Навігація
Головна
Міжрегіональні економічні зв'язки та економічна інтеграція регіонівМІЖНАРОДНІ ІНТЕГРАЦІЇ: ФОРМИ, ТИПИ, ПРОТИРІЧЧЯРоль Євразійського банку розвитку (ЄАБР) в сприянні інтеграції в...Європейські інтеграціїТехніко-економічні показники природоохоронних заходівПриродоохоронна діяльність підприємстваФінансування природоохоронної діяльностіПРИРОДООХОРОННА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВАЕкономічна ефективність природоохоронної діяльностіПланування і фінансування природоохоронної діяльності
 
Головна arrow Екологія arrow Екологічний менеджмент і аудит
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Інтеграція суб'єктів природоохоронної діяльності в регіоні

Важливим фактором ефективної діяльності підприємства в даний час стає формування його стійких організаційних, технологічних та економічних зв'язків з діловими партнерами, що займаються аналогічною або суміжної діяльністю, а також формування відносно постійних інфраструктурних зв'язків з постачальниками обладнання і матеріальних ресурсів, логістичними, кредитними та іншими організаціями. Дана обставина служить причиною активного розвитку регіональних підприємницьких кластерів (промислових, туристичних тощо), характерного для сучасного етапу розвитку економіки Росії. Це явище торкнулося і природоохоронної діяльності, що проявилося у формі появи природоохоронних кластерів у ряді регіонів нашої країни.

Природоохоронний кластер - одна з форм організаційно-економічної інтеграції, що припускає використання організаційно-економічних схем узгодження діяльності підприємців, що займаються природоохоронною діяльністю і сконцентрованих на території регіону.

Створення природоохоронних кластерів, по-перше, визначає можливість цільового інвестування окремих підприємств відповідно із загальною стратегією розвитку природоохоронної діяльності в регіоні; по-друге, забезпечує підвищення ефективності використання трудового потенціалу регіону як в результаті створення додаткових робочих місць, так і внаслідок зростання продуктивності праці; по-третє, служить передумовою успішного розвитку державно-приватного партнерства (ДПП). Тому формування природоохоронних кластерів не суперечить інтересам регіональних органів управління і може розглядатися не тільки як інноваційна форма економічної інтеграції, але й як фактор сталого розвитку регіону. Створення природоохоронних кластерів повною мірою узгоджується з прийнятою в даний час інноваційною політикою розвитку регіонів нашої країни.

Раціонально організоване функціонування природоохоронних кластерів забезпечує виникнення позитивного синергетичного ефекту в процесі реалізації комплексних екологічних проектів та окремих рішень в галузі екологічного менеджменту в регіоні.

Розробка механізму реалізації кластерної організації екологічного менеджменту в регіоні включає створення принципової моделі функціонування кластера, визначення складу його учасників, розподіл функцій між ними і проектування алгоритмів взаємодії учасників, а також обґрунтування структури і повноважень центру, що координує діяльність учасників кластера.

Ефективність функціонування спеціалізованих природоохоронних кластерів, організованих в регіоні, багато в чому залежить від того, наскільки повно забезпечено вирішення організаційних, інфраструктурних, правових і кадрових питань, а також від того, наскільки досконала система інформування учасників кластера.

Розглянемо докладніше ці фактори ефективності.

1. Організаційні, правові та інфраструктурні чинники. Як показує вже наявний досвід функціонування природоохоронних кластерів, для забезпечення позитивного впливу названих чинників на результати діяльності його учасників на першому етапі створення кластера необхідно:

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

• доповнити (при необхідності розробити та прийняти) відповідні регіональні законодавчі та нормативні акти у сфері екологічного менеджменту. У законодавчих та нормативних документах повинні бути, зокрема, докладно відображені наступні питання: 1) визначення правового статусу природоохоронного кластера та окремих його учасників; 2) правила створення спеціальних фондів і програм інвестування; 3) порядок субсидування витрат учасників кластера на оренду приміщень, використання вимірювального обладнання, обслуговування кредитів; 4) форми і методи мотивації підтримки учасників кластера консалтинговими, юридичними та кредитними організаціями та ін .;

• сформувати в регіоні структуру, яка виступає в ролі координатора внутрішньої і зовнішньої діяльності учасників кластера, наприклад, створити координаційний центр, налагоджує регулярну взаємодію учасників природоохоронного кластера з організаціями, активно підтримують інноваційну діяльність в регіоні, з венчурними структурами та громадськими організаціями та ін.

2. Фактор інформування. Метою формування інформаційної системи, що обслуговує природоохоронний кластер, можна назвати забезпечення своєчасності і надійності коопераційних зв'язків між учасниками кластера за рахунок формування та ефективного використання інформаційних ресурсів.

В якості таких ресурсів можуть використовуватися регіональні інтернет-портали, що представляють інформацію про регіональних екологічних проектах і методах їх реалізації, потенційних інвесторів, прогресивних технологіях в області захисту природного середовища і т.п. Крім того, слід згадати про роль ЗМІ в інформуванні учасників кластера, а також про необхідність випуску спеціалізованих видань, присвячених регіональним заходів і програм з підтримки природоохоронних кластерів в регіоні. Необхідно також формування інформаційної бази, яка містить відомості про ресурсозберігаючих та екологічно безпечних технологіях. Велике значення має своєчасне формування бази типових угод, договорів та інших юридичних документів, необхідних учасникам кластерів для забезпечення взаємодії, залучення інвестицій, пошуку споживачів вироблюваної учасниками кластера продукції (послуг).

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

3. Кадрові фактори. Завдання кадрового забезпечення успішного функціонування природоохоронного кластера складаються в пошуку, відборі та навчанні фахівців в галузі управління кластерної організацією підприємницької діяльності в регіоні, в результаті чого досягається відповідність професійної компетентності працівників їх посадовим обов'язкам.

Рішення задач кадрового забезпечення можливо на основі постійної взаємодії структури, яка виступає в ролі координатора внутрішньої і зовнішньої діяльності учасників кластера, з установами вищої та середньої професійної освіти з метою розробки та подальшого коригування навчальних програм і окремих дисциплін, розвиваючих знання та навички кластерної організації природоохоронної діяльності в регіоні.

Крім того, в регіоні має здійснюватися післядипломне навчання менеджерів, які безпосередньо займаються питаннями ефективного функціонування кластера. Доцільна організація цільового навчання початківців підприємців, що займаються природоохоронною діяльністю. Оскільки регіональні органи управління є суб'єктами регіонального екологічного менеджменту, то питання економічної інтеграції повинні бути включені в навчальні програми курсів підвищення кваліфікації та перепідготовки державних службовців, що забезпечить їх професійну компетентність при вирішенні проблем організації та функціонування природоохоронних кластерів в регіоні. Це є важливим обставиною, оскільки потенційні переваги створення природоохоронного кластера можуть бути реалізовані тільки в результаті прийняття достатньо обгрунтованих рішень регіональних органів управління.

Прикладом кластерної організації природоохоронної діяльності в регіоні може бути формування спеціалізованого кластера підприємств, що займаються поводженням з відходами виробництва і споживання.

Необхідність уважного ставлення регіональних органів управління до діяльності цих підприємств пояснюється масштабом і актуальністю проблеми збору, зберігання, утилізації та переробки відходів, а можливість економічної й організаційної інтеграції підприємств полягає в тому, що існує технологічна спільність їх виробничої діяльності і спільність законодавчої бази, що регламентує процес звернення з відходами. Важливо, що у підприємств, залучених до процесу поводження з відходами, існує загальна ресурсна база, основу якої складають відходи виробництва і споживання. Все вищеперелічене дозволяє забезпечити стійкість системи взаємно вигідних зв'язків між підприємствами.

Створення кластерів дозволяє не тільки вирішувати екологічні проблеми, пов'язані з відходами виробництва та споживання, але і підвищувати економічні резерви регіону за рахунок комплексного використання і переробки відходів в товарний продукт, що стосується, наприклад, будівельних матеріалів. Зауважимо, що при цьому розширюється оподатковуваний база регіону, і це, в свою чергу, є чинником його сталого розвитку.

Зацікавленість органів регіонального управління у формуванні кластера підприємств, залучених до процесу поводження з відходами, визначається також і тим, що в процесі збору, сортування та переробки відходів виробництва та споживання в основному беруть участь малі та середні підприємства, у розвитку діяльності та ділового партнерства яких повинні бути зацікавлені регіональні влади. Крім того, формування кластера забезпечує і можливість активізації ділового співробітництва цих підприємств з регіональними органами влади, а також з науковими та освітніми організаціями.

Природоохоронний кластер в його загальному уявленні включає наступні групи учасників процесу поводження з відходами виробництва і споживання.

А. Підприємства та організації, від діяльності яких безпосередньо залежать обсяг і склад відходів, що надходять в обіг. Це ті підприємства, в результаті господарської діяльності яких формуються виробничі відходи, а також організації житлово-комунального господарства, торгівлі, паркового господарства і т.п., чия діяльність пов'язана з появою відходів споживання. Наявність відповідних технологій з переробки відходів дозволяє розглядати частину відходів як потенційні вторинні ресурси. У цьому випадку мова йде про перероблювані відходах, до яких відносяться ті види відходів виробництва та споживання, які на сучасному рівні розвитку технологічної бази можуть бути використані у вторинному виробництві, зокрема тому, що вони не повинні бути в обов'язковому порядку поховані або знищені.

Б. Підприємства та організації, що безпосередньо залучені в процес поводження з відходами. Це, наприклад, транспортні організації, які виконують перевезення побутового сміття, промислових відходів тощо, підприємства, які проводять роботи по сортуванню відходів та утилізації (захоронення) окремої їх частини, а також підприємства, що займаються переробкою вторинної сировини з метою отримання корисного продукту . Підприємства групи А - постачальники ресурсів по відношенню до підприємств групи Б.

В. Підприємства та організації, в сукупності утворюють інфраструктурну середовище процесу поводження з відходами. Це кредитні організації, організації, що працюють на ринку праці, освітні установи, постачальники технологічного обладнання, консалтингові фірми, аварійно-рятувальні служби, науково-дослідні організації і конструкторські бюро і т.д.

Створення кластерів підприємств, безпосередньо або опосередковано залучених до процесу поводження з відходами, можна розглядати як основу формування спільної регіональної системи збору відходів, успішне функціонування якої забезпечує не тільки охорону природного середовища, але й одержання вторинних ресурсів, використовуваних на території регіону.

Таким чином, узагальнюючи переваги організаційно-економічної інтеграції в галузі екологічного менеджменту, можна говорити не тільки про екологічних, а й економічні передумови розвитку кластерної форми інтеграції природоохоронної діяльності в регіоні.

На рис. 1.4 відображені основні вектори впливу інтеграційних процесів в області природоохоронної діяльності на стійкість розвитку регіону.

Однак, як і в будь-якому випадку соціально-економічних перетворень, слід враховувати не тільки позитивний вплив інтеграції, але й виникають у зв'язку з нею додаткові витрати, а також можливі ризики. Так, створення природоохоронного кластера неминуче супроводжуватиметься зростанням витрат на управління. Це, зокрема, витрати на функціонування координаційних центрів, створення систем інформаційного забезпечення, проведення додаткових обсягів аналітичної роботи тощо У результаті узгодження економічних інтересів підприємців з'являється ризик монополізації деяких видів природоохоронної діяльності, падає рівень конкуренції, що, в свою чергу може обумовити зниження ефективності діяльності підприємств малого та середнього бізнесу. Ці обставини, а також ступінь професійної підготовленості менеджерів до змін в організації природоохоронної діяльності в регіоні повинні враховуватися при прийнятті рішення про створення кластерів.

Створення природоохоронного кластера як фактор сталого розвитку регіону

Рис. 1.4. Створення природоохоронного кластера як фактор сталого розвитку регіону

Висновки до параграфу 1.3

1. При розробці екологічних рішень, прийнятих на рівні підприємства, повинні враховуватися особливості екологічної ситуації в регіоні. Ці рішення можуть вважатися обгрунтованими тільки в тому випадку, коли вони не суперечать регіональної екологічної політики і не виходять за межі можливостей регіонального бюджету. Таке положення є обов'язковою умовою забезпечення збалансованості економічних і екологічних рішень і досягнення стійкості розвитку регіону.

2. Численність учасників процесу екологічного менеджменту в регіоні і різноманіття (іноді і суперечливість) їх інтересів визначають актуальність такого принципу, як комплексність процесу регіонального екологічного менеджменту. Реалізація цього принципу можлива на основі структурного проектування ефективної регіональної системи екологічного менеджменту та формування єдиного інформаційного простору, що забезпечує обґрунтованість і узгодженість рішень екологічного характеру, що впливають на стійкість розвитку регіону.

3. Збалансованість процесу екологічного менеджменту може бути досягнута шляхом групування і уточнення переліку завдань, що вирішуються в кожній з груп учасників цього процесу. Перелік завдань формується для кожного рівня управління, а їх актуальність визначається залежно від екологічної ситуації в конкретному регіоні. Особливої уваги заслуговують організація та використання результатів державного екологічного контролю.

4. Основою збалансованості рішень, прийнятих учасниками процесу екологічного менеджменту, служить формування єдиного інформаційного простору. Базовою інформацією можна вважати інформацію про стан природного середовища регіону, одержувану за допомогою методів екологічного моніторингу, результати якого дозволяють виявити найбільш активні та (або) інтенсивно розвиваються джерела забруднення природного середовища та визначити методи поліпшення екологічної ситуації на території регіону.

5. Формування природоохоронних кластерів може розглядатися як інноваційна форма економічної інтеграції, розвиток якої сприяє підвищенню стійкості регіону. Існує ряд факторів, можливий вплив яких з великою вірогідністю знижує ефективність діяльності природоохоронного кластера або взагалі робить його створення недоцільним у даний момент часу. До таких факторів належать професійна некомпетентність працівників, які беруть і реалізують рішення про створення кластера, непродумана організаційна структура кластера, недостатня мотивація потенційних учасників кластера, низький рівень розвитку технічної та технологічної бази природоохоронної діяльності в регіоні.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Cхожі теми

Міжрегіональні економічні зв'язки та економічна інтеграція регіонів
МІЖНАРОДНІ ІНТЕГРАЦІЇ: ФОРМИ, ТИПИ, ПРОТИРІЧЧЯ
Роль Євразійського банку розвитку (ЄАБР) в сприянні інтеграції в регіоні СНД / ЄврАзЕС
Європейські інтеграції
Техніко-економічні показники природоохоронних заходів
Природоохоронна діяльність підприємства
Фінансування природоохоронної діяльності
ПРИРОДООХОРОННА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА
Економічна ефективність природоохоронної діяльності
Планування і фінансування природоохоронної діяльності
 
Дисципліни
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук