Навігація
Головна
ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛОКАЛЬНИХ СИСТЕМ РОБОТИ З ДОКУМЕНТАМИОрганізація роботи з вихідними документамиОрганізаційна структура видавничої галузі
Вимірювання ризику окремої акції портфеляПортфель реальних інвестиційних проектівРоль коротких продажів у формуванні ефективного портфеля
Можливості рекламодавців впливати на редакційну політикуВимірювання ризику окремої акції портфеляПортфель реальних інвестиційних проектів
Вимірювання ризику окремої акції портфеляРоль коротких продажів у формуванні ефективного портфеляПортфель реальних інвестиційних проектів
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка і організація видавничої діяльності
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Видавничий портфель в організації роботи видавництва

Видавничий портфель, що включає в себе твори у незавершеному виробництві, що знаходяться у видавництві на різній стадії редакційно-видавничої обробки, є однією з основ видавничого планування. Об'єктами видавничого планування є видання, що знаходяться на різних стадіях підготовки і випуску, а також матеріальні та фінансові ресурси. Звичайно, сьогодні, на відміну від недавнього періоду тотального планування, план не має колишнього самодостатнього значення, проте як організуюче начало він продовжує відігравати важливу роль.

Першорядне значення при плануванні роботи видавництва має план випуску. По суті, це і є головне організуючий початок всієї роботи. Для організації своєчасної підготовки видань до редакційної роботі формується ще один план - план редакційної підготовки, який включає в себе видання, що знаходяться в договірному і редакційному портфелі видавництва. Сюди ж включають і намічені до реалізації теми. План редподготовкі в подальшому складає основу видавничого плану випуску.

Для забезпечення стабільної роботи всіх підрозділів видавництва необхідно, щоб на кожній стадії редакційно-видавничого процесу був необхідний обсяг видань. У видавничій практиці для обліку обсягів знаходяться в роботі творів і для можливості планування видавничої діяльності використовуються три види видавничих портфелів. За місцем знаходження творів у незавершеному виробництві видавничі портфелі діляться на договірний, редакційний і виробничий.

Договірний портфель

Сюди входять твори, які ще створюються авторами за авторським договором замовлення, а також твори, що знаходяться у авторів на доопрацюванні або вже представлені у видавництво, але ще не схвалені видавництвом. Сюди ж відносять авторські оригінали творів, що надійшли у видавництво самопливом, тобто не на замовлення видавництва, але які можуть бути прийняті до видання.

Редакційний портфель

Включає вже прийняті до видання, схвалені, але знаходяться на стадії редакційної обробки твору.

Виробничий портфель

Складається з творів, що знаходяться на різних стадіях виробничого процесу до здачі тиражу в книготорговельну мережу або надходження його на склад видавництва. Ділиться виробничий портфель на дві частини: перша - оригінали до здачі їх в друкарню, друга - після здачі.

Розмір кожного портфеля, виражений у видавничих аркушах, взятий на будь-який день підрахунку, називається портфельним запасом або залишком портфеля.

Для кожного портфеля запаси різні і залежать від середнього обсягу одноденного випуску (частка від ділення річного планового обсягу випуску на 365 днів), середнього об'єму видань (у видавничих аркушах) і тривалості знаходження книг в кожному з портфелів. Тривалість складається під впливом різних факторів і буде відрізнятися в різних видавництвах:

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

o в договірному портфелі - від середніх обсягів авторських оригіналів і від часу, необхідного автору для написання твору за авторським договором-замовленням, часу на доопрацювання і на схвалення твори у видавництві;

o в редакційному портфелі - від виду літератури і складності редагування, від часу підготовки видавничого оригіналу до здачі у виробництво;

o у виробничому портфелі - від обсягів видавничих оригіналів, тиражів видання, термінів перебування видавничих оригіналів на стадії додрукарської підготовки і в друкарні до здачі тиражу.

Портфельний запас, що забезпечує нормальну роботу видавництва і планомірний випуск книг (нормативний портфельний запас), визначається шляхом множення середнього обсягу одноденного випуску в цілому по видавництву або по редакціях випускаються книг (розрізняються за трудомісткості і складності підготовки) на нормативний термін знаходження книг в портфелі (Не є константою і встановлюється у видавництві на основі досвіду роботи).

Обсяг редакційного портфеля дорівнює 100 обліково-видавничим листам. Видавництво в рік випускає 500 обліково-видавничих аркушів. Значить, одноденний випуск дорівнює 500: 365 = 1,37 обліково-видавничих аркуша. Нормативний термін знаходження авторського оригіналу в редакційному портфелі складає 120 днів. Тоді нормативний портфельний запас дорівнює 120 х 1,37 = 164,4 видавничих аркуша. Виходить, що обсяг редакційного портфеля явно недостатній і його необхідно поповнювати.

Щоб портфельні запаси забезпечували стабільну роботу видавництва, їх необхідно постійно заповнювати. Для цього існує план руху портфелів - план, за яким видавництво визначає, яким має бути обсяг поповнення кожного видавничого портфеля і всіх їх разом, щоб намічуваний обсяг роботи був виконаний.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Рух видавничих портфелів відбувається з очевидної схемою:

o договірний портфель поповнюється роботами і витрачається в міру того, як авторські оригінали приймаються видавництвом, поповнюючи редакційний портфель;

o редакційний портфель витрачається внаслідок здачі у виробництво видавничих оригіналів, які переходять у виробничий портфель;

o виробничий портфель виснажується у зв'язку із завершенням виробництва книг.

Оскільки заздалегідь відомий тільки обсяг випуску видань, тобто обсяг виробничого портфеля (який і витрачається в міру випуску видань у світ), то з нього і починають формувати план руху портфелів.

Коли ми говорили про видавничу портфелі, то свідомо припускали, що він наповнений рукописами і готовими до здачі в друкарню видавничими оригінал-макетами. Але як вони потрапляють в видавничий портфель? По суті, поки ми говорили тільки про те, що потрібно зробити технологічно, щоб забезпечити постійне наповнення видавничого портфеля виходячи з необхідних обсягів видавничого випуску. Подібний підхід цілком виправданий, тому що він дає можливість оцінювати реальні і більш віддалені перспективи видавничого випуску не в неясних характеристиках розвивається ринку, не в спонтанних і інтуїтивних рішеннях окремих співробітників, а в конкретних цифрах, конкретні обсяги, конкретних обліково-видавничих аркушах. Основна складова роботи з видавничим портфелем є турбота про його поповненні новими роботами, а необхідні обсяги лише задають приблизні кількісні параметри цього процесу.

У практиці роботи вітчизняних видавців приклади спеціалізації співробітників на роботі з пошуку книг, рукописів і авторів поодинокі. Як правило, цією роботою зайняті багато фахівці видавництва: керівники редакцій і редактори конкретних видавничих проектів, фахівці комерційних служб і відділів маркетингу, головні редактори і генеральні директори. У зарубіжній практиці пошуком авторів і перспективних рукописів і книг часто займаються висококваліфіковані фахівці, в завдання яких якраз і входить формування видавничого портфеля. Причому такі фахівці відповідають і за економічний результат цієї роботи, тобто за відповідне забезпечення обсягів продажів.

Укладенню договору з автором передує попередня і деколи займає чимало часу робота: добір автора або авторського колективу, складання та затвердження плану-проспекту видання, при необхідності - його рецензування, а в окремих випадках - розгляд пробних глав майбутньої книги.

Видавництво зацікавлене у співпраці з найбільш кваліфікованими та обдарованими авторами, які працюють в тій області, якій присвячена виходить їм література. Це стосується і універсальних, і спеціалізованих видавництв.

Ще до того, як видавництво почне пошук автора, редактору повинна прийти в голову ідея створення конкретної книги, будь то роман, підручник, довідкове видання, дитяча пізнавальна книга або щось інше. А після того, як ідея набула реальних обрисів і настає пора її практичної реалізації, потрібно той, хто зможе втілити її в життя найкращим чином, - потрібно автор. Але не випадковий автор, який "підвернувся під руку" або якраз зараз має час і готовий взятися за проект. Видавництву потрібен такий автор, який здатний створити саме той твір, який задумано, яке напевно знайде свого читача і не буде збитковим. Вірний вибір автора багато в чому визначає якість, успіх або неуспіх майбутньої книги.

З часом кожне видавництво формує своє коло авторів, з якими воно працює постійно і з яких робить відбір при підготовці нового твору на заплановану тему. Як правило, видавці ведуть свою базу авторів, до якої заносять не тільки їх особисті дані, а й результати їх творчої діяльності в цікавій видавництво сфері (публікації в періодичній пресі, що вже вийшли книги, рецензії на їхню творчість і т.д.).

Разом з тим зацікавлена у власному розвитку видавництво повинно бути стурбоване і розширенням свого авторського колективу, залученням нових творчих сил до роботи над новими видавничими проектами. Яких-небудь єдиних методик в цій справі не існує, це свого роду творчий процес і кожен видавець осягає його сам. З упевненістю можна сказати тільки те, що успіх цієї роботи значною мірою зумовлюють активність у спілкуванні з відповідним колом фахівців і знавців своєї справи, консолідація знань та особистого досвіду співробітників видавництва і, не в останню чергу, розумна й ефективна фінансово-економічна політика видавництва.

Також можна сказати, що успіх роботи з авторами в чому визначається ступенем видавничої спеціалізації. Це цілком зрозуміло, оскільки спеціалізація дозволяє не тільки видавництву краще вивчити і потенційного читача, і авторів, але і авторам активніше йти на співпрацю. Та й читач знає в цьому випадку, яку літературу йому чекати від видавництва.

Відзначимо, що не завжди книги, що випускаються видавництвом, можна віднести до так званих власним виданням, тобто до видань, підготовку, тиражування і реалізацію яких видавництво повністю фінансує. Є ще й замовні видання, і видання, що випускаються за рахунок автора. У цих випадках робота з автором чи авторським колективом обмежується, як правило, визначенням умов видавничого договору. При цьому, звичайно, враховується специфіка видавництва, якісний рівень пропонованих до видання робіт, їх економічні характеристики.

Як правило, в спеціалізованих видавництвах, перш ніж укласти договір з автором, йому пропонується надати план-проспект майбутнього твору. На цьому етапі редактор разом з автором вже визначили тему і характер видання, основні вимоги, яким воно повинно задовольняти, а також його обсяг.

План-проспект видання в лаконічному, стислому вигляді розкриває зміст підрозділів твори, дозволяє видавництву не тільки повніше уявити собі склад видання та його тематичний зміст, але і структуру, а також глибину і широту охоплення теми.

Для видавництва план-проспект є як би дзеркалом, в якому можна побачити, чи володіє автор відповідним матеріалом, чи достатньо повно охоплює тему, чи правильно розуміє завдання, поставлене перед ним видавництвом. Редакторський аналіз плану-проспекту дозволяє судити про те, наскільки логічна пропонована автором композиція книги, чи не страждає вона надмірностями або, навпаки, необгрунтованим лаконізмом, якою мірою майбутня книга відрізняється від вже існуючих і наявних зараз у продажу книг, чим вона може залучити майбутнього читача. У той же час план-проспект може вже на цьому самому ранньому етапі роботи над книгою послужити приводом відмовитися від подальшої співпраці з автором або змінити характер роботи з ним, допомогти уникнути помилок у майбутній роботі над темою.

Не так уже й рідко видавництво просить надати одну або навіть декілька написаних глав. Робиться це, як правило, в тому випадку, якщо автор зовсім не відомий або маловідомий видавництву. Подібна ситуація можлива, якщо вже зарекомендував себе автор береться за нову для себе тему або жанр.

Бажано, щоб автор проставив у плані-проспекті обсяги підрозділів. Для редактора це важливо, оскільки дозволяє оцінити співвідношення структурних елементів твори, раціональність використання заявлених обсягів. Кваліфіковано підготовлений план-проспект включає також число і характер ілюстрацій, визначає при необхідності склад додатків і апарату видання (покажчики, примітки та коментарі та ін.).

Звичайно, план-проспект для творів художньої літератури не потрібно. Тут обходяться зазвичай узгодженням між автором і видавництвом теми та обсягу твори, іноді обумовлюються головні герої й основні сюжетні лінії, що характерно головним чином для видань, які видавництва замовляють авторам, для творів, які продовжують розпочаті серії, і т.д. Для нехудожньої літератури написання та затвердження плану-проспекту часто є обов'язковим етапом в роботі над книгою.

Особливо варто сказати про навчальні виданнях. План-проспект в цьому випадку повинен включати дані про відповідність книги освітньому стандарту, приблизною програмою і вимогам до знань учнів, а також обсягом годин, на який розрахований курс.

Схвалений редактором план-проспект повинен бути затверджений керівництвом видавництва.

Надалі, вже при роботі над твором, автор зобов'язаний дотримуватися затвердженого видавництвом плану-проспекту і при помітних відхиленнях від нього (що трапляється досить часто, все-таки написання книги - процес творчий) погоджувати їх з видавництвом.

Не завжди навіть ретельно і всебічно підготовлений план-проспект гарантує високу якість кінцевого продукту - книги. Крім того, при тривалому співробітництві автора і видавництва рамки видавничого проекту можуть бути обумовлені в ході усних переговорів, а більш докладне обговорення відбудеться при готовності пробного фрагмента (глави, параграфа) рукописи.

Ретельна підготовка плану-проспекту, який в остаточному вигляді підписується автором і видавцем, дозволяє більш докладно підійти і до складання договору. Як правило, за наявності плану-проспекту в договір між автором і видавцем включається пункт про те, що представлена автором рукопис повинна відповідати схваленим видавництвом плану-проспекту, а можливі зміни повинні бути узгоджені з видавцем.

У радянський період при роботі над книгою, в тому числі на етапі до підписання договору з автором, особлива увага приділялася рецензированию, оскільки для видавництва воно було своєрідним прикриттям, гарантією "правильності" випускається літератури, в тому числі з ідеологічних позицій. У зв'язку з демократизацією суспільства і, відповідно, книговидання видавництва стали часто нехтувати рецензуванням. Відбувалося це іноді у зв'язку з відсутністю ідеологічних заборон, часто - з економічних причин, адже рецензія хорошого фахівця коштує грошей, а ще частіше - через непрофесіоналізм, характерного для початкового періоду формування ринку, коли у книговидання прийшло безліч дилетантів. Результатом стало істотне зниження якості книги і як інтелектуального, і як ринкового продукту. З часом все встало на свої місця. Рецензування і сьогодні залишається важливим інструментом у справі створення якісної літератури, зокрема професійної, а особливо - навчальної.

Рецензія може бути внутрііздательского і внешнеіздательской. Перша виконується штатним співробітником видавництва, друга замовляється фахівцям, які не працюють у видавництві (часто це відомі літератори, співробітники вищих навчальних закладів та академічних інститутів, науково-дослідних центрів і великих виробничих структур). І в тому, і в іншому випадках рецензент допомагає видавництву відповісти на головні питання, що стосуються твори: чи відповідає зміст затвердженим планом-проспектом і своїй назві; наскільки воно враховує сучасний рівень розробок у галузі знань, якій присвячена книга; чи відповідає мовою твори читацького адресою; які його позитивні і негативні сторони; які зміни повинні бути внесені автором у текст; якщо це підручник або навчальний посібник, то чи відповідає рукопис освітньому стандарту або навчальній програмі, і т.д.

Видавництво може погодитися або не погодитися з рецензентом, або погодитися частково, але в будь-якому випадку рецензія допомагає видавництву вірніше оцінити зміст рукопису, її місце на ринку аналогічної літератури та перспективи реалізації, а значить, і економічну ефективність проекту, тобто можливі обсяги продажу.

У серйозних виданнях прізвище рецензента вказується на звороті титульного аркуша книги.

Вище ми говорили про рецензування вже підготовленої автором рукописи і тим самим як би забігли вперед, адже тільки що йшлося про план-проспекті. Але тут немає помилки. Справа в тому, що часто, а при створенні навчальної, монографічної та іншої складної книги - завжди рецензується і план-проспект рукописи, з тими ж цілями і завданнями, що і при рецензуванні самої рукописи.

Існує ще один вид рецензії - зовнішня рецензія, розрахована на широке коло читачів і яку публікує в засобах масової інформації. Але така рецензія відноситься вже до самостійного життя книги після її видання і тому не є частиною власне видавничого процесу. Відзначимо лише, що в ринкових умовах очевидна тенденція до посилення зацікавленості видавництв у зовнішніх рецензіях, оскільки вони найчастіше є прихованою рекламою і можуть бути економічно ефективними. Так що при необхідності зовнішні рецензії не тільки організовуються, але і оплачуються видавництвами.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Cхожі теми

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛОКАЛЬНИХ СИСТЕМ РОБОТИ З ДОКУМЕНТАМИ
Організація роботи з вихідними документами
Організаційна структура видавничої галузі
Вимірювання ризику окремої акції портфеля
Портфель реальних інвестиційних проектів
Роль коротких продажів у формуванні ефективного портфеля
Можливості рекламодавців впливати на редакційну політику
Вимірювання ризику окремої акції портфеля
Портфель реальних інвестиційних проектів
Вимірювання ризику окремої акції портфеля
Роль коротких продажів у формуванні ефективного портфеля
Портфель реальних інвестиційних проектів
 
Дисципліни
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук