Навігація
Головна
Наслідки державного регулювання цінДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У соціально- культурної сфериСутність і цілі державного регулювання ринкової економіки
АкцизиАКЦИЗИАкцизи
Природні монополії та їх регулюванняРинок природних монополійМонополія природна і штучна
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Наслідки державного регулювання

Відмінності в ціноутворенні на ринках досконалої конкуренції і монополії призводять до того, що різними виявляються наслідки державного втручання в процес ціноутворення.

Акциз і дотація

На рис. 5.6 показані результати запровадження акцизу на обох ринках при припущенні, що ринковий попит заданий прямою лінією і графік граничних витрат монополії збігається з графіком галузевого пропозиції на конкурентному ринку. У цьому випадку на монополізованому ринку споживача перекладається менша частка податку, ніж на ринку досконалої конкуренції.

Перекладення податку на конкурентному і монополізованому ринках

Рис. 5.6. Перекладення податку на конкурентному і монополізованому ринках

Введення акцизу в розмірі Т зрушує криву граничних витрат вгору і збільшує ціну на конкурентному ринку з до, а на монополізованому - з до. Це пов'язано з тим, що рівноважний поєднання ціни та кількості на монополізованому ринку визначається перетином ліній МС і MR, а на конкурентному ринку перетином лінії МС з лінією попиту D, яка вдвічі положе лінії MR.

Відповідно, надання дотації на кожну одиницю проданої продукції в розглянутому випадку знижує ціну на монополізованому ринку менше, ніж на ринку досконалої конкуренції.

На ринку досконалої конкуренції прирощення ціни внаслідок запровадження акцизу не може перевищити величину акцизу. На монополізованому ринку це можливо. З урахуванням виразу (5.2) залежність монопольної ціни від величини акцизу можна представити так:

+

Перший доданок в правій частині являє монопольну ціну до введення акцизу, а другий доданок - приріст ціни внаслідок запровадження акцизу; приріст ціни буде більше величини акцизу при.

Відповідно дотація при такому попиті призведе до зниження ціни на величину, що перевищує дотацію.

Приклад 5.2

Галузевий попит заданий функцією:, а функція загальних витрат монополії:. Оскільки в цьому випадку і, то прибуток фірми максимальна при, а оптимальне для неї поєднання -.

Якщо за одиницю проданої продукції монополія отримує дотацію 2 ден. од., то функція граничних витрат прийме вигляд і умовою максимізації прибутку стане рівність; з цього випливає, що, а. Дотація у розмірі 2 ден. од. за одиницю продукції знизила ціну на 2,58 ден. од.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Декретирование ціни. Як було показано в параграфі 4.4, встановлення верхньої межі ціни на ринку досконалої конкуренції супроводжується збільшенням обсягу попиту і скороченням обсягу пропозиції, внаслідок чого виникає дефіцит. Інакше йде справа на монополізованому ринку. Запровадження верхньої межі ціни ставить монополію в положення досконалого конкурента: будь-який обсяг випуску їй доводиться продавати по одній і тій же ціні. Лінія директивної ціни стає лінією середнього і граничного доходів і максимум прибутку досягається при рівності граничних витрат директивної ціною.

Приклад 5.3

На рис. 5.7 представлена ситуація на ринку монополії при Q D = 50 - Р і ТС = 150 - 10 Q + 0,5 Q 2. Максимум прибутку π = 450 монополії дає поєднання Р = 30; Q = 20. (Нескладні розрахунки в цьому прикладі опущені.) Якщо встановити верхню межу ціни Р = 25, то для отримання максимального прибутку доведеться збільшити випуск до Q = 25; тоді π = 412,5. Максимум товару Q = 30 монополія поставить на ринок, коли верхня межа ціни буде Р = 20, що дозволить отримати найбільшу при такій ціні прибуток π = 300. Подальше зниження директивної ціни призведе до скорочення обсягу пропозиції монополії; так при Р = 15 вона продаватиме Q = 25, незважаючи на те що могла б продати Q = 35; але тоді її прибуток знизиться з π = 162,5 до π = 112,5. Тому при директивної ціною нижче Р = 20 на ринку утворюється дефіцит.

Випуск монополії при директивних цінах

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Рис. 5.7. Випуск монополії при директивних цінах

Регулювання природних монополій

Природні монополії виникають у тих випадках, коли зростаюча віддача від масштабу призводить до того, що одна фірма задовольняє ринковий попит з меншими середніми витратами, ніж кілька конкуруючих між собою більш дрібних фірм [1]. Формально це виражається в тому, що крива довгострокових середніх витрат окремої фірми перетинає криву галузевого попиту до досягнення свого мінімуму, як показано на рис. 5.8.[1]

Галузевий попит і витрати па товар природної монополії

Рис. 5.8. Галузевий попит і витрати па товар природної монополії

Максимум монопольного прибутку забезпечує поєднання Р M, Q M, яке, як уже зазначалося, не відповідає суспільному оптимуму. Враховуючи специфічну реакцію монополій на директивні ціни, держава може встановити цепу Р 1 = АС, позбавляючи монополію прибутку і збільшуючи надлишок споживача. При випуску Q1 виручка фірми дорівнює загальним витратам. В умовах природної монополії обсяг випуску, що виключає прибуток фірми, менше суспільно-оптимального обсягу. Таким в ситуації, представленої на рис. 5.8, є Q 0, так як Р 0 = МС. Однак при цьому випуску фірма несе збитки, тому що ціна ніжі середніх витрат. Отже, щоб обсяг випуску природної монополії був оптимальним з позицій суспільства, вона повинна отримувати дотацію, рівну площі заштрихованого прямокутника. Цим пояснюється часто зустрічається субсидування громадського транспорту та інших підприємств комунального господарства.

За певних умов регулятор природних монополій з метою стимулювання суспільно-оптимального випуску може проводити цінову дискримінацію. Якщо в ситуації, представленої на рис. 5.8, одній групі споживачів встановити ціну Р 1, тоді вони куплять Q 1 одиниць продукції і оплатять всі витрати на її виробництво, включаючи постійні. Для другої групи споживачів можна встановити ціну Р 0 і вони відшкодують усі змінні витрати на купується ними кількість продукції Q 0 - Q 1. У результаті буде вироблено оптимальне з позицій суспільства кількість продукції, монополія відшкодує всі витрати і обидві групи покупців матимуть споживчі надлишки. Але за якою ознакою розділити покупців на зазначені дві групи? Лише випадково може виявитися, що, наприклад, кількість електроенергії, споживаної в побуті, так само Q 1, а для виробничих потреб потрібно Q 0 - Q 1 од. [2]

  • [1] При сучасному рівні розвитку продуктивних сил природні монополії, як правило, утворюються в галузях тепло-, енерго- та водопостачання, транспорту та зв'язку. До найбільших природним монополіям Росії відносяться ВАТ "Газпром", РАО "ЄЕС Росії", ВАТ "РЖД". Реєстри Федеральної служби по тарифах, яка поряд з Федеральною антимонопольною службою регулює діяльність монополій, містять декілька десятків регіональних природних монополій.
  • [2] Можливості використання регулятором цінової дискримінації третього ступеня див. У Додатку до даної глави.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Cхожі теми

Наслідки державного регулювання цін
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У соціально- культурної сфери
Сутність і цілі державного регулювання ринкової економіки
Акцизи
АКЦИЗИ
Акцизи
Природні монополії та їх регулювання
Ринок природних монополій
Монополія природна і штучна
 
Дисципліни
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук