Навігація
Головна
Тривалий періодРезультативність в короткому періодіМодель AD - AS. Макроекономічна рівновага в короткому і тривалому...Система вимірювань результативності бізнесу: проблема цілісностіНаціональна економіка в тривалому періоді. Економічний ріст і розвитокМаркетинг в системі управління результативністю бізнесу в компаніїМиттєве, короткострокове і тривале рівновагу. Зміна ціни, обсягу...Управління діяльністю організації і її результативністьНескінченно тривалий, або перпетуітетний, проектРізновиди крос-секційних і тривалих досліджень
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Результативність в тривалому періоді

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

У проведеному аналізі весь випуск ставиться тільки одному, змінному фактору. Проте з не меншою підставою результат виробництва можна приписати постійному фактору. Можна визначити середню продуктивність постійного фактора: АР До = Q / K; вона підвищується при збільшенні кількості використовуваного праці доти, поки росте загальний випуск. Але оскільки в короткому періоді рішення приймаються з приводу обсягів використання змінного фактора, то визначаються показники його результативності.

Так як в тривалому періоді змінюється не тільки кількість зайнятого у виробництві праці, а й обсяг капіталу, то виробничу функцію тривалого періоду можна представити у вигляді безлічі виробничих функцій короткого періоду, що розрізняються обсягами капіталу. Шість таких функцій наведено в табл. 2.2. По стовпцях видно, як змінюється випуск в міру збільшення праці при фіксованих обсягах капіталу. Рядки відображають зміну випуску при збільшенні капіталу і незмінних обсягах праці. Таблиця 2.2 є табличній формою подання виробничої функції тривалого періоду.

Таблиця 2.2

Таблична форма виробничої функції тривалого періоду

К / L

10

20

30

40

50

60

50

33

40

44

47

50

52

60

38

46

50

54

57

60

70

43

51

57

61

64

67

80

48

57

63

67

71

74

90

52

62

68

74

78

81

Дані табл. 2.2 відображають закон знижується граничної продуктивності та праці, і капіталу. Це виражається в тому, що цифри в шпальтах ростуть повільніше, ніж цифри, що ілюструють зростання кількості застосованої праці, а цифри в рядках ростуть повільніше ніж цифри, що ілюструють збільшення обсягу капіталу. Цю особливість виробничої функції тривалого періоду необхідно враховувати при виборі алгебраїчної форми її подання. Для даної мети не годиться, наприклад, функція виду: Q = aL + bK, де а і b константи, оскільки в цьому випадку граничні продуктивності факторів виробництва незмінні.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Типовою формою виробничої функції тривалого періоду є показова функція виду

де А, α і β - позитивні постійні числа, що характеризують технологію виробництва. У початкових курсах з економіки найчастіше використовується функція Кобба - Дугласа [1]: Q = AL α K1-α. Таблиця 2.2 представляє таку функцію; містить дані з округленням до цілих чисел згідно з формулою Q = Z 0,75 До 0,25.[1]

Показники ступенів α і β виробничої функції рівні коефіцієнтам еластичності випуску за факторами

Оцінити технічну результативність виробництва в тривалому періоді шляхом ділення обсягу випуску на обсяги використовуваних факторів виробництва неможливо, так як не можна складати число робітників, із числом верстатів або гектарами землі. Проблема вирішується інакше. При дослідженні залежності обсягу випуску від зміни обсягів одночасно обох факторів виробництва розрізняють два варіанти: пропорційне і непропорційне зміна обсягів праці і капіталу. Результат впливу на випуск пропорційної зміни обох факторів називається віддачею від масштабу, так як змінюється лише масштаб виробництва. При непропорційному зміні факторів змінюється не тільки масштаб, але і співвідношення між працею і капіталом (технологія); те й інше надає певний вплив на випуск і тому в даному випадку зміни результативності виробництва можна зв'язувати лише із зміною масштабу. У даному курсі обмежимося аналізом наслідків тільки пропорційної зміни обох факторів виробництва. При цьому можливі три випадки.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Збільшення праці і капіталу в п раз може супроводжуватися збільшенням випуску: 1) у п раз; 2) більш ніж в п разів; 3) менш ніж п раз. У першому випадку говорять, що технологія має незмінну віддачу від масштабу, у другому - зростаючу і в третьому - снижающуюся віддачу від масштабу.

Оскільки показники ступенів у виробничій функції: Q = = AL a До β показують, на скільки відсотків зросте випуск зі збільшенням відповідного фактора виробництва на 1%, то при α + β = 1 - постійний ефект масштабу; при α + β> 1 - зростаючий; а при α + β <<1 - снижающийся.

Для графічного представлення двох факторної виробничої функції тривалого періоду в двомірному просторі використовується сімейство ліній рівного випуску. Лінія рівного випуску (ізокванта) представляє безліч різних сполучень обсягів праці і капіталу, при яких досягається один і той же обсяг випуску. З табл. 2.3 видно, що 57 од. продукції можна випустити при трьох різних комбінаціях праці і капіталу: До 1 = 50, L 1 = 60; До 2 = 30, L 2 = 70; До 3 = 20, L 3 = 80. Крім цих варіантів співвідношень обсягів праці і капіталу існує безліч інших, при яких за технологією, відповідної виробничої функції Q = Z 0,75 K 0,25, теж можна призвести 57 од. продукції. Поєднавши всі крапки, що представляють ці комбінації в системі координат - К, L, отримаємо ізокванту 57. Аналогічно будується ізокванта для будь-якого іншого обсягу випуску, і в результаті виробнича функція тривалого періоду постає у вигляді безлічі (карти) изоквант, зображеного на рис. 2.3.

Карта ізоквант

Рис. 2.3. Карта ізоквант

Ізокванта є одним з основних інструментів графічного аналізу технічної результативності виробництва. Тож з'ясуймо, чим визначаються її конфігурація і розташування в просторі К, L.

Так як виробнича функція виражає залежність між кількістю використовуваних факторів і максимально можливим випуском, то ізокванта представляє безліч поєднань мінімально необхідних обсягів праці і капіталу для заданого випуску. Це означає, що ізокванта не може мати позитивний нахил. Припустимо, що ізокванта має вигляд, зображений на рис. 2.4. У такому разі всі точки ізокванти, розташовані поза дуги АВ, представляють неефективні варіанти виробництва 57 од. продукції. Так, точка С відповідає варіанту виробництва при використанні До з капіталу і L D праці. Але 57 од. продукції з такими ж витратами праці можна виробити, застосовуючи K D од. капіталу.

Ефективна і неефективна області ізокванти

Рис. 2.4. Ефективна і неефективна області ізокванти

Ступінь опуклості ізокванти до початку координат (змінюється її нахил в різних точках) висловлює важливу технологічну особливість виробництва: вона показує, якою мірою фактори виробництва взаємозамінні. Звернімося ще раз до рис. 2.4. При переході від поєднання До А - L a до поєднання K D - L D на кожну додаткову одиницю праці вивільняється більше капіталу, ніж при переході від поєднання K D - L D до поєднання До B - L B. Це пов'язано з тим, що дуга AD має більш крутий нахил до осі абсцис, ніж дуга DB.

У деяких видах господарської діяльності праця і капітал взагалі не можуть замінити один одного і повинні використовуватися у фіксованій пропорції: 1 робітник - 2 верстата, 1 літак - 10 членів екіпажу. У цьому випадку технологія виробництва відображається виробничою функцією Леонтьєва [2]

де а і b - технологічно необхідний витрата відповідно праці і капіталу на одиницю продукції. Якщо, наприклад, на кожному автобусі далекого прямування має бути два водія, то при наявності в автобусному парку 50 автобусів і 90 водіїв одночасно можуть обслуговуватися тільки 45 маршрутів, тобто

Кількісною характеристикою взаємозамінності факторів виробництва при конкретному їх поєднанні служить гранична норма технічної заміни.

Гранична норма технічної заміни праці капіталом - MRTS K, L, (marginal rate of technical substitution; в нижньому індексі на перше місце ставиться збільшується фактор, а на друге зменшуваний) показує, на скільки одиниць можна зменшити обсяг використовуваного праці у разі збільшення капіталу на одиницю при збереженні випуску незмінним.

Величина граничної норми технічної заміни факторів виробництва визначається їх граничною продуктивністю. Нехай гранична продуктивність праці дорівнює 6, а гранична продуктивність капіталу - 3. Тоді у разі вибуття з виробництва одиниці праці обсяг випуску зменшиться на 6 од. Щоб випуск залишився незмінним, потрібно збільшити капітал на 2 од. При збільшенні капіталу на 1 од. обсяг використовуваного праці можна скоротити на 0,5 од., тобто

Таким чином, гранична норма технічної заміни праці капіталом дорівнює відношенню граничної продуктивності капіталу до граничної продуктивності праці.

Дотепер ми аналізували тільки технологічні залежності між обсягами застосовуваних факторів виробництва та випуском продукції. Щоб приступити до економічного аналізу, потрібно залучити ціни. Ціни праці і капіталу разом з технологією дозволяють визначити одну з найважливіших економічних категорій - витрати (витрати) виробництва.

  • [1] Аналізуючи залежність між обсягом випуску обробної промисловості США і кількістю використовуваних обсягів праці і капіталу на основі статистичних даних за 1899-1922 рр., Економіст П. Дуглас і математик Д. Кобб виявили, що її добре відображає функція Q = L 0, 73 До 0,27.
  • [2] Василь Леонтьєв - лауреат Нобелівської премії з економіки 1973 р за розробку моделі міжгалузевого балансу (методу "витрати-випуск").
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Cхожі теми

Тривалий період
Результативність в короткому періоді
Модель AD - AS. Макроекономічна рівновага в короткому і тривалому періодах
Система вимірювань результативності бізнесу: проблема цілісності
Національна економіка в тривалому періоді. Економічний ріст і розвиток
Маркетинг в системі управління результативністю бізнесу в компанії
Миттєве, короткострокове і тривале рівновагу. Зміна ціни, обсягу виробництва і еластичності пропозиції залежно від ринкового періоду
Управління діяльністю організації і її результативність
Нескінченно тривалий, або перпетуітетний, проект
Різновиди крос-секційних і тривалих досліджень
 
Дисципліни
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук