Навігація
Головна
Сутність, завдання і принципи організації інформаційного процесу...УПРАВЛІННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІКерування якістю на підприємстві (в організації)Організація і функціонування служби управління якістю на підприємствіПРИНЦИПИ, ЦІЛІ І МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОММетоди визначення базової ціни в рамках цінової політики підприємстваУправління цінами на підприємствіОрганізація управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємстваОрганізація праці на підприємстві: принципи і форми організаціїСИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ОРГАНІЗАЦІЇ - ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ ПОБУДОВИ
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка підприємств агропромислового комплексу
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Принципи і методи організації управління підприємством

Досягнення цілей підприємства передбачає розробку відповідного плану, що представляє собою сукупність завдань. Для реалізації плану персонал підприємства повинен виконувати ці завдання. Оскільки спеціалізація і розподіл праці значно підвищують його продуктивність у групи людей, то завдання менеджменту полягає в знаходженні ефективного способу комбінування цих завдань і працівників. У підприємствах це досягається постановкою цілей і підтримкою їх, політикою, правилами, мотивацією і контролем. Таким чином, досягнення поставленої мети підприємства передбачає координацію безлічі організаційних завдань і формальних взаємин виконують їх людей, що і являє собою процес організації. Організація це управлінська функція, що є процес створення організаційної структури, що забезпечує персоналу підприємства можливість ефективно працювати для досягнення поставленої мети.

Одним з основних аспектів процесу організації є взаємини повноважень. Це зв'язують вищий рівень менеджменту з нижчими рівнями нитки, що дозволяють розподіляти завдання і координувати їх виконання. Засобом, за допомогою якого керівники встановлюють формальні взаємини з персоналом, в будь-якій організації є делегування повноважень і пов'язане з ним розподіл відповідальності.

Повноваження - це делеговане обмежене право використовувати ресурси підприємства і спрямовувати зусилля деяких співробітників на виконання поставлених завдань. Повноваження делегуються посаді. Делегування - це розподіл завдань і передача повноважень особі, яка бере на себе відповідальність за їх виконання. Делегування повністю залежить від згоди працівника взяти на себе повноваження. Якщо завдання не доручена комусь іншому, то менеджер зобов'язаний виконувати її сам. Суть управління полягає в умінні домогтися виконання роботи іншими. Відповідальність - це зобов'язання виконувати поставлені завдання, відповідати за їх задовільний дозвіл і відзвітувати у їх успішному завершенні. Зобов'язання - це виконання конкретних робочих вимог працівником, який займає певну посаду в підприємстві. Відповідальність не може бути делегована - менеджер не може втрачати відповідальність, передаючи її підлеглому.

Межі повноважень - обмеження права використовувати ресурси підприємства і направляти співробітників на виконання поставлених завдань. Межі повноважень визначаються політикою, процедурами, правилами і посадовими інструкціями, викладеними, як правило, у письмовій формі. Повноваження розширюються з переходом на більш високий рівень управління, але навіть вище керівництво має обмежені повноваження. Існують також зовнішні обмеження - не можна делегувати повноваження, які суперечать законам. Проте на практиці межі повноважень часто перевищуються використанням посадовими особами своєї влади. Влада - це здатність діяти або впливати на ситуацію. Людина може мати владу, не маючи повноважень. Повноваження визначають, що має право робити посадова особа, а влада - що воно може насправді.

Розрізняють два загальних типу організаційних повноважень: лінійні і апаратні (штабні).

Лінійні повноваження - повноваження, які передаються безпосередньо від начальника до підлеглого і далі іншим. Делегування лінійних повноважень створює ієрархію рівнів управління організації. В результаті виникає ланцюг інстанцій.

Лінійні повноваження тісно пов'язані з двома принципами побудови організації:

- Принцип єдиноначальності підлеглий відповідає тільки перед одним начальником, накази не повинні віддаватися вищими керівниками нижчим, минаючи проміжних;

- Принцип обмеження керованості - утримування норми керованості на оптимальному рівні. Норма керованості - це кількість працівників, які безпосередньо підпорядковуються одному керівнику, вона встановлюється на основі делегування лінійних повноважень. Якщо норма керованості стає занадто великий, менеджмент не зможе в достатній мірі координувати, контролювати діяльність, розвивати і мотивувати своїх підлеглих.

Іноді лінійні повноваження не можуть задовольняти всі потреби організації. В умовах швидкого розвитку технологій, ускладнення і частої мінливості зовнішнього бізнес-середовища підприємствам потрібно все більше фахівців різної кваліфікації, що веде до виникнення в них безлічі варіантів апаратних (штабних) повноважень.

Апаратні (штабні) повноваження - це повноваження адміністративного апарату. Розрізняють три типи повноважень адміністративного апарату:

- Консультативний (консультування лінійного керівництва з питань з їх області знань);

- Сервісний (функції поширюються на виконання певних послуг, наприклад відділ кадрів);

- Особистий (різновид сервісного апарату: секретар, помічник).

За ступенем делегування повноважень розрізняють централізовану і децентралізовану організації. Централізована організація - керівництво вищої ланки залишає за собою більшу частину повноважень. Децентралізована організація - керівники середньої ланки мають значні повноваження.

Управління підприємством можна розглядати з двох точок зору: як управління виробництвом і реалізацією продукції і як управління об'єктом власності. Останньому відповідає управління акціонерним товариством. При цьому органи управління акціонерним товариством можна розділити на три види:

1) представницькі (генеральний директор, правління);

2) виконавчі (загальні збори акціонерів - вищий орган управління. У його компетенцію входить прийняття статуту, зміна статутного капіталу, затвердження річних звітів, розподіл прибутку, прийняття внутрішніх документів і т.д. Обирає ради директорів (наглядова орган) і ревізійну комісію);

3) контрольні (ревізійна комісія).

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Cхожі теми

Сутність, завдання і принципи організації інформаційного процесу управління підприємством
УПРАВЛІННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ
Керування якістю на підприємстві (в організації)
Організація і функціонування служби управління якістю на підприємстві
ПРИНЦИПИ, ЦІЛІ І МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Методи визначення базової ціни в рамках цінової політики підприємства
Управління цінами на підприємстві
Організація управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства
Організація праці на підприємстві: принципи і форми організації
СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ОРГАНІЗАЦІЇ - ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ ПОБУДОВИ
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук