Навігація
Головна
Про принцип суверенної рівності держав.ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИЙ СВІТ ЧИ СПІВТОВАРИСТВО СУВЕРЕННИХ ДЕРЖАВ?Принцип суверенної рівності державПро принципі суверенної рівності державОсобливості бухгалтерського обліку операцій в іноземній валютіРух грошових коштів в іноземній валютіПринцип суверенної рівності державЕМІСІЙНЕ ПРАВО. ПРАВОВІ ОСНОВИ ЕМІСІЇ. ГРОШОВИЙ ОБІГРегулювання готівкового грошового обігуНаціональне законодавство іноземних держав
 
Головна arrow Банківська справа arrow Гроші, кредит, банки
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Використання іноземних валют в грошовому обігу суверенних держав

У грошовому обігу суверенних держав можуть використовуватися світові валюти (долар США, євро), а також валюти країн - найближчих сусідів. В умовах високої інфляції відбувається витіснення національних валют з грошового обігу суверенних держав. Для позначення цього явища використовується термін "доларизація".

Під доларизацією в економічній літературі розуміються два різних явища:

1) використання іноземної валюти нарівні з національною валютою;

2) відмова від національної валюти і оголошення іноземної валюти законним платіжним засобом.

Використання іноземної валюти нарівні з національною в якості міри вартості, засобу обігу і засобу накопичення використовується в країнах з макроекономічною нестабільністю і високою інфляцією. Наприкінці 1970-х - початку 1980-х рр. це явище стало настільки поширеним, що викликало зміна законодавства багатьох країн - обіг іноземної валюти на їх територіях було узаконено.

До високодоларизованої зазвичай відносять країни, в яких відношення депозитів в іноземній валюті до грошового агрегату М2 перевищує 30%. У відповідності з даним критерієм найбільш доларизовані Аргентина, Болівія, Камбоджа, Перу, Туреччина, Уругвай.

Очевидний недолік даного критерію: він не дозволяє враховувати тезаврірованную населенням іноземну валюту. За саме в країнах з нестабільною економікою і нестійкою банківською системою населення побоюється тримати іноземну валюту на банківських депозитах.

До теперішнього часу лише одна країна - Еквадор офіційно оголосила долар США легальним платіжним засобом на своїй території. Болес поширений режим валютного управління, який нс передбачає відмову від національної валюти, по значно звужує сферу її звернення.

Деякі країни використовують систему організації грошового обігу, що отримала назву "валютне управління". При цій системі центральний банк суверенної держави емітує національні грошові знаки строго в пропорції 1: 1 до долара США. Це означає, що проводити випуск в обіг національних грошей можна лише при отриманні експортної виручки або кредитів в іноземній валюті. Валютне управління використовується в Болгарії, Боснії і Герцеговині, Естонії. Воно призводить до відмови від проведення національної грошово-кредитної політики і різко обмежує можливості регулювання економіки.

Доларизація національної економіки активно лобіюється США, насамперед виходячи з тих очевидних вигод, які вона приносить цій країні.

По-перше, ФРС отримує сеньйораж від емісії доларів, використовуваних в інших країнах. Своєю національною валютою США покривають дефіцит торгового балансу. Купуючи товари в інших країнах, вони поставляють взамін свій товар - долари. До того ж, якщо економіка конкретної країни буде повністю доларизована, то ця країна не зможе придбавати на належні їй долари американські казначейські векселі, по яких виплачується відсоток. Адже ці долари потрібні для звернення. Невиплата потенційного відсотка - непрямий дохід уряду США.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

По-друге, попит на американську валюту, породжуваний доларизацією, підтримує загальний грошовий попит в економіці США. Це значно знижує потребу в операціях на відкритому ринку з регулювання грошового обігу.

По-третє, доларизованих країни стають постійним ринком збуту для американської промисловості, оскільки вони позбавляються такого методу стимулювання експорту та обмеження імпорту, як зниження курсу національної валюти.

Вигоди США від доларизації економік інших країн настільки очевидні, що сенатор Р. Мек виступив з пропозицією ділити доходи від сеньйоражу з країнами, які погодилися використовувати американську валюту в якості законного платіжного засобу. Але ця пропозиція не було прийнято ФРС.

Прихильники повної доларизації підкреслюють три переваги такої політики. По-перше, використання стійкої валюти сприяє довірі до економічної політики даної країни. По-друге, доларизація допомагає подолати інфляцію. По-третє, з переходом на іноземну валюту забезпечується повне включення країни в міжнародні економічні зв'язки.

Цілком очевидно, що крім доларизації існують альтернативні методи вирішення цих проблем. Відповідно, оцінка доларизації повинна залежати від того, чи приводить вона до негативних результатів.

Доларизація має негативні наслідки для розвитку національної економіки. Відмова від національної валюти і перехід до використання іноземної валюти у внутрішніх розрахунках означає відмову від проведення даної країною самостійної економічної політики. У цьому випадку грошова маса, що складається виключно з іноземної валюти, обмежується можливостями експорту. Зростає лише виробництво продукції, яка знаходить попит на зовнішньому ринку. Розвиток стратегічно важливих і перспективних галузей припиняється. Іншими словами, відбувається консервація сировинної орієнтації економіки. На економіку накладається обруч, стримуючий її розвиток. При доларизації повністю втрачається сеньйораж. На цій основі виявляється загальна нестача ресурсів для економічного розвитку.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

В умовах доларизації центральний банк втрачає функцію кредитора останньої інстанції, тобто він не може безпосередньо впливати на обсяг грошової маси в економіці. Брак національних грошей призводить до банкрутств комерційних банків. Обмежуються можливості впливу центрального банку на національну економіку. Він, зокрема, позбавляється такого інструменту регулювання, як валютний курс. Це не дозволяє стимулювати національний експорт.

Обсяг іноземної валюти, необхідний для звернення в національній економіці, при доларизації значно перевищує потребу у валютних резервах для підтримки валютного курсу і формування грошової бази. Справа в тому, що при використанні в зверненні національної валюти скупка центральним банком іноземної валюти збільшує грошову базу. У результаті дії мультиплікатора відбувається формування па основі грошової бази грошових агрегатів. При зверненні в національній економіці виключно іноземної валюти такий механізм не діє. У цьому випадку потреби в іноземній валюті для забезпечення національного грошового обігу різко збільшуються. Доларизація значно дорожче, ніж національне грошовий обіг з використанням валютних резервів. Нагадаємо, що валютні резерви розміщуються на ринках капіталів для отримання процентного доходу.

Доларизація вимагає допуску до міжнародних ринків капіталу. Тільки в цьому випадку згладжуються наслідки позбавлення центрального банку функції кредитора останньої інстанції. При зверненні в конкретній країні американського долара рівень процентних ставок у ній повинен дорівнювати рівню відсоткових ставок в США. Але при залученні кредитів процентні ставки будуть складатися йод впливом ризику країни. Кредитори не захочуть надавати позики країні, яка переживає валютну кризу, за поточними ринковими ставками. Відповідно, даній країні будуть запропоновані ставки, що перевищують ринкові. Ця обставина також свідчить про те, що повна доларизація обходиться значно дорожче національної грошової системи, частково забезпеченої резервними валютами.

Утретє центральним банком країни з повністю доларизованій економікою функції кредитора останньої інстанції закріплює залежність такої країни від іноземних запозичень. Непропорційне збільшення короткострокової заборгованості здатне викликати нестійкість банківської системи. У результаті неминучого при доларизації загострення проблеми зовнішньої заборгованості посилюється загальна нестійкість національної економіки.

Хоча все вищесказане стосується повністю доларизованій економіки, воно значною мірою справедливо і для частково доларизованій економіки. Щодо вільний обіг іноземної валюти означає автоматичного витіснення національної валюти і обмеження можливостей національної грошово-кредитної політики. У країнах з доларизованій економікою заборгованість економічних агентів зазвичай виражена в іноземній валюті, а їх активи - у національній. Тому при девальвації пасиви зростають. Виникає загроза банкрутств.

Доларизація економіки Аргентини стала головною причиною масштабного економічної і соціальної кризи в цій країні в 2002 р

У 2003-2008 рр. в Росії відзначалася тенденція до подорожчання російського рубля, викликана припливом в країну доходів від експорту нафти. Це викликало дедоларизацію вітчизняної економіки. Російські громадяни значно знизили накопичення готівкових доларів. Падіння курсу американської валюти призвело до конвертації доларових депозитів у комерційних банках в рублі. Надалі, проте, під впливом світової фінансової кризи ця тенденція розвитку не отримала.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Cхожі теми

Про принцип суверенної рівності держав.
ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИЙ СВІТ ЧИ СПІВТОВАРИСТВО СУВЕРЕННИХ ДЕРЖАВ?
Принцип суверенної рівності держав
Про принципі суверенної рівності держав
Особливості бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті
Рух грошових коштів в іноземній валюті
Принцип суверенної рівності держав
ЕМІСІЙНЕ ПРАВО. ПРАВОВІ ОСНОВИ ЕМІСІЇ. ГРОШОВИЙ ОБІГ
Регулювання готівкового грошового обігу
Національне законодавство іноземних держав
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук