Навігація
Головна
Іпотечні кредити з коректуючою ставкою відсоткаРозрахунки за іпотечними кредитамиТипи іпотечних кредитівІпотечний кредит з участю кредитора у підвищенні вартості нерухомостіІпотечний кредитІпотечні житлові кредитиСпоживчі, іпотечні, вексельні, синдиковані кредитиПроцедура отримання іпотечного житлового кредитуУмови надання іпотечних кредитів російськими банкамиКредитні дисконти і віддача за кредитами
 
Головна arrow Банківська справа arrow Банківська справа. Організація діяльності комерційного банку
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Іпотечні кредити на інвестиційні цілі

Тривалі за часом терміни окупності витрат по вкладенню коштів в основні засоби вимагають більш надійного вторинного джерела забезпечення їх повернення. В якості такого джерела виступає застава нерухомого майна підприємства-позичальника (іпотека). Тому кредити в основні фонди інакше ще називаю іпотечними.

Іпотечні кредити - це кредити, гарантією повернення яких є заставу нерухомого майна.

Предметами застави в організацій за іпотечними кредитами можуть бути:

• підприємства [1], а також будівлі [2], споруди та інше майно, що використовується у підприємницькій діяльності;

• земельні ділянки [3];[3]

• повітряні, морські судна та судна внутрішнього плавання;

• космічні об'єкти;

• незавершене будівництво і нерухоме майно, споруджений на земельній ділянці, відведеній для будівництва в установленому порядку.

Предмет іпотеки повинен належати заставодавцю на правах власності або повного господарського відання. На майно, що перебуває у спільній власності (без визначення частки кожного з власників), іпотека може бути встановлена лише за наявності письмової згоди всіх власників. Учасник спільної часткової власності може закласти свою частку в праві на спільне майно без згоди інших власників.

Іпотечний кредит, як правило, має цільове призначення і використовується організаціями в основному на нове будівництво, реконструкцію чи придбання різних об'єктів виробничого та соціально-побутового призначення; на придбання техніки, обладнання та транспортних засобів; на витрати по розробці родовищ, різних корисних копалин і створення науково-технічної продукції. В даний час не виключається видача іпотечних кредитів і на цілі поточної статутної господарської діяльності, якщо це продиктовано сумою необхідного кредиту і обмеженням інших заставних можливостей позичальника (виходячи з раніше отриманих їм кредитів з не истекшими ще термінами кредитування). При цьому слід мати на увазі, що іпотекою підприємства може бути забезпечено зобов'язання позичальника за кредитом, сума якого складає не менше половини вартості майна, що відноситься до підприємства [4], а також якщо термін його використання перевищує один рік з дня укладення договору про іпотеку, так як відповідно до законодавства тільки після закінчення року настає право заставодержателя (банку-кредитора) на звернення стягнення на предмет іпотеки (у разі неповернення кредиту у встановлений термін) [5]. На практиці іпотекою підприємства забезпечуються головним чином, як уже зазначалося, довгострокові інвестиційні кредити.[5]

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Для отримання таких кредитів позичальник представляє в банк стандартний пакет документів, необхідний для вирішення питання про видачу йому кредиту. Разом з тим, враховуючи, що в якості предмета застави виступатиме нерухоме майно (іпотека), додатково повинні бути представлені наступні документи: свідоцтва про державну реєстрацію вдачу власності на об'єкти нерухомості, у тому числі на земельну ділянку; документ про територіальні межі земельної ділянки (план ділянки), виданий державним органом по земельних ресурсів та землеустрою; висновок незалежної професійної оцінної компанії (фірми) про оцінку реальної вартості предмета іпотеки [6]; договір зі страховою компанією про страхування об'єкта нерухомості; інші документи, що є невід'ємною частиною договору іпотеки.[6]

При укладанні договору про іпотеку заставодавець має також інформувати банк письмово про права інших осіб на предмет іпотеки. Зокрема, не закладено чи майно, що не здано Чи в оренду, хто ще має права користування предметом застави, у тому числі і в порядку сервітуту.

Банком ретельно вивчаються всі представлені документи (в порядку, описаному в параграфі 6.1). Крім оцінки фінансового стану позичальника особлива увага приділяється ТЕО позички, оскільки при іпотечному кредитуванні, яке, як правило, є довгостроковим, воно має свої особливості.

Відповідно до Федеральним законом від 16 липня 1998 № 102-ФЗ "Про іпотеку (заставі нерухомості)" (далі - Закон про іпотеку) договір про іпотеку повинен бути нотаріально удо

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Стовер, після чого він підлягає державній реєстрації, яка включає в себе реєстрацію договору застави як угоди та реєстрацію права застави за даним договором. Державна реєстрація здійснюється відповідно до Федеральним законом від 21 липня 1997 № 122-ФЗ "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та угод з ним". Вона проводиться відповідними установами юстиції (тобто спеціальними реєстраційними палатами або бюро) на території реєстраційного округу за місцем знаходження нерухомого майна.

Державна реєстрація іпотеки є публічною, тобто будь-яка особа має право отримати у відповідному державному органі, що займається цим питанням, відомості про те, чи є реєстраційний запис про іпотеку відповідного майна, і завірену виписку з реєстраційного запису про іпотеку (тобто виписку з Єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно та угод з ним).

Державною реєстрацією іпотеки займається заставодавець. Він представляє в реєструючий орган заяву про державну реєстрацію у встановленій формі; договір про іпотеку (заставі), засвідчений нотаріусом, та його копію, а також документ, що підтверджує виникнення забезпеченого іпотекою зобов'язання (тобто кредитний договір); всі документи, які є невід'ємною частиною договору застави або вказані в ньому, та їх копії; докази сплати державного мита за реєстрацію договору застави, угоди обтяження, а також документи, що підтверджують правоздатність заставодавця (позичальника) як юридичної особи (див. параграф 6.1).

Проведена державна реєстрація договору іпотеки засвідчується за допомогою здійснення на ньому спеціальної реєстраційної написи, в якій зазначаються: повне найменування органу, що зареєстрував іпотеку, дата та місце реєстрації, номер, під яким вона вироблена. Ці дані завіряються печаткою та підписом посадової особи організації, що здійснює реєстрацію. З моменту державної реєстрації договір про іпотеку вважається укладеним і набирає чинності.

Права заставодержателя (тобто банку) по забезпеченому іпотекою кредитного договору і договору іпотеки можуть бути засвідчені і закладений (документом про заставу позичальником нерухомого майна), що є цінним папером. Заставна повинна містити:

• назва цінного паперу - "заставна";

• ім'я заставодавця, зазначення місця його проживання або, якщо заставодавець - юридична особа, його місцезнаходження та юридичну адресу;

• ім'я первісного заставодержателя і вказівка його місцезнаходження;

• назва кредитного договору або іншого грошового зобов'язання, виконання якого забезпечується з цієї заставної, із зазначенням дати і місця його укладення;

• ім'я боржника по забезпеченому іпотекою зобов'язанню, якщо він не є заставодавцем, і вказівка його місцезнаходження (проживання);

• зазначення суми основного зобов'язання, забезпеченого іпотекою і розміру відсотків, або умов, що дозволяють в належний момент визначити цю суму і відсотки;

• вказівка строку сплати суми зобов'язання, якої періодичності їх сплати, або умов, дозволяють визначити ці строки і розміри платежів;

• назва і достатнє для ідентифікації опис предмета іпотеки і вказівку місця його знаходження;

• грошову оцінку майна, на яке встановлена іпотека з цієї заставної;

• найменування права, в силу якого майно, що є предметом іпотеки, належить заставодавцю, і органу, що зареєстрував це право;

• вказівка на те, обтяжене чи ні майно, що є предметом іпотеки, правом довічного користування, оренди, сервітутом, іншим правом на момент державної реєстрації іпотеки;

• підписи заставодавця, а якщо він є третьою особою, то також і боржника по забезпеченому іпотекою зобов'язанню;

• відомості про час і місце нотаріального посвідчення договору про іпотеку, а також відомості про його державну реєстрацію;

• зазначення дати видачі заставної початкового заставодержателю.

Відповідно до Закону про іпотеку заставна надає можливість передачі прав, засвідчених нею, на користь третьої особи шляхом вчинення на ній нотаріально засвідчених іменних передавальних написів. Власник заставної вважається законним, якщо його права на заставну ґрунтуються на останній передавального напису і безперервному ряді наявних на ній попередніх передавальних написів. Про відступлення прав за заставною заставодержатель повинен у письмовій формі повідомити боржника за кредитним договором, забезпеченого іпотекою, на підставі якого він стає зобов'язаним перед новим заставодержателем. Будь-який законний власник заставної має право вимагати від органу, що здійснює державну реєстрацію іпотеки, зареєструвати його в Єдиному державному реєстрі прав на нерухоме майно та угод з ним в якості заставодержателя.

Заставодавець за згодою заставодержателя має право передати предмет іпотеки іншій особі у власність (повне господарське відання), оренду або тимчасове безоплатне користування. У цьому випадку іпотека зберігає свою силу, тільки всі обов'язки за договором іпотеки переходять до особи, яка придбала право на предмет іпотеки.

Заставна може бути закладена шляхом се передачі іншій особі (заставодержателю заставної) в забезпечення зобов'язання за кредитним договором між цією особою і заставодержателем, спочатку названим в заставної, або її іншим законним власником (іпотечним заставодержателем). При невиконанні зобов'язання, забезпеченого заставою, іпотечний заставодержатель зобов'язаний на вимогу заставодержателя передати йому свої права за заставною. Заставодержатель заставної, якій передані або на якого судом переведені вдачі але заставної, має право звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов заставної.

Але при всьому цьому слід зазначити, що складання і видача заставної не допускаються Законом про іпотеку, якщо предметом іпотеки є:

• підприємство як майновий комплекс;

• земельні ділянки зі складу земель сільськогосподарського призначення;

• лісу;

• право оренди перерахованого вище майна.

Законом про іпотеку передбачено створення в країні первинного і вторинного ринків заставних. В даний час працює в основному первинний ринок заставних, що охоплює і регулює відносини банку-кредитора і позичальника, що розташовує нерухомістю. Вторинний ринок заставних, на якому відбувається формування сукупного кредитного портфеля іпотечної системи шляхом скупки закладених у банків для випуску знеособлених дохідних цінних паперів (облігацій), забезпечених нерухомістю, з метою залучення коштів нових інвесторів в інвестиційний процес, знаходиться на початковій стадії розвитку. Для його повноцінного розвитку потрібна фінансова підтримка держави, а також прийняття цілої низки нових законодавчих актів і, зокрема, федерального закону "Про сек'юритизацію".

  • [1] При іпотеці підприємства як майнового комплексу право застави поширюється на всі входить до його складу майно.
  • [2] Іпотека будівлі або споруди допускається тільки з одночасною іпотекою за тим же договором земельної ділянки, на якій воно знаходиться.
  • [3] Земельні ділянки в якості самостійних предметів іпотеки виступають при видачі кредитів на розвиток сільського господарства.
  • [4] Будівлі, споруди, обладнання, інвентар, сировина, готова продукція, права вимоги, патенти та інші виключні права, а також борги підприємства.
  • [5] Навіть якщо цей термін був менше одного року.
  • [6] Оцінна вартість може визначатися й за угодою між заставодержателем і заставодавцем. Оціночна вартість земельної ділянки не може бути нижчою від його нормативної ціни. Акт нормативної оцінки землі, що знаходиться у власності заставодавця, видає державний орган із земельних ресурсів та землеустрою.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Cхожі теми

Іпотечні кредити з коректуючою ставкою відсотка
Розрахунки за іпотечними кредитами
Типи іпотечних кредитів
Іпотечний кредит з участю кредитора у підвищенні вартості нерухомості
Іпотечний кредит
Іпотечні житлові кредити
Споживчі, іпотечні, вексельні, синдиковані кредити
Процедура отримання іпотечного житлового кредиту
Умови надання іпотечних кредитів російськими банками
Кредитні дисконти і віддача за кредитами
 
Дисципліни
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук