Навігація
Головна
Необхідність передумови гармонізації та міжнародної стандартизації...Міжнародна гармонізація та стандартизація обліку та звітностіРестратіфікація суспільства в умовах глобалізаціїСтандартизаціяРегулювання та гармонізація бухгалтерського обліку та звітності на...
Історія розвитку бухгалтерського облікуМЕТОДОЛОГІЧНІ І ПРАВОВІ ОСНОВИ СУЧАСНОЇ СИСТЕМИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ, ЗВІТНОСТІ В...ОСНОВИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ, ТЕХНОЛОГІЇ ОБЛІКОВОГО ПРОЦЕСУ І АНАЛІЗ...Сутність і зміст бухгалтерського фінансового обліку в сучасних умовах
 
Головна arrow Аудит та Бухоблік arrow Основи бухгалтерського обліку
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ГАРМОНІЗАЦІЯ ТА СТАНДАРТИЗАЦІЯ ОБЛІКУ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Матеріал даної глави ознайомить користувачів з сучасними парадигмами і тенденціями розвитку бухгалтерського обліку, зумовленими, головним чином, глобалізаційними процесами і явищами світової економіки. У даному контексті розглянуто історичні та економічні передумови і можливості гармонізації та стандартизації бухгалтерського обліку на національному, регіональному та міжнародному рівнях шляхом створення відповідних стандартів бухгалтерського обліку та звітності.

Особливу увагу в матеріалах глави приділено ролі та значенню міжнародних та національних професійних організацій, створених з метою дослідження проблем глобалізації та їх впливу на процеси гармонізації та стандартизації обліку та звітності, а також розроблення, затвердження та впровадження міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності на наднаціональному рівні при дотриманні оптимального співвідношення міжнародних і національних стандартів, що враховують вимоги часу і національні інтереси та традиції.

Вищеперелічені проблеми представлені у взаємозв'язку з метою, завданнями та програмою реформування російської системи бухгалтерського обліку та звітності відповідно до міжнародних стандартів та їх впровадження у вітчизняну практику.

Сучасні парадигми і тенденції розвитку бухгалтерського обліку

Постійно мінливі економічні умови зумовлюють необхідність змін в теорії і практиці бухгалтерського обліку, що є найважливішим елементом інформаційно-аналітичної системи управління економічними суб'єктами. Період, що охоплює кінець XIX -початок XXI ст., Характеризується постійними спробами представників світового професійного співтовариства виробити нові теоретико-методологічні підходи до формування моделей обліку та звітності, які найбільшою мірою відповідають сучасним вимогам і умовам економічного і соціального розвитку суспільства. На це, зокрема, вказує В. Ф. Палій, відзначаючи необхідність "змінити вектор розвитку бухгалтерської практики, привести облікову практику у відповідність з об'єктивними умовами розвитку економіки" [1].[1]

Аналіз передумов виникнення і основних етапів розвитку обліку як науки свідчить про те, що протягом століть, у зв'язку зі зміною економічних формацій, змінювалися і парадигми господарського обліку. Поняття "парадигма" останнім часом використовується активно в багатьох областях науки, зустрічається воно і в працях, присвячених розвитку обліку, але не завжди дане поняття використовується адекватно ситуації. На наш погляд, парадигму, в широкому сенсі слова, необхідно розглядати як концептуальне напрямок розвитку певної галузі знань, що передбачає наукові проблеми, цілі, завдання, гіпотези, методологію досліджень і орієнтовану на формування теоретичних основ досліджуваної сфери практичної діяльності.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Як наслідок, зміна парадигми будь-якій області знань, зокрема бухгалтерського обліку, передбачає, як зазначає у своїй фундаментальній праці "Структура наукових революцій" [2] Т. Кун, істотний розвиток зазначених нами елементів: зміна цілей і завдань діяльності; проведення досліджень для отримання нових знань в рамках існуючої парадигми; вдосконалення методології наукових досліджень; відображення об'єктивної реальності господарського життя та створення теоретичних засад, методик та алгоритмів нової парадигми.

Адекватність застосування поняття парадигми та відповідності змін в обліку зміни його парадигми підтверджують позиції вітчизняних і зарубіжних учених, що розробили нові концепції розвитку теорії та практики обліку (табл. 10.1).

Таблиця 10.1. Парадигми обліку, представлені російськими та зарубіжними вченими

Автори

Назва парадигм, концепцій, напрямків розвитку обліку

Я. В. Соколов

Уніграфіческая; камеральна; діграфіческая

О. Терентьєва

Уніграфіческая - натуральна і монетарна; діграфіческая - статична і юридична; камеральна

Ж. Рішар

Камеральна; юридична; статична

А. І. Шигаев

Актуарна - в якості нової парадигми

О. І. Кольна

Матрична - в якості повой парадигми

Л. М. Кіндрацька

Поліграфічна - в якості нової парадигми

Д. А. Панков

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Інституційна - в якості нової парадигми

М. А. Бахрушина В. Е. Керімов

Стратегічна - в якості нової парадигми

Г. Є. Крохічева

Корпоративно-мережева - в якості нової парадигми

А. Белкаой, Ф. А. Бімс, П. Є. Ферт,

A. К. Літтлтон,

B. К. Циммерман, Н. М. Бедфорд, Р. Маттесіч,

К. Т. Левине

Індуктивно-антропологічна (традиційна); дедуктивна парадигма ідеального доходу (ідеалізована); парадигма теорії прийняття рішень (процесуальна); парадигма ринку капіталу (кон'юнктурна); бихевиористская парадигма; парадигма інформаційної економіки (інформаційна)

Е. С. Хендріксен, М. Ф. Ван Бреда

Етична; податкова; правова; мікроекономічна; макроекономічна; соціально-корпоративна

На думку М. І. Сидорової, детально досліджує проблеми формування та зміни парадигм бухгалтерського обліку, більшість з виділених напрямів, являють собою, швидше за все, оригінальні способи організації бухгалтерського обліку, сто нові технології, нові дослідницькі підходи, з перенесенням акценту на проблематику у сфері регулювання бухгалтерського обліку і не зачіпають його основного системоутворюючого фактора - подвійності відображення фактів господарського життя, тому також немає підстав вважати їх новими парадигмами бухгалтерського обліку [3]. Проте уточнення і розвитку понятійного бухгалтерського апарату, в частині концепції, дослідницького підходу та інших, дозволять підвищити продуктивність наукових досліджень в галузі формування сучасної теорії бухгалтерського обліку, привести її у відповідність з об'єктивними умовами розвитку економіки.[3]

Щодо сучасного етапу розвитку бухгалтерського обліку в умовах його гармонізації та стандартизації існують різні позиції теоретиків бухгалтерського обліку - представників зарубіжних та російської шкіл. В умовах, коли в національні системи обліку впроваджуються правила, принципи і стандарти, виведені на основі англо-американської та континентальної моделей обліку, а теорія бухгалтерського обліку в більшості випадків залишається без змін, виникає невідповідність теоретичних основ обліку з практикою його ведення на основі національних стандартів .

У Росії дана проблема виникає, насамперед, через специфіку історичного формування теорії бухгалтерського обліку, зокрема на підставі досліджень Я. В. Соколова [4], які часто інтерпретуються багатьма дослідниками по-своєму і фактично стали узагальнюючої характеристикою системи обліку в англомовних країнах в цілому. Це обумовлює необхідність дослідження сучасних тенденцій розвитку англо-американської теорії бухгалтерського обліку, їх порівняння з сучасним розвитком обліку в нашій країні, що має служити ключем для вирішення проблем, що існують в сучасному бухгалтерському обліку і, в якійсь мірі, вирішити проблему непристосованості західних облікових концепцій до вітчизняної практики.

Особливу увагу в цьому зв'язку заслуговують два напрямки теорії бухгалтерського обліку: нормативна і позитивна. В англо-американській науковій бухгалтерській літературі 1960-і рр. використання нормативної методології стало основоположним, хоча вона вже використовувалася в працях багатьох вчених.

На думку професора Р. Маттессіча, до нормативної методології можуть бути віднесені наступні теоретичні школи: німецька етико-нормативна (І. Ф. Шер, X. Нікліш, Е. Шмаленбах), британська нормативна (А. Хоупвуд, Д. Купер, Т. Хопер, А. Пауелл і ін.) і прагматиків-нормативна (В. Е. Петоі, М. Мунітц, Р. Спрауз, Л. Голдберг) [5]. Частково нормативний підхід використовували вчені, роботи яких відносяться до більш ранніх періодів: К. Макніл (1939), В. Е. Петоі і А. К. Літтлтон (1940, 1953). У період "золотого століття" використання нормативного підходу вийшло на новий якісний рівень, що дозволило виявляти і вирішувати спільні проблеми бухгалтерського обліку та його розвитку.[5]

Моментом виникнення позитивної теорії обліку можна вважати 1978 р коли в журналі "The accounting review" Росс Уотт і Джерольд Ціммерманн випустили статтю під назвою "До позитивної теорії детермінації бухгалтерських стандартів" [6]. Метою створення позитивної теорії автори називають необхідність обгрунтування тиску на процес стандартизації бухгалтерського обліку, пояснення ефекту впливу різних бухгалтерських стандартів на окремих суб'єктів, пояснення бажань різних груп суб'єктів витрачати ресурси для впливу на процес стандартизації.[6]

Починаючи з середини 1970-х рр. позитивна теорія, що базується на положеннях неокласичної економічної теорії, портфельної та агентської теоріях, стала чільною методологією і внесла серйозний внесок у подальший розвиток теорії бухгалтерського обліку, що полягає у створенні концептуальної основи бухгалтерського обліку, закріплення в ньому центральної ролі договірних витрат, встановлення вплив вибору методів обліку на благополуччя договірних агентів, а також сприйняття розуміння бухгалтерського обліку з позиції договірних витрат [7].[7]

Виникнення нових завдань обліку викликало необхідність розвитку його теорії та практики. Наприклад, необхідність забезпечення інформації соціального та екологічного характеру, викликана переходом в постіндустріальну фазу розвитку економіки, зумовила необхідність розробки теорії соціального та екологічного обліку, обліку людського та інтелектуального капіталу, що не змогла забезпечити позитивна теорія, і посилила актуальність нормативних досліджень у сфері обліку.

Необхідність одночасного використання обох теорій в цілях розвитку обліку в умовах його гармонізації підкреслюють багато вчених, зокрема, Е. Хендрікс жоден з підходів до теорії (позитивний або нормативний) не приймає як єдино можливого і віддає перевагу еклектичному підходу, яка використовує будь теорія в залежності від конкретної ситуації. Основна мета, переслідувана при цьому, - надати набір логічних принципів для оцінки та розвитку практичних бухгалтерських методів і процедур [8].[8]

Глобалізаційні процеси, характерні для сучасного етапу розвитку економіки, зумовлюють необхідність вирішення питання зміни парадигми обліку та звітності. У даному контексті доречне порівняння вищеописаних континентальної та англо-американської моделей обліку, з урахуванням їх особливостей. Континентальна модель передбачає літочислення податків за даними звітності шляхом проведення низки коригувань, облік при цьому виконує не тільки інформаційну, але й фіскальну функцію. Англо-американська модель передбачає паралельне ведення бухгалтерського та податкового обліку, фінансова звітність складається в інтересах стейкхолдерів, а податковий облік узагальнює інформацію для визначення податкової бази.

Сучасна російська система обліку передбачає ведення як мінімум двох видів обліку - бухгалтерського, покликаного формувати транспарентну інформацію про фінансовий стан і фінансові результати діяльності організації, і податкового, що має фіскальну мету, тобто розстановка пріоритетів здійснюється за схемою англосаксонської моделі обліку, суть якої - підготовка різної інформації для різних цілей управління. Однак, незважаючи на те що процес зближення російського фінансового та податкового обліку активізується і облік набуває більшої податкову спрямованість, звітність російських організацій, залишаючись ретроспективної, перешкоджає її позиціонуванню в якості фінансової.

Світова практика також свідчить про те, що фінансова звітність перестає задовольняти інтереси користувачів, потребують отриманні звітів про сталий розвиток, про результати економічної, екологічної, соціальної діяльності організації. Таку звітність в силу її нефінансової спрямованості називають нефінансової звітністю, її складають найбільші світові компанії для включення в Міжнародний регістр нефінансових звітів.

У російській практиці такі звіти почали складати на добровільній основі понад 10 років тому, під назвою "корпоративна соціальна звітність", але відсутність єдиного підходу до се складанню ускладнює даний процес, хоча вже існує ряд документів, що регламентують соціальну відповідальність організацій, зокрема: рекомендації по оцінці діяльності та підготовці нефінансових звітів "П'ять кроків на шляху соціальної стійкості компаній"; "Меморандум про принципи корпоративної соціальної відповідальності", підготовлений Асоціацією менеджерів Росії; "Базові індикатори результативності - рекомендації з використання в практиці управління та корпоративної нефінансової звітності" та ін. Однак широкого застосування у вітчизняній практиці названі документи не отримали, тому російські компанії змушені застосовувати зарубіжні розробки.

Сучасна парадигма глобального розвитку бухгалтерської звітності полягає в переході до інтегрованого звіту, ініціатором розробки концепції якого став Міжнародний комітет з інтегрованої звітності - об'єднання представників Ради з МСФЗ, Комітету зі стандартів фінансового обліку США, Міжнародної федерації бухгалтерів, міжнародних інститутів розвитку, аудиторських і консалтингових компаній, експертних організацій і компаній реального сектора [9]. Від Росії в розробці Міжнародного стандарту з інтегрованої звітності беруть участь дві компанії: державна корпорація "Росатом" і ВАТ "НК Роснефть".[9]

Основними принципами підготовки інтегрованої звітності стають: побудова на основі бізнес-моделі компанії; перспективний характер даних; деталізація соціальної відповідальності і довгостроковий успіх. Інтегрований звіт покликаний розкривати характер впливу управління на шість видів капіталу: фінансового, виробничого, людського, інтелектуального, природного і соціального, від ефективної взаємодії яких залежать майбутні грошові потоки організації. Така звітність повинна бути орієнтована на стратегічні цілі організації, для прийняття на її основі зважених рішень в частині стратегії компанії, які супроводжують її ризиків і способах їх мінімізації. Інтегрована звітність зможе істотно підвищити інвестиційну привабливість компанії, так як потенційні інвестори зацікавлені в отриманні прозорої інформації, розкривала справжні і майбутні ризики компанії не тільки у фінансовому, а й у соціальній та екологічній сферах.

Як зазначає у своїх дослідженнях М. А. Бахрушина, даних фінансового обліку з його акцентом на аналіз минулого стає недостатньо, тому організації впроваджують систему управлінського обліку, інформаційно доповнює дані фінансового. Управлінський облік повинен стати важливим каналом надходження даних, необхідних для підготовки інтегрованої звітності про сталий розвиток [10].[10]

Дослідження та рішення розглянутих проблем, обумовлених зміною парадигми бухгалтерського обліку, повинні сприяти активізації процесів розвитку теорії, методології та практики вітчизняного обліку та підвищення дієвості системи обліку та звітності, що формується російськими організаціями з урахуванням вимог міжнародних стандартів та зарубіжної практики їх застосування.

  • [1] Наші В. Ф. Теорія бухгалтерського обліку: сучасні проблеми. М .: Бухгалтерський облік, 2007. С. Л.
  • [2] Кун Г. Структура наукових революцій. М .: Прогрес, +2002.
  • [3] Сидорова М. І. До питання про парадигмах бухгалтерського обліку // Міжнародний бухгалтерський облік. 2013. № 27.
  • [4] Соколов Я. В. Бухгалтерський облік: від витоків до наших днів: навч. посібник. С. 638.
  • [5] Milne MJ Positive accounting theory, political costs and social disclosure analyses: a critical look // Paper presented at 2001 BAA Annual Conference at the University of Nottingham.
  • [6] Zeff SA The evolution of the conceptual framework for business enterprises in the United States // Accounting Historians Journal. 1999. Vol. 26. № 2. P. 89-131.
  • [7] Walis К. L. Positive accounting Ihcory: a ton year perspective / RL Watts, JL Zimmcrman // The Accounting Review Standards. 1990i Vol. 65. № 1. P. 150-151.
  • [8] Хендріксен E. С, Ван Бреда M. Ф. Теорія бухгалтерського обліку: пров. з англ. / Під ред. проф. Я. В. Соколова. М.: Фінанси і статистика, 2000.
  • [9] КПМГ в Росії та СНД. На шляху до інтегрованої звітності в 21 столітті. URL: teoria-praktica.ru/8-2012/economics/kryanova.pdf.
  • [10] Бахрушина М. А. Парадигма бухгалтерського обліку та звітності в умовах глобальної економіки: проблеми Росії та шляхи їх вирішення // Міжнародний бухгалтерський облік. 2014. № 25. С. 38-46.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Cхожі теми

Необхідність передумови гармонізації та міжнародної стандартизації бухгалтерського обліку
Міжнародна гармонізація та стандартизація обліку та звітності
Рестратіфікація суспільства в умовах глобалізації
Стандартизація
Регулювання та гармонізація бухгалтерського обліку та звітності на міжнародному рівні
Історія розвитку бухгалтерського обліку
МЕТОДОЛОГІЧНІ І ПРАВОВІ ОСНОВИ СУЧАСНОЇ СИСТЕМИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ, ЗВІТНОСТІ В ПІДПРИЄМНИЦЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
ОСНОВИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ, ТЕХНОЛОГІЇ ОБЛІКОВОГО ПРОЦЕСУ І АНАЛІЗ ЗМІСТУ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ
Сутність і зміст бухгалтерського фінансового обліку в сучасних умовах
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук