Навігація
Головна
 
Головна arrow Аудит та Бухоблік arrow Аналіз фінансової звітності
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Завдання і зміст аналізу бухгалтерської (фінансової) звітності

Оскільки бухгалтерська (фінансова) звітність є відкритою та доступною для користувачів інформацією, вона повинна бути достатньою і достовірною. Саме на вирішення цих завдань спрямовані всі ті вимоги, які пред'являються до звітності в Росії та інших країнах.

Достатність та інформативність звітності забезпечуються як форматуванням основних форм, при заповненні яких повинні бути виділені всі істотні значущі дані, так і поясненнями і доповненнями, в яких розкриваються умови і причини серйозного зміни основних показників звітності, їх взаємозв'язок із зовнішніми і внутрішніми змінами. Цю роботу проводить або аналітик, який готує звітну інформацію до аналізу, або менеджер.

У разі якщо інформаційне агентство готує інформацію для конкретного користувача, вона носить цільовий характер і орієнтована на його потреби. Інформаційне агентство може провести попередню аналітичну обробку інформації, більш широко використовуючи поряд з даними бухгалтерської (фінансової) звітності зовнішню внесистемную інформацію. Наприклад, для оцінки банками кредитоспроможності потенційних позичальників формуються кредитні історії позичальників, що вимагає проведення цілеспрямованого аналізу їх фінансової звітності.

Щоб вижити в умовах ринкової економіки і не допустити банкрутства, треба добре знати, як управляти фінансовими ресурсами, якою повинна бути структура капіталу по складу і джерелам формування, яку частку повинні займати власні кошти, а яку - позикові. Слід розбиратися і в таких поняттях ринкової економіки, як ділова активність, ліквідність, платоспроможність, кредитоспроможність, поріг рентабельності, запас фінансової стійкості, ступінь ризику, ефект фінансового важеля та ін., А також в методиці їх аналізу.

Головна мета аналізу - своєчасно виявляти і усувати недоліки у фінансовій діяльності і знаходити резерви поліпшення фінансового стану організації та її платоспроможності. При цьому необхідно вирішити наступні завдання: - на основі вивчення причинно-наслідкового взаємозв'язку між різними показниками виробничої, комерційної та фінансової діяльності оцінити виконання плану по надходженню фінансових ресурсів і їх використанню з позиції покращення фінансового стану підприємства; - Спрогнозувати можливі фінансові результати, економічну рентабельність виходячи з реальних умов господарської діяльності і наявності власних і позикових ресурсів, розробити моделі фінансового стану при різних варіантах використання ресурсів; - Розробити конкретні заходи щодо більш ефективного використання фінансових ресурсів і зміцнення фінансового стану організації. У кожному разі, для розкриття змісту інформації велике значення має проведення попереднього аналізу форм звітності, тобто перетворення поданої звітності в аналітичну. Цей процес передбачає:

o перевірку суттєвості основних статей бухгалтерського балансу, звіту про прибутки і збитки;

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

o складання ущільненого балансу і звіту про прибутки і збитки, де залишаються тільки істотні статті, які необхідно проаналізувати і які надають реальний вплив на прийняття фінансових рішень;

o деталізацію невиправдано агрегованих статей, для чого використовуються дані з пояснень і доповнень до звітності;

o виключення або виділення надзвичайних доходів і витрат, які спотворюють стійкі тенденції розвитку економічних процесів і результатів;

o складання динамічних балансів і звітів про прибутки і збитки, які дозволяють виявити тенденції зміни фінансових результатів;

o введення еталонних даних для порівняння з показниками звітності, в якості яких можна використовувати нормативний рівень показників, середньогалузеві показники або досягнення кращих організацій.

Це попередня аналітична обробка звітності, яка передує поглибленому аналізу і розрахунку фінансових коефіцієнтів.

З метою забезпечення достовірності звітності проводиться оцінка правомірності постановки на облік основних видів майна, правильності їх оцінки, своєчасності списання та руху. Дану функцію найбільш повно реалізують аудитори при проведенні зовнішньої перевірки (обов'язкова чи ініціативна) або процедури внутрішнього контролю та аудиту (інвентаризація, оцінка затребуваності і реальною ліквідності запасів, тестування дебіторської звітності, визначення надійності довго- і короткострокових фінансових вкладень і т.п.).

У процесі попереднього аналізу необхідно провести санацію основних форм звітності, виключивши ті позиції, які не відповідають вимогам достовірності. У цьому випадку відбувається зміна важливих позицій звітності та створюються умови для розрахунку достовірних фінансових коефіцієнтів.

Перехід від бухгалтерських до аналітичних формами звітності дуже важливий для обгрунтованого прийняття управлінських рішень на всіх рівнях управління організацією. Це необхідно насамперед для вирішення внутрішніх завдань - обґрунтування стратегії розвитку, вибору напрямків інвестиційних вкладень, прогнозування доходів, виявлення резервів. Одночасно це допомагає зовнішньому користувачеві і партнерам найбільш повно зорієнтуватися при прийнятті фінансових рішень, що стосуються форм взаємодії з аналізованої організацією.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Аналітична звітність формується на основі підсумкової звітності, але при цьому включає дані проміжної звітності, звітності окремих бізнес-одиниць та відокремлених підрозділів.

При аналізі звітності будь-якого рівня і періоду доцільно виділити такі основні етапи її обробки, як:

o перетворення бухгалтерської звітності в аналітичну;

o поглиблений аналіз її основних форм з визначенням причин зміни показників, факторів і умов, що викликають ці зміни;

o оцінка "якості" зміни показників з виділенням релевантних і нерелевантних факторів їх зміни, стійких і випадкових факторів, а також з виявленням умов, що визначають рівень аналізованих показників і тенденцій їх зміни;

o аналіз взаємозв'язків основних позицій форм звітності та прогнозування їх змін;

o розрахунок періодів стійкого стану за основними показниками;

o формування системи показників, що характеризують ефективність використання майна і фінансових коштів організації (розрахунок відносних показників);

o аналіз динаміки та взаємозв'язку показників фінансових результатів (обсяг продажів, прибуток, рентабельність);

o визначення фінансових коефіцієнтів (фінансовий стан і стійкість, ліквідність, платоспроможність тощо);

o оцінка можливості безперервності функціонування організації.

Таким чином, в процесі аналізу звітності, залежно від поставлених цілей, вирішується кілька самостійних, але тісно взаємопов'язаних завдань:

1) оцінка майнового і фінансового стану організації;

2) визначення потенційних можливостей організації і рівня ефективності використання її ресурсів;

3) обґрунтування об'єктивної потреби організації в інвестиціях, прогнозування майнового і фінансового стану організації.

Перше завдання дозволяє виявити можливості виконання зобов'язань в конкретний період, тобто на дату складання звітності, а друга і третя - перспективу організації, розкрити її потенційні можливості. Для вирішення першого завдання застосовуються методи і прийоми фінансового аналізу, при цьому органічно поєднуються всі види аналізу з орієнтацією на оцінку використання виробничого потенціалу організації.

При аналізі майнового і фінансового положення організації вирішуються приватні задачі:

o визначається затребуваність майна для операційної діяльності;

o виявляється доцільність відволікання коштів з виробництва (довгострокові фінансові вкладення);

o оцінюється виправданість дохідного використання майна;

o аналізується структура активів та її адекватність особливостям виробництва;

o розглядається достатність запасів і грошових коштів для безперервного функціонування виробництва;

o оцінюєтьсядостовірність дебіторської заборгованості;

o визначається ліквідність балансу (абсолютна, критична і загальна);

o оцінюється якість власного капіталу;

o аналізується структура короткострокових зобов'язань з виділенням зовнішньої і внутрішньої заборгованості.

Аналіз проводиться в статичному і динамічному розрізах. Причому динамічний аналіз дозволяє виявити тенденції зміни основних складових майна та джерел фінансування.

Щоб зробити обґрунтовані висновки з аналізу звітності, необхідно враховувати не тільки сформовану структуру і рівень показників, але і їх співвідношення з реальними потребами, обумовленими специфікою сегмента бізнесу, а також порівнювати їх з показниками аналогічних об'єктів на основі використання відносних показників. У зв'язку з цим найбільший розвиток отримав коефіцієнтний аналіз фінансової звітності, що дозволяє зіставити фінансовий стан і стійкість різних організацій, провести рейтингову оцінку їх фінансового стану і вибрати найбільш надійного партнера.

Якщо аналіз майнового стану в основному використовується партнерами організації, то для внутрішніх потреб більше значення має аналіз перспективних можливостей організації, тобто аналіз резервів, закладених в сформованому виробничому потенціалі.

При аналізі потенційних можливостей організації вирішуються такі приватні задачі:

o оцінюється можливість збільшення завантаження наявних виробничих фондів для виробництва товарів (робіт, послуг), затребуваних на ринку;

o визначаються можливості зміни фінансових результатів без додаткових капітальних вкладень;

o виявляється майно, яке залишається незатребуваним для власного виробництва та може бути реалізоване;

o оцінюються допустима величина дебіторської заборгованості, збалансованість дебіторської та кредиторської заборгованості;

o визначається раціональна величина позикових коштів і оцінюється їх забезпеченість;

o прогнозуються грошові потоки і чистий грошовий потік. Наведений перелік завдань не є вичерпним, але він

дозволяє виявити загальну спрямованість аналізу звітності та зорієнтувати його.

Аналіз звітності є частиною комплексного і тематичного (фінансового) аналізу діяльності будь-якої організації. Оскільки звітність включає підсумкові узагальнюючі показники діяльності організації, для її розуміння необхідно активно залучати всі матеріали управлінського, виробничого аналізу організації в цілому і її підрозділів.

Аналіз звітності організацій зазвичай проводиться самими господарюючими суб'єктами, насамперед щоб виявити можливості підвищення ефективності своєї діяльності. Проте все частіше залучаються спеціалізовані фірми, які забезпечують проведення аналізу у великих організаціях певних сегментів бізнесу з одночасною їх рейтинговою оцінкою. У цьому випадку спрямованість і завдання аналізу звітності в певній мірі обмежені, так як аналізуються тільки офіційні дані, включені в звітність. Але значення такого аналізу дуже велике: він дозволяє провести оцінку майнового стану та фінансових результатів організації в зіставленні з аналогічними об'єктами, тобто більш об'єктивно оцінити ефективність їх діяльності.

Враховуючи таку орієнтацію аналізу, інформаційно-аналітичні фірми більшою мірою користуються коефіцієнтним аналізом звітності, тобто використовують звітні оцінки. Якість такого аналізу у вирішальній мірі залежить від достовірності звітності (оцінюється аудиторами), а також від повноти пояснень і доповнень до звітності. Саме цим визначаються вимоги, що пред'являються її користувачами, найбільш жорсткими представниками яких є інформаційні організації.

Разом з тим матеріали інформаційних агентств завжди затребувані суб'єктами господарювання при проведенні аналізу власної звітності, оскільки порівняльний аналіз дозволяє об'єктивно оцінити фінансовий стан організації і вибрати найбільш раціональний напрямок її розвитку.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук