Навігація
Головна
Особливості внутрішньої і зовнішньої торгівлі ЄС-28: товарна і...Зміни в географічній і товарній структурі міжнародної торгівліОсновні тенденції та особливості міжнародної торгівлі товарами....Географічна і галузева структура зовнішньої торгівлі СШАЗовнішня торгівля й торговельна політикаГеографічні межі товарного ринкуГеографічні межі товарного ринкуТоварна структура і географія торгівліОрганізаційна структура товарної біржіТоварна структура в міжнародній і внутрішній торгівлі ЄС
 
Головна arrow Економіка arrow Міжнародна торгівля товарами і послугами
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Товарна структура і географічне напрям зовнішньої торгівлі Китаю

Структура зовнішньої торгівлі Китаю за останні роки зазнала серйозні якісні зміни. Головним досягненням останніх років стало доведення частки готових виробів в сукупному експорті до 95% (1,9 трлн дол.), У тому числі машин і устаткування - до 50%. Країна перетворилася на світового лідера з експорту машин та устатковання, включаючи високотехнологічне і передове (+964420000000 дол.). Показником високого рівня, досягнутого країною, служить і частка машинотехнічної продукції в імпорті - 43%. Сучасний Китай виступає як нетто-експортер машин, устаткування й високотехнологічних товарів. Поступово знижується в експорті частка традиційних товарів, раніше формували вигляд країни - іграшок (з 2,5% у 2004 р до 1,6% в 2012 р), виробів з текстилю та трикотажу (з 10,5 до 8,5% ), продуктів харчування (з 3,8 до 2,8%) [1].[1]

У структурі машинотехнічного експорту важливе місце займає промислове обладнання, вартість поставок якого за кордон зростає високими темпами. У 2012 р експорт енергетичного обладнання склав 32100000000 дол., Спеціального промислового обладнання - 34500000000, металообробного обладнання - 6900000000 дол., При цьому вартість поставок у порівнянні з попереднім роком в середньому збільшилася на 10-14 %. На 8% зріс експорт телекомунікаційного обладнання -до 86500000000 дол. Поставки мобільних телефонів при цьому досягли 1014500000 шт., Обладнання для бездротових засобів зв'язку - 11,9 млрд дол., Мікросхем - 53,0 млрд дол., збільшившись на 64,1%. Значних розмірів досяг експорт електронно-обчислювальної техніки - 222,0 млрд дол., Експорт рідкокристалічних дисплеїв виріс на 30% до 3166500000 шт. і склав 36300000000 дол. На 27,5% зросла вартість експорту автомобілів і шасі, склавши 12700000000 дол. У фізичному обсязі було експортовано 990 тис. од. автотехніки, у тому числі 500 тис. легкових автомобілів (зростання на 33%) на суму 3,6 трлн дол. Запасних частин і вузлів було поставлено на 25,7 млрд дол. (табл. 9.2).

Таблиця 9.2. Основні статті експорту Китаю в 2012 р

Позиція

Одиниця

вимірювання

Об `єм

Зміна до 2 011,%

Вартість, млрд дол.

Зміна до 2 011,%

Вугілля, включаючи коксівне

10000 т

926

-36,8

1,6

-41,6

Сталевий прокат

10000 т

5573

14,0

51,5

0,5

Текстильні волокна, тканини

-

-

-

95,8

1,2

Одяг та аксесуари

-

-

-

159,1

3,9

Взуття

-

-

-

46,8

12,2

Меблі

-

-

-

48,8

28,7

Устаткування автоматичної обробки даних і компоненти

10000 комп.

183275

-0,1

185,3

5,1

Мобільні телефони

10000 комп.

+101447

15,9

81,0

29,1

Контейнери

10000 од.

248

-23,5

8,4

-26,1

Рідкокристалічні дисплеї

10000 од.

316650

29,7

36,3

22,9

Автомобілі, включаючи комплекти для збірки

10000 комп.

99

20,1

12,7

27,5

Джерело: URL: stats.gov.cn/english/newsandcomingevents/ t20130222_402874607.htm

Питома вага мінеральної сировини і палива, незважаючи на наявність величезних резервів і лідерство з виробництва багатьох видів продуктів, в експорті Китаю незначний. У 2012 р на них довелося 1,5% всього експорту. Частка кольорових металів склала 1,5%, чорних - 1,8%. У групі "Паливо" особливе місце займають вугілля - експорт в 2012 р склав 9300000 т і зріджений нафтовий газ - 1,3 млн т. У групі "Продовольство" (3% китайського експорту) основне місце належить цукру, кукурудзі, рису, сої, фруктам, чаю [1].[1]

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Заслуговує уваги особливістю експорту Китаю є значний питома вага продукції, випущеної на базі поручітельскіе переробки та збірки (толінг) (табл. 9.3).

Таблиця 9.3. Співвідношення звичайної торгівлі та поручітельскіе переробки і складання в торговельному обороті КНР

Рік

Зовнішньоторговельний оборот (поручітельскіе переробка та зборка)

Зовнішньоторговельний оборот (звичайна торгівля)

млрд дол.

частка,%

млрд дол.

частка,%

+2006

831,9

47,3

749,5

42,6

+2007

1200,2

55,2

967,2

44,5

+2008

1391,6

53,2

1253,3

46,2

+2009

909,3

41,2

1063,7

48,2

+2010

1157,7

49,8

1488,7

50,1

Джерело: URL: russchinatrade.ru/ru/about-china_-new/foreign-trade

У 2012 р зовнішньоторговельний оборот в рамках толінговою торгівлі склав 1344,0 млрд дол., Або 34,9% всього товарообігу, експорт - 862800000000 дол., Імпорт - 481200000000 дол.

Що стосується імпорту, то в ньому 43% припадає на машини й устаткування, 17 - на вуглеводневе паливо, 10 - хімічні товари, 7,3 - руди металів, 4 - кольорові метали, 1,5 - чорні метали, на інші позиції припадає менше 1%. Китай є великим імпортером сировинних товарів - на суму 269 600 000 000 дол .; енергоносіїв - 312800000000 дол. Значною статтею імпорту є нафта - 271020000 т (+220660000000 дол.) і нафтопродукти - 39800000 т (33 млрд дол.). Імпорт зрідженого нафтового газу склав 18300000 т на суму 11600000000 дол, і СПГ -14700000 т на суму 8,3 млрд дол. Китай імпортує у великих кількостях глинозем, залізну, марганцеві, мідні, хромові і багато інші руди металів.

Незважаючи на те, що Китай - найбільший у світі виробник сільськогосподарських продуктів, країна продовжує ввозити у великих кількостях продовольчі та сільськогосподарські товари - на суму 35300000000 дол .; напої і тютюн - 4,4 млрд дол., пшеницю - 1,1 млрд дол. (3,7 млн т), пшеничне борошно (12 млн т), сою (58300000 т), кукурудзу (12400000 т), рис (2,4 млн т), харчові рослинні олії. Збільшується імпорт бавовни до 5100000 т (зростання на 52,7%).

Частка готових виробів в імпорті Китаю складає 65,0%. При цьому основний обсяг припадає на машіннотехніческую продукцію - 652800000000 дол, в 2012 р Зростає імпорт автомобілів, здебільшого вантажних і комерційних. У 2012 р їх було ввезено 1100000 шт. на суму 47500000000 дол., у тому числі легкових автомобілів - 447 тис. шт. на суму 20500000000 дол. Збільшився імпорт частин і компонентів до 23 млрд дол, (табл. 9.4).

Таблиця 9.4. Товарна структура імпорту Китаю в 2012 р

Позиція

Об'єм (10000 т)

Зміна до 2 011,%

Вартість, млрд дол.

Зміна до 2 011,%

Зерно і мука

1398

156,7

48

134,2

Соя-боби

+5838

11,2

350

17,6

Харчові рослинні олії

845

28,7

97

25,6

Залізна руда

74355

8,4

956

-15,0

Оксид алюмінію

502

165,1

18

133,3

Вугілля, включаючи коксівне

28851

29,8

287

20,2

Сира нафта

27102

6,8

2207

12,1

Нафтопродукти

+3982

-1,9

330

0,6

Пластмаси у вигляді заготовок

+2370

2,9

462

-2,2

Целюлозно-паперова маса

Одна тисяча шістсот сорок шість

14,0

110

7,5

Сталевий прокат

1 366

-12,3

178

-17,5

Мідь та мідні сплави

465

14,1

386

4,9

Джерело: URL: stats.gov.cn/english/newsandcomingevents/ t20130222_402874607.htm

У розвитку китайської зовнішньої торгівлі велику роль відіграє іноземний капітал. Згідно з національною статистикою в 2012 р експорт підприємств з іноземною участю склав 1 трлн дол., А імпорт - 871 млрд дол., Тобто практично половину всього експорту і 47% імпорту [3].[3]

Приплив ПІІ в 2012 р склав 111 млрд дол. Серед основних інвесторів були (млрд дол.): Гонконг - 71,2, Японія - 7,3, Сінгапур - 6,5, Тайвань - 6,2, США - 3,0 , Республіка Корея - 3, Німеччина -1,5, Голландія -1,1, Великобританія - 1,0, Швейцарія - 0,8. Всього на ці 10 країн припав 91% всіх ПІІ в китайську економіку [4]. При цьому, як відзначають експерти, велика частина інвестицій робиться співвітчизниками, так званими зарубіжними китайцями.[4]

Швидкими темпами зростає вивіз за кордон китайського капіталу (рис. 9.4). За даними Міністерства торгівлі КНР за 2012 р, загальний обсяг підрядних робіт, здійснених китайськими компаніями за кордоном, склав 116 600 000 000 дол., Збільшившись на 12,7%. У цьому ж році було підписано нових контрактів на суму 156 500 000 000 дол. Всього ж акумульовані китайські інвестиції за кордоном оцінюються в 1 трлн дол, з річним оборотом 656 млрд дол. [5]

Потоки прямих інвестицій в Китай і за кордон

Рис. 9.4. Потоки прямих інвестицій в Китай і за кордон, млрд дол.

Джерело: URL: english.mofcom.gov.cn/article/statistic/foreigninvestment

Великі зміни відбулися в географічній структурі зовнішньої торгівлі Китаю. Все більш значущу роль відіграє торгівля з Азією, при тому, що частка традиційного партнера Японії знизилася. Китай також активно нарощує свою присутність на ринках країн Африки та Латинської Америки.

У розбивці по країнах головним напрямком китайського експорту залишаються Сполучені Штати - 17% всього експорту. На другому місці ЄС, хоча експорт в цьому напрямку під впливом європейської рецесії і падіння попиту знизився на 6,2%. Особливо помітно він впав в Італії - на 23% і у Франції - на 10%. Зростає торгівля з країнами АСЕАН. Експорт до Малайзії виріс на 31%, в Таїланд - на 21, Індонезію - на 17%. Особливі стосунки пов'язують Китай з Гонконгом, Тайванем і Макао. Наприклад, на Гонконг (КНР) припадає 16% китайського експорту. Однак торгове взаємодія тут засновано на взаємну участь капіталів в підприємствах і реекспорті компонентів для збірки і готової продукції. Згаданий вище толінг значною мірою базується на операціях Китаю з цими територіями. У 2012 р 7% китайського експорту припало на Японію, 4% - на Німеччину (табл. 9.5).

В імпорті на першому місці стоїть ЄС, потім країни АСЕАН. У розбивці по країнах лідирують Японія, Республіка Корея, США, Тайвань.

Таблиця 9.5. Товарообіг Китаю з основними зовнішньоторговельними партнерами в 2012 р

Країна

Вартість, МЛН ДОЛ.

Приріст,%

товарообіг

експорт

імпорт

товарообіг

експорт

імпорт

Всього

3866,8

2048,9

1817,8

6,2

7,9

4,3

США

484,7

351,8

132,9

8,5

8,4

8,8

ЄС

546,1

334,0

212,1

-5,4

-6,2

0,4

АСЕАН

401,1

204,3

195,8

18,6

20,1

1,5

Японія

329,5

151,6

177,8

-3,9

2,3

-8,6

Гонконг

341,5

323,5

19,0

20,5

20,7

15,9

Республіка

Корея

256,3

87,7

168,6

4,4

5,7

3,7

Тайвань

169,0

36,8

132,2

5,6

4,8

5,8

Німеччина

161,1

69,2

91,9

-4,7

-9,4

-0,9

Австралія

122,3

37,8

84,6

4,9

11,3

2,3

Малайзія

94,8

36,5

58,3

5,3

31,0

-6,2

Росія

88,2

44,1

44,1

11,2

13,2

9,2

Бразилія

85,7

33,4

52,3

1,8

5,0

-0,2

Саудівська

Аравія

73,3

18,5

54,8

13,9

24,3

10,8

Таїланд

69,7

31,2

38,5

7,7

21,4

-1,3

Сінгапур

69,3

40,8

28,5

8,7

14,6

1,4

Голландія

67,6

58,9

8,7

0,8

-1,0

0,5

Індія

66,5

47,7

18,8

-10,1

-5,7

-19,6

Індонезія

66,2

34,3

31,9

9,4

17,4

1,9

Англія

63,1

46,3

16,8

7,5

4,9

15,5

Канада

51,4

28,1

23,2

8,3

11,3

4,9

Франція

51,0

26,9

24,1

-2,0

-10,3

9,3

Італія

41,7

25,7

16,0

-18,6

-23,9

-8,6

Джерело: URL: http: //russchinatrade.ru/ru/about-china_-new/foreign-trade

Китай часто є кінцевою ланкою у вартісних ланцюжках з країнами Південно-Східної Азії, що обумовлює стійке зростання цих країн в торговельному обороті Китаю.

Високими темпами зростає торгівля КНР з країнами Африки, які розглядаються китайцями як джерело надходження мінеральної сировини і палива. Тут Китай активно нарощує свою інвестиційну присутність, вирішуючи подвійне завдання: забезпечення свого розвитку базовим сировиною і паливом і створення нових ринків збуту для готової продукції. Згідно зі статистикою на кінець 2012 р обсяг прямих інвестицій Китаю в Африку наблизився до позначки в 20 млрд дол. Тільки за 2012 р обсяги китайських інвестицій в економіку африканських країн досягли рівня в 2,9 млрд дол. Більше 2000 китайських підприємств мають свої інвестиційні проекти в 50 африканських країнах. У підприємствах за участю китайського капіталу на місцеву робочу силу припадає понад 70% робочого персоналу [6].[6]

Зовнішня торгівля Китаю характеризується позитивним сальдо торгового балансу. Разом з тим з низкою країн - Німеччиною, Японією, Малайзією, Саудівською Аравією, Бразилією - з різних причин торгівля складається для Китаю з дефіцитом. Із Саудівської Аравії в Китай надходить нафта, з Бразилії - чорні метали та сільськогосподарські товари, в першу чергу кукурудза і соя. У той же час Німеччина і Японія виступають в якості постачальника складного обладнання та готових виробів. Величезний профіцит має Китай в торгівлі з США, що є предметом постійного занепокоєння з боку американців.

В останні роки в результаті відносного зниження темпів зростання експорту розмір позитивного сальдо торгового балансу Китаю скорочується. Крім зниження глобального попит на китайські товари в результаті рецесії в багатьох країнах - торговельних партнерах Китаю як чинника впливу тут слід зазначити і тенденцію довготривалого погіршення умов торгівлі: ціни на товари його експорту, представленого в основному готовими виробами, практично не ростуть, у той час як ціни на товари його імпорту, де достатнє місце займають сировина і паливо, збільшуються.

На хід розвитку китайської зовнішньої торгівлі великий вплив роблять заходи зовнішньоторговельної політики, що приймаються різними країнами світу щодо китайської продукції. Не секрет, що багато країн сприймають "китайський фактор" як загрозу для своєї національної економіки і зовнішньої торгівлі. Не припиняється протистояння у торговельній сфері Китаю з США. Сполучені Штати ввели підвищені митні тарифи на ввезення з КНР автомобільних покришок і сталевих труб, а Китай відповів додатковими митами на імпорт із США м'яса птиці. Торгові війни йдуть між Китаєм і ЄС. Так, КНР також подала позов до СОТ у зв'язку з податковими бар'єрами на експорт взуття на ринок ЄС. У червні 2013 Європейський союз ініціював антидемпінгове розслідування щодо китайських сонячних батарей. Китай, у свою чергу, подав позов у зв'язку з "демпінгом" виноградних вин італійської, іспанської та французького походження. Такого роду взаємні позови негативно позначаються на зовнішньоторговельної діяльності китайських компаній.

Важливу роль у розвитку зовнішньої торгівлі Китаю відіграють східні прибережні провінції, в яких свого часу були створені особливі економічні зони (ОЕЗ), що передбачають пільгові умови для вітчизняних і зарубіжних підприємців. У результаті склався цілий комплекс високосовременних територій, орієнтованих на зовнішній ринок.

Адміністрації ОЕЗ користуються правами провінційних урядів у галузі регулювання місцевої економіки і розробки відповідної нормативної бази. Зокрема, вони самостійні у питаннях запозичення коштів на світовому і внутрішньому кредитних ринках, розміщення за кордоном облігацій в рамках лімітів, що надаються центральним урядом. При цьому вони відповідають за свої зобов'язання місцевими ресурсами. Межа капітальних вкладень в об'єкти, самостійно затверджуваних ОЕЗ, - 30 млн дол. Питома вага інвестицій іноземного учасника повинен становити не менше 25% статутного капіталу. Прибутковий податок з підприємств з іноземними інвестиціями в ОЕЗ становить 15% (на підприємствах звичайного економічного режиму - 33%). ПІІ користуються податковими канікулами терміном на п'ять років, а в наступні п'ять років прибутковий податок стягується в розмірі 50%. Разом з тим зазначені пільги надаються підприємствам, 70% продукції яких йде на експорт, а також компаніям, зайнятим у високотехнологічному виробництві та в інфраструктурних галузях (енергетика, транспорт, портове господарство та ін.). Існують і інші податкові пільги. Зокрема, компанії, які інвестували не менше 5 млн дол, в передові технології, можуть отримати повне звільнення від прибуткового податку за рішенням місцевої адміністрації. За рішенням місцевих адміністрацій експортноорієнтованим або високотехнологічним підприємствам з ПІІ можуть також надаватися пільги неподаткового характеру, наприклад у вигляді скорочення або повного звільнення від платежів за використання землі. Іноземні підприємства мають право купувати нерухомість у власність. Податок на нерухомість оплачується в розмірі 1,2% її вартості, при оренді - 12% вартості оренди. Діє звільнення від оплати митних зборів при імпорті машин і устаткування, запасних частин та інших матеріалів, що ввозяться іноземним інвестором в якості капіталовкладень в підприємство. Імпортовану сировину та допоміжні матеріали, призначені для випуску експортної продукції, також звільняються від митних зборів та єдиного торгово-промислового податку на імпортоване обладнання.

На переважну більшість товарів і послуг всередині ОЕЗ діють ринкові ціни. Єдині державні ціни зберігаються на залізничні, морські, авіаційні перевезення, почтовотелеграфние послуги, житло, воду, медичне обслуговування, міський транспорт, централізовано розподіляються матеріальні ресурси.

Джерело: URL: russchinatrade.ru/ru/about-china_-new/ invest-in-china / special-economic-zones

Дієвим механізмом розвитку зовнішньої торгівлі Китаю є міжурядові двосторонні та багатосторонні угоди. Всього країною підписано близько 160 торговельних угод і угод про економічне співробітництво з країнами і районами. Є механізми економічного діалогу між Китаєм і США, Європою, Японією, Великобританією, Росією та іншими країнами. Китай активно бере участь у самітах АТЕС, форумах АСЕАН - КНР, Японія і Республіка Корея (10 + 3), країн Східної Азії, китайсько-африканського співробітництва, нарадах в рамках економічного співробітництва в субрегіоні басейну річки Меконг і регіонального економічного співробітництва в Центральній і Північно Східної Азії, в Шанхайській організації співробітництва (ШОС), інших регіональних і субрегіональних економічних об'єднаннях.

В останні роки Китай все більш активно використовує як інструмент розширення своїх експортно-імпортних операцій міжурядові угоди про вільну торгівлю (ССТ). Суть цих угод - встановлення взаємного пільгового режиму доступу на ринок товарів і послуг. Велика роль у справі розширення китайської присутності в азіатському регіоні належить підписаним в 2010 р Угоди про Всеосяжний економічне партнерство АСЕАН - КНР. Згідно з досягнутими домовленостями для 90% товарів взаємної торгівлі встановлений безмитний режим ввезення. Середній тариф на товари, імпортовані Китаєм з АСЕАН-6, знижено з 9,8 до 0,1%, а на товари, імпортовані АСЕАН-6 з Китаю, - з 12,8 до 0,6%.

За рамки Угоди виведені так звані чутливі товари - близько 400 позицій, що становлять близько 10% загального обсягу імпорту, і надчутливі позиції, які повинні переводиться під безмитний режим ввезення поступово протягом декількох років.

З низкою країн підписані двосторонні ССТ, в їх числі: Чилі, Коста-Ріка, Гонконг, Макао, Нова Зеландія, Сінгапур, Пакистан, Перу. У 2013 р були укладені аналогічні угоди з Ісландією і Швейцарією. Ведуться переговори з Австралією, Норвегією, Республікою Корея. У Китаї розглядають механізм ССТ як плацдарм для зміцнення своїх позицій у відповідному регіоні [7].[7]

Китай з 2001 р є членом СОТ і бере активну участь у всіх багатосторонніх переговорах.

Що стосується прогнозів розвитку зовнішньої торгівлі Китаю, то, незважаючи на зниження темпів її зростання, Китай буде нарощувати свою присутність у світі, збільшувати обсяги вивезення і ввезення в країну передового технічного обладнання та комплектуючих. В імпорті раніше велика буде частка енергоресурсів і сировини.

  • [1] URL: russchinatrade.ru/ru/about-china_-new/foreign-trade
  • [2] URL: russchinatrade.ru/ru/about-china_-new/foreign-trade
  • [3] URL: stats.gov.cn/english/newsandcomingevents/t20130222_ 402874607.htm
  • [4] URL: english.mofcom.gov.cn/article/statistic/foreigninvestment/ 201301 / 20130100012618.shtml
  • [5] URL: english.mofcom.gov.cn/article/statistic/foreigntradecooperat ion / 201 301 / 20130100011529.shtml
  • [6] URL: russian.cri.cn/841/2013/07/31/ls477677.htm
  • [7] URL: rtais.wto.org/UI/PublicSearchByMemberResult.aspx7Member Code = 156 & lang = l & redirect = l
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Cхожі теми

Особливості внутрішньої і зовнішньої торгівлі ЄС-28: товарна і географічна структура
Зміни в географічній і товарній структурі міжнародної торгівлі
Основні тенденції та особливості міжнародної торгівлі товарами. Географічна структура міжнародної торгівлі товарами. Найбільші експортери та імпортери
Географічна і галузева структура зовнішньої торгівлі США
Зовнішня торгівля й торговельна політика
Географічні межі товарного ринку
Географічні межі товарного ринку
Товарна структура і географія торгівлі
Організаційна структура товарної біржі
Товарна структура в міжнародній і внутрішній торгівлі ЄС
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук