Навігація
Головна
Особливості іпотечного житлового кредитування в м МосквіІпотечне кредитування і його розвиток в сучасній РосіїЗаконодавча база розвитку іпотечного житлового кредитування в...Моделі іпотечного кредитуванняІпотечне кредитуванняСтан, проблеми та перспективи іпотечного кредитування в РосіїОсновні моделі погашення боргуІпотечні житлові кредитиРозрахунки за іпотечними кредитамиПроцедура отримання іпотечного житлового кредиту
 
Головна arrow Банківська справа arrow Банківська справа. Організація діяльності комерційного банку
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Особливості іпотечного житлового кредитування і його основні моделі

Іпотечне житлове кредитування - це форма іпотечного кредитування, цільовим призначенням якої є придбання громадянами житла. За способом організації кредитних відносин таке кредитування являє собою різновид іпотечних кредитів з усіма притаманними їм ознаками: довгостроковий характер, забезпеченість об'єктами нерухомості, погашення в розстрочку, особлива система рефінансування. За своїм цільовим призначенням вони можуть розглядатися як елемент роздрібного банківського бізнесу, оскільки обслуговують потреби населення в залученні позикових коштів на придбання житла. Їх розвиток, основні характеристики та ризики визначаються рівнем доходів населення, стандартами життя, соціальною стабільністю, в той час як іпотечні кредити, забезпечені заставою комерційної нерухомості, більшою мірою залежать від кредитоспроможності і рентабельності підприємств-одержувачів.

У всіх країнах іпотечні кредити відіграють велику роль у забезпеченні населення житлом і поліпшення житлових умов. Широкий розвиток іпотечних кредитів стає чинником соціальної стабільності, створює передумови для зростання житлового будівництва та суміжних з ним галузей, а також стимулює попит на меблі, побутову техніку, предмети інтер'єру і т.п. Людина, яка має власний будинок або квартиру, психологічно більш стійкий, він може створювати сім'ю, ростити дітей. Забезпечення хорошими житлово-побутовими умовами призводить і до поліпшення здоров'я нації, збільшенню тривалості життя, що, в свою чергу, підвищує працездатність населення. Розвиток іпотечного житлового кредиту здатне пом'якшити проблеми безробіття, збільшуючи мобільність трудових ресурсів.

У Російській Федерації потреба в іпотечних кредитах виключно велика. Загальний обсяг житлового фонду Росії становить близько 3500000000 кв. м, а середня забезпеченість житлом - порядку 20 кв. м на людину, що значно нижче аналогічних показників у розвинених країнах.

Формування системи іпотечного житлового кредитування - один з пріоритетних напрямків сучасної державної житлової політики. Обсяги видаваних іпотечних кредитів ростуть, збільшуючись щорічно в два рази.

Іпотечне житлове кредитування - це цілісний механізм реалізації відносин, що виникають з приводу видачі, продажу та обслуговування іпотечних житлових кредитів, який може успішно функціонувати тільки за наявності розвиненої іпотечної системи, що дозволяє чітко встановлювати достовірність прав власників на певну нерухомість і створювати умови для надання ним довгострокового кредиту під заставу житлової нерухомості. У тих країнах, де існують надійні іпотечні системи, таке кредитування стало не тільки чинником соціально-економічного розвитку, а й умовою стабільного та ефективного функціонування банківської системи. При розвиненою, стійко функціонуючої системі іпотечного кредитування досягається найкраще узгодження інтересів всіх учасників даного процесу, що знижує ризик банківських операцій.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Існують різні моделі іпотечного житлового кредитування. Зазвичай виділяють три моделі, отримали найбільш значне поширення і довели свою ефективність в зарубіжних країнах: контрактно-ощадна модель, модель іпотечного банку і модель вторинного іпотечного ринку.

Історично першою з'явилася контрактно-ощадна модель іпотечного житлового кредитування. При цій моделі формування ресурсів іпотечного кредитування відбувається за рахунок цільових накопичувальних депозитів. Потенційний позичальник укладає з банком контракт, згідно з яким бере на себе зобов'язання щомісячно вносити протягом визначеного строку на депозит певну суму, тобто реалізувати так званий план накопичень. Банк, у свою чергу, бере па себе зобов'язання після виконання плану накопичень надати клієнтові іпотечний кредит на заздалегідь узгоджених умовах. Важливо підкреслити, що при цій моделі процентні ставки і за депозитами, і за кредитами є фіксованими і не залежать від руху ринкових ставок відсотка. Зазвичай вони трохи нижчі останніх.

Дана модель дозволяє банкам вирішувати одночасно два завдання: залучати довгострокові ресурси за фіксованими ставками і мінімізувати кредитний ризик, оскільки, накопичуючи кошти, клієнт демонструє наявність у нього постійного джерела доходу, підтверджуючи кредитоспроможність і кредитну історію. Це робить дану модель привабливою для тих країн, де відсутні усталені традиції довгострокового кредитування приватних осіб. На її основі, як правило, реалізуються програми державної підтримки малозабезпечених верств населення (субсидування початкового внеску і процентних ставок, гарантування повернення кредитів та ін.). Недоліками даної моделі є вимога попереднього накопичення певної суми, в силу чого клієнт не може отримати іпотечний кредит, коли йому це потрібно, і її "неринковий" характер. Замкнутість конкрактно-накопичувальної моделі і фіксовані ставки в умовах розвинених ринків спотворюють ринкові пріоритети і обмежують конкурентні початку на кредитному ринку.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

У більшості країн світу контрактно-ощадна модель в тій чи іншій формі використовувалася, коли у громадян ще не було кредитної історії, а у банків - достатніх довгострокових пасивів. У розвинених країнах ця модель збереглася лише у Франції, Німеччині, Австрії завдяки державним субсидіям.

У моделі іпотечного банку джерелом ресурсів для іпотечного кредитування є випуск іпотечних облігацій (заставні листи), забезпечених заставою нерухомості, під яку надані іпотечні кредити (так звана маса іпотечного покриття). Відсотки але іпотечними облігаціями виплачуються за рахунок доходів, одержуваних банками від іпотечних кредитів, і відповідно погашаються вони за рахунок сум, що надходять в погашення цих кредитів. Іпотечні облігації є одним з найбільш надійних видів цінних паперів, оскільки забезпечені потоком грошових коштів від виданих іпотечних кредитів, гарантіями іпотечного банку і заставою нерухомості.

Все що знаходяться в обігу заставні листи одного іпотечного банку забезпечені загальною для всіх облігацій масою іпотечного покриття. Діяльність іпотечних банків, як правило, регулюється особливими законодавчими та нормативними актами, коло дозволених їм операцій звичайно обмежений. Наприклад, у Німеччині для забезпечення своєї платоспроможності іпотечний банк зобов'язаний дотримуватися принципу відповідності кредитних вимог і зобов'язань, засвідчених заставними листами, за обсягами, відсотковими ставками та строками зобов'язань і вимог. Іпотечні банки отримали найбільший розвиток в країнах континентальної Європи, особливо в Німеччині, Данії та Швеції.

Суть моделі вторинного іпотечного ринку полягає в тому, що банк, видавши іпотечний кредит, тут же продає його спеціальної організації - Кондуїту. Іпотечний кредит при цьому переходить на баланс останнього. З моменту продажу банк не несе ніяких ризиків за цим кредитом. Кондуїт збирає куплені кредити в пули і на їх основі випускає цінні папери, забезпечені іпотекою, які продає інвесторам. Таким чином створюється вторинний ринок заставних. При цьому кондуїт дає інвестору гарантію своєчасної виплати основного боргу і відсотків по цих цінних паперах, тобто страхує від кредитного ризику.

В основі даної моделі лежить процес сек'юритизації активів, тобто перетворення кредитних вимог у форму обертаються на ринку цінних паперів. Ця модель характерна для США, де створена спеціальна іпотечна корпорація "Fannie Травні", акції якої котируються на Нью-Йоркській фондовій біржі. Вона випускає на ринок широкий спектр цінних паперів, які купуються пенсійними і взаємними фондами, страховими компаніями та комерційними банками. Поряд з цієї найбільшої корпорацією в США діє ще цілий ряд корпорацій і агентств, обслуговуючих випуск і обіг заставних на вторинному ринку і надають гарантії по цінних паперах, забезпечених пулом заставних.

Вторинний ринок заставних сприяє переливу капіталу в економіці, зменшує різницю між процентними ставками в різних географічних регіонах, що сприяє формуванню єдиної ціни капіталу в масштабі всієї країни.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Cхожі теми

Особливості іпотечного житлового кредитування в м Москві
Іпотечне кредитування і його розвиток в сучасній Росії
Законодавча база розвитку іпотечного житлового кредитування в Російській Федерації
Моделі іпотечного кредитування
Іпотечне кредитування
Стан, проблеми та перспективи іпотечного кредитування в Росії
Основні моделі погашення боргу
Іпотечні житлові кредити
Розрахунки за іпотечними кредитами
Процедура отримання іпотечного житлового кредиту
 
Дисципліни
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук