Навігація
Головна
Міжнародна торгівля товарамиМіжнародна торгівля продовольством і сільськогосподарськими товарамиТоварна структура міжнародної торгівлі. Основні тенденції і причини...
Система показників статистики зовнішньої торгівлі товарамиТеорія статистикиОхоплення статистичних даних
Товарна структура міжнародної торгівлі. Основні тенденції і причини...Основні тенденції розвитку міжнародної торгівлі на сучасному етапіОсобливості та основні тенденції розвитку міжнародної торгівлі...
 
Головна arrow Економіка arrow Міжнародна торгівля
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Галузева і регіональна структура МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ ТОВАРАМИ

Статистика зовнішньої торгівлі товарами

Статистика зовнішньої торгівлі умовно поділяється на митну статистику зовнішньої торгівлі товарами і послугами. Митна статистика зовнішньої торгівлі товарами (табл. 4.1) враховує ті товари, які збільшують запаси матеріальних ресурсів країни в результаті їх ввезення на економічну територію або зменшують ці запаси внаслідок їх вивезення. Економічна територія держави - це географічна територія, що знаходиться під управлінням уряду, всередині якої вільно звертаються товари, капітал і робоча сила. Статистична територія країни - частина території країни, щодо якої збираються статистичні дані.

Таблиця 4.1

Митна статистика зовнішньої торгівлі товарами

Враховує

Не враховує

Немонетарні золото.

Монетарне золото.

Цінні папери, банкноти, монети, що не знаходяться в обігу.

Цінні папери, банкноти і монети, що знаходяться в обігу.

Товари в бартерній торгівлі.

Тимчасово вивезений або завезений товар.

Гуманітарна допомога.

Товари, що ввозяться усіма категоріями приїжджих.

Товари в транзитному перевезенню.

Товари, що перетинають держкордон у відповідність з договором про консигнації.

Товари, що направляються в територіальні анклави (посольства, консульства).

Товари, носії інформації та програмного забезпечення. Товари для переробки.

Товари, що враховуються в торгівлі послугами

Товари, що переміщуються всередині ТНК.

Електроенергія, газ, вода.

Товари у фінансовій оренді.

Улов риб, мінерали з морського дна, утиль, вивантажували з іноземних судів у національних портах

Складено за: Руднєва, А. О. Міжнародна торгівля та світові товарні ринки: аналіт. посібник. М .: Схід-Захід, +2009.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

На сьогоднішній день більшість країн світу використовують Гармонізовану систему опису та кодифікації товарів (ГС), розроблену Всесвітньою митною організацією, і введену в дію з 1988 р ГС є багатоцільовою товарну номенклатуру, що відповідає потребам митних органів, статистичних служб. В основі лежить походження, вид матеріалу, з якого виготовлений товар, призначення товару, його хімічний склад. Однак даних цієї системи недостатньо для цілей митної статистики.

Якщо економічна і статистична території збігаються, то використовується загальна система обліку (ООН віддає їй перевагу), якщо статистична територія охоплює лише частину економічної території, то застосовується спеціальна система обліку. Облік товарів проводиться в момент перетину ними кордону економічної території країни.

Основна проблема статистики зовнішньої торгівлі товарами полягає в порівнянності національних статистичних даних, яка виражається в наступному:

• визначення переліку товарів, що підлягають включенню;

• статистична вартість одних і тих товарів (відмінності в методиці визначення митної вартості);

• облік конфіденційності;

• різна ступінь важливості окремих товарних груп для здійснення торговельної та бюджетної політики;

• включення даних по одній угоді в різні періоди часу;

• використання різних торгових класифікацій;

• незабезпеченість і нерозвиненість митних і статистичних служб;

• недостовірність декларування товарів з метою ухилення від сплати митних платежів.

Основні тенденції та особливості міжнародної торгівлі товарами. Географічна структура міжнародної торгівлі товарами. Найбільші експортери та імпортери

Світова торгівля є традиційною, історично першою і основною формою міжнародних економічних відносин. Міжнародна торгівля реалізує 1/3 світового ВВП і 80% усіх міжнародних економічних відносин. Вона служить кількісним вираженням міжнародного поділу праці, переваги якого пов'язані з підвищенням ефективності виробництва, зниженням витрат виробництва і пошуком найкращого задоволення економічних інтересів. При експорті країна отримує вигоду, вимірювану різницею між більш високою світовою ціною і більш низькою внутрішньою ціною. При імпорті відбувається економія внутрішніх витрат на основі відмови від національного виробництва того чи іншого виду товару, так як ціни на ввезені з-за кордону товари нижче в порівнянні з витратами їх виробництва всередині країни.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Для оцінки динаміки світової торгівлі товарами розраховують показники експорту та імпорту окремих країн у порівнянних цінах, які потім підсумовуються, що дозволяє судити про обсяг світової торгівлі в розглянутому році.

За 1950-2012 рр. вартісний обсяг світового експорту збільшився з 61800000000 дол. до 18,2 трлн дол., а обсяг світового імпорту - з 64100000000 дол. до 18,3 трлн дол. Таким чином, міжнародний товарообіг в 2012 р перевищив аналогічний показник 1950 більш ніж 203 рази (табл. 4.2).

Таблиця 4.2

Світовий обсяг експорту та імпорту товарів, 1950- 2012 рр., Млрд дол.

Показник

Рік

1950

+1975

2000

+2006

+2009

2012

Світовий експорт

61,8

887,5

6444,1

11982,9

12419,1

18211,3

Світовий імпорт

64,1

909,1

6642,1

12203,3

12509,4

18379,2

Складено за даними UNCTAD, 2012.

Слід зазначити, що обсяг світового експорту повинен бути дорівнює обсягу світового імпорту, так як в обороті циркулюють одні й ті ж товари, які були вивезені одними країнами і ввезені іншими. Однак фактично за вартістю світовий імпорт завжди більше світового експорту. Справа в тому, що експортні ціни розраховуються в цінах FOB (Free on Boat), а імпортні в цінах GIF (Cost, Insurance, Freight), які включать не тільки вартість товару, але і вартість транспортування і страхування товару.

Темпи зростання загальносвітової торгівлі товарами знизилися в 2011 р до 5,5% після зростання в 2010 р, коли було зареєстровано зростання фізичного обсягу торгівлі на 14% (табл. 4.3). Крім того, судячи за наявними даними ЮНКТАД за 2011 р, можна припустити подальше уповільнення річного зростання до 3,2%. Цей показник набагато нижчий передкризового рівня, коли середні темпи зростання торгівлі становили близько 8%.

Таблиця 4.3

Фізичний обсяг товарного експорту та імпорту в окремих регіонах і країнах, 2008-2011 рр. (зміна у% до попереднього року)

Регіон / країна

Рік

+2008

+2009

+2010

+2011

+2008

+2009

+2010

+2011

Експорт

Імпорт

Всі країни світу

2,4

-13,1

13,9

5,9

2,5

-13,4

14,1

5

Розвинуті країни

2,5

-15,2

13,2

5,1

-0,2

-14,5

11

3,5

У тому числі Японія

2,3

-24,9

27,5

-0,4

-0,6

-12,4

10,1

1,9

Євросоюз

2,4

-14,3

12

6

0,8

-14,2

10

3,2

Країни з перехідною економікою

-0,2

-14,4

11,5

6

15,5

-28,6

15,5

17

У тому числі СНД

-2,6

-11,4

13,3

2,3

22

-32,5

18,2

19,1

Країни, що розвиваються

3,2

-9,7

15,4

7

6,6

-9,9

19,2

6,2

Африка

-3,1

-9,7

8,7

-5,1

10,6

-3,9

7,1

3,9

Африка на південь від Сахари

-4,1

-8

10,2

2,9

3,2

-4,4

8,8

7

Латинська Америка та Карибський басейн

-0,3

-11

10,3

3,4

8,5

-17,9

23,3

7,1

Східна Азія

7,3

-10,6

23,8

9,9

0,4

-5,3

25

7,5

У тому числі Китай

10,6

-13,9

29

12,8

2,3

-1,8

30,8

10,6

Південна Азія

6,8

-6

6

9,1

20,9

-5,6

13,9

4,1

У тому числі Індія

16,8

-6,6

5,9

13,7

29,7

-0,8

13,8

5,3

Південно-Східна Азія

1,6

-10,9

18,8

4,5

8

-16,3

21,9

6,1

Західна Азія

4,4

-1,1

2,6

12,7

12,5

-11,5

5,4

3,8

Джерело: Розрахунки секретаріату ЮНКТАД на основі статистичної бази даних UNCTAD, 2012.

Уповільнення темпів зростання обумовлено слабкою динамікою розвинених країн, які як і раніше є великими учасниками світової торгівлі, навіть незважаючи на те, що їхня сукупна частка в загальносвітовій торгівлі знизилася з 69% у 1995 р до 52% в 2011 р Крім того, відновлення обсягів торгівлі після різкого спаду 2009 припинилося до середини 2010 р, і в наступний період фізичний обсяг імпорту залишався на колишньому рівні. Динаміка експорту була досить високою, і в результаті підвищення, хоча і що сповільнилося, попиту з боку країн, що розвиваються та країн з перехідною економікою зростання в 2011 р склав 5,1%.

Одночасно із зростанням масштабів міжнародної торгівлі змінюється її географічна (співвідношення між країнами та групами країн) і товарна структура (співвідношення між окремими категоріями товарів).

Таблиця 4.4

Географічна структура експорту та імпорту міжнародної торгівлі, 2012

Країни

ПРС

PC

СПЕ

Світовий експорт

7032000000000 дол.

4600000000000 дол.

+406500000000 Дол.

Світовий імпорт

7500000000000 дол.

4900 млрд дол.

+478600000000 Дол.

Примітка. ПРС - промислово розвинені країни, PC - країни, що розвиваються, КПЕ - країни перехідної економіки.

Складено автором за даними UNCTAD.

Зміни в географічній структурі міжнародної торгівлі товарами обумовлено нерівномірністю економічного розвитку окремих країн. Промислово розвинуті країни (ПРС) зберігають лідируюче положення в міжнародній торгівлі товарами. У 2012 р як експорт, так і імпорт розвинених країн склав більше 7 трлн дол. (Табл. 4.4).

На взаємну торгівлю промислово розвинених країн (ПРС) припадають основні товарні потоки при тенденції до поглиблення диверсифікації географічної структури зовнішньої торгівлі. З 1990 по 2012 рр. частка країн (PC) у світовій торгівлі зросла з 23 до 39% (табл. 4.5) і склала 9,5 трлн дол. У першу чергу це стало можливим за рахунок високих темпів економічного зростання нових індустріальних країн (НІС) і збільшення їх частки у торгівлі з 10 до 13% в аналізованому періоді. Положення країн перехідної економки (СПЕ) в міжнародній торгівлі залишається незначним, а питома вага невеликим - близько 3% у світовому експорті та імпорті.

Таблиця 4.5

Питома вага окремих груп країн у світовому експорті та імпорті

Група

країн

Рік

1990

2000

2004

+2006

+2009

2012

Світовий експорт,%

ПРС

72,3

65,7

63,1

58,8

56,6

56,2

PC

24,2

31,8

33,8

39

39,5

40

НІС

10,2

14,4

13,3

13,2

13,05

13,6

СПЕ

3,4

2,3

3,07

4,5

3,8

3,3

Світовий імпорт,%

ПРС

73,7

69,6

67,1

64,8

60

59,4

PC

22,4

28,5

30,5

32,3

36,7

37,1

НІС

10,2

12,9

12

12,1

11,8

12,2

СПЕ

3,8

2,4

2,3

2,08

3,2

3,6

Примітка. ПРС - промислово розвинені країни, PC - країни, що розвиваються, КПЕ - країни перехідної економіки, НІС - нові індустріальні країни.

Складено поданням UNCTAD, 2012.

Таблиця 4.6

Найбільші експортери та імпортери товарів, 2012

Країна

Об'єм, трлн дол.

%

Експортери товарів

Китай

1,9

9,6

Німеччина

1,48

8,9

США

1,47

8,5

Японія

0,822

4,6

Нідерланди

0,666

3,9

Франція

0,595

3,8

Південна Корея

0,566

3,2

Імпортери товарів

США

2,2

12,7

Китай

1,7

7,9

Німеччина

1,2

7,3

Японія

0,854

4,4

Франція

0,712

4,3

Великобританія

0,673

3,8

Нідерланди

0,598

3,5

Складено автором за даними UNCTAD, 2012.

За даними ЮНКТАД, на перше місце за розмірами експорту вийшов Китай (9,6% світового експорту, 1900000000000 дол.). Однак промислово розвинені країни світу, такі як США, Німеччина, Японія та Нідерланди також утримують лідируючі позиції (табл. 4.6).

Міжрегіональна товарна торгівля в 2011 р показала значне зростання. У четвертий раз за останні п'ять років темпи приросту міжрегіональної торгівлі перевищили показники товарної торгівлі в цілому. Це свідчить про сильнішому поділі праці на макрорегіональному рівні. Падіння попиту з боку традиційних покупців змусило експортерів більш активно освоювати нові ринки збуту, як правило, в інших регіонах. Найбільш яскравий приклад являє собою Канада, яка в 2007- 2009 рр. через різке зниження попиту в США значно збільшила постачання своєї продукції в Східну Азію і Європу.

Динаміка окремих міжрегіональних вантажопотоків була неоднаковою. З 25 найбільших вантажопотоків у 2011 р 18 показали збільшення (у тому числі 12 - велике і дуже велике), 3 залишилися на рівні попереднього року, 4 зменшилися (у тому числі 3 - сильно і дуже сильно).

У 2010 р приріст був відзначений по 17 вантажопотоків (у тому числі по 13 - великий і дуже великий), стабільність - по 4, зниження - по 4.

Зросли майже всі вантажопотоки, орієнтовані на Східну Азію (6 з 7) та ЄС (6 з 7), тоді як вантажопотоки, спрямовані в Північну Америку (5), показали сильно розрізняється динаміку.

В абсолютному вираженні найбільш значний приріст показали наступні вантажопотоки:

• Південно-Східна Азія - Східна Азія;

• Австралія - Східна Азія;

• Перська затока - Східна Азія;

• Північна Америка - Східна Азія;

• СНД - Східна Азія;

• Перська затока - ЄС;

• Південно-Східна Азія - Південна Азія.

Найбільше скорочення зазнали вантажопотоки:

• Середземномор'ї - ЄС;

• Південна Азія - Східна Азія;

• Гвінейська затока - Північна Америка.

У відносному вираженні найбільш динамічними стали вантажопотоки:

• Гвінейська затока - ЄС;

• Південно-Східна Азія - Південна Азія,

• Південно-Східна Азія - Східна Азія;

• Перська затока - ЄС;

• СНД - Східна Азія;

• Перська затока - Північна Америка.

Найгіршу динаміку показали вантажопотоки:

• Середземномор'ї - ЄС;

• Південна Азія - Східна Азія;

• Гвінейська затока - Північна Америка.

У взаємній торгівлі розвинених країн експорт зі Сполучених Штатів традиційно зростав швидше, ніж експорт з Японії, оскільки в останньому випадку зіграли фактори дезорганізації поставок через стихійних лих. У ЄС на динаміці внутрішньорегіональної торгівлі, на яку припадає значна частка країн-членів, негативно позначалася рецесія. Фізичний обсяг торгівлі цієї групи країн практично залишався на незмінному рівні, в 2011 р експорт ЄС зріс лише на 8%, а імпорт залишився приблизно на колишньому рівні.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Cхожі теми

Міжнародна торгівля товарами
Міжнародна торгівля продовольством і сільськогосподарськими товарами
Товарна структура міжнародної торгівлі. Основні тенденції і причини зрушень у товарній структурі міжнародної торгівлі товарами
Система показників статистики зовнішньої торгівлі товарами
Теорія статистики
Охоплення статистичних даних
Товарна структура міжнародної торгівлі. Основні тенденції і причини зрушень у товарній структурі міжнародної торгівлі товарами
Основні тенденції розвитку міжнародної торгівлі на сучасному етапі
Особливості та основні тенденції розвитку міжнародної торгівлі сировиною
 
Дисципліни
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук