Навігація
Головна
Основні тенденції та особливості міжнародної торгівлі товарами....Понятійний апарат і основні категорії світових товарних ринків....Основні тенденції розвитку міжнародної торгівлі на сучасному етапіОсновні риси світової торгівлі товарами і послугамиМІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ: СУТНІСТЬ І ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУТоварна структура в міжнародній і внутрішній торгівлі ЄСТенденції розвитку міжнародної торгівлі товарами і послугами в другій...Зміни в географічній і товарній структурі міжнародної торгівліВідкритість ринку для міжрегіональної та міжнародної торгівліОсобливості та основні тенденції розвитку міжнародної торгівлі...
 
Головна arrow Економіка arrow Міжнародна торгівля
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Товарна структура міжнародної торгівлі. Основні тенденції і причини зрушень у товарній структурі міжнародної торгівлі товарами

На основі аналізу статистичних даних ЮНКТАД за 2002-2012 рр. можна виділити три основні тенденції змін у товарній структурі міжнародної торгівлі.

Перша тенденція: збереження в товарній структурі переважної частки промислової продукції (2012 р - близько 70%), а в її складі - продукції високих технологій.

Причини високої частки промислових товарів у світовому товарообігу такі:

• поява нових видів машин та обладнання;

• скорочення термінів оновлення основного капіталу;

• неухильно зростаючий попит на продукцію обробної промисловості.

Основними виробниками - експортерами промислової продукції за даними UNCTAD в 2012 р були:

• промислово розвинені країни - 64%, у тому числі країни Європи - 40,3%, США - 14,8%, Японія - 3,2%, Канада - 3,1% світового експорту;

• що розвиваються - 32,8%, у тому числі PC країни Азії - 23,6%, Америки - 5,1%, Африки - 2,8%, Океанії - 0,1% світового експорту;

• країни перехідної економіки - 3% світового експорту (за 10 років частка збільшилася вдвічі).

Друга тенденція: скорочення питомої ваги сировинних (до 1,7% світового експорту) і паливно-енергетичних товарів (до 13,8% світового імпорту).

Причини скорочення питомої ваги сировинних і паливно-енергетичних товарів у загальній структурі товарообігу:

• поява під впливом НТП замінників сировини - штучних волокон, які дешевше, якісніше і довговічніше натуральних;

• розширення переробки вторинної сировини;

• перехід до енергозберігаючих і ресурсозберігаючих технологій;

• проведення геологічних робіт з пошуку власних джерел енергоресурсів з метою ліквідації енергетичної залежності;

• перехід до використання альтернативних джерел енергії.

У 2012 р основними експортерами сільськогосподарської продукції були промислово розвинені країни - 68%, у тому числі Європа - 34%, США - 19%, Японія - 9%, Канада - 1,7%. Частка країн склала 30%, в тому числі країн Африки - 1,8%, Америки - 4,5%, Азії - 20%, Океанії - 0,2% світового експорту; країн перехідної економіки - близько 2%.

Основними експортерами паливно-енергетичних ресурсів є промислово розвинені країни - 66%, у тому числі Європа - 37%, США - 12,7%, Японія - 6,1%, Канада - 2,4%. Питома вага країн - 36%, у тому числі країн Азії - 29%, Америки - 3,8%, Африки - 2,2%, Океанії - 0,1% світового експорту; частка країн перехідної економіки - близько 2%.

Третя тенденція: скорочення частки продовольства в світовому товарообігу.

Причини скорочення частки продовольства:

• проведення політики самозабезпечення;

• політика протекціонізму;

• перетворення ряду країн у нетто-імпортерів і нетто- експортерів.

Основні експортери продовольчих товарів за даними ЮНКТАД в 2012 р .; промислово розвинені країни - 67,2%, у тому числі Європа - 46,8%, США - 11,3%, Японія - 6,5%, Канада - 2,5%; країни, що розвиваються - 26%, у тому числі країни Африки - 2,4%, Америки - 5%, Азії - 17; Океанії - 0,2% світового експорту; країни перехідної економіки - близько 5,7%.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

В умовах млявого зовнішнього попиту з боку розвинених країн і зрослої глобальної невизначеності темпи зростання імпорту в країнах, що розвиваються, і країнах з перехідною економікою в 2012 р також знизилися до відповідно 7% і 6%. Низький попит з боку розвинених країн в першу чергу вдарив але експортерам промислової продукції в країнах, що розвиваються, хоча це частково компенсувалося розширенням торгівлі Південь - Південь.

Тенденції в динаміці умов торгівлі свідчать про наростання відмінностей між тими чи іншими групами країн, що розвиваються протягом останніх декількох років. З 2002 р розвиваються, загалом товарному експорті яких висока частка нафти, мінеральних продуктів та продукції видобувних галузей, найбільшою мірою виграли від того, що ціни на сировину були вище цін на промислові товари. Оскільки більшість цих країн відноситься до числа країн з перехідною економікою, це сприяло тому, що найбільше покращилися умови торгівлі в цих регіонах. У тих країнах, де паливо є найбільшою статтею загального експорту, індекс умов торгівлі зріс за період 2002-2011 рр. більш ніж удвічі. На противагу цьому в разі країн, що розвиваються зі значною часткою промислової продукції в загальному експорті, багато з яких розташовані у Східній та Південно-Східній Азії, умови торгівлі погіршилися. Це частково обумовлено зростанням цін на імпортоване ними сировину, але свою роль зіграло і зниження цін на продукцію обробної промисловості, експортовану цими країнами, у порівнянні з промисловими виробами з розвинених країн.

Аналіз даних по окремих країнах показує, що з 2004 р (за винятком 2008 року) серед країн, в експорті яких переважають мінеральна сировина та продукція видобувних галузей, дуже суттєво покращилися умови торгівлі експортерів міді та (або) золота (наприклад, Перу, Чилі та Південної Африки). У разі цих країн позитивний ефект різкого підвищення міжнародних цін на мідь і золото перекривав сукупне негативний вплив зростаючих цін на нафту і промислові товари.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Динаміка умов торгівлі сильно розрізнялася в групі країн, в загальному товарному експорті яких переважає сільськогосподарську сировину, що пояснюється сукупним впливом трьох чинників: відмінностями в тенденціях цін на конкретні сільськогосподарські продукти; різною питомою вагою інших необроблених сировинних товарів у загальному експорті окремих країн; різною питомою вагою нафти в їх імпорті.

Сукупний ефект більш низьких цін на експортовані трудомісткі промислові товари і більш високих цін на імпортовану сировину був менш вираженим у разі країн, що стали експортерами промислових товарів, але як і раніше що чутливо реагують на коливання цін на необроблене сировину. Йдеться, зокрема, йде про деяких країнах Латинської Америки (наприклад, Бразилії, Колумбії і Мексики) та Південної Азії (наприклад, Індонезії), а також про Південній Африці. У багатьох з них вплив зміни цін по різних товарних категоріях на умови торгівлі було різноспрямованим і нейтралізовувати взаимовлиянием різних трендів. У Мексиці, Росії і Саудівської Аравії, де на паливо доводиться відчутна частка загального товарного експорту, позитивний ефект збільшених цін на паливо в значній мірі зводився нанівець тим негативним впливом, який чинили на умови торгівлі знижувалися ціни на експортовану промислову продукцію та (або) зростаючі ціни на імпортоване продовольство.

У більшості країн, що розвиваються та країн з перехідною економікою внесок чистого експорту в забезпечення економічного зростання різко знизився з моменту початку кризи. Цей показник був близький до нуля в 2010-2012 рр. в країнах Азії і Африки і перейшов в негативну зону в Латинській Америці і в країнах з перехідною економікою. На противагу цьому він істотно виріс в ЄС, де по росту фізичного обсягу експорт суттєво випереджав імпорт. Однак внесок чистого експорту в ЄС лише частково компенсував негативний вплив падаючого внутрішнього попиту.

На додаток до зрушень в динаміці фізичного обсягу торгівлі значний вплив на глобальні дисбаланси надавало і зміна цін. Зменшення таких перекосів в 2009 р в чому було пов'язане зі скороченням позитивного сальдо експортують нафту розвиваються та країн з перехідною економікою, відображенням якого стало зменшення дефіцитів США та країн Європи (виключаючи Німеччину). Зважаючи возобновившегося зростання цін на нафту з середини 2009 року і неухильного скорочення позитивного сальдо Китаю і Японії відповідальність за наростання глобальних дисбалансів в 2010 і 2011 рр. значною мірою лягає на країни, що є експортерами палива.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Cхожі теми

Основні тенденції та особливості міжнародної торгівлі товарами. Географічна структура міжнародної торгівлі товарами. Найбільші експортери та імпортери
Понятійний апарат і основні категорії світових товарних ринків. Міжнародні класифікатори товарів
Основні тенденції розвитку міжнародної торгівлі на сучасному етапі
Основні риси світової торгівлі товарами і послугами
МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ: СУТНІСТЬ І ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ
Товарна структура в міжнародній і внутрішній торгівлі ЄС
Тенденції розвитку міжнародної торгівлі товарами і послугами в другій половині XX століття
Зміни в географічній і товарній структурі міжнародної торгівлі
Відкритість ринку для міжрегіональної та міжнародної торгівлі
Особливості та основні тенденції розвитку міжнародної торгівлі сировиною
 
Дисципліни
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук