Навігація
Головна
Екологічні проблеми глобального масштабуГлобальні проблеми сучасностіГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ І МАЙБУТНЄ ЛЮДСТВА
Неоднорідність економічного простору і нерівномірність економічного...Вплив інформатизації на зростання нерівномірності економічного...Нерівномірність економічного розвитку різних країн світу
Режими вільного і обмеженого доступу до інформаційних ресурсів....Категорії інформаційних ресурсів з доступу до них користувачівЗУ з послідовним доступом
Науково-технічна революція та її соціальні наслідкиКонцептуальні оцінки науково-технічного прогресуТехнології соціального обслуговування з використанням досягнень...
 
Головна arrow Екологія arrow Соціальна екологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Зв'язок екологічних проблем з іншими глобальними проблемами

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Нерівномірність економічного розвитку

Значний вплив на екологічну ситуацію в світі в цілому і в окремих регіонах надає проблема нерівномірності економічного розвитку країн Півночі і Півдня.

Дефіцит ресурсів і нерозвиненість економік слаборозвинених і багатьох країн, що розвиваються є основними причинами бідності значної, нерідко здебільшого їх населення.

Найбільш висока абсолютна бідність за даними ООН на 2004 р виходячи з встановленої національного кордону спостерігалася в Мадагаскарі - 71,3%, Сьєрра-Леоне - 70,2%. Якщо ж за кордон бідності взяти 1 дол. На день (такий показник використовує ООН для країн, що розвиваються), то найбільш висока бідність за даними на 2005 р наголошується в Нігерії (70,8%) і Замбії (63,8%).

Характерними проявами бідності є проживання людей у примітивних житлах, що не відповідають елементарним сучасним стандартам, недоїдання, вживання неякісних продуктів, недоступність для населення кваліфікованої медичної допомоги, відсутність можливості отримання освіти. Для країн з високим рівнем бідності характерні високий рівень захворюваності та смертності в комплексі з низькими показниками тривалості життя.

Природним механізмом компенсації високої смертності в слаборозвинених і деяких країнах, що розвиваються є висока народжуваність. Причому навіть для країн з перспективними економіками, набирающими високий темп розвитку, характерна значна інерційність адаптивних механізмів, що забезпечують виживання в умовах дефіциту ресурсів. У таких країнах без спеціального регулювання народжуваність в певний період може значно перевищувати смертність, що може призводити до перенаселення і виникнення ряду супутніх йому проблем: безробіття, дефіциту продуктів харчування і води, зростанню щільності проживання, гіперзагрязненію середовища продуктами життєдіяльності людей і ін.

Необхідно відзначити ще один важливий аспект проблеми нерівномірності економічного розвитку. Якщо для промислово розвинених країн екологічні проблеми мають переважно індустріальний характер, тобто в основному пов'язані з функціонуванням виробляють та переробних промислових підприємств, то для слаборозвинених країн і країн негативні соціально-екологічні фактори традиційно пов'язані з експлуатацією та гіперексплуатаціей природних ресурсів (лісів, грунтів, інших природних багатств). Слід зазначити, однак, що в останні кілька десятиліть у зв'язку з інтенсифікацією винесення виробництва з промислово розвинених країн на територію розвиваються характер екологічних проблем останніх також піддався істотній індустріалізації, тому і для цих країн сьогодні також актуальними є проблеми забруднення навколишнього середовища продуктами діяльності промислових підприємств.

Боротьба за ресурси і доступ до них

Боротьба за ресурси в усі часи існування людства було однією з ключових детермінант соціальних процесів.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Географічно родовища корисних копалин розподілені вкрай нерівномірно. Фактично жодна країна на планеті не має запасами всіх потрібних видів мінеральної сировини і не може обійтися без його імпорту. Так, США повністю забезпечують свої потреби лише по 22 видах мінеральної сировини (не рахуючи будівельно-кам'яних матеріалів), у той час як по багатьох видах стратегічної сировини (уран, кобальт, стронцій, тантал, кадмій, вольфрам, хром, марганець і т. д.) хронічно залежать від імпорту. В цілому США імпортують 15-20% (у вартісному вираженні) необхідного їм мінеральної сировини, Західна Європа - 70-80%, Японія - 90-95%. Навіть Китай, мало кому поступається за асортиментом своїх мінеральних ресурсів, у великих кількостях імпортує хроміти.

Для кожної країни важливе значення має фактор комплектності своїх мінеральних ресурсів. Наприклад, підприємствам чорної металургії в окремо взятій країні бажано розташовувати не тільки ресурсами залізної руди, але і марганцю, хромітів, коксівного вугілля. А якщо вони ще й розташовані порівняно недалеко один від одного, то це велика удача.

Немає жодної країни в світі, яка не володіла б тими чи іншими мінеральними ресурсами. У тому випадку, якщо їх мало, а деяких немає взагалі, держава не приречене на бідність. Адже національне багатство будь-якої країни можна вимірювати не тільки сукупністю її матеріальних цінностей і запасами природних багатств, але й людьми, їхнім досвідом і працьовитістю, ступенем використання їх енергії, знань і майстерності.

Наприклад, Японія, яка домоглася видатних успіхів в економіці, має дуже обмежені мінеральні ресурси. Вона володіє лише запасами сірки і пиритов, у той час як їй сильно не вистачає нафти, природного газу, залізної руди, руд рідкісних металів, фосфоритів, калійних солей і т.д. На противагу Японії можна навести приклади багатьох держав, що володіють багатющими ресурсами мінеральної сировини, але не досягли великих успіхів у соціально-економічному розвитку.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Самостійною проблемою є обмеженість доступу до ресурсів, джерела яких розташовані за межами власної території. Так, наприклад, не всі країни мають прямий вихід до відкритих водойм. Крім обмежень, пов'язаних з неможливістю використовувати ресурсний потенціал таких водойм, ці країни можуть відчувати (і нерідко відчувають) труднощі з імпортом необхідних ресурсів, так як це передбачає їх транспортування по територіях інших країн.

Нерівномірність розподілу ресурсів по планеті і обмеження в доступі до них сприяють, з одного боку, розвитку процесу міжнародного поділу праці та міжнародних економічних зв'язків, з іншого - є чинником, що викликає напруженість у взаєминах держав, здатні переростати в гострі форми (економічні війни, збройні конфлікти ).

Екологія та науково-технічний прогрес

Неоднозначність опеньок екологічного значення та наслідків науково-технічного прогресу пов'язана з тим, що він з одного боку, пов'язаний з інтенсифікацією і зміною структури споживання природних ресурсів, з іншого створює необхідні передумови для раціоналізації природокористування.

Насправді головною причиною різкого загострення взаємовідносин суспільства і природи в 1960-1980-х рр. було нераціональне використання досягнень науково-технічної революції (НТР). Головною причиною такого стану був безсистемний характер впровадження окремих досягнень НТР, орієнтованих на використання переважно традиційних, невідновлюваних джерелах енергії (нафта, природний газ, кам'яне вугілля) і традиційних видів сировини. Усвідомлення комплексного характеру сучасної науково-технічної революції в індустріально розвинених країнах Європи та Північної Америки призвело до того, що ситуація в системі "суспільство - природа» почала поступово змінюватися на краще: були розроблені національні програми забезпечення енерго- і ресурсосохранності, висунуті жорсткі вимоги до екосовмещенію автомобільних двигунів, відновлені екосистеми Великих озер, Рейну і багатьох інших водних резервуарів, почалось обмеження застосування хімічних препаратів в сільському господарстві (пестицидів, інсектицидів, гормонів) і т.п.

Екологічний зміст сучасної науково-технічної революції проявляється в тому, що в ході її розгортання виникають необхідні наукові та технічні передумови забезпечення нового характеру ставлення до природи. Це можливість переходу виробництва на замкнуті цикли, перехід до безмашинному виробництву, можливість більш ефективного використання енергії аж до створення автотрофних систем, створення замкнутих циклів водоспоживання, не порушення природних циклів кругообігу речовини та енергії, і т.п.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Cхожі теми

Екологічні проблеми глобального масштабу
Глобальні проблеми сучасності
ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ І МАЙБУТНЄ ЛЮДСТВА
Неоднорідність економічного простору і нерівномірність економічного розвитку
Вплив інформатизації на зростання нерівномірності економічного розвитку суспільства
Нерівномірність економічного розвитку різних країн світу
Режими вільного і обмеженого доступу до інформаційних ресурсів. Правила та гарантії їх використання
Категорії інформаційних ресурсів з доступу до них користувачів
ЗУ з послідовним доступом
Науково-технічна революція та її соціальні наслідки
Концептуальні оцінки науково-технічного прогресу
Технології соціального обслуговування з використанням досягнень науково-технічного прогресу
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук