Навігація
Головна
Попередження шахрайства при розрахунках платіжними дорученнямиРозрахунки платіжними дорученнямиРозрахунки платіжними дорученнями (банківський переказ)Розрахунки платіжними дорученнямиРозрахунки платіжними дорученнямиРозрахунки платіжними дорученнямиРозрахунки платіжними дорученнямиРозрахунки платіжними дорученнямиРозрахунки платіжними дорученнямиРозрахунки платіжними дорученнями
 
Головна arrow Банківська справа arrow Безпека банківської діяльності
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Способи шахрайства при розрахунках платіжними дорученнями

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

При здійсненні розрахунків платіжне доручення виступає як розпорядження власника рахунку (платника) обслуговуючому його банку перевести певну грошову суму на рахунок одержувача коштів, відкритий у цьому або іншому банку. В даному випадку це розпорядження одночасно є розрахунковим документом.

Платіжне доручення виконується банком у термін, передбачений законодавством, або встановлений договором банківського рахунку. При цьому підписи осіб, які мають право підписувати розрахункові документи, та відбиток печатки, заявлені в картці із зразками підписів і відбитка печатки, виконуються тільки на першому примірнику пред'являється в банк платіжного доручення.

Відповідно до встановленого порядку здійснення операцій між банком-респондентом і банком- кореспондентом повинна бути досягнута домовленість про правила обміну документами і формі реєстру майбутніх платежів з перерахуванням необхідних реквізитів для здійснення розрахункових операцій, спосіб і порядок його передачі (на паперовому носії або у вигляді електронного документа).

Для підписання платіжних доручень, підготовлених у вигляді електронного документа, в рамках застосовуваних форм безготівкових розрахунків допускається використання електронного підпису, аналога власноручного підпису і (або) посвідчення кодами, паролями та іншими засобами, що дозволяють підтвердити, що розпорядження складено платником або уповноваженою на це особою [ [1]1], відповідно до вимог законодавства та нормативних актів Банку Росії.

Розрахунки платіжними дорученнями виробляються в цілях, передбачених законодавством або договором, у тому числі для оплати поставлених (відпущених) товарів, виконаних робіт або наданих послуг, перерахування грошових коштів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетні фонди, повернення кредитів і т.д.

Зобов'язання платника сплатити грошову суму випливають з цивільно-правового договору між платником та отримувачем коштів (далі - основний договір), в якому передбачається оплата безготівковими коштами. Відповідно до умов основного договору платіжні доручення можуть використовуватися для попередньої оплати або для здійснення періодичних платежів. При цьому банки не пов'язані умовами основного договору. Взаємні претензії за розрахунками між платником та одержувачем коштів, крім виникли з вини банків, вирішуються в установленому законодавством порядку без участі банків. Іншими словами, у разі ненадходження коштів по виконаному основним договором одержувач має право вимагати здійснення платежу тільки від організації-платника, навіть якщо банк платника стверджує, що перерахував кошти банку одержувача.

Істотною обставиною, яке необхідно враховувати при розрахунках платіжними дорученнями, є відмінність між поняттями "прийняття до виконання" (акцепт) і "виконання" платіжного доручення. Справа в тому, що якщо доручення платника згідно з п. 3 ст. 864 ГК РФ виповнюється банком при наявності коштів на рахунку платника, то до виконання названі розрахункові документи приймаються банком незалежно від наявності коштів на рахунку платника.

Останній екземпляр прийнятого до виконання платіжного доручення повертається платнику. Як підтвердження прийому на полі "Відмітки банку" на останньому примірнику проставляються штамп банку, дата прийому та підпис відповідального виконавця.

При недостатності коштів на банківському рахунку платника - юридичної особи, індивідуального підприємця, фізичної особи, що займається в установленому законодавством України порядку приватною практикою, кредитної організації після здійснення контролю достатності грошових коштів на банківському рахунку (багаторазово або одноразово) розпорядження не приймаються банком до виконання і повертаються (анулюються) відправникам розпоряджень не пізніше робочого дня, наступного за днем надходження розпорядження чи за днем отримання акцепту платника, за винятком:

- Розпоряджень про переведення коштів до бюджетів бюджетної системи РФ, а також розпоряджень цієї ж і попередньої черговості списання коштів з банківського рахунку, встановленої федеральним законом;

- Розпоряджень стягувачів засобів;

- Розпоряджень, прийнятих банком до виконання або пред'являються банком відповідно до договору.

Прийняті до виконання зазначені розпорядження поміщаються банком в чергу не виконаних у строк розпоряджень для подальшого здійснення контролю достатності грошових коштів на банківському рахунку платника та виконання розпоряджень в строк і в порядку черговості списання коштів з банківського рахунку, які встановлені федеральним законом.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Свідченням повної оплати платіжного доручення служить відмітка банку про дату списання коштів з рахунку платника у полі "Списано з рах. Плат.", Завірена підписом відповідального виконавця та штампом банку полі "Відмітки банку".

Згідно і. 2.14 Положення № 383-П платник має право відкликати своє платіжне доручення. Відкликані платіжні доручення повертаються платнику.

Вірогідним підтвердженням факту оплати, виробленої за платіжним дорученням, є отримання контрагентами виписки з банківського рахунку із зазначенням зарахованої суми. Виписка видається банком в терміни, обумовлені договором банківського рахунку, на паперовому носії, у тому числі і в тих випадках, коли розрахунки здійснювалися в електронній формі.

Способи використання платіжного доручення з метою обману та зловживання довірою в цілому можна розмежувати на дві основні групи.

перший - використання платіжних доручень в якості фіктивного розрахункового документа, що не має реального наповнення грошовими коштами;

другий - використання підробленого платіжного доручення для розкрадання грошових коштів в організації шляхом їх перерахування з рахунку організації на інші рахунки.

Використання платіжних доручень в якості фіктивного розрахункового документа, що не має реального наповнення грошовими коштами.

Вчинення обману зазначеним способом покликане створити у потерпілого переконаність у тому, що платіж здійснено. Фіктивне платіжне доручення може бути виконано від імені фірми-одноденки, заснованої по втрачених документів. Така фірма відкриває розрахунковий рахунок у банку з мінімальним або нульовим залишком грошових коштів. Можливості перевірити реальний стан рахунку контрагента через банк клієнт не має, оскільки названа інформація згідно зі ст. 26 Федерального закону "Про банки і банківську діяльність" становить банківську таємницю.

Наступні дії злочинців включають в себе укладення договору на придбання партії товару з безготівковою оплатою. Істотною обставиною, що сприяє обману, є усталена практика ділового обороту, згідно з якою товар відпускається за пред'явленням останнього екземпляра платіжного доручення з відміткою банку про прийняття розрахункового документа до виконання.

Направляючи банку доручення про перерахування грошових коштів в якості платежу за відпущений товар, шахраї не мають реального наміру платити. Як доказ мнимого перерахування грошових коштів вони демонструють постачальнику (отримувачу) згаданий останній екземпляр документа з вказаною вище відміткою банку.

В якості ще одного варіанта обману злочинці використовують повністю підроблене платіжне доручення, включаючи позначку банку про прийом до виконання. Така підробка в одних випадках може бути виконана від імені реально існуючої організації з її справжніми реквізитами. В інших випадках платіжне доручення може містити реквізити неіснуючої організації, але зі справжньою відміткою банку про прийом до виконання. Йдеться про факти, коли банк (теж введений в оману) відкриває рахунок фіктивній фірмі, яка не пройшла навіть формальної процедури державної реєстрації.

Використовуючи зазначений спосіб обману, група шахраїв викрала товари у восьми приміських фірм. При виготовленні підроблених платіжних доручень шахраї вказували рахунок пермського банку, через який фірма-постачальник вже не раз отримувала гроші від клієнтів. Бланки та логотипи вони копіювали з банківських сайтів, а штампи замовляли в приватних граверних майстерень.

Товар отримував за дорученням найнятий водій, що не обізнаний про дійсний зміст операції.

Розрахунок злочинців на те, що фірма, що має багато клієнтів і постійно відбувалися торгові угоди, пропустить відвантаження товару без передоплати і вже тим більше не стане дзвонити в зазначений у платіжному дорученні банк і справлятися про наявність рахунку клієнта, виявився вірним.

За даними правоохоронних органів, зазначений спосіб обману застосовується приблизно в 30% випадків шахрайства з використанням платіжних доручень. Як правило, сума розкрадання (щоб не викликати недовіри майбутнього потерпілого) не виходить за межі повсякденних угод підприємців-постачальників і становить від 30 тис. До 70 тис. Руб. Однак в окремих випадках збиток може бути набагато більше. Вчинення такого обману пов'язано з попередніми діями, що мають мету надати більшу достовірність і переконливість намірам уявних покупців.

Злочинці здійснюють первинну угоду на порівняно невелику суму і акуратно її оплачують. Оформляють платіжні доручення в банку, через який постачальник зазвичай веде розрахунки з іншими клієнтами. "Привчають" потерпілого до запропонованої ними схемою розрахунків, демонструють її уявні переваги і надійність. Потім, увійшовши в довіру до продавця, шахраї під тим або іншим приводом (для полегшення і прискорення роботи і т.д.) домагаються згоди потерпілого на незначне відступ від формальних приписів закону і правил здійснення операцій. Завершальним етапом обману є "закупівля" товару на велику суму, пред'явлення в якості підтвердження його оплати копії підробленого платіжного доручення. Після цього "покупець" ховається разом з товаром. Нерідко товар отримує найнятий для цього водій, який не обізнаний про суть операції. Викрадені цінності вивантажуються в обумовленому місці, звідки згодом відвезлися і збуваються за заниженими цінами іншими учасниками злочину.

У випадках, коли товар отримує безпосередній учасник розкрадання, крім підробленого платіжного доручення можуть пред'являтися фальшивий паспорт та довіреність на отримання товару. Саме так діяла група злочинців, що купили м'ясо на одному з м'ясокомбінатів в Саратовській області.

Приклад. Якась Р., представившись директором саратовській фірми "М.", запропонувала директору названого м'ясокомбінату Д. продати її фірмі 100 кг яловичини. Угода була укладена. На наступний день фірма "М." сплатила за продукцію 20 тис. руб. і отримала яловичину. Грошові кошти пройшли через банк і надійшли на розрахунковий рахунок м'ясокомбінату. Факт платежу був підтверджений копією платіжного доручення, переданого по факсу. Через кілька днів після першої угоди Р. зателефонувала Д. і заявила, що дуже задоволена співпрацею і готова придбати 5 тонн м'яса на 1 млн руб. Вона запропонувала бізнесменові наступний порядок розрахунків: 22 листопад фірма переведе на рахунок м'ясокомбінату 500 тис. Руб. Друга половина суми буде привезена на комбінат готівкою після доставки продукції в Саратов. Директор комбінату з цією пропозицією погодився. Вранці 22 листопада на м'ясокомбінат приїхав "КамАЗ". Р., зателефонувавши Д., прислала по факсу копію платіжного доручення про перерахування 500 тис. Руб. на рахунок комбінату. За вказівкою директора м'ясо було відвантажено в повному обсязі. Обман був виявлений після того, як Р. не з`явилася на м'ясокомбінаті в обумовлений час. Лише після цього Д. вирішив перевірити наявність першотвору платіжного доручення в банку. Відповідь була негативною, копія документа виявилася фальшивою. У ході розслідування кримінальної справи було встановлено, що фірма "М." є фірмою-одноденкою, заснованої по втраченим паспортом.

У випадках, коли шахраї володіють необхідною внутрішньої (інсайдерської) інформацією про здійснення якої-небудь організацією реальних розрахунків за куплені товари з використанням платіжних доручень, а також про реквізити розрахункових документів, обман може полягати у виготовленні підробок реально оплачених платіжних доручень. Потім злочинці, випереджаючи справжнього платника, отримують товари у постачальника за фіктивними платіжними дорученнями і довіреностями.

До описаного способам шахрайства примикає використання в обманних цілях платіжних доручень, за якими грошові кошти були перераховані, проте потім відкликані назад до отримання їх контрагентом.

Приклад. Громадяни Р., М. і Б., вступивши між собою у змову з метою викрадення бюджетних коштів, уклали з адміністрацією однієї з областей від особи заснованих ними фірм ексклюзивні контракти на поставку обласному комітету охорони здоров'я закордонного медобладнання та ліків. Після надходження бюджетних грошей на рахунки їхніх фірм, шахраї з метою маскування злочинних намірів перевели двом швейцарським фірмам і однієї німецької як аванс за постачання медобладнання відповідно 300 тис., 500 тис. І 332 тис. Дол. Але, отримавши копії платіжних доручень, через два дні відкликали платежі тому. Ще через кілька днів Р. і Б. повторили цю комбінацію. А потім, зібравши всі раніше отримані копії платіжних доручень і приклавши до них підроблене платіжне доручення до Швейцарії на суму більше 1,8 млн дол., Спрямували копії цих документів в адміністрацію області в якості підтвердження підготовки поставок. Насправді бюджетні гроші були переведені на рахунки заснованої ними зарубіжної компанії. Зробивши розкрадання, шахраї зникли за кордоном [2].[2]

Відгук платіжних доручень як спосіб обману може використовуватися також для ухилення від відповідальності за протиправні дії, виграшу часу для проведення фінансових операцій, що перешкоджають поверненню викраденого майна.

Використання підробленого платіжного доручення для розкрадання грошових коштів шляхом їх перерахування з рахунку організації на інші рахунки.

Для здійснення обману зазначеним способом від імені організації, якій належать викрадали кошти, в банк направляються підроблені платіжні документи. В якості підстави для оплати платіжними дорученнями виготовляється фіктивний договір. Важливим є та обставина, що злочинці нерідко розташовують інсайдерською інформацією про реквізити розрахункових рахунків і деяких елементах фінансової діяльності організації, на яку спрямоване посягання. Іноді злочини скоюють безпосередньо бухгалтерські працівники організації. Списані кошти в одному випадку можуть бути переведені безпосередньо на рахунок особи, необізнаного про справжньої суті операції, наприклад банку або організації-депозитарію, постачальника товарів (послуг) і т.д. з метою отримання від них цінних паперів або товарів. Для фактичного отримання цінностей від необізнаного посередника використовуються підроблені доручення і паспорти.

В іншому випадку викрадали кошти списуються па рахунок спеціально створеної фірми-одноденки (лжекоммерческой організації), а потім обналичиваются і присвоюються.

Приклад. У грудні 2010 р шахраї представили в ОПЕРУ Банку Росії два фальшиві платіжні доручення на 1250000000 руб. від імені Пенсійного фонду РФ, за якими банк почав переказ грошей. Проте пізніше в дорученнях були виявлені фальшиві підписи співробітників Пенсійного фонду та печатки, а також невикористовувані Пенсійним фондом коди бюджетної класифікації. Після виявлення шахрайства ЦБ РФ зупинив трансакцію і заблокував рахунки одержувачів.

Різновидом шахрайства за участю працівників банку є несанкціоноване зарахування на розрахунковий рахунок співучасника розкрадання знову вступників в банк коштів платника.

Приклад. Невстановлені злочинці замінили справжні платіжні доручення, що надійшли з розрахунково-касових центрів різних міст на адресу Головного управління ЦБ РФ по м Москві, на підроблені зі зміненими розрахунковими рахунками одержувачів і даними про призначення платежу і впровадили їх у систему розрахунків. Кошти, що надійшли за підробленими платіжними дорученнями на рахунки співучасників злочину, були викрадені [3].[3]

Цивільне законодавство розглядає списання банком грошових коштів за платіжним дорученням з підробленими підписами та відбитком печатки як неналежне здійснення операцій по рахунку. Згідно ст. 856 ГК РФ банк зобов'язаний відшкодувати клієнту збитки, завдані необгрунтованим списанням коштів, у порядку і розмірах, передбачених ст. 395 ГК РФ. Як роз'яснив Пленум ВАС РФ у постанові від 19.04.1999 № 5 "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з укладенням, виконанням та розірванням договорів банківського рахунку", перевірка повноважень осіб, яким надано право розпоряджатися рахунком, проводиться банком у порядку, визначеному банківськими правилами та договором з клієнтом. У випадках передачі платіжних документів в банк у письмовій формі банк повинен перевірити за зовнішніми ознаками відповідність підписів уповноважених осіб та печатки на переданій в банк документі зразкам підписів і відбитка печатки, що містяться в переданої банку картці.

Якщо інше не встановлено законом або договором, банк несе відповідальність за наслідки виконання доручень, виданих неуповноваженими особами, і в тих випадках, коли він, використовуючи передбачені банківськими правилами процедури, не зміг встановити факту видачі розпорядження неуповноваженими особами.

У тих випадках, коли розрахунки платіжними дорученнями ведуться в електронній формі, для виготовлення підробленого платіжного доручення може використовуватися справжній аналог електронного підпису, викрадений злочинцем або довірений йому.

  • [1] Див .: Федеральний закон від 10.01.2002 № 1-ФЗ "Про електронний цифровий підпис" (діє до 30 червня 2013 г.), а також Федеральний закон від 06.04.2011 № 63-Φ3 "Про електронний підпис" ( набув чинності з 8 квітня 2011 р.)
  • [2] Див .: Коммерсант-Daily. 1999. 14 травня.
  • [3] Див .: постанову Президії Вищого Арбітражного Суду РФ від 24.12.1996 №3058 / 96.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Cхожі теми

Попередження шахрайства при розрахунках платіжними дорученнями
Розрахунки платіжними дорученнями
Розрахунки платіжними дорученнями (банківський переказ)
Розрахунки платіжними дорученнями
Розрахунки платіжними дорученнями
Розрахунки платіжними дорученнями
Розрахунки платіжними дорученнями
Розрахунки платіжними дорученнями
Розрахунки платіжними дорученнями
Розрахунки платіжними дорученнями
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук