Навігація
Головна
Характеристики трудових ресурсів інноваційного підприємстваОсновні характеристики персоналу підприємстваХарактеристика збоїв, що випливають з помилок в діагностиці...Характеристика збоїв, що випливають з помилок в діагностиці...ПЕРСОНАЛ ПІДПРИЄМСТВА ЯК ОБ'ЄКТ УПРАВЛІННЯЕтапи процесу управління персоналом підприємстваПЕРСОНАЛ ПІДПРИЄМСТВАОсновні характеристики персоналу організаціїУправління персоналом підприємстваСезонність використання персоналу в підприємствах
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка підприємств агропромислового комплексу
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Персонал підприємства і його характеристики

Для характеристики трудових ресурсів в рамках окремого підприємства застосовується поняття "персонал підприємства" - сукупність фізичних осіб, які виконують різноманітні функції в процесі виробництва. Їх відносини з підприємством регулюються договором найму. У таких відносинах можуть знаходитися і співвласники підприємства.

Основними характеристиками персоналу підприємства є його чисельність і структура. Чисельність персоналу і його структура залежать від специфіки підприємства - характеру, складності, трудомісткості виробничих і управлінських процесів.

До кількісним характеристикам персоналу підприємства належать явочний склад, списковий склад, середньооблікова чисельність, середня фактична чисельність працівників.

Показники чисельності персоналу визначаються на конкретну дату або за певний період. У обліковий склад включаються працівники, які перебувають в штаті і не перебувають у штаті (наймані). Враховуються працівники постійні, сезонні і тимчасові.

Явочний склад персоналу визначається мінімальним числом працівників, які повинні з'явитися на робочі місця для забезпечення функціонування підприємства. Обліковий склад персоналу - це що входять до списку працюючих на підприємстві працівники різних професій, прийняті на постійну, сезонну, а також на тимчасову роботу.

Для характеристики чисельності персоналу використовується наступна система показників:

- Середньооблікова чисельність (відношення суми спискового кількості працівників за кожен день місяця, до числа календарних днів у місяці);

- Середнє явочное число працівників (відношення числа робіт-піків, які з'явилися в кожен робочий день до числа робочих днів у періоді);

- Середнє число фактично працювали (відношення числа фактично працювали в кожен робочий день до числа робочих днів у періоді).

У сільськогосподарських організаціях для характеристики чисельності персоналу в основному використовується показник середньорічної кількості працівників, який визначається відношенням кількості відпрацьованих усіма працівниками підприємства (постійними, сезонними, тимчасовими) за календарний рік людино-днів (людино-годин) до кількості людино-днів (людино-годин ), відпрацьованому в середньому за календарний рік одним постійним працівником.

Для якісної оцінки персоналу підприємства використовують наступні групи показників:

- Економічні - галузева приналежність, кваліфікація, складність праці, умови праці, стаж роботи, рівень професійної підготовки;

- Особистісні - стать, вік, рівень освіти, стан здоров'я, дисциплінованість, творча активність, сумлінність;

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

- Соціально-культурні - колективізм, соціальна активність, культурно-моральний розвиток.

Результати господарської діяльності підприємств в значній мірі залежать від структури його персоналу. Структура персоналу підприємства - це питома вага окремих груп працівників, сформованих за різними ознаками. В рамках підприємства можна визначити половозрастную, професійну, кваліфікаційну, організаційну (склад і підпорядкованість посадових осіб), функціональну, штатну, соціальну структури персоналу. Таким чином, структурні характеристики персоналу відображають склад і кількісне співвідношення окремих категорій і груп працівників.

Залежно від характеру трудових функцій персонал підрозділяється на наступні категорії:

- Робочі основної діяльності і не основної діяльності - працівники, безпосередньо зайняті створенням матеріальних цінностей або наданням виробничих послуг: ремонтом основних засобів, переміщенням вантажів, наданням матеріальних послуг. За рівнем кваліфікації розрізняються висококваліфіковані, кваліфіковані, некваліфіковані працівники, молодший обслуговуючий персонал (двірники, прибиральники);

- Керівники - кадри, в коло обов'язків яких входить контроль і ухвалення рішень в різних областях діяльності (вищого, середнього і низової ланки);

- Фахівці - працівники, що здійснюють економічні, інженерно-технічні, юридичні, адміністративні та інші функції;

- Службовці - технічні виконавці.

За кваліфікаційним ознакою працівники підприємства діляться за професіями, спеціальностям і рівню кваліфікації. Професія - комплекс теоретичних знань, умінь і навичок, необхідних для виконання конкретної роботи. Спеціальність - комплекс знань, набутих спеціальною підготовкою, умінь і навичок, необхідних для певних видів діяльності в рамках окремої професії. Кваліфікація - сукупність знань і вмінь, необхідних для виконання роботи різної складності.

data-override-format="true" data-page-url = "http://stud.com.ua">

Кваліфікаційні вимоги до робочих викладені в ЕТКС (єдиному тарифно-кваліфікаційному довіднику) для робітничих професій та в кваліфікаційних характеристиках для категорії службовців. У ЕТКС відображаються: характеристика роботи - перелік і зміст роботи, повинен знати - перелік теоретичних і практичних знань, приклади робіт - перелік робіт.

Професійно-кваліфікаційна структура знаходить відображення в штатному розкладі. Підставою для віднесення працівника до певної категорії є займана посада (штатна одиниця - первинний елемент у структурі управління підприємством).

Поділ праці на підприємстві має технічні, економічні, психофізіологічні і соціальні границі. Технічні кордону поділу праці пов'язані з технічними можливостями виробництва: нижні межі встановлюються на рівні трудових прийомів (взяти, перемістити, покласти), верхні межі визначаються можливостями обробки предмета праці повністю. Економічні кордону встановлюють: по тривалості виробничого циклу, питомими витратами робочого часу на випуск одиниці продукції. Психофізіологічні кордону визначаються монотонністю праці. Соціальні кордону визначаються за такими показниками, як інтерес, змістовність праці.

Для аналізу наявності та руху персоналу в підприємствах використовують наступну систему показників:

- Коефіцієнт обороту по прийому - відношення числа працівників, прийнятих за період, до середньоспискової кількості працівників за період;

- Коефіцієнт обороту з вибуття - відношення числа працівників, які вибули за період, до середньоспискової кількості працівників за період;

- Коефіцієнт заміщення - відношення різниці числа прийнятих і числа вибулих до середньоспискової кількості працівників;

- Коефіцієнт плинності кадрів - відношення числа робіт-піків, вибулих але причин плинності кадрів, до чисельності працівників на кінець періоду;

- Коефіцієнт сталості кадрів - відношення числа працівників, які працювали весь звітний період, до чисельності працівників на кінець періоду.

Під плинністю кадрів розуміється зміна їх чисельності в результаті звільнення за власним бажанням або за порушення трудової дисципліни. Показник текучості характеризує зайвий оборот робочої сили на підприємстві. Коефіцієнт обороту і плинності розраховується діленням показників руху (прийнято, звільнено працівників) на середньоспискову чисельність працівників.

Для характеристики руху персоналу необхідно вивчити причини звільнення працівників (за власним бажанням, скорочення кадрів, через порушення трудової дисципліни та ін.).

До заходів щодо зниження плинності кадрів можна віднести: створення сприятливих виробничих і соціально-побутових умов; стимулювання зростання продуктивності праці, ефективності виробництва і якості продукції; створення сприятливих умов для підвищення кваліфікації та освітньо-морального і культурного рівня працівників; проведення виховної роботи серед працівників по підвищенню дисципліни.

Для визначення витрат праці, а також розміру оплати праці па підприємствах необхідний облік часу роботи персоналу, який ведеться в людино-днях або в людино-годинах і відображається в табелі обліку робочого часу, де враховуються явки та неявки на роботу. Людино-день - це один день перебування працівника у складі персоналу підприємства. Явка - це фактично відпрацьовані дні і цілоденні простої. День цілоденного простою - людина з'явився па роботу, але з якихось причин не приступив до неї. За даними обліку визначають календарний фонд робочого часу - сума всіх явок і неявок. Табельний фонд робочого часу дорівнює календарному фонду за мінусом святкових і вихідних днів. Максимально можливий фонд робочого часу дорівнює табельного фонду робочого часу за мінусом чергових відпусток.

Повноту використання трудових ресурсів можна оцінити за кількістю відпрацьованих одним працівником днів і годин за аналізований період часу, а також за рівнем використання фонду робочого часу. Такий аналіз можна провести по кожній категорії працівників, по кожному виробничому підрозділу і в цілому по підприємству.

Фонд робочого часу підприємства (ФРВ) залежить від чисельності робітників (ЧР), кількості відпрацьованих днів одним робітником у середньому за рік (Д) і середньої тривалості робочого дня (П):

ФРВ = ЧРДП.

Якщо фактично одним робочим відпрацьовано менше днів і годин, ніж передбачалося планом, можна визначити надпланові втрати робочого часу: цілоденні (ЦДП) і внутрішньозмінні (ВСП).

Показники використання фонду робочого часу:

- Середня тривалість робочого дня - ставлення відпрацьованих людино-годин до відпрацьованих людино-днях;

- Середнє число робочих днів одного працівника - відношення відпрацьованих людино-днів до середньоспискової кількості працівників;

- Середнє число робочих годин одного працівника - відношення відпрацьованих людино-годин до середньоспискової кількості працівників;

- Структура фонду робочого часу - питома вага відпрацьованого часу, неявок, дозволених законом, і втрати робочого часу;

- Коефіцієнт використання календарного фонду - відношення кількості відпрацьованих людино-днів до календарного фонду;

- Коефіцієнт використання табельного фонду - відношення кількості відпрацьованих людино-днів до табельної фонду;

- Коефіцієнт використання максимально можливого фонду - відношення кількості відпрацьованих людино-днів до максимально можливого фонду;

- Коефіцієнт втрати робочого часу - втрати робочого часу до максимально можливого фонду;

- Коефіцієнт використання числа днів роботи одного робітника - відношення середнього фактичної кількості днів роботи одного робітника до планового кількості днів роботи одного спискового працівника;

- Коефіцієнт використання тривалості робочого дня - відношення середньої тривалості робочого дня до середньої нормативної тривалості робочого дня.

Скорочення втрат робочого часу - один із резервів збільшення обсягів виробництва і зниження собівартості виробленої продукції. Слід мати на увазі, що втрати робочого часу не завжди приводять до зменшення обсягу виробництва продукції, так як вони можуть бути компенсовані підвищенням інтенсивності праці працівників. Тому при аналізі використання трудових ресурсів необхідно приділити належну увагу вивченню показників продуктивності праці.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Cхожі теми

Характеристики трудових ресурсів інноваційного підприємства
Основні характеристики персоналу підприємства
Характеристика збоїв, що випливають з помилок в діагностиці професійної придатності персоналу
Характеристика збоїв, що випливають з помилок в діагностиці професійної придатності персоналу
ПЕРСОНАЛ ПІДПРИЄМСТВА ЯК ОБ'ЄКТ УПРАВЛІННЯ
Етапи процесу управління персоналом підприємства
ПЕРСОНАЛ ПІДПРИЄМСТВА
Основні характеристики персоналу організації
Управління персоналом підприємства
Сезонність використання персоналу в підприємствах
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук