Навігація
Головна
ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНІ ПОЗИЦІЇ І ТОРГІВЕЛЬНА ПОЛІТИКА КИТАЮ ТА ІНДІЇЗовнішньоторговельні зв'язки Росії та СШАЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ РОСІЇГалузеві організації зі зв'язків з громадськістю в Росії як...Динаміка зовнішньоторговельних зв'язків: способи впливуЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНІ ПОЗИЦІЇ РФ: СУЧАСНИЙ СТАН І ПЕРСПЕКТИВИМіжнародні торгово-економічні зв'язки КитаюДержава і розвиток зовнішніх економічних зв'язків в моделях...Росія і КитайМетоди державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності
 
Головна arrow Економіка arrow Міжнародна торгівля товарами і послугами
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Зовнішньоторговельні зв'язки Росії з Китаєм

Російсько-китайські торгові відносини мають тривалу історію, але особливий динамізм вони придбали в останнє десятиліття. Торговий оборот, за даними російської статистики, виріс в 5,6 рази, російський експорт - у 4,5 рази, імпорт - в 7,3 рази (рис. 9.5). За цей період Китай для Росії вийшов в категорію пріоритетних партнерів. Якщо в 2001 р обсяг російсько-китайського товарообігу поступався обсягами зовнішньої торгівлі Росії з багатьма країнами Європейського союзу, США, Японією та країнами СНД, то за підсумками 2011 р КНР вийшла на перше місце. Частка Китаю в російському зовнішньоторговельному товарообігу в 2011 р склала 10,2%, при цьому на нього припадало 6,8% експорту і 15,8% імпорту Росії.

Динаміка російсько-китайської торгівлі

Рис. 9.5. Динаміка російсько-китайської торгівлі, млн дол.

Джерело: URL: ved.gov.ru/exportcountries/cn/cn_ru_relations/cn_ ru_trade

У 2012 р двосторонній торговий оборот склав 88200000000 дол., Російський експорт та імпорт - по 44100000000 дол. Сальдо торгового балансу практично наблизилося до нуля. Разом з тим починаючи з 2007 р нерідкі випадки, коли сальдо складалося для Росії з дефіцитом (табл. 9.6).

Таблиця 9.6. Динаміка російсько-китайської торгівлі

Рік

Товарообіг

Експорт

Імпорт

млн дол.

приріст,%

млн дол.

приріст,%

млн дол.

приріст,%

+2003

15 760,7

32,1

9726,1

15,7

6034,6

71,4

2004

21 232,4

34,7

12 126,6

24,7

9106,8

50,9

+2005

29 103,1

37,1

15 890,9

31

13 212,2

45,2

+2006

33 386,5

14,7

17 554,1

10,5

15 832,4

19,8

+2007

48 165,4

44,3

19 676,9

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

12,1

28 488,5

79,9

+2008

56 830,5

18

23 825,1

21

33 005,4

15,9

+2009

38 796,7

-31,8

21 282,9

-10,7

17513,8

-47,1

+2010

55 448,8

43,1

25 836,3

21,7

29 612,5

69

+2011

79 249,3

42,7

40 345,5

55,6

38 903,8

31,4

2012

88 158,0

11,2

44 100,5

9,2

44 057,5

13,2

Джерело: URL: ved.gov.ru/exportcountries/cn/cn_ru_relations/cn ru_trade

Структура російського експорту в Китай в цілому збігається зі структурою експорту країни в цілому. Тут також переважають мінеральна сировина та паливо - близько 60%, 14% припадає на продукцію лісової і целюлозної промисловості, 14% - на хімічні товари, близько 4% - на метали. Частка машин і устаткування в окремі роки виконання великих контрактів бувала вище, ніж в російському експорті в цілому, в інші була також незначна.

Порівняння структури російського експорту в Китай за 2001 і 2011 рр. демонструє явну її деградацію. Торгівля в 2001 р відрізнялася значною диверсифікацією, в ній у великій обсязі присутні транспортні засоби та промислове обладнання. До другого десятиліття XXI в. китайська промисловість пройшла етап модернізації, налагодила випуск багатьох видів техніки і вже не відчуває потреби в закупівлі її в Росії. Скорочення російського експорту техніки в Китай пов'язано і з завершенням великих енергетичних об'єктів, що споруджувалися в цій країні за сприяння Росії, і припиненням закупівель КНР російської авіатехніки (рис. 9.6).

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Що стосується російського імпорту, то тут картина протилежна - близько половини вартості припадає на машини й устаткування, за якими Росія для Китаю поступово перетворюється в один з цільових ринків збуту. Велика частка текстилю, одягу, взуття - близько 15%. Причому це за даними офіційної статистики. Як оцінюють експерти, не менший обсяг товарів народного споживання ввозиться без проходження митниці, контрабандою. Близько 9% імпорту припадають на метали, які в силу своєї низької ціни істотно підривають позиції вітчизняної металургії.

Зміни в товарній структурі російського експорту в Китай в 2001 і 2011 р

Рис. 9.6. Зміни в товарній структурі російського експорту в Китай в 2001 і 2011 р

Джерело: Ізотов Д. А. Динаміка і структура російсько-китайської торгівлі в 2000-і роки. URL: bgpu.ru/site/content/kafs/kitae/ russiaandchina / 2 012 / history / izotov.pdf

В цілому треба сказати, що імпорт з Китаю чинить сильний тиск практично на всі галузі народного господарства Росії, витісняючи з внутрішнього ринку вітчизняну продукцію. Що стосується світового ринку, то Китай для Росії виступає прямим конкурентом в сегменті металів, мінеральних добрив, енергетичного обладнання, шин, хімічних і багатьох інших товарів.

Досить активно розвивається інвестиційне співробітництво. Головними пріоритетами інвестиційної діяльності КНР в Росії є розробка корисних копалин, лісове господарство, енергетика, торгівля, будівництво, зв'язок. За даними Міністерства торгівлі КНР, загальний обсяг китайських прямих інвестицій в Росії до початку 2013 р склав 3,6 млрд дол. У 2012 р було інвестовано 660 млн дол.

Китайські компанії активно беруть участь у спорудженні на території Росії різних об'єктів на умовах підряду. До початку 2013 р сумарний обсяг завершених китайцями робіт склав 11,4 млрд дол. У 2012 р таких робіт було здійснено на суму 1,7 млрд дол, проти 1400000000 в 2011 р У цьому ж році було підписано нових контрактів на 2,2 млрд дол, (у 2011 р - 1,4 млрд дол.).

До здійснення підрядних робіт активно залучалися китайські громадяни, яких за офіційними даними КНР до початку 2013 р знаходилося на території Росії близько 19 тис. Чоловік. Вони були задіяні в основному в сільськогосподарських, будівельних і лісозаготівельних роботах на Далекому Сході і в Сибіру. За неофіційними даними, опублікованими в ЗМІ, в Росії може перебувати від кількох сотень тисяч до декількох мільйонів китайських робітників.

Міграція між Китаєм і Росією має суттєві геополітичні, соціально-економічні та демографічні наслідки для обох країн. Китаю міграція дозволяє знімати напругу на ринку праці, розширити сфери впливу, отримати додатковий дохід у вигляді переказів мігрантів і економічні вигоди в цілому. Росії китайська міграція компенсує недолік трудових ресурсів. Однак вигода не така однозначна, тому що мова часто йде про хижацької з порушенням всіх екологічних норм експлуатації земельних ділянок, родовищ і лісових ресурсів на території Росії. За оцінками експертів, потоки китайських мігрантів до Росії за останнє десятиліття виявилися настільки потужними, що призвели до формування китайської діаспори, особливо інтенсивно формується на Далекому Сході.

Росія розглядає інвестиційне співробітництво з Китаєм як механізм вирішення наступних стратегічних завдань.

1. Створення спільних підприємств з виробництва продукції і послуг з високою доданою вартістю, орієнтованої на реалізацію в Китаї, Росії і на ринках третіх країн, у тих галузях російської і китайської економік, які володіють високою взаємодоповнюваністю за рахунок взаємної компенсації недоліку в окремих ресурсах, технологіях і можливостях сторін.

2. Створення на території Російської Федерації за участю китайського капіталу переробних виробництв, що поглиблюють ступінь переробки російських сировинних товарів.

3. Заповнення недоліків і відсутніх у виробничих ланцюжках російських і китайських підприємств, для підвищення їх конкурентоспроможності на світовому ринку.

4. Розвиток інвестицій в інфраструктурні проекти.

5. Створення нових робочих місць для місцевого населення, які забезпечують підвищення кваліфікації та здобуття нових професійних навичок.

Інвестиційна взаємодія між Росією і Китаєм координується Постійної робочою групою (ПРГ) по інвестиційному співробітництву та іншими двосторонніми механізмами.

Російські прямі інвестиції в Китаї незрівнянно нижча, ніж китайські в Росії. У 2012 р вони склали 29900000 дол, (у 2011 р - 31,0 млн дол.). Кількість нових зареєстрованих проектів з російськими прямими інвестиціями - 73 (у 2011 р - 51 проект). Основні напрямки російських інвестицій: промисловість, будівництво, транспортні перевезення. До початку 2013 сумарний обсяг російських прямих інвестицій в КНР досяг 847 700 000 дол. Загальна кількість російських проектів в КНР - 2452 [1].[1]

Резюме

• За три останні десятиліття Китай досяг величезних успіхів у галузі розвитку економіки та підвищення життєвого рівня населення і вийшов на позиції одного з провідних суб'єктів світового господарства і міжнародних економічних відносин. Країна сприймається як "фабрика світу", лідер за такими показниками, як темпи зростання ВВП, обсяг зовнішньоторговельного обороту та експорту, обсяг видобутку багатьох видів корисних копалин, виробництва сільськогосподарської продукції, сталі, металів, продукції машинобудування, включаючи автомобілі і електронну техніку, товарів народного споживання.

• Підсумки економічного розвитку Китаю підтверджують ефективність взятого країною курсу на зовнішньоекономічну відкритість. Динаміка китайського ВВП та експорту, незважаючи на відмічуване нині уповільнення, залишається високою.

• Структура зовнішньої торгівлі Китаю за останні роки зазнала серйозні якісні зміни. При цьому головним досягненням останніх років стало доведення частки готових виробів в сукупному експорті до 95% (1,9 трлн дол.), У тому числі машин і устаткування - до 50%. Країна перетворилася на світового лідера з експорту машин та устатковання, включаючи високотехнологічне і передове (+964400000000 дол.).

• Змінюється і географія зовнішньої торгівлі Китаю. Хоча головними напрямками китайського експорту залишаються Сполучені Штати та ЄС, зростає значення країн, що розвиваються, особливо Азії, де Китай часто є кінцевою ланкою у вартісних ланцюжках.

• Дієвим механізмом розвитку зовнішньої торгівлі Китаю є міжурядові двосторонні та багатосторонні угоди, а також політика укладення преференційних торгових угод, які в Китаї розглядаються як плацдарм для просування на зарубіжні ринки.

• Російсько-китайська торгівля розвивається поступально, і Китай перетворився на партнера номер один для Росії. Разом з тим нарощуються і протиріччя. Імпорт з Китаю чинить сильний тиск практично на всі галузі народного господарства Росії, витісняючи з внутрішнього ринку вітчизняну продукцію. На світовому ринку Китай виступає прямим конкурентом Росії в сегменті металів, мінеральних добрив, енергетичного обладнання, шин, хімічних і багатьох інших товарів.

• Прогноз розвитку зовнішньої торгівлі Китаю - найпозитивніший. Незважаючи на зниження темпів її зростання, Китай і далі буде нарощувати свою присутність у світі, збільшувати обсяги вивезення і ввезення в країну передового технологічного обладнання та комплектуючих. В імпорті раніше велика буде частка енергоресурсів і сировини.

  • [1] URL: ved.gov.ru/exportcountries/cn/cn_ru_relations
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Cхожі теми

ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНІ ПОЗИЦІЇ І ТОРГІВЕЛЬНА ПОЛІТИКА КИТАЮ ТА ІНДІЇ
Зовнішньоторговельні зв'язки Росії та США
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ РОСІЇ
Галузеві організації зі зв'язків з громадськістю в Росії як інструмент саморегулювання галузі
Динаміка зовнішньоторговельних зв'язків: способи впливу
ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНІ ПОЗИЦІЇ РФ: СУЧАСНИЙ СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ
Міжнародні торгово-економічні зв'язки Китаю
Держава і розвиток зовнішніх економічних зв'язків в моделях економічного розвитку Китаю і Індії
Росія і Китай
Методи державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності
 
Дисципліни
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук