Навігація
Головна
Конституційна формулаКонституційна формулаФормулиФормула буття людства в XXI ст.Введення формули в ExcelКонституційна формулаАналітичні властивості формули Р. ХіггінсаМодифікація формули ефекту операційного важеляДіагностика помилок у формулах Excel
 
Головна arrow Документознавство arrow Документування управлінської діяльності
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Формули

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">
data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

У експлікації (роз'ясненні) формули значення символів та числових коефіцієнтів повинні приводитися безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок експлікації починають зі слова "де", двокрапка після нього не ставлять. Розмірність одного і того ж параметра в межах документа повинна бути постійною.

Формули, на які є посилання в тексті, повинні нумеруватися в межах розділу (глави) арабськими цифрами. Номер формули повинен складатися з номера розділу і порядкового номера формули, розділених крапкою, наприклад: (1.2) - друга формула першого розділу. Номер формули слід укладати в дужки і поміщати на правому полі на рівні нижнього рядка формули, до якої він відноситься. При посиланні в тексті на формулу необхідно вказувати її повний номер у дужках, наприклад: у формулі (1.2).

У список джерел та літератури (бібліографічний список) включають всі використані джерела. Джерела слід розташовувати в порядку появи посилань у тексті документа чи за алфавітом назв (авторів).

Відомості про книгах (підручники, довідники тощо) повинні включати: прізвище та ініціали автора, назва книги, місце видання, видавництво і рік видання, кількісну характеристику (обсяг в сторінках і кількість ілюстративного матеріалу). Заголовок книги слід приводити в тому вигляді, в якому воно дано на титульному аркуші: з поясненням змісту книги, визначенням читацького призначення; зазначенням, що книга є перекладом, та відомостями про мову оригіналу; відомостями про повторність видання; даними про офіційне характері видання тощо, наприклад:

Прізвище автора слід вказувати в називному відмінку. Якщо книга написана двома або більше авторами, то їх прізвища з ініціалами вказують в тій послідовності, в якій вони надруковані у книзі; перед прізвищем подальшого учасника ставлять кому. При наявності трьох і більше авторів допускається вказувати прізвище та ініціали тільки першого з них і словосполучення "та ін.". Найменування місця видання необхідно приводити повністю в називному відмінку; допускається скорочення назви тільки двох міст: Москва (М.) і Санкт-Петербург (СПб.), наприклад:

Відомості про статті з періодичного (триваючого) видання повинні включати: прізвище та ініціали автора, назва статті в тому вигляді, в якому воно дано в періодичному (триваючому) виданні, найменування видання (журналу), найменування серії (якщо така є), рік випуску , тому (при необхідності), номер видання (журналу), сторінки, на яких вміщено статтю, наприклад:

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Відомості про стандарт (технічних умовах) повинні включати: позначення та найменування стандарту (технічних умов), рік і місце видання, обсяг, наприклад:

У відомостях про видання, в якому опубліковано опис винаходу, слід вказувати найменування видання, рік випуску і номер, країну, в якій видано авторське свідоцтво чи патент.

Відомості про проектної та іншої технічної документації (про промислові каталогах, прейскурантах та інших подібних документах) повинні включати: назву, вид документації, організацію, що випустила документацію, місто і рік випуску.

При посиланні в тексті на джерела документальної інформації слід приводити порядковий номер за списком літератури, укладений у квадратні дужки [34, 46-12], де 34 - порядковий номер видання у списку літератури, а 46-12 - номери сторінок.

При необхідності зробити посилання на стандарти, технічні умови, інструкції та інші подібні документи посилаються па документ в цілому або на його розділи із зазначенням номера та найменування розділу. Посилання на окремі підрозділи, пункти та ілюстрації не застосовуються.

Додатки

У додатки слід включати допоміжний матеріал, який при включенні в основну частину документа захаращує текст. До допоміжного матеріалу відносяться: об'ємні математичні викладки і таблиці цифрових даних; результати проведених випробувань, вимірювань; типові та примірні інструкції і методики; ілюстрації допоміжного характеру: зразки бланків та форм документів тощо

Додатки необхідно розташовувати в порядку появи посилань на них у тексті основних розділів. Якщо додатків більше 10, можливе об'єднання їх за видами: описи приватних технічних рішень, зразки форм документів, математичні викладки і розрахунки, результати випробувань і т.д.

Додатки оформлюються як продовження документа на наступних його сторінках. Кожний додаток починають з нової сторінки; у правому верхньому кутку друкують слово "Додаток". Кожний додаток повинен мати тематичний (змістовний) заголовок.

Якщо в документі є два або більше додатків, їх нумерують послідовно арабськими цифрами (як правило, без знака №), наприклад:

Малюнки, таблиці та формули, що поміщаються в одну програму, нумеруються арабськими цифрами в межах кожного додатка, наприклад:

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Cхожі теми

Конституційна формула
Конституційна формула
Формули
Формула буття людства в XXI ст.
Введення формули в Excel
Конституційна формула
Аналітичні властивості формули Р. Хіггінса
Модифікація формули ефекту операційного важеля
Діагностика помилок у формулах Excel
 
Дисципліни
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук