Навігація
Головна
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА СТРУКТУРА ТОРГІВЕЛЬНОЇ ГАЛУЗІГАЛУЗЬ І РИНОК. СТРУКТУРА РИНКУ І РІЗНОМАНІТНІСТЬ ПРОДУКТУІнформаційне та наукове забезпечення видавничої галузіОРГАНІЗАЦІЙНІ СТРУКТУРИ УПРАВЛІННЯСклад і структура собівартості видавничої продукції
Фінансовий менеджмент у видавництвіТехніко-економічні характеристики електростанцій як елементів...Організаційна культура: сутність, елементи, моделі, типиЕлементи організаційної культуриРівні та елементи організаційної культури
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка і організація видавничої діяльності
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Організаційна структура видавничої галузі

Організаційні елементи і характеристики видавництва

Як відомо, будь-якої людської діяльності притаманні такі складові, як загальна мета діяльності та її мотиви, окремі конкретні дії та навички (зокрема включені в них психічні акти) і, нарешті, - результати діяльності. Здійснюється людська діяльність за допомогою безлічі взаємопов'язаних дій. У результаті кожного з цих дій досягається конкретна усвідомлена мета. Так, якщо глобальною метою видавничої діяльності є задоволення потреби людини в книзі, то конкретними локальними цілями таких взаємопов'язаних дій, як редагування, верстка, оформлення, виготовлення видавничого оригінал-макету, є отримання нової якості видавничого продукту на його шляху до споживача.

До компонентів структури видавничої діяльності відносяться її суб'єкти і об'єкти, що використовуються засоби і методи, а також результати діяльності.

Для видавничої діяльності суб'єктами є автор, видавництва, поліграфічні та книготорговельні підприємства, а об'єктами - авторський оригінал, видавничий оригінал-макет і кінцевий продукт - книга. До використовуваним в рамках видавничої діяльності засобів слід віднести вживані у виробництві книжкової продукції основні та оборотні кошти, до методів - використання технологій маркетингу, бізнес-планування, фінансового менеджменту. Результатом видавничої діяльності є створення ринкового продукту - книги.

Таким чином, структура видавничої діяльності - це форма організації виробничого процесу створення та реалізації книжкової продукції, що включає в себе склад і розміри видавництв, поліграфічних і книготорговельних підприємств, форми їх взаємозв'язків між собою, співвідношення їх по потужності (пропускної спроможності) та чисельності працівників, а також географічний розподіл.

Різні за суттю та змістом своєї діяльності організації неминуче будуть володіти спільністю елементів і характеристик, оскільки всі вони створюються для єдиної мети - виробництва і реалізації товарів або послуг, для задоволення потреб населення. Кожна організація, незалежно від змісту її діяльності, може бути представлена як якийсь "чорний ящик", в який надходять необхідні для виробництва конкретного товару (послуги) ресурси (сировина, енергія, капітал, інформація, люди), а на виході з'являється готовий до реалізації продукт (рис. 3). Те, що відбувається в самому "чорному ящику", є внутрішнім середовищем, що забезпечує процес переробки ресурсів у кінцевий продукт. Характер ресурсів, використовуваних у процесі переробки, зумовлює вид виробленого товару.

Рис. 3. Процес виробництва товару

Те, що відбувається в "чорному ящику", є процесом набуття доданої вартості, коли до вартості переробляються ресурсів додається нова вартість, вироблена вже всередині "чорного ящика".

До організаційних елементам і характеристикам зазвичай відносять цілі, масштаб діяльності, спеціалізацію та особливості виробництва видавництва, складність його внутрішньої організації. Є, правда, ще один елемент - "місія", який позначає призначення організації, основну мету її існування та який ставлять перш формулювання мети організації. При цьому мається на увазі, що в умовах конкуренції необхідно мати по можливості коротко сформульовані орієнтири, на досягнення яких і повинні бути спрямовані зусилля організації.

Часто формулювання місії зводиться до лаконічного опису переліку зобов'язань, які нормально працюють бізнес-структури повинні виконувати по відношенню до своїх співробітників, партнерам по бізнесу, споживачам і суспільству. До того ж синонімами місії виступають "гасло", "девіз", "слоган", а це вже поняття з області маркетингу і реклами, і ми розглянемо ці питання у відповідному розділі книги (див. Гл. 4). Тому ми не стали виділяти місію в самостійний організаційний елемент, вважаючи, що призначення і основні цілі існування організації можуть і повинні бути сформульовані у ході визначення цілей і стратегії організації.

Як приклад можна привести формулювання місії видавництва "Ексмо": "Підвищення інтересу до читання як до найважливішого чинника розвитку національної культури, традицій та інтелектуального потенціалу країни". Однак подібну місію можуть (і повинні) нести і інші структури: інші видавництва, бібліотеки, книготорговельні підприємства, владні структури всіх рівнів - ті, хто в силу своєї професійної діяльності зацікавлений у підвищенні інтересу до читання як розвиваючого культуру фактора. Так що в даному випадку навряд чи можна говорити про місію, сформульованої стосовно до окремо взятому підприємству і виділяє його з ряду інших учасників ринку.

Цілі організації з тією чи іншою повнотою відображають окремі напрями її діяльності, а сукупність цілей повинна відповідати довгостроковим пріоритетам в розвитку. Класифікація цілей за напрямками є важливим практичним завданням, що сприяє розумінню можливостей організації, яка працює в умовах обмежень за витратами і прибутку. У цьому сенсі можна виділити цілі функціонування, цілі удосконалення та цілі розвитку організації. Цілі функціонування направлені на підтримку робочого стану організації та її підрозділів, меті вдосконалення - на вирішення конкретних завдань вдосконалення виробництва (зниження собівартості продукції, підвищення якості, удосконалення умов взаємодії з партнерами та ін.), Цілі розвитку - на досягнення перспективних рівнів розвитку організації.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Детальна класифікація цілей організації увазі розрізнення їх за такими ознаками:

o масштабом діяльності (загальні, приватні);

o актуальності (першочергові, інші);

o рангу (головні, другорядні);

o часу реалізації (довгострокові, стратегічні; короткострокові, тактичні);

o функціями управління (цілі організації, планування, контролю, координації);

o підсистемах організації (економічні, технологічні, виробничі, комерційні, соціальні);

o суб'єктам (індивідуальні, групові);

o ієрархії (вищі, проміжні, нижчі);

o об'єктам взаємодії (зовнішні, внутрішні) .Понятно, що цілі організації не можуть і не повинні бути незмінними. На початковому етапі функціонування метою може бути "забезпечення самоокупності", наступних етапах - "забезпечення прибутковості видавництва у розмірі ...% річних", в кризових ситуаціях - "виживання".

Треба також враховувати, що на формування цілей видавництва активно впливатиме зовнішня середу її проживання, насамперед - макроекономічні фактори (рівень розвитку ринку і конкуренції, платоспроможний попит, заходи державного регулювання та ін.), Політичні фактори (внутрішня і зовнішня політика держави, гарантії свобод громадян та ін.), соціальні фактори (традиції, етичні норми, стиль життя, психологія споживача та ін.) і деякі інші фактори макрорівня (географічні, культурні). Особливе вплив неминуче буде надавати ділова середу видавництва, тобто його найближче бізнес-оточення.

Прямий або опосередкований вплив макрофакторов поширюється практично на всі сфери людської діяльності. Видавництво не в змозі контролювати і регулювати ці фактори і не може не враховувати їх у своїй діяльності. Що ж стосується зовнішнього середовища видавництва (див. П. 2.3), то відзначимо тут тільки те, що різні групи суб'єктів ділового середовища (споживачі, партнери, конкуренти, співробітники видавництва, кредитори, акціонери і т.д.) мають власні інтереси і очікування від результатів діяльності видавництва. І ці інтереси і очікування повинні враховуватися при формуванні цілей і стратегій видавництва.

Масштаб діяльності видавництва (див. П. 1.3) багато в чому визначається обсягом випуску видавничої продукції. Але це не єдина характеристика. Як правило, організації (і видавництва тут не виняток) поділяють на великі, середні і малі по числу в них працюючих. Згідно з Федеральним законом від 14 червня 1995 № 88-ФЗ "Про державну підтримку малого підприємництва в Російській Федерації" до малих підприємств відносяться ті видавництва, в яких середня чисельність працівників за звітний період не перевищує 50 осіб. Чисельність співробітників в середньому видавництві не перевищує 100 осіб, відповідно в великому видавництві працюють більше 100 чоловік. І все ж, ці цифри умовні і мало про що говорять, оскільки, взяті самі по собі, вони не пов'язані з результатом видавничої діяльності. В якості критеріїв масштабу діяльності використовуються річний оборот грошових коштів видавництва і балансова вартість його активів.

Спеціалізація та особливості виробництва видавництва виникають з характеру виробленого видавничого продукту, тобто залежать від виду видаваної літератури і її читацької адреси. Спеціалізація є форма і результат суспільного поділу праці. Так, видавництва можуть бути універсальними і спеціалізованими на літературі певного виду або типу (навчальна, дитяча, енциклопедична і т.д.)

Поділ праці між відділами та працівниками має місце в будь-якій організації. Те, яка ступінь такого поділу, показує рівень спеціалізації співробітників. Неминучим наслідком цього є встановлення в організації певних правил і процедур, що визначають діяльність персоналу, підрозділів та організації в цілому, тобто формалізація діяльності. Оцінити рівень формалізації можна за кількістю регламентуючої документації. Збільшення цього рівня веде до бюрократизації, що означає канцелярщину і засилля формалізму на шкоду суті справи. Необхідно відзначити, що бюрократія може бути і раціональною. Раціональна бюрократія увазі чіткий поділ праці і ієрархічність рівнів управління, наявність узагальнених формальних правил виконання робіт, вимог і стандартів до оформлення і якості продукції, тобто те, без чого жодна організація існувати не може. Крім того, система раціональної бюрократії в силу формалізації процедур служить захистом від довільних звільнень, а прийом на роботу здійснюється відповідно до кваліфікаційними вимогами. Так що мова не йде про те, щоб уникнути бюрократії - це завдання нерозумна у своїй основі і нерозв'язна в практичному плані. Важливо уникати надмірної бюрократизації, здатної призвести до стагнації і навіть до колапсу організації.

Складність внутрішньої організації видавництва відображає ступінь розвиненості розглянутих вище факторів, організаційну форму, ієрархію управління, місцерозташування та ін. Внутрішня організація так чи інакше спрямована на зниження ступеня невизначеності, непередбачуваності в діяльності і функціонуванні видавництва. Звичайно, навіть при найскладнішою внутрішньої організації видавництво не перетвориться на адаптовану самоорганізується систему, здатну змінювати алгоритми свого функціонування і структуру в залежності від зміни зовнішніх умов. Однак складність внутрішньої організації повинна бути достатньою для того, щоб відповідати на виклики зовнішнього середовища і відповідати вимогам виживання в конкурентному середовищі проживання. Для цього у видавництві має витримуватися розумне співвідношення між рівнями централізації і децентралізації прийняття управлінських рішень. Як правило, навіть передача прав на прийняття рішень на нижчі щаблі в ієрархії управління дозволяє швидше реагувати на зміни зовнішнього середовища і забезпечує необхідну гнучкість організації.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Cхожі теми

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА СТРУКТУРА ТОРГІВЕЛЬНОЇ ГАЛУЗІ
ГАЛУЗЬ І РИНОК. СТРУКТУРА РИНКУ І РІЗНОМАНІТНІСТЬ ПРОДУКТУ
Інформаційне та наукове забезпечення видавничої галузі
ОРГАНІЗАЦІЙНІ СТРУКТУРИ УПРАВЛІННЯ
Склад і структура собівартості видавничої продукції
Фінансовий менеджмент у видавництві
Техніко-економічні характеристики електростанцій як елементів енергосистем
Організаційна культура: сутність, елементи, моделі, типи
Елементи організаційної культури
Рівні та елементи організаційної культури
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук