3888,4

5002,9

6146,6

6385,6

Перехідні економіки

85,4

118,7

154,0

362,6

738,7

477,3

620,1

827,2

839,8

Розвинені економіки

1350,4

2519,1

4238,0

6335,2

9105,2

7051,9

8230,7

9607,1

9342,9

Експорт,%

Світ у цілому

100

100

100

100

100

100

100

100

100

Розвиваються

економіки

29,4

24,2

31,8

36,3

39,0

40,0

42,0

42,8

44,4

Перехідні економіки

4,2

3,4

2,4

3,4

4,6

3,8

4,1

4,5

4,4

Розвинені економіки

66,3

72,4

65,8

60,3

56,4

56,3

53,9

52,7

51,2

Імпорт (CIF), млрд дол.

Світ у цілому

2078,1

3588,1

6656,9

10 800,7

16456,9

12 701,5

15 426,0

18 400,2

18 469,3

Розвиваються

економіки

496,9

797,0

1916,4

3425,8

5746,5

4661,2

6020,6

7333,2

7649,8

Перехідні економіки

83,6

139,9

104,1

271,2

610,8

410,3

497,2

609,2

631,9

Розвинені економіки

1497,6

2651,1

4638,4

7103,7

10 129,6

7630,0

8908,1

10 415,8

10 187,5

Імпорт,%

Світ у цілому

100

100

100

100

100

100

100

100

100

Розвиваються

економіки

23,9

22,2

28,8

31,7

34,9

36,7

39,0

39,8

41,4

Перехідні економіки

4,0

3,9

1,6

2,5

3,7

3,2

3,2

3,5

3,4

Розвинені економіки

72,1

73,9

69,7

65,8

61,4

60,1

57,7

56,7

55,2

Джерело: URL: unctadstat.unctad.org/TableViewer/tableView.aspx

В останні десятиліття наростають відмінності між тими чи іншими групами країн, що розвиваються, про що свідчить динаміка індексів умов торгівлі. Країни, що розвиваються, які постачають готові вироби (комп'ютери, телевізійне та телекомунікаційне обладнання, високотехнологічні товари, вузли та деталі для збірки), починаючи з 2002 р опиняються в гіршому становищі, ніж країни, в експорті яких висока частка нафти, мінеральних продуктів та продукції видобувних галузей (рис. 1.5) [7].[7]

Зміна індексу умов торгівлі для країн, що розвиваються та країн з перехідною економікою (по структурі торгівлі) в 2000-2012 рр.  (2000 р = 100)

Рис. 1.5. Зміна індексу умов торгівлі для країн, що розвиваються та країн з перехідною економікою (по структурі торгівлі) в 2000-2012 рр. (2000 р = 100)

Джерело: Розрахунки секретаріату ЮНКТАД на основі UNCTADstat.

За період 2002-2012 рр. в країнах, в експорті яких переважають паливо, мінеральна сировина та продукція видобувних галузей (Перу, Чилі, Південна Африка та ін.), індекс умов торгівлі зріс більш ніж удвічі, а в країнах, що розвиваються зі значною часткою промислової продукції в загальному експорті індекс умов торгівлі знизився на чверть.

При цьому навіть всередині кожної групи ситуація складається неоднозначно. Наприклад, у групі країн - експортерів сільськогосподарської сировини динаміка умов торгівлі розрізнялася залежно від якісних характеристик торгівлі кожної окремої країни: частки товарів з високим ступенем доданої вартості в сільськогосподарському експорті; цін на основний експортний продукт; ступеня залежності економіки від імпорту нафти. Наприклад, в Аргентині та Уругваї - експортерах зерна і м'яса - завдяки підвищенню цін на їх продукцію умови торгівлі в цілому покращилися. Однак для Аргентини ця тенденція була підкріплена зрослими доходами від експорту нафти, а в Уругваї - імпортері нафти ситуація була гіршою через збільшення витрат по імпорту.

Сукупний ефект більш низьких цін на експортовані трудомісткі промислові товари і більш високих цін на імпортовану сировину був менш вираженим для країн, що є експортерами промислових товарів, але як і раніше реагують на коливання цін на окремі необроблені сировинні товари. Так, в деяких країнах Латинської Америки (Бразилія, Колумбія і Мексика) та Південної Азії (Індонезія), вплив нестійкості цін по різних товарних категоріях на умови торгівлі Нейтралізовувати тим, що вони в якійсь мірі врівноважували один одного [8].[8]

Особливо несприятливими стали умови для країн - імпортерів продовольства, мінеральних ресурсів, палива, у яких витрати на імпорт зросли в кілька разів.

Таблиця 1.12. Товарна структура зовнішньої торгівлі країн, що розвиваються,% до підсумку

Найменування товарів

1995

2005

2011

Експорт

Продовольство

9,6

5,7

7,0

Сільськогосподарське

сировину

3,1

1,5

1,7

Руди й мінерали

4,9

5,6

7,7

Найменування товарів

1995

2005

2011

Паливо

12,8

21,2

23,8

Готові вироби

68,5

65,1

58,7

Разом

100,0

100,0

100,0

Імпорт

Продовольство

10,0

6,0

6,9

Сільськогосподарське

сировину

3,3

1,5

1,7

Руди й мінерали

5,1

5,9

8,3

Паливо

13,9

19,4

23,7

Готові вироби

66,9

66,4

58,2

Разом

100,0

100,0

100,0

Джерело: UNCTAD. Handbook of Statistics 2012. UNITED NATIONS. NY; Geneva, 2012. P. 86-89.

У цілому для останніх років характерна загальна тенденція зниження в експорті країн мінеральної і сільськогосподарської сировини при зростанні вивезення готових промислових виробів та продовольчих товарів (табл. 1.12). Все більш помітну роль в експорті починають грати машини й устаткування, вузли та компоненти для збірки. Частка цієї групи товарів у експорті країн зросла з 2% в 1970-і рр. до 32,1% в 2010 р

Безумовно, описані процеси розвиваються нерівномірно. Велика частина цієї групи країн, особливо найменш розвинених (НРС), досі знаходиться в стороні від цих явищ. Якщо частка машино-технічних товарів в експорті Сінгапуру зросла з 1970 р з 11 до 61%, Республіки Корея - з 7,2 до 62%, Малайзії - з 1,6 до 55%, то в багатьох НРС в цій області не відзначено ніякого прогресу.

Випереджаюче зростання експорту готових виробів пов'язаний з діяльністю ТНК. Це і обумовлює той факт, що значна частина товарних потоків країн, що розвиваються орієнтована на розвинені, хоча обсяг взаємної торгівлі в групі країн, що розвиваються зростає випереджаючими темпами і за останні два десятиліття потроївся.

Останнім часом дослідники приділяють велику увагу вивченню феномена випереджаючого зростання торгівлі у форматі "Південь - Південь". Багато що розвиваються країни вже володіють значним технічним та інституційним потенціалом для вирішення своїх проблем в галузі розвитку. Останнім часом все чіткіше спостерігається тенденція зниження їх орієнтації на торгівлю з розвиненими країнами і зростання торгівлі по лінії "Південь - Південь" [9].[9]

Значна частка торгівлі "Південь - Південь", особливо торгівлі виробленими вузлами і деталями, визначається попитом у країнах Півночі. Це робить економіки Півдня чутливими до потрясінь, що відбуваються на Півночі.

Наприклад, після світової фінансової кризи 2008 р експорт з Південно-Східної Азії в Японію, ЄС і США знизився в період з 2008 по 2009 р приблизно на 20%. Зменшення процентної частки експорту Китаю в ці країни також вимірювалося двозначними числами.

Північ теж все більше покладається на Південь як на локомотив свого відновлення. З 2007 р експорт США в Китай, Латинську Америку і країни Карибського басейну зростає приблизно в 2,5 рази швидше, ніж експорт США на традиційні ринки Півночі [10].[10]

Торгівля "Південь - Південь" пропонує країнам, що розвиваються доступ до недорогих засобів виробництва, які часто більше відповідають їхнім потребам, ніж товари виробничого призначення з багатших країн, а тому з більшою ймовірністю можуть придбаватися, впроваджуватися і самостійно вироблятися ними. Наприклад, в Індії в 2010 р товари виробничого призначення, зокрема електрообладнання, ядерні реактори і парові котли, здебільшого поставлялися з Китаю, і на них припало 60% вартості індійського імпорту з цієї країни. За оцінками, індійські імпортери заплатили за ці товари на третину менше, ніж у випадку, якби закупівлі робилися в розвинених країнах.

Велику роль у просуванні торгівлі готовими виробами між країнами, що розвиваються грає вивіз капіталу. Наприклад, підприємство "Mingyang", четвертий за величиною виробник турбін в Китаї, набуло 55% акцій індійської компанії "Global Wind Power" з метою ввести в експлуатацію в Індії обладнання для виробництва вітряної та сонячної енергії потужністю в 2,5 ГВт [11].[11]

Китайська компанія "Lifan Industry" (Group Со.) В 2011 р підписала угоду з бразильською компанією "Effa Group" про будівництво першого за межами КНР дослідного і проектно-конструкторського центру в Бразилії з перспективою будівництва в цій країні заводу з виробництва компактних автомобілів з гібридним двигуном. Китайська компанія "Foton Motors" має намір вкласти 300 млн дол. У будівництво заводу з виробництва 30 тис. Важких вантажівок на рік. Китайські компанії "Brilliance Auto", "Haima" і "Auto BYD" також прагнуть закріпитися на перспективному бразильському автомобільному ринку через створення складальних підприємств з випуску міні-автомобілів, фургонів, електромобілів, гібридних машин класу "люкс".

Активну політику проводять китайські компанії на ринках іншої великої латиноамериканської країни - Мексики. Експансія китайських дешевих товарів широкого споживання вже завдала серйозної шкоди легкої промисловості цієї країни, що змусило Мексику вдатися до антидемпінгових заходів відносно китайських іграшок, текстилю, взуття, компенсаційні мита за якими були встановлені на рівні, достигшем 1600%. Мексика була останньою з країн, які завершили переговори щодо вступу Китаю до СОТ. Разом з тим потік китайських металовиробів, машин і устаткування, взуття, металів, годинників, фотоапаратів, інших товарів широкого вжитку збільшується, і торгове сальдо Мексики в торгівлі з Китаєм складається зі значним дефіцитом. У свою чергу, Мексика, намагаючись відірватися від північноамериканського ринку, на якому зосереджено досі близько 80% її експорту та імпорту, здійснює торговельну експансію в південноамериканські країни, налагоджує стосунки з країнами Азії та Африки.

Крупним новим джерелом і пунктом призначення торгівлі "Південь - Південь" стає Африка, особливо країни на південь від Сахари (країни АЮС). Так, з 1992 по 2011 р обсяг торгівлі Китаю з країнами цього регіону виріс з 1 до 140 млрд дол. При цьому майже половина обсягу імпорту НРС Африки з Китаю припала в 2010-2011 рр. на машини й устаткування: дорожньо-будівельні машини, транспортні засоби, підйомно-транспортне обладнання, енергетичне обладнання, машини та устаткування для обробної промисловості, спеціальні прилади і апарати (табл. 1.13) [12].[12]

Успіхи найбільш передових з країн у напрямку "Південь - Південь" в першу чергу пов'язані з активною політикою, спрямованої на підвищення міжнародної конкурентоспроможності продукції, що випускається, у тому числі шляхом розвитку НДДКР та модернізації економіки.

Таблиця 1.13. Торгівля найменш розвинених країн з Китаєм в 2000-2001 і 2010-2011 рр., Млн дол. За поточним обмінним курсом

Сектор

Імпорт з Китаю

Експорт до Китаю

2000-2001 рр.

2010-2011 рр.

2000-2001 рр.

2010-2011 рр.

Сільськогосподарські сировинні матеріали

16

105

243

1965

Харчові продукти та напої

164

+1089

378

841

Паливо, руди і метали

42

323

3126

44244

Хімічні речовини

232

+2178

1

93

Текстиль та шкіра

+1323

8974

14

138

Чавун і сталь

61

+1642

0

1

Інші промислові товари, класифіковані за видом матеріалу

236

+3132

44

540

Машини та устаткування для промисловості

400

+4415

1

1

Електроніка

382

3806

3

7

Дорожні транспортні засоби та обладнання

266

+6691

0

1

Одяг та взуття

266

+2577

4

129

Спеціальні прилади і апарати

147

+2291

1

34

Примітка. Обсяги експорту усереднені за 2000-2001рр. і 2010-2011 рр. і округлені до найближчого цілого числа згідно з даними, наведеними Китаєм. Обсяги імпорту включають в себе вартість, страхування і фрахт.

Джерело: розрахунки ОДЧР на основі даних UNSD (2012).

Таким чином, розвиваються, перетворилися на важливе джерело торгівлі та економічного зростання, внесли серйозний внесок у розширення світової торгівлі.

Резюме

• В останні десятиліття відбуваються вагомі зміни у сфері міжнародної торгівлі, що проявляється у прискоренні динаміки її зростання, зміні товарної структури і географічного напрямку експорту та імпорту, зміні світових лідерів. Багато в чому ці зрушення обумовлені розвитком і поглибленням інтернаціоналізації та транснаціоналізації виробництва і збуту при одночасному зростанні міжнародної конкуренції і рухом світових цін на глобальних ринках товарів. Важливою особливістю сучасного розвитку світової торгівлі стало збільшення частки взаємної внутрішньорегіональної торгівлі, а також інтенсивний розвиток торгового обміну між країнами, що розвиваються за напрямом "Південь - Південь".

• В даний час процес глобалізації продовжує прискорюватися, охоплюючи все більші сфери світового господарства. Країни, виробництва, ринки капіталів, технологій, товарів, праці стають все більш взаємопов'язаними і інтегрованими.

• Транснаціоналізація виробництва і збуту за активної участі ТНК стала визначальною рисою розвитку сучасного світового господарства. ТНК формують глобальну систему міжнародної торгівлі, єдиний інформаційний простір, глобальну фінансову систему.

• Найважливішою рушійною силою глобалізації є міжнародна торгівля. Значення її помітно посилюється з кінця XX ст., Коли простежується явна лінія на збільшення у валовому ВВП частки продукції, що реалізовується за допомогою міжнародного товарообміну.

• У сучасній торгівлі основна питома вага припадає на готові вироби, у тому числі на машини, обладнання та транспортні засоби. В цілому спостерігається тенденція до зниження експорту країнами, що розвиваються мінеральної і сільськогосподарської сировини при зростанні вивезення готових промислових виробів (включаючи машини та обладнання), а також вузлів і компонентів для збирання продукції. Однак поки головними експортерами цієї групи товарів виступають розвинені країни.

• Розвиток міжнародної торгівлі товарами на сучасному етапі пов'язано з безліччю ризиків, серед яких можна відзначити нестійкість фінансової системи; кредитний і валютний ризики; тенденції протекціонізму, що проявилися у зв'язку з глобальною кризою; волатильність цін світових сировинних ринків.

  • [1] ЮНКТАД XII. Аккрское Угоду і Аккрская Декларація // UNCTAD / IAOS / 2008/2. Нью Йорк ; Женева: ООН, 2008. С. 30-32.
  • [2] МВФ до країн СНД крім Вірменії, Азербайджану, Білорусі, Грузії, Казахстану, Киргизької Республіки, Молдови, Росії, Таджикистану, Туркменістану, України, Узбекистану ще відносить Монголію.
  • [3] МВФ. Перспективи розвитку світової економіки, жовтень 2012: подолання високих рівнів боргу та млявого зростання: статистичне додаток. Вашингтон, 2012.
  • [4] The Future of Trade: the Challenges of Convergence. 2012. P. 22. URL: wto.org
  • [5] БИКИ. 2013. № 21. 19 березня.
  • [6] Зовнішня торгівля: словник-довідник / А. О. Руднєва. 2-е изд., Испр. і доп. М .: ИНФРА-М, 2013. С. 40.
  • [7] ЮНКТАД. Доповідь про торгівлю та розвитку, 2012. Нью-Йорк; Женева: ООН, 2012. С. 10.
  • [8] ЮНКТАД. Доповідь про торгівлю та розвитку, 2012. С. 10.
  • [9] Bank for International Settlements, 2012. P. 24-26.
  • [10] Доповідь про людський розвиток. 2013. Опубліковано для програми розвитку ООН. Нью-Йорк, 2013. С. 46; ОДЧР; The Economist 2012b.
  • [11] Доповідь про людський розвиток 2013. Нью-Йорк, 2013. С. 52-54.
  • [12] Доповідь про людський розвиток 2013. С. 45-46.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Cхожі теми

МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ КРАЇН, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ І КРАЇН З ПЕРЕХІДНОЮ ЕКОНОМІКОЮ
Ділові послуги в країнах, що розвиваються
ТНК В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОМУ ВИРОБНИЦТВІ ТА ІНФРАСТРУКТУРНИХ ПРОЕКТАХ: ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ ТА ПЕРЕХІДНІ КРАЇНИ
Міжнародна торгівля країн ЄС в 2000-2010 рр.
Світове співтовариство й геополітика країн, що розвиваються
Класифікація країн за залученості в міжнародну торгівлю
Торгові стратегії країн, що розвиваються
Міжнародна торгівля країн Латинської Америки і Карибського басейну
Країни з ринком і країни, що розвиваються
Зростання торгівлі міжнародними діловими послугами
 
Дисципліни
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук